Compass Комунікація

ВАРЕНУХА Звучить колоритно, правда? 🍯 Колись варенуха була традиційним українським напоєм із горілки, меду, сушених фруктів і прянощів. Її готували в печі, а сама назва пов’язана зі словом «варити». Цікаво, що варенуху згадував ще Іван Котляревський у своїй «Енеїді»: «А послі танців варенухи По филижанці піднесли». Саме слово зафіксоване й у «Словарі української мови» Бориса Грінченка. Схоже, українці здавна знали, чим зігрітися в холодну пору. А наша мова зберегла навіть назву цього давнього напою. 🎥 Джерело відео та автори: https://www.facebook.com/share/v/1FRkoTjZ8J/?mibextid=wwXIfr #CompassКомунікація #варенуха

Уявіть два повідомлення про результати операції: 🔹 «90 зі 100 пацієнтів виживають». 🔹 «10 зі 100 пацієнтів помирають». Результат той самий. Але перше формулювання заспокоює, друге насторожує. Це фреймінг, або ефект рамки. Спосіб подачі інформації впливає на те, як ми її сприймаємо. Так працюють політичні заяви, реклама й заголовки новин. Іноді достатньо змінити акцент, щоб змінити ставлення до факту. 💭 А тепер згадайте останній політичний заголовок, який вас обурив. Що зміниться, якщо той самий факт подати іншими словами? #CompassКомунікація #фреймінг

Під дописом про «вибачте» і «пробачте» запитали: А як щодо «перепрошую»? Перепрошую, а чому б і ні? 😉 Перепрошувати означає просити вибачення, вибачатися. Саме так це слово фіксують українські словники. Можна сказати: 🔹 Перепрошую. 🔹 Перепрошую за запізнення. 🔹 Перепрошую, що перебиваю. А тут є ще один цікавий граматичний нюанс. Перепрошувати і перепросити утворюють видову пару. Перепрошувати - недоконаний вид. Дію подаємо без указівки на її завершеність, вона може тривати або повторюватися: 🔹 Він довго перепрошував за свої слова. Перепросити - доконаний вид. Дію подаємо як цілісну, з певною межею: 🔹 Він перепросив за свої слова. Тож різниця не в минулому чи теперішньому часі, а в тому, як ми подаємо саму дію. А «перепрошую» цілком можна вживати поряд із «вибачте» і «пробачте». Що обрати? Тут уже працюють контекст, інтонація і мовна звичка. Тож сміливо кажіть «перепрошую». Перепрошувати за це не доведеться 🤓 #CompassКомунікація #перепрошую #єнюанс

Зачепили когось у транспорті: «Вибачте!» Образили близьку людину: «Пробач мені» Відчуваєте різницю? Вибачити і пробачити близькі за значенням. Обидва слова нормативні, і суворої межі між ними немає. Можна вибачити провину. Можна пробачити провину. Але в живому мовленні слова часто набувають різних відтінків. Вибачте ми часто використовуємо як формулу ввічливості: 🔹 Вибачте, можна пройти? 🔹 Вибачте, що перебиваю. 🔹 Вибачте за запізнення. Пробачте може звучати особистіше й емоційніше: 🔹 Пробач мені за ці слова. 🔹 Пробач, я був неправий. Тож тут немає правила: ❌ так неправильно ✅ а так правильно. Є контекст, інтонація і відтінок слова. Іноді достатньо «вибачте». А іноді потрібне саме «пробач». #CompassКомунікація #єнюанс #вибачте #пробачте

Бути під покровом. Цей вислів ми й сьогодні розуміємо без словника. У самому слові покров легко впізнати покривати: накривати, оберігати, захищати. У християнській традиції Покров Богородиці став символом заступництва. Українським козакам цей образ був особливо близьким. Запорожці шанували Богородицю як свою заступницю, на її честь будували Покровські церкви. А в українському іконописі з’явився особливий образ, Козацька Покрова. Під покровом Богородиці зображували гетьманів, козацьку старшину, запорожців. І тут усе читається майже буквально: Бути під покровом означає бути під захистом. І сьогодні ця традиція має продовження в нашому календарі: поруч Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва і День захисників і захисниць України. Покров. Заступництво. Захист. Нам не треба пояснювати, що вони означають. Ми дякуємо тим, хто захищає. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя. І нехай повернуться всі, кого так чекають вдома. #CompassКомунікація

МАПА ЧИ КАРТА? Обидва слова українські й нормативні. Але чи завжди вони взаємозамінні? 🗺️ Карта має багато значень: географічна, банківська, медична, технологічна, гральна. Мапа передусім пов’язана з простором і навігацією. Але давно вийшла за межі географії. 📍 Мапа потреб. 📍 Мапа ризиків. 📍 Мапа можливостей. 📍 Мапа послуг. Наприклад, мапа послуг для ветеранів збирає в одному місці інформацію про те, яку допомогу можна отримати, де, на яких умовах і до кого звернутися. Фактично вона відповідає на кілька запитань: Що є? Де? Для кого? Як отримати? 🧭 Доріг на такій мапі немає. А маршрут є. А у вашій сфері є своя мапа послуг? #CompassКомунікація #мапа #карта

СВОБОДА СЛОВА Ми так часто вимовляємо ці два слова разом, що майже не чуємо кожне окремо. А дарма. Свобода - слово дуже давнє. Його пов’язують із праслов’янським svoboda, а серед споріднених форм дослідники називають і праслов’янське svojь - «свій». І разом маємо свободу слова - право висловлювати погляди, отримувати й поширювати інформацію без необґрунтованого втручання влади. Цей принцип має діяти незалежно від того, чиї погляди нам ближчі. Для CNN. Для Politico. Для Fox News. Для тих, кого читаєш. І для тих, з ким категорично не згоден. Історія з американськими медіа дуже показова. Коли частину журналістів позбавляють доступу до Білого дому, їхні конкуренти стають поруч. Медіа з різними редакційними позиціями відмовляються працювати за правилами вибіркового доступу. І ось тут давнє «свій» набуває ще одного сенсу. Щоб твоє слово залишалося твоїм, іноді доводиться захищати чуже. #CompassКомунікація #свободаслова

БАТЬКО. ІСТОРІЯ ОДНОГО СЛОВА Слово батько має давнє походження. Етимологічний словник української мови пов’язує його з праслов’янськими bata, batja. Щодо подальшого походження слова існує кілька версій. І скільки споріднених слів маємо в українській мові: батько • батьківський • ба́тьківщина • Батьківщина 🇺🇦 До речі, батьківщина колись означала спадщину від батька, родове майно. У старих словниках зафіксоване й добре знайоме нам сьогодні значення: рідна країна, рідна земля. А саме слово батько здавна мало ширше значення. Так шанобливо зверталися до старшого чоловіка. У словнику Бориса Грінченка знаходимо й Шевченкове звертання до кобзаря: «…добре, батьку, робиш». Батьківська хата. Батьківський поріг. Батьківське слово. Від одного короткого слова виросло ціле мовне гніздо. #CompassКомунікація #етимологія #історіяслова #батько

📚 А ви знали, що Іван Франко мало не запізнився на власне весілля? Через книжку. Перед вінчанням він натрапив на книжку з рідкісним віршем і сів його переписувати. Нареченого чекали, а він працював. 📖 У гімназії сидів на останній парті, але міг майже дослівно повторити розповідь учителя. На нецікавих уроках читав Шекспіра німецькою. Рано залишився без батьків, заробляв репетиторством. Ще гімназистом зібрав бібліотеку: понад 500 книжок. 🌍 Франко знав 14 мов, перекладав із давньогрецької, давньоарабської та давньоіндійської. Сучасники називали його «академією в одній особі». 🥾 Любив мандрувати Карпатами, організовував піші подорожі та збирав фольклор. 🎣 А ще дуже любив риболовлю. ✍️ У 1908 році тяжка хвороба уразила руки Франка. Він диктував тексти, а коли частково відновилася рухливість лівої руки, знову почав писати сам. 👔 Модником Франко не був. Одягався просто, але вишиванку носив з піджаком. Згодом таке поєднання стало популярним серед інтелігенції. 27 серпня Франку 170. #CompassКомунікація

ВОЛЯ. СВОБОДА. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Три близькі слова. Три різні сенси, які для нас давно перестали бути абстрактними. 🔹 ВОЛЯ Одне з давніх слов’янських слів. Пов’язане з поняттями бажання, вибору і можливості самому вирішувати, як діяти. В українській мові воля здавна означає також свободу від неволі: вийти на волю, жити на волі, боротися за волю. 🔹 СВОБОДА Теж давнє, праслов’янське слово. Його походження пов’язують з основою зі значенням «свій». Свобода слова, свобода думки, свобода вибору. 🔹 НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Самостійність у рішеннях, відсутність підпорядкування комусь іншому. Для держави це право самій визначати, як жити і яким буде її майбутнє. Значення цих слів виходять далеко за межі словників. За ними століття української історії й боротьби. Про волю писали Шевченко, Франко, Леся Українка. У ХХ столітті прийшли шістдесятники: Ліна Костенко, Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Василь Стус, Іван Світличний, Іван Дзюба… Вони захищали українську мову й культуру, говорили про те, про що радянська система воліла мовчати. За це їх не друкували, переслідували, арештовували, відправляли в табори. 24 серпня 1991-го стало результатом значно довшого шляху. І сьогодні за цими трьома словами стоїть наша власна історія. І наша нинішня боротьба. Воля. Свобода. Незалежність. Ми надто добре знаємо, чого вони варті. З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦 #CompassКомунікація #ДеньНезалежності

СИНЬО-ЖОВТИЙ 💙💛 Кольори нашої свободи. Української. І навіть тут є своя мовна деталь. Наш прапор синьо-жовтий. Саме так, через дефіс. Назви поєднань кольорів, утворені з двох рівноправних основ, пишемо через дефіс: 🔹синьо-жовтий; 🔸червоно-чорний. До речі, прапор і стяг можуть бути синонімами. Стяг частіше вживаємо в урочистому та художньому мовленні. Сьогодні синьо-жовтий над українським містом означає дуже конкретну річ: тут Україна. І за право бачити наш прапор над своїми містами українці щодня виборюють свободу. Нашу. Українську 🇺🇦 З Днем Державного Прапора! Відео: @v.p..music #CompassКомунікація #ДеньПрапора

ГОЛОСОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ: КОЛИ ЦЕ ВЖЕ НЕЗРУЧНО? Відкриваєте робочий чат. 🎙 3:47 🎙 2:16 🎙 5:08 І десь у третьому голосовому заховані адреса, дата і час зустрічі. Голосові справді зручні. Передусім тому, хто їх записує. Якщо інформацію треба зберегти, переслати або швидко знайти, краще написати її текстом. Особливо: 📌 адреси; 📌 дати й час; 📌 прізвища та контакти; 📌 цифри; 📌 завдання й дедлайни. Якщо без голосового ніяк, можна спочатку запитати: 💬 «Зручно, якщо я запишу голосове на хвилину?» А ключову інформацію після нього продублювати текстом: 💬 «Отже: зустріч 14 серпня о 10:00, адреса…» Хороша комунікація економить час обом. #CompassКомунікація #КомунікаціяБезНезручностей

ВАМ ПИШУТЬ ПО РОБОТІ ПІСЛЯ РОБОТИ. ЯК ВІДПОВІСТИ? 🕣 20:30. Робочий день уже закінчився. І тут у месенджері: 💭 «Добрий вечір! Вибачте, що так пізно. Є невеличке робоче питання…» Знайомо? 💬 Месенджери дозволяють написати будь-коли, але доступність людини онлайн не означає, що вона досі на роботі. Вечірнє повідомлення не завжди потребує негайної відповіді. Виняток, коли питання справді термінове й не може чекати до наступного робочого дня. В інших випадках цілком нормально відповісти завтра. Як відповісти коректно? 📱 «Побачила ваше повідомлення. Відповім завтра в робочий час». 📱 «Дякую за повідомлення. Повернуся до цього питання завтра». А чи достатньо реакції? 👍 Якщо повідомлення не потребує відповіді, так. Реакція може означати: «Побачила, прийняла до відома». Якщо від вас чекають рішення або дії, краще коротко написати: 📱 «Побачила, відповім завтра». А якщо після роботи пишете ви? Одразу зазначте, що відповіді сьогодні не очікуєте: ✍️ «Пишу зараз, щоб не забути. Відповідати сьогодні не потрібно». ✍️ «Коли будете на роботі, подивіться, будь ласка». ⏰ Або скористайтеся відкладеним надсиланням і заплануйте повідомлення на початок робочого дня. Час повідомлення теж є частиною комунікації. Поважати особистий час співрозмовника - хороше правило ділового етикету. #CompassКомунікація #МовнийЕтикет #ДіловеСпілкування

ЦИТАТА ДНЯ «Хто правду лама, з тим ти сміло борись» 🖋️ Іван Франко Цим словам понад сто років. Та, здається, Франко залишив нам дуже точну інструкцію: не мовчати там, де правду намагаються перекроїти під чиїсь інтереси. Особливо тоді, коли мовчати зручніше. 27 серпня виповнюється 170 років від дня народження Івана Франка. Тож цього місяця ще не раз повернемося до нього і спробуємо побачити Франка за межами звичного образу Каменяра. #CompassКомунікація

10 МОВНИХ ЗАМІН, ЯКІ ЗРОБЛЯТЬ ВАШУ УКРАЇНСЬКУ КРАЩОЮ 📚 Зберігайте собі та користуйтеся щодня 👇 ❌ з тих пір → ✅ відтоді ❌ по приїзду → ✅ після приїзду ❌ по закінченню → ✅ після закінчення ❌ більш краще → ✅ краще ❌ в даний час → ✅ зараз ❌ в цілому → ✅ загалом ❌ по мірі можливості → ✅ за можливості ❌ на протязі → ✅ протягом ❌ в свою чергу → ✅ своєю чергою ❌ на рахунок цього → ✅ щодо цього 💬 Зізнавайтеся: який із цих висловів ви й досі інколи вживаєте? #КомпасКомунікації #ГоворімоУкраїнською

ЦИТАТА ДНЯ 🖋️ «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга» Григорій Сковорода ⏳ Минуло майже триста років. А людська природа майже не змінилася. Ворог не приховує своїх намірів. Найболючіших ран часто завдають ті, кому ми довіряли 🎭 #CompassКомунікація

Сьогодні, 1 серпня, за новоюліанським календарем в Україні відзначають Маковія, або Медовий Спас 🌾 🍯 Цього дня Церква вшановує пам’ять святих мучеників Маккавеїв. Саме звідси походить народна назва свята - Маковій. Згодом воно переплелося з народними традиціями, адже саме в цю пору збирали мед і достигав мак. ☝️Макорженик - традиційний корж із маком. На Маковія в багатьох родинах пекли пісні коржі, які потім ламали на шматочки й поливали медовою ситою з тертим маком. 🥣 У різних куточках України ця обрядова страва мала свої назви. Сам корж називали макоржеником, а поламані коржі - шуликами або ламанцями. 🌿 Слово «макорженик» майже зникло з повсякденного вжитку, хоча й досі залишається словниковим. 💬 Разом зі словами ми часто втрачаємо пам’ять про традиції. За кожною такою назвою стоїть не лише страва, а й родинні звичаї, свята та спосіб життя наших предків. Іноді достатньо згадати одне майже забуте слово, щоб ожила традиція. #CompassКомунікація #макорженик

«ОДІССЕЯ» МОВОЮ УКРАЇНСЬКИХ ПРИКАЗОК 💬 Українські приказки не втрачають своєї актуальності. У них закладена мудрість, яка дуже точно пояснює характери, вчинки, помилки й вибір. Адже людська природа майже не змінюється. Ні за сто років. Ні за три тисячі. 🎬 Тож поки весь світ обговорює нову «Одіссею», пропонуємо подивитися на неї крізь призму української народної мудрості. І виявилося, що чимало ситуацій і характерів із «Одіссеї» українські приказки досить точно пояснюють кількома влучними словами. Бо мова - це не лише слова. Це ще й спосіб розуміти й пояснювати світ. 📖 Читайте, усміхайтеся. І якщо згадаєте ще влучні приказки до героїв «Одіссеї», діліться ними в коментарях. #CompassКомунікація #українськіприказки