Elevatorist.com

Фонд держмайна вшосте виставив на продаж Неполоковецький КХП в Чернівецькій області. Стартову ціну знизили 194,9 млн грн до 97,48 млн грн. Онлайн-аукціон відбудеться 23 лютого.

Через автомобільні пункти пропуску України станом на 12 лютого на експорт перевезли 114,99 тис. т агропродукції, повідомляє Spike Brokers. Найбільші обсяги формують соняшникова олія — 10,59 тис. т, м’ясо птиці — 8,72 тис. т та кукурудза — 6,78 тис. т. Значну частку також займає соєвий сегмент: макуха соєва — 5,94 тис. т, олія соєва — 5,29 тис. т, соєві боби — 4,7 тис. т. Ключовими напрямками залишаються польський, румунський та угорський кордони, які формують основу автомобільного експорту агропродукції.

Сезон 2025/26 став випробуванням для експортерів українського гороху. Попри відкриття нових ринків, вітчизняний продукт зіткнувся з жорсткою конкуренцією та новими бар'єрами. Аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко виділив основні фактори, що формують поточну ситуацію: 🇨🇳 Китай: Попри відкриття ринку в березні 2025-го, Україна поки що залишається «третьою зайвою». Головні обсяги тримають Канада та РФ, які мають більший ресурс та давні зв’язки. 🇮🇳 Індія: Після періоду активних закупівель Індія запровадила 30% мито на імпорт жовтого гороху, фактично закривши ринок для підтримки власних фермерів. 🇹🇷 Туреччина: Наш ключовий партнер минулих років надав перевагу дешевшому російському гороху (через рекордний врожай у РФ та слабкий рубль). 💰 Через обмеження попиту світові ціни пішли вниз. Наприкінці осені котирування впали до 260–270 $/т CPT Одеса (порівняно з 275–280 $/т на старті сезону). Це змушує багатьох аграріїв притримувати товар. До кінця сезону Україна може експортувати ще 320 тис. т гороху. Проте надлишок пропозиції та низька рентабельність вже зараз формують негативний прогноз на майбутнє.

«Така тенденція стане підґрунтям для зменшення площ під горохом на сезон 2026/27», — зазначає Максим Харченко.

Китай залишається перспективним напрямком, але реальний прорив там можливий лише в наступних сезонах за умови вирівнювання цін.

🇺🇸США збільшили поставки кукурудзи до Європи на 6,5 млн т, тоді як Україна скоротила експорт у цьому напрямку на 7,5 млн т, констатують аналітики ASAP Agri. Найсильніше скорочення українських поставок відчутно в Італії, Нідерландах та Португалії. Американці діють не лише ціною, а й довгостроковими угодами. Вони уклали контракти з Японією ($8 млрд щороку) та Південною Кореєю, отримали безмитний доступ до Індонезії та спрощення бар'єрів у ЄС. 🇹🇷 Єдиний великий ринок, де Україна нарощує експорт без конкуренції з боку США — це Туреччина. Україна забезпечує 75% імпорту кукурудзи в цю країну. Причина — жорсткі вимоги до ГМО.

«Нинішній зсув виглядає вже не сезонним коливанням, а структурною зміною торгових потоків», — зазначає Вікторія Блажко, керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri.

Для українських експортерів турецький напрямок залишається ключовою опорою, проте глобальна конкуренція з боку США вимагає нових стратегій та закріплення на ринках через міжурядові домовленості.

💸Промисловий комплекс у місті Звенигородка Черкаської області виставили на продаж через електронний аукціон. Загальна площа об’єкта перевищує 9 тис. кв. м. До складу лоту входять: • млин із повним виробничим циклом; • зернові склади та склади безтарного зберігання; • пекарня, котельня, майстерні; • адміністративні та побутові приміщення. Земля під комплексом в оренді. Аукціон запланований на 27 лютого. Стартова ціна 20,9 млн грн.

🌽В Групі АГРОТРЕЙД близько 910 га кукурудзи на Сумщині залишилися в полі й зайшли в зиму. 🛠В компанії зазначили, що збирання у зимових умовах має свої технічні нюанси — через підвищену вологість і стан рослин періодично забивається комбайн, що сповільнює темпи робіт. Щодо ризиків хвороб і мікотоксинів, головний агроном Групи Геннадій Малий каже, що візуально проблем не бачить. 💸За його словами, основний мінус це технологічні втрати врожаю — до 3% (приблизно 250–300 кг/га) та висока вартість сушіння зерна: при вході з вологістю понад 30% витрати доходять до 3568 грн/га.

У Київській області побудують ще 5 індустріальних парків. Майже всі проєкти вже мають потенційних якірних інвесторів. Наразі в регіоні зареєстровано 15 індустріальних парків, з них 5 є активними, тобто залучили бізнес на свою територію. За минулий рік підприємства, які працюють в індустріальних парках Київщини, сплатили до бюджетів усіх рівнів 466 млн грн, з яких 105 млн — до місцевих бюджетів. Для Київської ОВА це стало головним аргументом для рішення надати фінансову підтримку паркам, які розвивають свою інженерно-транспортну інфраструктуру.

🌾 Forbes Agro 2026: капітал, ринки й стратегія зростання агробізнесу 📅 26 лютого | 📍 Київ Forbes Agro — конференція для власників і топменеджерів агрокомпаній, які працюють над масштабуванням бізнесу та зростанням капіталізації. У фокусі: як будувати стратегію в умовах обмежень ЄС, ризикованої логістики та кліматичних викликів. Серед ключових тем: • Дослідження Forbes × Latifundist про 100 найбільших агрокомпаній України • Логістика й експорт під час війни • Європейські стандарти та реальна ціна входу на ринок ЄС • Технології, автоматизація та ШІ • Робота з інвесторами, банками та МФО Серед спікерів: Вацлав Сміл (заслужений професор факультету навколишнього середовища Манітобського університету у Вінніпезі), Олег Заплетнюк (ТАС Агро), Сергій Калкутін (Нібулон), Костянтин Ткаченко (Latifundist), Олег Хоменко (УКАБ) та інші. 🎟 Квитки за посиланням.

🚢В українських портах наразі пропозиція тоннажу в сегменті хендісайз дещо краща, ніж у сегменті костерів, здатних виконувати рейси з глибоководних портів. У окремих випадках це дозволяє фрахтувальникам трішки тиснути на ставки саме в сегменті хендісайз. За оцінкою фрахтового відділу Atria Brokers, перевезення 30 тис. т кукурудзи з українських глибоководних портів до східного узбережжя Італії коштує близько 25 $/т — трохи менше, ніж 25–26 $/т тижнем раніше. У сегменті костерів фрахт до східного узбережжя Італії залишається на рівні 37–39 $/т.

В УЗ закликають учасників зернового ринку за потреби активніше використовувати західний напрямок вагонних відправлень. На прикордонних переходах зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією зберігається значний резерв для збільшення приймання вантажів. Станом на 10 лютого середньодобова передача зернових вантажів через західні прикордонні переходи становить 147 вагонів. Це на 30 вагонів (16,9%) менше, ніж у січні. На всіх переходах зафіксовано зниження обсягів передачі зерна: 🔸Угорщина — 46,7 вагона на добу (🔻 −11,8 вагона до січня); 🔸Словаччина — 30,5 вагона на добу (🔻 −6,6); 🔸Польща — 16,5 вагона на добу (🔻 −7,3); 🔸Румунія — 4,3 вагона на добу (🔻 −1).

Затори зернових вагонів у напрямку портів Великої Одеси скорочуються. Станом на 12 лютого кількість зернових вагонів у напрямку портів скоротилася до 9336 одиниць проти 9850 тиждень тому. Порти збільшили обсяг вивантаження зерна, наразі показник становить 1122 вагони на добу.

«Потрошку починаємо ці затори розбирати. Ситуація залишається важкою через удари по інфраструктурі — вузлових станціях, тягових підстанціях, енергетиці. Однак ми працюємо і поступово покращуємо показники», — зазначив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.

За 10 діб лютого Укрзалізниця перевезла 932,4 тис. т зернових вантажів. Це на 2% (+15,3 тис. т) більше, ніж у січні, проте на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

🔴Вночі один з портів Одеси опинився під черговою атакою «шахедів». За інформацією АМПУ, пошкоджено склади з добривами та транспортні засоби, зокрема вантажні вагони. Виникла пожежа. Триває ліквідація наслідків, на місці працюють екстрені служби. Через атаку одна людина загинула, ще шестеро постраждали, троє з них — у важкому стані. Порт продовжує роботу з урахуванням безпекової ситуації.

З початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила та знищила 686 об’єктів портової інфраструктури України, а також 150 цивільних суден. Постраждали 224 цивільні особи, зокрема іноземні громадяни. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. Ворог також завдав понад 4700 ударів по інфраструктурі Укрзалізниці й пошкодив майже 24 тисячі об’єктів. Лише з початку року зафіксовано 266 ударів по рухомому складу та об’єктах залізниці.

🌻В українських портах активно зростають ціни на соняшник — за окремі партії з олійністю 48% пропонують до 30 тис. грн/т.

«Соняшник став головним фаворитом ринку. Мрія кожного фермера, у кого залишився соняшник, стала реальністю. Ціни продовжують динамічно зростати, а попит у портах лише підігріває цей рух», — повідомляє «Зерновий брокер».

Також пішли вгору ціни на кукурудзу — до 215 $/т, або 10,5 тис. грн/т за великі обсяги. Соя торгується на рівні 440 $/т, ріпак — 550 $/т.

🚚 Україна та Молдова домовилися про відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску, який буде розташований у Вінницькій області, через Ямпільський міст на річці Дністер. За словами міністра МВС Ігоря Клименка, новий пункт пропуску буде з цілодобовим режимом роботи для пасажирського і вантажного сполучення. Облаштування пункту пропуску вже в процесі — з українського боку цією роботою опікується Агентство відновлення. Відкриття нового пункту пропуску сприятиме збільшенню пропускної спроможності вантажних перевезень, ефективнішому експорту/імпорту через Молдову та Румунію, а також зменшенню навантаження на інші пункти пропуску і посиленню «Шляхів солідарності».

🚂Укрзалізниця відправила перший контрейлерний поїзд до Угорщини за маршрутом Львів — Фенішлітке. Перевезення організовано із використанням двох типів колій — 1520 мм та 1435 мм. 🔸Для навантаження напівпричепів без тягачів на колії 1520 мм було використано технології та обладнання Sun Smart Logistics, а також модернізовані платформи філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» АТ «Укрзалізниця». 🔸На терміналі в Фенішлітке напівпричепи будуть перевантажені для подальшого перевезення колією 1435 мм. Проєкт реалізували дочірня компанія Укрзалізниці в Польщі — UZ Cargo Poland, філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» АТ «Укрзалізниця» та приватний угорський логістичний термінал.

На світовому ринку кукурудзи наразі активно торгують США та Україна. США працює переважно у форвардах, а Україна — на спотовому ринку. За даними аналітиків ПУСК, на тлі посухи в Бразилії та спеки в Аргентині Україна демонструє високу експортну активність — за перші дні лютого вже відвантажено близько 700 тис. т кукурудзи, а загальний експорт у лютому може сягнути 2,6–2,7 млн т, із потенціалом до 3 млн т. На внутрішньому ринку в портах кукурудза торгується на рівні 214–216 $/т, або 10,35–10,5 тис. грн/т. Цього тижня ціна може закріпитися в межах 10,5–10,55 тис. грн/т, а в середньостроковій перспективі можливе поступове зростання на 1–2 $/т щотижня, прогнозують аналітики. За їх прогнозами, наприкінці лютого — у березні, якщо погодні умови в Аргентині не покращаться, українська кукурудза може подорожчати до 220 $/т і вище, а сезонна модель допускає рівні 230–235 $/т CPT у лютому–квітні.

Повністю «безлюдський» млин наразі залишається лише стратегічною метою, а не реальністю, заявив гендиректор Bühler Україна Андрій Шаран на форумі «Bakery. Хлібопекарський бізнес 2026». За його словами, автоматизація підвищує ефективність, однак не замінює людину — змінюється лише її роль, від роботи на обладнанні до управління процесами через системи контролю. Головною проблемою ринку Андрій Шаран назвав зношеність обладнання та відсутність системної модернізації. Водночас стабільність якості борошна часто забезпечують не масштабні інвестиції, а точкові технічні рішення та належне обслуговування.

В Україні досі не зібрали повністю врожай кукурудзи, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. Наразі із прогнозованих понад 30 млн т уже намолочено близько 29 млн т кукурудзи. В полі залишається орієнтовно 5-7% площ.

«Завершення збору, найімовірніше, відбудеться у березні. Для України це не безпрецедентна ситуація, така практика вже була в попередні роки. Затримка може вплинути на товарність і якість зерна. Але говорити про те, що весь обсяг, який залишився, буде втрачений, підстав немає. Йдеться про можливе зниження якості, а не про автоматичну втрату врожаю», — підкреслив Висоцький.

Через перебої з електропостачанням хлібопекарські підприємства розглядають встановлення сонячних станцій у поєднанні з акумуляторами, щоб покривати нічні пікові навантаження. Водночас газові установки для більшості виробників залишаються недоступними через високу вартість — рентабельність галузі нині близька до нуля. Під час аварійних відключень заводи працюють на дизельних генераторах, але це дорого й ненадійно. Попри це, із сировиною проблем немає — запас виробництва борошна в Україні становить близько 20%.