Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)

Про застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Судді у відставці мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, що в свою чергу зумовлює зростання розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму. Відтак для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.Здійснено відступ від висновків, викладених колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Про застосування показника середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком Перехід особи з пенсії за віком, призначеної за Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», на пенсію за віком за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відбувається у спосіб первинного призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV.Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 16.01.2025 у справі № 240/10092/22, від 13.02.2025 у справі № 300/1149/23 та інших, де його застосовано, про те, що при переході з пенсії за віком за Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» на пенсію за віком за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має місце переведення на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону (тобто Закону № 1058-IV). 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Про незастосовність постанови КМУ № 168 до грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій Грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, виплачується відповідно до спеціального порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 104, а не за загальними правилами виплат військовослужбовцям під час дії воєнного стану, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України № 168.Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23 та від 07.03.2024 у справі № 320/10293/22, щодо ототожнення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Недійсність положень статуту як спосіб захисту корпоративних прав Положення статуту юридичної особи, які не відповідають вимогам законодавства та порушують права учасника (акціонера, члена), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів), а не шляхом скасування рішення загальних зборів, на яких такі положення були затверджені. При визнанні недійсними окремих положеньустановчих документів суд повинен зазначити, яким саме приписам закону вони суперечать та які права позивача ними порушуються. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Наслідки визнання норми закону неконституційною для рішень загальних зборів акціонерного товариства Визнання Конституційним Судом України норми закону неконституційною не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів АТ, прийнятого на підставі цієї норми до дня ухвалення відповідного рішення КСУ. Належним способом захисту права акціонера у такому випадку є відшкодування державою матеріальної шкоди відповідно до ч. 3 ст. 150Конституції України, а не визнання недійсним рішення загальних зборів. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Визнання недійсним та/або скасування протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання не є належним способом захисту Такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає.У судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами. 📄 Постанова, Постанова, 06/09/2023, 910/1942/22, оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління, Касаційний господарський суд Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та його скасування є альтернативними способами захисту з різними правовими наслідками Чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства.За своєю правовою суттю «визнання рішення недійсним» та «скасування рішення» є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта (рішення).Наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття.Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно скасовується з дати прийняття рішення про скасування. 📄 Постанова, Постанова, 12/07/2023, 924/641/20, пов’язані з діяльністю органів управління товариства, Касаційний господарський суд, Постанова, 14/09/2022, 909/298/21, оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління, Касаційний господарський суд Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Щодо умов призначення опікуном недієздатного особи, яка проходить військову службу за мобілізацією Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є/може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку, тощо. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов’язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами, тощо. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Про базу нарахування внесків на регулювання діяльності з виробництва теплової енергії Базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не з чистого доходу з реалізації продукції. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України. Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов'язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Розгляд справи суддею після задоволення його самовідводу як підстава для обов'язкового скасування судового рішення Після задоволення самовідводу судді повторний розгляд або продовження розгляду справи цим самим суддею не допускається, у тому числі щодо процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового рішення, оскільки такі питання є завершальною стадією розгляду тієї самої справи. Розгляд справи суддею, щодо якого було задоволено самовідвід, є розглядом неповноважним складом суду та тягне обов'язкове скасування судового рішення. 📄 Постанова, 24/07/2023, 761/4147/15-ц, Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них, Касаційний цивільний суд Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Про умови виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця від захворювання Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв’язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов’язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Про протиправність обмеження розміру військових пенсій шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів у 2026 році Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 30 Закону України 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Щодо необґрунтованих активів, набутих особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави підлягає задоволенню, якщо активи набуті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у період такого статусу, а різниця між їх вартістю і законними доходами перевищує встановлений законом поріг та не підтверджена законними джерелами. Для спростування необґрунтованості активів відповідач має довести реальну фінансову спроможність придбати їх за законні доходи. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця, з метою судового захисту права особи на здійснення діяльності приватного виконавця є спором публічно-правового характеру, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Надання інформації про діяльність товариства як спосіб захисту корпоративних прав Способом захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій – надання певної інформації. 📄 Постанова, Постанова, 01/11/2023, 915/1552/21, оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління, Касаційний господарський суд Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне залишення розташування частини, відсутність дозволу командування) не є неправомірним заволодінням у розумінні частини другої статті 1187 ЦК України, якщо транспортний засіб не вибув із володіння військової частини внаслідок викрадення, захоплення чи інших дій, що позбавляють володільця можливості здійснювати контроль над майном. Військова частина як законний володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, завдану таким транспортним засобом. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Право на апеляційне оскарження особи, не залученої до справи окремого провадження, якщо встановлений судом факт впливає на її спадкові права Рішення суду, ухвалене в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті особи, яке створює юридичні передумови для визначення кола спадкоємців та обсягу спадкових прав, безпосередньо впливає на права й інтереси особи, яка є стороною у спорі про право на спадщину в іншій справі, що надає такій особі право на апеляційне оскарження відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Щодо апеляційного оскарження ухвали про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета або підстав позову Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета або підстав позову підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, оскільки процесуальним наслідком такої відмови є повернення заяви позивачеві. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android

Розмежування процедур примусового виконання та визнання рішення іноземного суду у справах про батьківську відповідальність Якщо рішення іноземного суду встановлює або змінює правовий статус особи, батьківську відповідальність, опіку чи інший сімейно-правовий стан, така частина рішення не підлягає примусовому виконанню, а може бути лише визнана як юридичний факт або правовий стан у порядку глави 2 розділу ІХ ЦПК України; частина рішення, що містить майнові присудження, підлягає примусовому виконанню у порядку глави 1 розділу ІХ ЦПК України. 📄 Постанова Правові позиції ВС в Telegram 📲 на iPhone | на Android