Храм поезії (🖤)
الذهاب إلى القناة على Telegram
зв'язок: @jessihalliwell чат t.me/uapoets1 прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
إظهار المزيد1 309
المشتركون
+124 ساعات
+97 أيام
+2530 أيام
أرشيف المشاركات
1 309
Repost from N/a
У свій день народження долучаюсь допоміжною банкою до збору коштів на авто для медиків НГУ.
Основний збір ведуть: @veronda.
djokonda та @dykaposhta🔥
Для мобільності та своєчасної евакуації поранених з поля бою медики НГУ потребують повнопривідний позашляховик. Попередня вартість авто складає 310 000 грн.
Запит НАДТЕРМІНОВИЙ, на жаль, час грає не на нашому боці.🙏
Загальна ціль: 310 000 грн.
Моя ціль: 5 000 грн.💰
Донатити потрібно сюди:
картка банки:
4874 1000 2583 2851
Банка: https://send.monobank.ua/jar/9Sgs3Nigtt 🫂
Друзі, без вас ми не вивеземо! Долучайтеся!
Буду вдячна за репости/поширення.
Усіх обіймаю!🤗💋
1 309
Repost from Віршопліткарка FM
Поетичний конкурс "Плейлист" повертається! 🎧
Набір віршів для весняного альбому декламацій на "Віршопліткарка FM" триватиме до 18 квітня включно!
📍Підпишіться на канал, залиште в коментарях до наступного допису 1 свій вірш за завданням: посилання на завдання
📍Голосуйте реакціями на вірші інших учасників, які вас зачепили.
Поезії, які наберуть 15 і більше реакцій підписників каналу, потраплять на оцінювання до суддів. Отже, переможців допоможуть обрати і читачі, і судді.
Регламент конкурсу 👉 тиць сюди
Успіхів, ваша Віршопліткарка 🍀
#плейлиствіршопліткарки
@virshoplitkarka
1 309
Repost from дім культури.
УВАГА! ДОВГООЧІКУВАНИЙ НАБІР НА КОНКУРС "ПОЕТИЧНІ ЕСКАПАДИ ЦЮРИХА" ВІДКРИТО! 🪄
/конкурс виключно в телеграм проводиться каналом "дім культури"/
важливі посилання:
🌀правила конкурсу / швейцарка
🌀плей-офф та судді
🌀призовий фонд, подача заявок та система суддівства
🌀голосове повідомлення з минулого конкурсу з поясненнями
🏳️🌈дайджест конкурсу (ваш путівник)🏳️🌈
умови: швейцарська система відбору в плей-офф складається з 7 турів❤️🔥 (за ці 7 турів кількість учасників з 32 стане 16👾). задача в відборі і в плей-офф проста — написати краще, чим твій суперник, який буде визначено кожного туру через жеребкування 🫂! приймаються і верлібри, і римовані✨
щоб подати заявку потрібно надіслати (телеграм) в особисті @grynenchuk :
1) ваш нік (можна анонімно) 👾
2) скрін на донат 30+ грн 🎀
3) будь-який вірш до 1000 символів
4) картинку, яка буде вас символізувати весь конкурс.
картка:
моно — 4874100025980692
приват — 5168752019053886
посилання на банку
основна інформація: нам потрібно лише 32 учасники, тому хто перший встигне, того й капці😁❤️ на кожний тур буде по тижню на написання👽, щоб пришвидшити конкурс ми будемо раніше повідомляти теми наступного туру ⌛ ліміт символів на відбір — 1500, на плей-офф — 2000☄️
призовий фонд 💎:
— мінімум 1000 грн, більше донатів, більше грошей🤏 (50% з спільного фонду ми відправляємо на ЗСУ), публікації на різних поетичних тг каналах 🌼 і особисто від мене декламації 3 переможцям
всі питання в чат зала сучасних письменників або мені @grynenchuk в особисті 🌖
СЛАВА УКРАЇНІ ❤️
1 309
я спамила,
сипала жартами –
не за правилами,
неправильно.
тихо плавила
біль свій,
біль свій.
за трояндовим
чаєм
пелюстки
виринали й
червоніли –
ніяково,
ніяк не
подіти
відчай.
відчиняю
неідеальний світ
корком
безалкогольного вина
і знехтуваної поезії,
в той час як непорушно
квітнуть крокуси.
@Khvyliastyi_notatnyk
1 309
Repost from N/a
чіпси з паприкою по праву руку,
red hot chili peppers по ліве вухо
відчуваєш шаленство?
сто раз прослухай "can't stop"
відкинь зайвий рупор –
говорить ж бо серце.
слейтити
смайлами
сяяння.
скрінити,
сипатись
спойлером.
спробами
з спецій
спеціально
сповзати
думками
безслівно й зникати
безслідно,
немов й не було мене.
а сяйво, що сліпить
не сховане,
воно ж бо незмінне
зсередини,
воно ж бо є я
й різні сторони
підсвічують навіть
із темряви.
28.
03.
26.
1 309
Repost from Оле Лукоївна
+7
Вчора я втомлена доповзла до презентації Пнябзика, і що вам сказати, — вжжжжжух і зарядилася енергією творчості⚡️ Пнябзо-відгук дивіться в інстаграмі, а тут скажу, що дай нам Боже усім сил і натхнення на творчість в усіх її проявах, і нехай творчість, як вічний двигун, нас живить і рухає далі, далі, далі — туди, де ідеї реалізовані, вірші написані, книги видані, де поети збирають стадіони, як рок-зірки, а рок-зірки стають в чергу за текстами до поетів.
Щодо моєї прозової книги про Корею, над якою працюю постійно, а роботи ще є і є — то дуже радію, що все більше людей на ту книгу чекають, але навряд чи хто чекає більше за мене саму. Як і на друк свого «Птаходому» чекаю, що той Хатіко, а поки треба робити-робити-робити інше: як сказала Людмила Колб, авторка Віхоли, на обговоренні її книги позавчора: «Письменництво не забезпечує автора матеріально, тому пишуть ті, хто не може не писати».
1 309
Repost from N/a
Веселий Пальячі,
кумедний Пальячі
сплітає просте макраме.
З повітряних кульок,
з азартом дитячим,
закручує іграшку-пуделя, наче
з останнім вузлом оживе.
Рудому Пальячі радіють усюди —
нарозхрист відкрита душа.
Ні зернятка суму,
ні крапельки бруду.
"На біс!" аплодують розчулені люди
та знов по домівках спішать.
В маленькій гримерці
сповзають білила
з обличчя брудним молоком.
Обмахує протяг
пилючним вітрилом
фіранки. Так душно, що пляшка спітніла.
За звичкою, вип'є ковтком.
Знов потяг додому.
На дріб'язок решти
купує самотній квиток.
Здригаються плечі беззвучно — так легше.
Ніхто ж не помітить,
якщо обережно
звільнитися від думок?
Веселий Пальячі,
кумедний Пальячі
сплітає просте макраме.
Стеблинками джуту,
з азартом дитячим,
Нитками звиває мотузку, неначе
з останнім вузлом все мине.
1 309
Repost from N/a
+3
Хеллоу 🥰
Відкриваю прийом замовлень до Великодня 🤍
🌿 2 види начинки:
🫶🏻 Ізюм + апельсинова цедра
🫶🏻 Журавлина + шоколад
🌿 Різні розміри та дизайни
Деталі в інстаграмі cozy.bakery.ua
Сьогодні-завтра постараюся викласти описи і фото усіх пасочок, і в розрізі також 🫶🏻
1 309
танення –
зняті покрови.
мої оболонки сутності
розливаються паводком
на сотні світлових років
до рідних порогів / точки першопочатку.
здається, я не народжувалась…
мене вивели з небуття тремтливою
рукою дитини, що вперше
тримала пензель,
впустила його у глину
солону, слизьку, багряну
і, склавши долоні в молитві,
заснула на грудях землі.
прокидаюся
від клекоту криги,
від майбутнього запаху цвіту.
скільки життів минуло?
скільки мені іще?..
я занадто змінилась:
у мене пташине серце
і фотонові крила –
не підрізати, не відтяти.
я – натягнута траєкторія
до точки першопочатку,
до теплих порогів.
я завжди повертаюся
і приношу загублений
ключ.
@alefandco
#алеф
1 309
Repost from N/a
м'якітно
коли вона виходила з себе –
відкривалося дно,
усі її підводні течії ставалися видимі,
каміння сахалося сонця
і прагло якнайшвидше закопатися у мул.
дерева на берегах розпачливо заламували і ламали гілки.
кожен хруст відлунював криком
новонародженого,
що йому судилося не вижити.
ошатні тільця пташат встеляли землю.
її дамби підірвано болем
і не вигідно відбудовувати руїни.
коли вона оголювала себе
до масштабів екологічного лиха –
спостерігачі співчували і
відвертали обличчя в безсилому соромі.
відмотували пам'ять назад,
щоб зберегти себе від причетності.
гнів, ніби комета, відрощував роги,
щоб пройти крізь її атмосферу яскраво.
коли вона раділа покинутості себе -
крізь товщу згрублого спокою
вибивалося щось нове,
ніким не класифіковане і не досліджене.
кістяки образ ставали добривом
для змін і допроживання.
замотувалася в непролазні спогади.
дерева м'якими лапами торкалися голої спини.
коріння намацувало хребці, пошепки рахуючи.
мурашки стишували хід, поступаючись конкурентам.
бо старе "каховське"
заростало вербовими котиками.
1 309
Repost from N/a
на губах лишається присмак вишневих марвел,
занадто солодкий, але це краще, ніж сіль від сліз –
інших поштучно немає у привокзальних
кіосках, що виринають з темряви й манять вниз.
далеко під вулиці, де люди давно не ходять,
де тиша рятує мерців та блукає тінь
моїх не прописаних правил, де мутять воду
розбиті часами силуети начебогів.
в безодні під містом дихають наші страхи,
тримають в обіймах найгірші з відомих снів,
щоб кожної ночі ми відчували спрагу
по променях світла, наближені до межі.
кіоски шепочуть, що там, під землею, краще,
не будуть потрібні ні марвел, ні рештки сил,
і я хочу вірити, що зрештою ми там завжди
зможемо разом забути про власний гнів.
31.01.2021
#вірші
1 309
Дякую тобі, віконечку,
що так стійко щоразу витримуєш
ляпас ударної хвилі;
даруй, що рідко вмиваю тебе.
Скажи, твої друзі ще носять
оті свої хрестики?
І як, допомагає?
Ми теж колись рядилися в чорне,
як оце ти зараз.
Воно попустить, а годин за дванадцять
тренд знову повернеться.
Тобі в кожнім разі пасує ліпше,
ніж таким як я,
та для іншого в шафі не завше є місце.
@bozhkoistyping
#ірина_божко
1 309
Repost from N/a
Не можу згадати чи боялася вчора смерті.
Пам'ятаю, казали: не відкривай конверти —
в них надсилають сибірську язву.
Щось абсолютно смертельне, судячи з назви.
Поштова скринька посеред двору,
ікла комірок між хижих іржавих ясен.
Світ видавався простим і від того класним.
не чіпай небезпечне — й воно тебе не уразить.
Одної ночі у хом'ячка спинилось маленьке серце.
Мерця поховали за домом,
в коробці з-під білих дитячих кедів.
Я не знайшла у клітці пустих конвертів.
Спрощені правила втратили своє значення.
Так з'ясувалось: тому, хто втратив,
болить сильніше, ніж втраченим.
Світ поступово став співчутливо-спустошеним.
Гардé відбувалося швидко і без оголошення,
межа між живим і мертвим помітно тоншала.
Розмивались обличчя зацвíлими плямами Роршаха.
І тепер, за N-надцять зим назад,
Смерть, минуючи листування,
приходить у дім сама
і в її хом'ячинім серці немає зла.
Тільки зима,
спокійна густа зима.
1 309
…А колись був сніг, і усе мінялось,
і ставало кращим, а ми — із ним.
І збивали з ніг хуртовинні шквали,
але це здавалось таким смішним!
І вітри бриніли морозним хором,
із якого кожен ловив своє.
А із неба пильно дивились зорі.
І одна манила у Вифлеєм.
А колись був сніг, і від того — щастя,
ніби більш нічого не треба нам.
Він пішов до снів і не попрощався,
а зостались холод, чума, війна,
і розбите градом вогке болото,
і вітрів переспіви у пітьмі,
і міста, яким неважливо, хто ти...
І, скажу по правді, якби я міг
зачерпнути з вічності сутність світу
і її вмістити в єдину мить,
я обрав би січень і тьмяне світло,
що кидає місяць на плоть зими.
І на тихі вулиці з-за порогів
долітають гамір, тепло і сміх...
А вгорі — розтулені жмені Бога,
Із яких на світ опадає сніг.
///
@nikolasson
#ніколассон
1 309
домотканий дим обкурює голову.
обдурюєш.
скорописи рухів виказують у тобі холерика.
пальці вистукують реквієм.
"тьху-тьху", - кажеш, -
"постукай по дереву,
бо ще збудеться".
метушишся у пошуку потрібної пари очей і падаєш,
перечепившись через опірність простору.
витоптую білі цяточки ілюзій,
що підняли голівки.
а з лійок мого неспокою ллються
не сльози - марганцівка.
скапує "цяп-хочу",
"цяп-хотітиму",
"цяп-хотіла".
безглуздо кричати про втрачене,
як потреба полювати в глушині
з глушником.
мрії - окозамилювальні бульбашки.
не плануй мене за п'ять хвилин до дедлайну.
не лікуй мріями за мить до зупинки серця -
вони протерміновані.
@snih_n_g
#тата_пі
1 309
є люди, які приходять і відчувають усе -
подих твій стомлений, опір, внутрішній маніфест,
заповіді твої, істини закреслені і курсивом,
сповіді, суїцидальні спроби піти красиво.
знають, коли ти в гімно натираєш собою кахель,
всі твої комплекси, болі, поразки, страхи.
вони просто дивляться тобі в очі й відразу тонуть,
і знають напевне причини твого безсоння.
вони лягають тобі на дно, розкидають руки,
припадають до нього, щоб уважно-уважно слухати.
вони гладять твої борозди, рубці і шрами,
вони тямлять усіх твоїх демонів, коли вже ніхто, здавалось, не тямить.
вони піднімають тебе на руки - нікчемні мощі -
і несуть і вимолюють в бога для тебе прощення.
вони настільки жертовні, завзяті й щирі -
готують тобі сніданки в порожній твоїй квартирі,
чекають біля під'їзду і під дверима...
а ти звикаєш і залюбки щоразу нехтуєш ними.
і коли ти насправді захочеш випилитися до біса,
лиш тоді вони встануть і підуть звідси
все, як ти хотів і до чого так сильно прагнув,
вони підуть.
всі вони, зрештою, підуть нахуй
@malskamira
1 309
Repost from Local Club
Хей, Київ 😮
Запрошуємо на музично-літературний фіалковий вечір цієї п'ятниці 💐
Що на тебе очікує:
‒ виступи поетів та музикантів 🎤
‒ затишний заклад на Подолі, з дуже смачною їжою та напоями 🍸
‒ живий нетворкінг ‒ тут легко знайти своїх людей 👋
І як завжди, запрошуємо найкращих:
🔥 Андрій Буремний (ведучий)
🔥 Богдан-Любомир Притула (вірші)
🔥 Артем Ходосівський (вірші)
🔥 Олег Карачевський (вірші)
🔥 Світлана Фіалка (вірші)
🔥 Кирило Черкун (вірші)
🔥 Роман Кухарук (вірші)
🔥 Діана Веллс (вірші)
🔥 Ідемантія (вірші)
🔥 Леля (вірші)
🔥
Вельмишановна публіка:
🔥 Марія Олександрівна
🔥 Катерина Юрченко
🔥 Daria Shevchenko
🔥 Ольга Креймер
🔥 Sergiy Kyiv
🔥 Віталій
🔥
✍️ НАБІР ТРИВАЄ ✍️
Регламент:
Поезія ‒ 3 твори
Музика ‒ 2 композиції
Проза ‒ 1 твір
Ведучий: Андрій Буремний
Коли?
🗓 03.04
☹️ 19:00–21:30
Де?
📍 Stories Cafe
вул. Костянтинівська, 20/14
Вхід за донат від 200 грн
Запис артистів та слухачів:
Андрій Буремний ✍️
1 309
Repost from Local Club
Хей, Київ 😮
Запрошуємо на музично-літературний фіалковий вечір цієї п'ятниці 💐
Що на тебе очікує:
‒ виступи поетів та музикантів 🎤
‒ затишний заклад на Подолі, з дуже смачною їжою та напоями 🍸
‒ живий нетворкінг ‒ тут легко знайти своїх людей 👋
І як завжди, запрошуємо найкращих:
🔥 Андрій Буремний (ведучий)
🔥 Богдан-Любомир Притула (вірші)
🔥 Артем Ходосівський (вірші)
🔥 Олег Карачевський (вірші)
🔥 Світлана Фіалка (вірші)
🔥 Кирило Черкун (вірші)
🔥 Роман Кухарук (вірші)
🔥 Діана Велс (вірші)
🔥 Ідемантія (вірші)
🔥 Леля (вірші)
🔥
Вельмишановна публіка:
🔥 Марія Олександрівна
🔥 Катерина Юрченко
🔥 Daria Shevchenko
🔥 Ольга Креймер
🔥 Sergiy Kyiv
🔥 Віталій
🔥
✍️ НАБІР ТРИВАЄ ✍️
Регламент:
Поезія ‒ 3 твори
Музика ‒ 2 композиції
Проза ‒ 1 твір
Ведучий: Андрій Буремний
Коли?
🗓 03.04
☹️ 19:00–21:30
Де?
📍 Stories Cafe
вул. Костянтинівська, 20/14
Вхід за донат від 200 грн
Запис артистів та слухачів:
Андрій Буремний ✍️
1 309
Ми любили не тих
Ми любили не тих,
Не на тих ми молились ночами.
Мертві серед живих
Сон збудили поміж хорогвами.
Ми любили всліпу.
Щемно грались у піжмурки з Богом.
Хто затіяв цю гру?
Та чи прийде кінець? Невідомо...
Ми любили взамін,
Безкорисно плекали надію.
І ділились усім:
Все, що мали та добре уміли.
Ми любили, однак
Нас ніхто не примусить любити:
Іншу мову і стяг.
Навіть, наші трикляті сусіди.
Андрій Буремний
1 309
Для старшого шкільного віку (підлітковий)
Фристайл
Стан — перехід від фрустрації до прийняття
стишено
мова прошита спробами самостійного дихання
якірного кольору кеди
індиго-коди
Am / Em / Gm /Dm/ в ля мінорі
на сходовій
на поверхні міжповерхового мосту між твоїм голосом і дійовими особами
знову
до галактичного року drum beat
заховано
послухай
навіть якщо ніхто не прийде —
я сидітиму поруч
слухатиму
бо коли ти мовчиш
гучно так розбивається об бетонний дах
дощ
випадає і ходить кульгаво
самотнім проспектам
засвідчує згоду —
полишати відчиненим слово і вільною голову.
і нічого про серце.
(про серце цьогоріч нікому)
послухай
як захочеш — ти зможеш цей дощ перегнати й босоніж
світлофори на зустріч яскраво стрибають в пітьму
в новий день
синкоповано
поруч.
@nlitvinovapoetry
#літвінова
متاح الآن! بحث تيليغرام 2025 — أهم رؤى العام 
