Пломінь
前往频道在 Telegram
Видавництво, лекторій та медіа про контркультуру. plomin.club Питання? @plomin_back_bot
显示更多📈 Telegram 频道 Пломінь 的分析概览
频道 Пломінь (@plomin) 乌克兰语 语言赛道中的 是活跃参与者。目前社区聚集了 10 211 名订阅者,在 书籍 类别中位列第 3 744,并在 乌克兰 地区排名第 5 783 位。
📊 受众指标与增长动态
自 невідомо 创建以来,项目保持高速增长,吸引了 10 211 名订阅者。
根据 16 六月, 2026 的最新数据,频道保持稳定运转。过去 30 天订阅人数变化为 -247,过去 24 小时变化为 -8,整体触达仍然可观。
- 认证状态: 未认证
- 互动率 (ER): 平均受众互动率为 29.49%。内容发布后 24 小时内通常能获得 9.87% 的反应,占订阅者总量。
- 帖子覆盖: 每篇帖子平均可获得 0 次浏览,首日通常累积 1 008 次浏览。
- 互动与反馈: 受众积极参与,单帖平均反应数为 0。
- 主题关注点: 内容集中在 віарт, люда, роздум, сага, адріан 等核心主题上。
📝 描述与内容策略
作者将该频道定位为表达主观观点的平台:
“Видавництво, лекторій та медіа про контркультуру.
plomin.club
Питання? @plomin_back_bot”
凭借高频更新(最新数据采集于 17 六月, 2026),频道始终保持新鲜度与高覆盖。分析显示受众积极互动,使其成为 书籍 类别中的关键影响点。
10 211
订阅者
-824 小时
-477 天
-24730 天
帖子存档
10 211
14 червня минає 135 років від дня народження полковника Євгена Коновальця (14.06.1891—23.05.1938).
Він пройшов шлях від лідера студентського руху до очільника всього українського національного руху. Молодий ветеран, що пройшов важкі бої Першої світової, російський полон, мав за спиною досвід командування корпусу Січових Стрільців, вирішив присвятити своє життя національній боротьбі, вінцем якої було відновлення української державності. Розуміючи важливість обʼєднання співвітчизників заради спільної мети, він став співзасновником та керівником Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН). Російська влада чітко розуміла загрозу існування збройної української боротьби, та кинула чималі сили на її дискредитацію, делегітимацію та ліквідацію. Планування вбивства Коновальця, як символу та лідера українського національного руху, тривало понад 5 років. На сьогодні його ідеї та справу продовжують Сили оборони України, захищаючи національну державу від усе того ж ворога.
10 211
Нова стаття про Локі – веселуна, хитруна і красунчика скандинавської міфології. Про нього чули навіть ті, хто міфологією не особливо-то і цікавиться. Головним чином, звісно, через великобюджетні екранізації коміксів Marwell. Чи це на краще – питання окреме. Та факт цілком очевидний: Локі у виконанні Тома Гідлстона багатьом припав-таки до душі, і не без причини.
Це таки яскравий і харизматичний персонаж, засадничо – морально амбівалентний (наче поганець, а наче і не завжди), і принаймні почасти це ґрунтується на літературно-міфологічній основі, представленій обома староісландськими еддами.
Але наскільки це все справедливо? Спробуємо розібратися.
На перший позір, Локі на типового германського героя не скидається. Бо хто такий типовий германський герой? Насамперед воїн – у тому чи іншому вигляді.
Прочитати статтю повністю можете за посиланням:
https://plomin.club/the-tricksters-justification-lokis-heroic-aspect/
10 211
+7
7 червня виповнилося 100 років від дня народження Анатолія Базилевича — художника, чиї ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського стали невіддільною частиною української візуальної культури.
Створені понад пів століття тому, вони й досі визначають наше уявлення про героїв цього твору — дотепних, живих, впізнаваних. Як і сама «Енеїда», роботи Базилевича не залишаються лише пам’яткою своєї епохи, а продовжують звучати в сучасному культурному просторі.
Пропонуємо зануритися в атмосферу ілюстрацій до «Енеїди» та дізнатися про це більше 📖
10 211
Сьогодні внаслідок брутальної російської атаки в столиці наш друг і колега український релігієзнавець Віталій Щепанський дивом лишився живий, але втратив усе майно.
💔 Підтримайте його, будь ласка.
10 211
Останніми роками інтерес до езотеризму помітно повертається в культурний та інтелектуальний простір. Водночас значно рідше ставиться питання про саму природу цього явища. Адже езотерична традиція — це не лише містика чи окультні практики, а й спроба осмислити ті виміри людського досвіду, які не вміщуються в межі суто раціонального пояснення світу.
Не випадково теми символу, ритуалу, трансформації свідомості та прихованого порядку речей постійно повертаються у філософії, психології й культурі модерності загалом.
Саме тому ми пропонуємо кілька роздумів про взаємозв’язок філософії, символічного мислення та духовної кризи сучасного світу.
Придбати книжки можна тут:
https://pxpublisher.com.ua/
https://plomin.club/shop/
Приємного читання 🪄
10 211
+1
Щоб осягнути глибину філософії трагічної надмірності Петера Весселя Цапффе варто спершу розібратися з ключовими термінами, які слугують фундаментом його концепції. Розглянемо один із текстів із книги «Останній месія», а саме «Завдання театру».
Ми мусимо припустити, що людина — єдиний біологічний вид на Землі, здатний до самоаналізу і такого рівня рефлексії, що дозволяє їй оцінювати власне становище стосовно інших істот. Якби людина була притаманна лише здатність до рефлексів без компенсаційного механізму…І Компенсаційний механізм — це психологічний «запобіжник», який автоматично вмикається, щоб приборкати надлишок пізнання. За Цапффе, людина — це біологічний парадокс: ми наділені надмірною кількістю свідомості, яка не потрібна для виживання, але яка здатна осягнути безглуздя власного існування. Це система фільтрів, яка не дає нам щосекунди усвідомлювати власну смертність, космічну самотність та хаос буття. Без цих механізмів людська психіка просто вибухнула б під тиском істини, тому мозок створює ілюзію порядку, сенсу та важливості повсякденних справ, компенсуючи жах реальності штучним спокоєм.
…вона дуже швидко усвідомила б повторюваність і жахи природи. Тверезий розрахунок переваг і недоліків буття призвів би до усвідомленого заперечення самого життя. Щоб цьому зарадити, природа створила у людині стійкий стан опору…ІІ Цапффе стверджує, що природа, «схаменувшись» після створення занадто розумної істоти, вмонтувала в нас стан опору. Це активна, підсвідома оборона проти екзистенційної правди, яка реалізується через чотири головні стратегії: Ізоляція — відкидання негативних думок. Фіксація — прихильність до авторитетів, релігій чи ідеологій. Відволікання — постійна зайнятість справами чи розвагами). Сублімація — перетворення трагізму на мистецтво чи філософію. Стан опору — це вбудований імунітет проти відчаю, який дозволяє нам продовжувати жити, ігноруючи прірву під ногами.
У певні моменти ми чітко відчуваємо, що означає бути людиною — раціональною і чутливою істотою, вкинутою в світ, де діють чужі закони. І якщо це усвідомлення приходить без посередника, тоді перед нами відкривається глибокий досвід самотності - Weltschmerz…ІІІ Weltschmerz позначає глибоке відчуття розриву між ідеальними прагненнями людського духу та недосконалою, жорстокою реальністю світу. Це біль від розуміння того, що наші запити на справедливість, логіку та вічність ніколи не будуть задоволені «чужим» і байдужим всесвітом. Коли захисні механізми дають збій і людина опиняється віч-на-віч із буттям без прикрас, вона відчуває цей «світовий біль» — усвідомлення того, що ми є духовними істотами в бездуховному механізмі природи. Термін був введений німецьким романтиком Жан Полем, а у контексті Цапффе набуває особливої гостроти. Глибокий досвід самотності — Weltschmerz.
10 211
Месіянсько-фаталістичний аспект саг — від Сіґурда до Еґіля
Повна стаття за посиланням:
https://plomin.club/messianic-fatalistic-aspect-sagas-from-sigurd-to-egil/
10 211
У XII столітті на півдні Франції, в землях Окситанії, одночасно народилися два явища, які досі заворожують уяву.
Одні з них — катари — відмовлялися від усього земного, вважаючи матеріальний світ творінням зла, і мріяли про чисте, безтілесне спасіння.
Інші — трубадури — оспівували пристрасть, красу і заборонене кохання, перетворюючи почуття в найвищу цінність життя.
Аскеза і чуттєвість. Відмова від тіла і культ тіла. Два радикальні бунти проти церковного порядку, що розквітли в одному регіоні, в один час і серед одних і тих самих людей.
Чи були вони ворогами?
Чи таємними союзниками?
А може, двома сторонами однієї медалі?
Про це — читайте у статті Яна Гродзького «Катари й трубадури: міфологізація та історія».
10 211
У XII столітті на півдні Франції, в землях Окситанії, одночасно народилися два явища, які досі заворожують уяву.
Одні з них — катари — відмовлялися від усього земного, вважаючи матеріальний світ творінням зла, і мріяли про чисте, безтілесне спасіння.
Інші — трубадури — оспівували пристрасть, красу і заборонене кохання, перетворюючи почуття в найвищу цінність життя.
Аскеза і чуттєвість. Відмова від тіла і культ тіла. Два радикальні бунти проти церковного порядку, що розквітли в одному регіоні, в один час і серед одних і тих самих людей.
Чи були вони ворогами?
Чи таємними союзниками?
А може, двома сторонами однієї медалі?
Про це — читайте у статті Яна Гродзького «Катари й трубадури: міфологізація та історія».
10 211
+3
Іван Багряний - «Сад Гетсиманський».
У наявності:
https://plomin.club/product/bahryanyi-sad-hetsymanskyi/
Один із перших у світі романів, що яскраво оприявнює архітектуру більшовицького терору. Жорна радянських репресій автору довелося пройти власною персоною, тим цінніші його свідчення, перенесені на сторінки книги.
10 211
+1
Коли постав перед медичною комісією, вони були дещо спантеличені моїм бажанням вирушити до Франції. Ми трохи посперечались, і вони висловили доволі дивне рішення: якщо я зможу носити скляне око, яке їх влаштовуватиме, мене розглянуть як придатного. Вочевидь, їм кортіло, аби німці раптом не подумали, що в Англії вже дійшли до того, що посилають на фронт однооких офіцерів. На наступному огляді я зʼявився із фантастичним, неймовірно незручним скляним оком, і мене визнали придатним до служби. Вийшовши з приміщення, я зупинив таксі, викинув скляне око у вікно, натягнув чорну повʼязку, і відтоді жодного разу не вдягав штучне око знову.— Адріан Картон де Віарт Придбати книгу: https://plomin.club/product/adrian-carton-de-wiart-happy-odyssey/
10 211
«Батько, мати, сестра, брат». Про нове кіно Джима Джармуша:
/Часто-густо виникає враження, наче вся кінокритика – це якісь суцільні імпресіоністичні вправи.
Замальовки на полях вже чужих робіт. А як інакше за сучасного вакууму сенсів й відсутності ядра інтерпретацій.
Нерідко за цією таємницею з мережива та вуалі прихована звичайнісінька порожнеча, яка покликана наштовхнути на роздуми, але ні в якому разі не мати остаточної, доконаної, логічної розв’язки кінопараболи\.
Детальніша критика на новий фільм за посиланням:
https://plomin.club/father-mother-sister-brother-in-search-of-lost-time/
10 211
Версальська система скромно визначила кого захищати, проте впевнено встановила carte blanche на політичне знищення «через своє перетворення на нищівну вправу безумовного вбивства та структурну неможливість укладення миру за відсутності юридичного ворога».
У цьому контексті анексія Криму та запуск війни на Донбасі через створення квазіформувань є практичним проявом шміттівського децизіонізму – політики, в якій рішення стоїть вище за правові обмеження.
Аби детальніше зрозуміти ідеї Карла Шмітта, Версальський мир та порушення міжнародного права читайте статтю «Структура реваншизму як сучасне правотворення: Росія, Nomos і руїна міжнародного порядку» за посиланням:
https://plomin.club/structure-of-revanchism-as-modern-lawmaking-russia-nomos-and-the-ruin-of-the-international-order/
10 211
«Міркування над Жираром»
Переклади із книги Роджера Скрутона «Душа світу».
Повністю читайте за посиланням:
https://plomin.club/reflections-on-the-girard/
10 211
Людям вільно є бавитися небесами й глузувати з пекла…— «Диявол-косар: дивні вісті з Гартфордширу». Передусім це історія про силу слова. Фермер, що у гніві вимовляє фразу, бавиться з небесами і пеклом — і саме слово стає актом. У ранньомодерній свідомості слово не було нейтральним звуком, а мало онтологічну вагу. Розкидатися словами, як це ми робимо нині було неможливо, адже сказане ставало здійсненим. Це близько до архаїчного розуміння мови як сили, що втручається в реальність. Диявол — наслідок безвідповідального мовлення, гріх через слово. Може і нам варто замислитись над своїми словами? Читати правдиву оповідь про одного господаря, що мав торг із бідним косарем щодо скошування трьох із половиною акрів вівса за посиланням: https://plomin.club/the-mowing-devil-or-strange-news-out-of-hartford-fhire/
10 211
Із мемуарів сера Адріана Картона де Віарта, які ви вже можете придбати за посиланням.
Книга про пригоди авантюрного і відважного чоловіка, який точно знає, як воювати, втікати з тюрми і жити це життя сповна.
10 211
Історія багата на героїв, настільки затертих тривалим вжитком та масовими екранізаціями, що ми сприймаємо їх як зрозумілу даність, не підозрюючи про їхню справжню глибину. Одна з таких фігур — Раґнар Хутряні Штани. Ми звикли бачити в ньому вождя та загарбника, проте при достатньо уважному наближенні за воєнним пафосом проступає зовсім інша структура — метафізична подорож чоловіка крізь простір жіночих архетипів. Раптом ми бачимо, що літературне нашарування не приховало, а лише законсервувало в собі прадавній механізм ініціації.
Цікавим у цій площині є те, що жінки Раґнара — Тора та Аслауґ — постають не просто супутницями героя, а уособленням самої магії, напряму завʼязаною на куртуазності. Збереження настільки точних психологічних лекал — від приборкання змія до розгадування одинічних загадок — провадить нас маршрутом віднаходження себе. Отож, йдеться найперше про те, як крізь товщу легенди продовжує промовляти наше несвідоме.
Більше і детальніше про це у статті
«Божественні жінки Раґнара: спроба юнґіанського аналізу»
现已上线!2025 年 Telegram 研究 — 年度关键洞察 
