Сата зухвало про музло

Season of Melancholy — «In Sleep» #альбом #Київ 2026 #romanticmetal #gothicrock #alternative Другий повноформатний альбом Season of Melancholy створювався 6 років — починаючи з 2018-го. За цей час матеріал пройшов крізь дуже різні реальності:

«Ми створювали ці пісні у три абсолютно різні часи: коли все було відносно добре, коли світ зіткнувся з невідомістю у вигляді COVID-19, та коли настало пекло повномасштабної війни в Україні. Саме тому цей альбом такий різний за настроями та емоціями», — розповідають музиканти.

За таких умов «In Sleep» легко міг перетворитися на строкату збірку пісень різної витримки. Натомість 12 композицій складаються в напрочуд гармонійну подорож, де меланхолія постійно змінює агрегатний стан. Альбом відкривається дуже повільно, ніби навмисно приглушуючи світло. Трихвилинне інтро створює загадковий, поглинаючий простір і вводить у заціпеніння настільки, що наступний «Inmate» буквально вириває з нього. Саме всередині альбому «Inmate» працює для мене краще, ніж окремим синглом. Раніше його різкий агресивний вступ здавався обіцянкою, яку композиція не до кінця виконувала. Але після майже трьох хвилин інтро цей ривок отримує драматургічне виправдання і стає першим справжнім сплеском енергії. «Farewell Song» підхоплює рух і підводить до «Keep the Night», де платівка по-справжньому занурюється в темряву: більше агресії, важкості, напруження і екстрим-вокалу. SOM нарешті дозволяють накопиченому неспокою показати зуби. «Ghost» знову сповільнює рух, але приспів вивільняє напруження. Такий принцип стає одним із наскрізних для «In Sleep»: гурт довго утримує емоцію під поверхнею, перш ніж дати їй вийти назовні. Після добре знайомої «Т.И.Ч.И.Я.» приходить «Change of the Scene» — одна з найвиразніших композицій альбому й, на мою думку, один із найвдаліших попередніх синглів. Ніби зациклена внутрішня розмова, з якої людина безрезультатно шукає вихід, який майже іронічно з’являється вже в назві «Way Out». Танцювальний бас, прямий ритм, романтичний настрій. На тлі сильніших сусідів трек здається прохідним, проте дає альбому трохи повітря перед «Пробач…». На переважно англомовному альбомі ніжна, майже колискова композиція українською займає своє місце напрочуд природно. А рядок «Ми нове покоління в розірваних обіймах» розширює особисте переживання до досвіду покоління, яке дорослішало всередині постійних розривів — історичних, географічних, особистих. «Born in Lies» губиться і майже нічим не запам’ятовується самостійно, але працює як нагнітання перед значно сильнішим «Down in Rage». Тут у голосі з’являється нерв, музика отримує необхідну енергію, а вставки віршів створюють короткі ліричні паузи серед гніву. Season of Melancholy могли б завершити альбом гучною кульмінацією, але обирають протилежне. Фінальний «In Sleep» повертає до повільного руху, з якого все починалося, і замикає платівку майже в кільце. Альбом переходить від Romantic Metal до постпанкових і готик-рокових інтонацій, від танцювального басу до екстрим-вокалу, від англійської до української, від ніжності до агресії в при цьому звучить цілісно. Впізнаваними залишаються гітарні соло, меланхолійна романтичність і постійне хитання між заціпенінням та емоційним вивільненням. Запис розтягувався на роки, аранжування змінювалися, гурт переживав паузи й повернення. Тому контрасти «In Sleep» сприймаються майже як геологічні шари: під одними композиціями лежить світ, якого вже немає, під іншими — досвід ізоляції, а ще глибше проступає реальність війни. Не всі 12 треків однаково сильні: «Way Out» та особливо «Born in Lies» губляться поруч із більш характерними композиціями. Водночас альбомний формат допомагає іншим бенгерам розкритися драматургічно всередині одного шляху. Шість років життя неможливо вмістити в один емоційний стан, тому тут поруч живуть романтичність і лють, ніжність і тривога, рух і майже фізична втома. «In Sleep» відчувається найособистішою роботою Season of Melancholy саме через законсервований у ній час. 43 хвилини музики і життя, після яких повернутися в той самий сон вже неможливо. Слухати 🎧