DD shit and other

Три роки як малий підписав контракт. Три ррки та два місяці, як він на ЛБЗ, та 2 роки з 5 місяцями, як він боронить. йрсн!

У 1999 році, коли НАТО ще була справді потужною організацією, оркостан провів військове моделювання. Висновок був простий і цинічний: застосування тактичної ядерної зброї по Польщі не призведе до ескалації. Чому? Бо у НАТО немає ТЯО, яке реально може дістати оркостан, а стратегічне ядерне озброєння вони застосовувати не будуть. Ця логіка мала свої наслідки. НАТО підправила доктрини, а в деяких країнах з’явилися міжконтинентальні протибункерні ракети без ядерних боєголовок. Але що ми бачимо з того часу? Альянс не раз демонстрував слабкість і нерішучість, а США фактично знищили сенс протоколів колективного захисту. Тож сьогодні оркостан цілком може завдати масованого ракетного удару по Варшаві — і реакція буде ковтком мовчання. А що вже говорити про кілька дронів? Ні військових наслідків, ні політичних, ні економічних. Едина країна яка фактично захищає східні кордони НАТО від оркостану та Кітаю - це Україна. Блять!

Вгадайте що буде? Спойлер: НІ ХУЯ! ЗІ. час донатити на антішахе ппо дрони. Більш половини вже зібрали. https://send.monobank.ua/jar/83jgKEVqqW

Нічого доброго в цьому ранку нема. Але треба донатити на ППО антішахед дрони. https://send.monobank.ua/jar/83jgKEVqqW

Знайшов веселе старе

Сторонник Навального завербовался из колонии на войну, в надежде, что Трамп скоро добьется перемирия. Но не дождался и погиб через несколько месяцев. Просчитался, но где? @kazansky2017

ЗІ. Я там збираю 1 млн на ППО. В коментах буде лінк, якщо ви погоджуєтесь зі мною, то дайте донат, якщо ні, то два доната

Я знов піду проти суспільної думки. Напишу непопулярне про УКУ. Декілька вводних: Перше. Колись я серйозно занурився в історію Церкви, витратив на дослідження п’ять років. Більше року присвятив філософії — бо, як і більшість студентів технічних спеціальностей КПІ початку 90-х, свій курс свідомо «прогуляв». У нас це був 1994/1995 навчальний рік, і тоді філософія сприймалась як залишок марксистсько-ленінського брєду. Але філософії мені гостро не вистачало, коли я читав про вселенські собори: зрозуміти, про що вони сперечались, було складно без філософського підґрунтя. Досліджував і православний, і католицький погляд на Церкву та релігію. А от на глибоке вивчення протестантизму мене вже не вистачило — занадто багато напрямів. Коли ж дійшло до межі між протестантськими течіями та релігійно-окультними культами, я просто «зламався». У мене досі є непогана колекція церковних книжок, найстаріша з яких видана ще за життя Катерини І. Друге. Досліджуючи історію Силіконової Долини, я постійно бачив вплив Церкви на процеси — від францисканських місій (звідси й назви на кшталт Сан-, Санта-) до сучасності. Стенфордський університет, наприклад, діє як траст за Опікунським актом (заповітом Ліланда Стенфорда-старшого). В документі прямо сказано: «To prohibit sectarian instruction, but to have taught in the University the immortality of the soul, the existence of an all-wise and benevolent Creator, and that obedience to His laws is the highest duty of man.» Це — обов’язкова для виконання норма. Тобто серце інновацій XXI століття й досі стоїть на релігійних засадах. Я мав на цю тему чимало розмов у Стенфорді в 2005–2012 роках, коли досліджував Долину як екосистему. Третє. Я бував у багатьох католицьких університетах Європи. Останній — цього року, в Katholieke Universiteit Leuven. Розумію їхню організацію досить непогано. Четверте. Я окремо вивчав історію освіти в наших землях і розумію, чому вона рухалась у бік болот з заходу імперії на схід. Дослідив Острозьку академію, Києво-Могилянську академію, Львівський університет і братські школи. Більшість цих інституцій були засновані як релігійні заклади. А тепер головне. Якщо подивитися в установчі документи УКУ, то стає зрозуміло: це релігійна організація (можна просто подивитись на сайті). Фактично, церковний навчальний заклад, який почав викладати світські науки, який прямо належить НГО в статут якої ви теж можете подивитись - там все прозоро. У цього підходу є плюси: відсутність корупції, доброчесність як у викладачів, так і в студентів. Але є й мінуси: релігійність, яка правда органічно вписалась у менталітет Галичини. Я сам це відчув, коли вперше приїхав туди читати лекцію. Мене попередили не лаятись. Спершу це викликало обурення, але змусило копнути глибше. Висновок: я читаю «Основи технологічного бізнесу» у релігійному закладі. І це логічно. Тим більше я вже тоді знав про Стенфорд і розумів, що таке католицький університет як інституція. Тому щодо нинішнього конфлікту. Незважаючи на співчуття дівчинці, до рішення керівництва УКУ ставлюсь із розумінням.. Це стандартна проблема Церкви та секулярного суспільства, які всі роки існування релігій мали скритий чи явний, великий чи маленький але конфлікт.

Друзі, на цих вихідних я багато їздив та ковбасився з гостями з Європи. Тому пропустив свою зоряну годину, коли я став зіркою соцмереж. Русофобські пости зібрали сумарно десь 15 лайків, та сотні репостів. Нажаль, я не розраховував на такий резонанс, тож не вставив в цей пост нчого про збір на ППО дрони. Тому буду вдячний за донати (ми зібрали тільки третину від 1 млн). Завтра попощу в Тві та ФБ, та попрошу підтримки, а сьогодні тут. Ось посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/83jgKEVqqW

🤡Потекло

Ладно, час спати, бо захекался за кермом. Але русофобієй на напотужнічав спочатку в машині, а потім в тві та фб. Норм лайків назбирав :)

Хтось повинен це сказати. Але з мого досвіду більшість мемів про водіїв BMV значно більше підходять водіям Октавій.

Нехай тут полежить :)

Сьогодні я "заразив" ще трьох людей русофобією. Віз у своїй машині одного дипломата, одного журналіста та одного військового. Усі європейці, усі тут по справах. Їхали 6 годин. Бомбу я підірвав тоді, коли сказав, що пересічна тварина з боліт не може своєю мовою дослівно сказати: I will win. І що справа не в щелепі, а в тому, що їхня мова взагалі не має форми дієслова "побеждать" у майбутньому часі першої особи. Усі троє полізли в Google Translate (який видав "я победю"), у гугл, у словники, в штучний інтелект. Потім почали дзвонити лінгвістам та знайомим, які розуміються на мовознавстві. І прифігіли. Тобто ми воюємо з країною, представники якої не можуть навіть сформулювати намір перемогти своєю мовою. Потім я їм нагадав: зараз іде війна країни, яка ще в 60-х роках ХХ століття вела бої за незалежність у Божиківському лісі, а борців за свободу вбивали навіть у 80-х з країною, яка відмінила кріпацтво лише у 1974 році. А потім розповів, що неширокі йдуть убивати за гроші, як і заповідав «великий класик» російської культури Достоєвський. У його романі Раскольников протягом кількох сотень сторінок мав намір убити бабусю за гроші, але навіть не подумав про можливість ці гроші заробити. Тож для них цілком природно вбивати заради грошей. Чуваки були шоковані.

Давно не був на теліках. Тем більш в прямому ефірі. Сьогодні, після 12 раптом позвали на Еспрессо.

Выдержки из лондонской газеты The Times. Кто-то спросил: «Почему некоторым британцам не нравится Дональд Трамп?» Нейт Уайт, красноречивый и остроумный английский писатель, написал такой великолепный ответ: Трампу не хватает определённых качеств, которые традиционно ценятся британцами. У него нет ни благородства, ни обаяния, ни хладнокровия, ни авторитета, ни сострадания, ни остроумия, ни сердечности, ни мудрости, ни тонкости, ни чуткости, ни самосознания, ни скромности, ни чести, ни изящества — качеств, которыми, как ни странно, был щедро наделён его предшественник, господин Обама. Хотя Трамп может быть нелепым, он никогда не говорил ничего ироничного, забавного или даже слегка смешного — ни разу, ни разу. Я говорю это не риторически, я говорю буквально: никогда. Для британцев отсутствие юмора почти бесчеловечно. Но в случае с Трампом это факт. Он, кажется, даже не понимает, что такое шутка – для него шутка – это грубый комментарий, безграмотное оскорбление, акт непринужденной жестокости. Трамп подобен троллю: он никогда не смеётся и не забавляется; он лишь визжит от восторга или насмешки. И самое страшное, что он не просто произносит грубые и глупые оскорбления: он на самом деле думает, когда их произносит. Его разум – всего лишь роботизированный алгоритм мелких предрассудков и инстинктивной злобы. В нём нет ни иронии, ни сложности, ни тонкости, ни глубины. Всё поверхностно. Мы видим в нём человека без внутреннего мира, без души. В Британии мы традиционно на стороне Давида, а не Голиафа. Все наши герои – отважные аутсайдеры: Робин Гуд, Дик Уиттингтон, Оливер Твист. Трамп не отважный и не аутсайдер. Он – полная противоположность. Он даже не избалованный богатый мальчик и не жадный толстосум. Он скорее похож на большого белого слизняка, привилегированного Джаббу Хатта. И, что ещё хуже, он хулиган. Когда он оказывается среди хулиганов, он внезапно превращается в хнычущего приспешника. Он бьёт сверху вниз — то, чего джентльмен не должен, не может и никогда не должен делать — и каждый его удар приходится ниже пояса. Ему особенно нравится бить уязвимых или безмолвных — и он бьёт их, когда они лежат. Поэтому тот факт, что значительное меньшинство — возможно, треть — американцев наблюдают за тем, что он делает, слушают, что он говорит, а затем думают: «Да, он, похоже, в моём вкусе», является источником замешательства и большого огорчения для британцев. В конце концов, невозможно прочитать ни одного твита или услышать, как он произносит одно-два предложения, не уставившись в бездну. Он превращает простоту в вид искусства; Он — Пикассо мелочности, Шекспир дерьма. Его недостатки фрактальны: даже у его недостатков есть недостатки, и так до бесконечности. В мире всегда были глупые люди, и злодеев тоже хватало. Но редко глупость была настолько злой, а зло — настолько глупой. Он заставляет Никсона казаться заслуживающим доверия, а Джорджа Буша — умным. Если бы Франкенштейн решил создать монстра, состоящего исключительно из человеческих недостатков, он бы создал Трампа, и раскаивающийся доктор Франкенштейн в отчаянии закричал бы: «Боже мой, что я создал?» Если бы идиот был бы телешоу, Трамп был бы его декорациями.

Нагадаю про збір. 283к з 1млн зібрано.