Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє

Гучно в Києві. Балістика. Але і до ворога летять 400+ наших дронів

Зміну уряду я сприймаю як вікно можливостей. Головне зараз, щоб це була не просто зміна прізвищ, а заміна сутності. Новий Кабінет Міністрів має отримати спроможність формувати політики, працювати стратегічно й ухвалювати рішення на основі моделювання, цифр і сценаріїв. Я бачу три ключові горизонти. ▪️Перший — виживання і стійкість: підготовка до зими, підтримка бізнесу, фіскальна дисципліна, масштабування оборонного виробництва та інновацій. Працююча економіка означає робочі місця, зарплати і спроможність держави вистояти. ▪️Другий горизонт — інституційна стійкість. Нам потрібен компактний уряд, який концентрується на стратегії та політиках, а не на ручному управлінні. Потрібна детінізація економіки через стимули, дерегуляцію і зміни податкової системи, а не через посилення тиску. Також важливо зробити ухвалення рішень по-справжньому інклюзивним, залучаючи коаліції бізнесу та аналітичних центрів. ▪️Третій горизонт — нова економічна стратегія, заснована на продуктивності, інноваціях і проривах. Україні потрібні проривні рішення в цифровізації, розвитку людського капіталу, освіті, медицині, фінансах та експорті. Бізнес сьогодні критично недофінансований, а експорт має зростати не на відсотки, а в рази. Моє переконання — потрібно впливати на ситуацію і використовувати кожне вікно можливостей. Бізнес і аналітичні центри не можуть бути в опозиції до держави, їхнє завдання — допомагати ухвалювати кращі рішення. Окремо відзначу роботу Юлії Свириденко. Для мене її головний результат — запуск більш інклюзивної моделі роботи, коли до напрацювання рішень почали залучати аналітичні центри та бізнес. Вона також дала можливість проявити себе новим управлінцям. Водночас цей уряд переважно був урядом виживання, змушеним вирішувати тактичні завдання. Маю надію, що наступний Кабінет Міністрів стане урядом прориву: економічного, соціального, безпекового і політичного. Саме такої амбітності сьогодні потребує Україна. В етері 24 каналу розбиралися в цих серйозних темах і намагалися дати відповідь, чи на краще зміни, які відбуваються в Україні. Вмикайте повне відео за посиланням.

450.

Інституціоналізувати регулярний діалог уряду з репрезентативними об’єднаннями бізнесу, громадянського суспільства та аналітичних центрів. Налагодження ефективної співпраці не з окремими бізнесменами чи think-tank, а з Коаліцією бізнес-спільнот, що обʼєднує більше 100 асоціацій українського бізнесу та з Альянсом аналітичних центрів (15 thinks-tanks).

Топ-12 пріоритетів для нового Кабінету міністрів України. Мета: забезпечити швидке зростання продуктивності, стійкість держави та формування інституцій, здатних працювати в умовах війни, глобальних викликів й технологічної революції і реалізовувати можливості для безпекового, економічного, соціального прориву. 1. Реформа КМУ і адміністративна реформа. Перегляд функціоналу міністерств (компактні міністерства які формують політики, а не розпоряджають майном), створення проєктних і регуляторних агентсв під реалізацію політик (тобто перетворити КМУ із органу ручного управління на центр вироблення політик та координації.). Запровалження Центру Уряду. Запровадження Економічного штабу і Координаційного центру розвитку людського капіталу. 2. Енергетична стійкість до зими 2026/27. Більшість рішень вже підготовлено. Але необхідна комплексна реформа енергетичної системи і зміщення акцентів джержавної підтримки (денцентралізація на рівень мікрорайонів). 3. Ноціональна економічна стратегія. Відхід від екстраполяцінйого підходу і архаїчної побудови стратегії без урахування радикальної зміни технологій і трансформації ринків. Запровадження проривних еконоімчних рішень. Запровадження регуляторної гільйотини. Створення в Україні найпривабливішого сережовища для розвитку бізнесів, інвестування. Значний акцент на зростанні продуктивності праці як основи Національної економічної стратегії. 4. Фіскальна стійкість і фінансування. Дефіцит — головне екзистенційне обмеження. Предбачувана лінія з МВФ, закриття розриву бюджету-2026/27, синхронізація з партнерами. Сприяння розвитку фондового ринку. Пенсійна реформа як важіль розвитку фондового ринку. Забезпечення бізнесу довгим здешевленим, економічного обгрунтованим фінансуванням. 5. Експортна орієнтація. Посилення експортної стратегії і сприяння швидкій модернізації економіки в орієнтації на експорт. В тому числі: допомога у сертифікації, створення торгових представництв, залучення фінансів для масштабування експортоорієнтованих виробництв. Поступова дестимуляція експорту сировини, перехід к експорту продукції і сервісів з високою доданою вартістю. 6. Детінізація як розширення податкової бази, а не підвищення ставок. Виводити економіку зі тіні через поведінкову архітектуру, а не тиском ставок. Проведення податкової реформи: запровадження ПнВК, зниження ставок податків на персональні доходи, збільшення акцизів і ставок на активи. 7. Людський капітал і демографічна стабілізація. Баланс «мобілізація vs економіка» (запровадження системи бронювання критичного персоналу), реінтеграція ветеранів, політика повернення, керована трудова міграція. Комплексна стратегія розвитку людського капіталу. Автономія університетів. Модернізація шкільної освіти (якість — пріоритет). Реформа системи здоровʼя з пріоритетом на превентивну, персоналізовану медицину. 8. ОПК як драйвер зростання. Дрони, ракети, роботизовані комплекси, counter-Shahed експертиза як експортний продукт і ланцюг доданої вартості (локалізація виробництва компонентів). Перетворити ОПК на один із головних драйверів технологічної модернізації економіки та майбутнього високотехнологічного експорту. Розвиток експорту зброї і безпекових сервісів. 9. Євроінтеграція. Перехід від статусу кандидата до повного відкриття переговорних кластерів. Використати графік вступу як зовнішній дисциплінуючий інструмент для внутрішніх реформ, а не стільки як самоціль. 10. ПІІ, відбудова та мобілізація приватного капіталу. De-risking для інвесторів (war-risk страхування, прозорий пайплайн проєктів), виконання Ukraine Facility тощо. Держава не розпорядник, а платформа. 11. Інституційна довіра й антикорупція. Незалежність антикорупційних органів, цифрова прозорість, реформа держзакупівель, прискорена приватизація. AI-first Government. 12. Інституціалізований форсайт і сценарне планування. Держава має перестати бути реактивною. Вбудувати ссистему стратегічного і сценарного аналізу, макроекономічного і поведінкового аналізу в систему ухвалення стратегічних рішень. Антисипація як функція уряду. А також: 0. Інклюзивість інституцій.

По-перше, це красиво. По-друге, поки всі мої прогнози справджуються.

Оновлена картина по НПЗ і нафтовій інфраструктурі рф. Слава СоУ!

Я переконаний, що Україну і Польщу в майбутньому єднатиме значно більше, ніж може розділяти сьогодні. Попри політичну напругу, наші економіки дуже взаємопов’язані. Товарообіг перевищує 13 млрд доларів, майже мільйон українців працює в Польщі. Українці за роки війни суттєво посилили польську економіку, відкривши десятки тисяч бізнесів і додаючи, за нашими оцінками, 3–4% ВВП Польщі щороку. Польський бізнес зацікавлений у посиленні співпраці з Україною та закликає до зниження напруги. Нинішнє загострення — наслідок внутрішньої польської політики та передвиборчої боротьби. Економічні аргументи зараз часто губляться в політичному шумі. Польща буде прагматично відстоювати власні інтереси під час вступу України до ЄС, особливо в аграрній сфері, але євроінтеграція вигідна Україні навіть там, де виникатимуть обмеження. Польща залишається привабливою для українців через близькість, зрозумілу культуру, великий ринок і сильну економіку. Якщо ми хочемо повернути людей та бізнес в Україну, то потрібно створити кращі умови для підприємництва. Бізнесу потрібні не додатковий тиск і не ставлення як до «дійної корови», а зрозумілі правила, зменшення корупції та партнерство з державою. Україна має сильні стартові позиції для модернізації та відновлення. Але стратегію розвитку повинні формувати українські аналітичні центри та підприємницькі спільноти. Голос малого і середнього бізнесу має бути почутий не менше, ніж голос великого бізнесу. Якщо ми використаємо цей потенціал правильно, то можемо досягти нинішнього рівня розвитку Польщі вже за 12–15 років. Про взаємодію польської та української економіки на тлі політичної напруги — у відео. Долучайтеся до розмови.

Оновлена інфографіка по Чорноморському флоту рф

Оновлена версія: Чорноморський флот росії

Альтернативна версія

Україна ризикує втратити одну з небагатьох інституцій, яка реально утримує технологічний бізнес у країні під час війни. За даними дослідження Advanter Group, якщо компанія втрачає статус резидента «Дія.City», ймовірність її повної релокації за кордон сягає 84%. Сьогодні ІТ-сектор забезпечує понад 41% експорту послуг України, а резиденти «Дія.City» зростають удвічі швидше за інші компанії, створюючи мільярдні надходження до бюджету. Водночас головними загрозами для інвестицій залишаються не війна, а непередбачуваність правил гри та регуляторні ризики. Чому «Дія.City» стала стратегічним інструментом для економіки, інвестицій та Defence Tech — читайте у повній статті за посиланням.

Про ДБР, Vyriy і про квантовий(і) модерн(и), в якому ми живемо. Коли правоохоронний орган приходить до бізнесу — відбувається квантове вимірювання. І, як це буває у квантовій логіці, воно каже більше про спостерігача, ніж про об’єкт. Так, коли ДБР прийшов до Vyriy Industries — це вимірювання показало не стан Vyriy Industries, а, власне, що таке ДБР. ДБР сьогодні існує в суперпозиції двох станів: «правоохоронець» і «інструмент». І колапс йде не туди, куди хотіли б слідчі (вірніше ті, хто ними керує). Громадянське суспільство формує висновок: це переслідування медіа (Бабенко увійшов до власників «Бабель», «Бабель» дав розслідування про «Скелю» — і це призвели до відповіді). Чи є інша думка? Так — але вона радше про вимагання грошей у ефективного виробника дронів з боку неправоохоронців. Розслідування зловживання з боку бізнесу якщо і є в версіях, то явно не серед ТОП-3. Це раціональне суспільне очікування (баєсівські умовні ймовірності), вибудуване роками. І Печерський суд вчергове таке очікування «відкалібрував»: за один робочий день, ще до подання позову, забороняє журналістам публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР. 7 липня ДБР іде з обшуками до незручного медіавласника. Хвильова функція колапсувала сама. Тепер головне в квантовому модерні. Дракон — це не Сухачов. Спокуса зробити Дракон особою — це стара модерна логіка: назвати, локалізувати, зрубати голову. Але на місці зрубаної голови Гідри виростає нова. Зміна директора ДБР нічого не змінить, бо Дракон тут — не людина, а конфігурація: безконтрольна підслідність «усього», відсутність незалежного добору керівників, зрощення органу з тими, кого він має перевіряти. Ось чому реформа ДБР це не стільки умова першого кластеру переговорів про вступ до ЄС. Потрібно змінити умови, за яких цей Дракон взагалі виникає — підслідність, контроль, незалежний добір за моделлю НАБУ та БЕБ з реальною роллю міжнародних експертів. Суспільна довіра надважлива для модернізації. Очевидно, що якщо б Vyriy Industries перевіряли НАБУ чи БЕБ, то ми мали б іншу суспільну реакцію. Якщо шукати Дракона в очільниках ДБР, ГПУ, Фінмону, то складно побачити умови, за яких справжній Дракон виникає між держорганом і громадянином. Антидраконівська стратегія, відповідно, має бути екологічна: від «раз і назавжди перемогти зло», до створити і підтримувати умови, за яких жоден орган не може концентрувати владу за відсутності суспільної підзвітності, інклюзивної, ефективності. Питання не тільки в тому, чи є політична воля ці умови створити. Питання в дорослості суспільства: заміть відстоювання позиції в рамках окремих кейсів —вимагати системних трансформацій. Пишу в очікуванні, що наша з Аллою Петренко стаття про Драконів і модерни нарешті буде опублікована.

Ще не встиг вийти з виступу на HR Wisdom Summit, а Mind вже зробив колонку: https://mind.ua/news/20307373-problema-ne-v-novih-profesiyah-a-v-zdatnosti-lyudej-postijno-navchatisya-zasnovnik-advanter-group

По 19 основних російських НПЗ (потужність 239 млн т/рік) виведено з ладу в моменті 58% потужності. По всій рф, з урахуванням менших НПЗ — близько 50% Головні «внески»: Кіриші 18; Рязань 13; Москва 12; Омськ 12; Волгоград 12; NORSI 11;Туапсе 11; TANECO 10. Тобто половина втрат це 7 найбільших заводів.

Про державні пріоритети. … 3. Боротьба з невіглаством: громадянська просвіта. … 19. Подолання архаїки і патерналізму. Суспільна модернізація. Зокрема, відмова від підміни духовності Духовними гімнами. … 72. Заборона глагольних рим, тим більше в віршах, які претендують на тексти духовних гимнів: храни - осіни. просвіти - зрости.

Сьогодні ми живемо у світі, де невизначеність, дивергентність (одночасність протилежних трендів) стає звичною. Це вже не класична криза, яку потрібно просто перечекати, затягнувши паски, щоб згодом повернутися до звичного ритму. Це та нова норма, яка залишиться і після фазового переходу. Легше не стане. Цікавіше – так. Моя нова колонка на Delo: Диригенти хаосу: чому стратегія більше не працює і ким стає СЕО майбутнього Для того, щоб набрати силу творити в цьому хаосі, запрошую долучатися до: Галузеві Форсайти | Школа архітекторів майбутнього

Приємна картинка. Поточні результати враження російських НПЗ. Зібрали дані по відкритих і напіввідкритих джерелах