Маркушин Олександр

Яка доля мешканців будинків на вул. Северинівській, 158, 160 та 162 в Ірпені, які були зруйновані під час бойових дій? У 2024 році Київська обласна військова адміністрація розробила проєкт будівництва трьох багатоквартирних будинків для постраждалих людей. Однак будівництво не розпочалося через брак коштів і відмову урядовців дозволити використання житлових сертифікатів на відбудову. За цей час частина мешканців уже скористалася сертифікатами та придбала житло на вторинному ринку. Але багато родин не захотіли залишати Ірпінь і продовжують відстоювати своє право повернутися на місце, де вони жили до повномасштабного вторгнення. Сьогодні таких родин близько 100. І хоч ці люди дуже заважають будівельній мафії забрати землю під їхніми демонтованими будинками, ми боремось за новий проєкт відбудови і маємо важливу новину. Під час зустрічі з керівництвом Бучанського району ми отримали підтвердження, що за погодженням голови Київської ОВА Миколи Калашніка буде розроблено новий проєкт одного будинку, в якому зможуть отримати квартири всі мешканці, які залишилися без житла. Вже завтра має бути визначений проєктувальник, який розпочне роботу. Сподіваюся, цього разу справа нарешті зрушить з місця і людей, які роками чекають на власне житло, почують. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні Михайлівка-Рубежівка провела в останню путь свого захисника Максима Костюченка. Максиму було 28 років. Він народився і виріс у Михайлівці-Рубежівці, навчався у місцевій школі. Під час бойових дій на Київщині навесні 2022 року допомагав людям у гуманітарних питаннях. У березні 2023 року долучився до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом артилерійської розвідки 44-ї окремої механізованої бригади, мав позивний "Малиш". За час служби на важких ділянках фронту він неодноразово отримував поранення. Після лікування та реабілітації щоразу повертався до свого підрозділу і побратимів. "Максим був справжнім товаришем, надійним командиром, помічником для своїх побратимів. Ніколи не відмовлявся від виконання найважчих завдань. Завжди передавав свій досвід і знання. Був прикладом у службі", – згадували на прощанні побратими Максима. Під час останнього бойового завдання Максим отримав важке осколкове поранення. Лікарі в Харкові, а потім у Києві кілька тижнів боролися за його життя, провели не одну операцію, але врятувати захисника не вдалося. Світла пам’ять Герою – Максиму Костюченку! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Михайлівка-Рубежівка втратила юного захисника – Максима Костюченка. Завтра, 19 червня, відбудеться прощання з Героєм. 10:00 – живий коридор на вул. Успішна – вул. Садова – по колу повз Алею Пам’яті – далі вул. Церковна – вул. Зарічна – вул. Зелена Долина, де проживав воїн. 10:20 – прощання біля дому: вул. Зелена Долина, 41. Чин поховання пройде на місцевому кладовищі у селі Михайлівка-Рубежівка на вул. Шевченка. Максим Костюченко народився 5 вересня 1997 року. Навчався у Михайлівсько-Рубежівській школі. З дитинства захоплювався комп’ютерами й технікою, був допитливим, щирим і відкритим до людей. Після військової служби працював у Київському центрі підтримки дітей та сімей. Рідні, друзі та колеги згадують його як доброзичливу людину з гарним почуттям гумору, поруч з якою було легко й спокійно. У березні 2023 року Максим став до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом артилерійської розвідки, мав позивний "Малиш". За понад три роки служби на найважчих ділянках фронту захисник отримав не одне поранення. Після лікування та реабілітації він щоразу повертався до свого підрозділу і побратимів. Під час останнього бойового завдання Максим отримав важке осколкове поранення. Лікарі в Харкові, а потім в Києві кілька тижнів боролися за його життя, провели не одну операцію, але врятувати його не вдалося. У Максима залишилися мама, бабуся, брат і тітка Валентина. Щирі співчуття рідним, друзям і побратимам від усієї Ірпінської громади. Вічна слава і пам’ять Герою – Максиму Костюченку! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

На честь нашого захисника Максима Бонера сьогодні відбулося скорботне богослужіння в Ірпінській Біблійній Церкві. Провести Героя в останню путь зібралися рідні, друзі, мешканці громади. Також приїхали побратими. Кожен прийшов із власними спогадами про людину, яку знали, цінували, поважали і любили. Максима вдома чекали маленька донечка, дружина, батьки та бабуся. 38-річний захисник народився у Києві, вищу освіту здобув у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова на фізико-математичному факультеті. У 2018 році переїхав до Ірпеня, який став для нього рідним домом. Максим захоплювався подорожами світом та фотографією. Після нього залишилося багато пам’ятних світлин Ірпеня, в яких він зберіг красу нашого нескореного міста. Наприкінці минулого року він долучився до лав Збройних Сил України. Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів. Разом із побратимами виконував бойові завдання та боронив Україну від російських окупантів. 8 червня на Дніпропетровщині Максим Бонер загинув під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого дрона. Дякую всім, хто долучився до живого коридору та зустрів свого Героя, схиливши коліно. Ваша підтримка дуже важлива для рідних і близьких наших захисників. Щирі співчуття родині, друзям, побратимам і всім, хто знав Максима. Вічна пам’ять і вічна слава Герою – Максиму Бонеру! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, Максим Бонер – на щиті. Завтра, 16 червня, Ірпінська громада зустрічає свого Героя: 13:30 — відспівування в Ірпінській Біблійній Церкві на вул. Соборній, 1; 14:30 – живий коридор на вул. Університетській (перед поворотом на кладовище); 14:45 – чин поховання на Алеї пам’яті захисників України. Максима вдома чекали маленька донечка, дружина, батьки, бабуся та багато друзів. 38-річний захисник народився у Києві, вищу освіту здобув у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова на фізико-математичному факультеті. У 2018 році переїхав до Ірпеня. Захоплювався подорожами світом і фотографією, має багато пам’ятних світлин Ірпеня Наприкінці минулого року Максим Бонер долучився до війська. Стримував ворога в лавах безпілотних систем. Тиждень тому на Дніпропетровщині від удару ворожого дрона загинув під час виконання бойового завдання. Щирі співчуття родині, друзям і побратимам від усієї Ірпінської громади. Вічна слава Герою – Максиму Бонеру! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Шановна Ірпінська громадо! Станом на 12:00 після обстеження не фіксуємо ні падіння уламків, ні влучань. Гучні вибухи, які ви чули в Ірпені, були в сусідніх громадах. Маємо триматися і бути готовими до комбінованих ракетних атак терористів з рф, бо всі ми розуміємо, що вони не зупиняться і будуть намагатися прориватися крізь нашу ППО та за будь-яку ціну доводити, що на щось ще здатні. Щирі співчуття від Ірпеня рідним загиблих у Києві та рятувальників у Харкові. Дякую за службу всім, хто сьогодні чергував на позиціях ППО і ПРО та нашим мобільно-вогневим групам. Ви продемонстрували високі результати. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

На щиті повернувся син Ірпінської громади, захисник – Володимир Ходирєв. Мешканці Ірпеня, які прийшли віддати шану земляку, згадували, як він зростав, навчався в школі №12. З юних років захоплювався технікою. Володимир не вперше захищав нашу країну від російських окупантів. У 2014–2015 роках він воюва в АТО, під час Дебальцівської операції. Після повномасштабного вторгнення знову долучився до війська, служив пілотом БпЛА. Тиждень тому на Куп’янському напрямку 36-річний воїн з міста-героя Ірпеня загинув під час виконання бойового завдання. Щирі співчуття мамі, рідним, друзям і побратимам Володимира від усієї Ірпінської громади. Вічна і світла пам’ять Герою – Володимиру Ходирєву! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, вчора під час обміну полоненими на рідну землю повернувся Віктор Лавренчук. З 2024 року його родина проживає в Ірпені. Тож від усієї Ірпінської громади вітаємо Віктора та його рідних із цим щасливим днем. Віктор Іванович народився 6 березня 1977 року в селі Климентіївка на Житомирщині. До війни працював карщиком на склозаводі. 14 лютого 2023 року долучився до ЗСУ, служив молодшим сержантом на Донецькому напрямку. 1 серпня 2023 року після артилерійського обстрілу потрапив у російський полон. Майже два роки його шукали і не втрачали надії на повернення найдорожчі люди – дружина Любов, син Богдан, донька Софійка, мама та вся велика родина. Бажаємо захиснику швидко відновитися, відійти від того жаху, який довелося пережити в російському полоні, та надолужити втрачений час, проведений далеко від близьких. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю Ірпінську громаду із закінченням навчального року! Він був непростим, як і попередні після повномасштабного вторгнення. Хочу подякувати нашим найкращим освітянам. Ви працюєте в дуже важких умовах. Майже кожного дня ви стикаєтеся із зупинкою навчального процесу через повітряні тривоги. Ви йдете в укриття, рятуєте наших дітей. Ви знаєте як ніхто, наскільки важлива освіта, як важливі знання, які ви даєте нашим дітям. Хочу подякувати нашим батькам за ваше терпіння, за вашу позицію залишатися в Україні. Я так само батько двох дітей, і коли лунають сигнали повітряної тривоги, я думаю: як там діти? Хочу привітати всіх наших учнів, наших випускників і побажати вам обов'язково вступити до вищих навчальних закладів, бо ви – майбутнє нашої України. Вдячний Силам оборони, які дають можливість вам навчатися. Дякую вам, незламні освітяни, батьки та учні Ірпінської громади! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ще 185 українських захисників сьогодні повертаються додому з російської неволі. І також із захисниками повертається один цивільний. Воїни Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Рядові, сержанти й офіцери. Вони захищали нашу державу в Маріуполі та на «Азовсталі», а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Серед них ті, хто повертається після років російського полону, в якому перебували ще з 2022 року. Дякую всім, хто робить це можливим: команді, що займається обмінами, нашим партнерам. І особлива вдячність воїнам, які поповнюють наш обмінний фонд – своєю силою та результатами на фронті забезпечують повернення наших людей додому. Робота триває. Повернення наших людей – незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі.

Друзі, кожні 3 місяці ми з ДФТГ Ірпінь проводимо Дні донора для ініціативи "Кровні побратими". За чотири такі заходи мешканці Ірпінської та Бучанської громад здійснили вже 580 донацій і стали кровними побратимами наших захисників та захисниць. За цими цифрами стоять неймовірні люди. Приходили ті, хто робить це регулярно, і також мені приємно бачити тих, хто вперше сідає у донорське крісло і потім каже: Це не боляче і не страшно, тепер я буду ділитись своєю кров'ю частіше. Дякую кожному! За організацією таких подій завжди стоїть велика спільна робота, тому окрема вдячність: Фахівцям Київського обласного центру служби крові, з якими наші Дні Донора завжди проходять професійно і з усмішками. Міському голові Бучі та Оксані Джам за те, що прийняли нас і допомогли все організувати максимально комфортно для людей. Бучанській міській раді, Бучанському центру первинної медико-санітарної допомоги, Тарасу Шаправському і команді ДФТГ Бучі – за підтримку ініціативи та безпосередню участь. Вдячний нашим захисникам, які долучаються до донорського руху: – Окремому загону безпілотних систем спеціального призначення "Крила Омеги" Центру спеціального призначення "Омега" НГУ; – військовим частинам Національної гвардії України. До наступної зустрічі, Кровні побратими Ірпеня і Бучі! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Почалося п’яте літо повномасштабного вторгнення. росія продовжує завдавати комбінованих ракетних ударів по житлових будинках і цивільній інфраструктурі. Станом на 09:00 в Ірпінській громаді падіння уламків та постраждалих не фіксуємо. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих у Києві та Дніпрі. Наслідки чергового злочину проти мирного населення України у столиці, на Київщині та в інших областях ще встановлюються. Наші мобільні вогневі групи вже понад добу безперервно чергують на позиціях. Вдячний кожному військовослужбовцю, добровольцю та бійцю, який цієї ночі та сьогодні вранці боронив нас від сотень дронів і понад сім десятків ракет. Тримаємось! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

🩸 Донори з Ірпеня і Бучі! Зустрічаємося вже в цю п’ятницю і суботу, 29–30 травня, на Дні Донора "Кровні побратими". Ваша швидка донація у комфортних умовах і в оточенні однодумців обов’язково врятує чиєсь життя. 🕘 З 09:00 до 14:00 📍 м. Буча, вул. Антонія Михайловського, 54 Приходьте самі та кличте друзів! Відеоінструкція для підготовки за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=HW2jlG567Yg 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Травень 2026 року – це вже четверта річниця виходу наших захисників з "Азовсталі". Чотири роки, або понад 1460 днів, українські воїни перебувають у російських катівнях в нелюдських умовах. Процес виходу відбувався за посередництва та під гарантії міжнародних організацій. Україні обіцяли дотримання норм Женевських конвенцій, належне поводження з полоненими, доступ міжнародних гуманітарних місій і подальший обмін у відносно короткий термін. Але російські терористи ніколи не виконують своїх обіцянок. Тому Ірпінь буде виходити на акції "Не мовчи! Полон вбиває!" поки всі українські полонені не повернуться додому. Долучайтесь і ви – кожної другої суботи об 11:00 біля Центрального парку. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада провела в останню путь свого земляка. На Запорізькому напрямку, захищаючи Україну, загинув 47-річний Володимир Венгер. Володимир народився в Ірпені 20 грудня 1978 року. У 2024 році, після смерті мами, за якою він тривалий час доглядав під час хвороби, Володимир ухвалив рішення стати на захист України. Попри проблеми зі здоров’ям, він служив стрільцем 1-го стрілецького взводу 260 ОБр ТрО "Хортиця". 11 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Володимир загинув. Громада зустріла Героя у рідному Ірпені живим коридором і віддала останню шану на Алеї пам'яті захисників України. Щирі співчуття сестрам, брату, близьким і побратимам Володимира. Вічна і світла пам'ять Герою! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю із Днем вишиванки! Дякую кожному, хто сьогодні одягнув вишиванку й прикрасив Ірпінь традиційними орнаментами та кольорами. Було приємно побачити стільки людей на вулицях у святковому одязі. Дорогою до школи говорили із синами про те, що ще не так давно вишиванки ховали й боялися вдягати, бо за українське переслідували. Маю надію, що бажання шанувати свої традиції буде тільки зростати з кожним роком. Бо право відкрито бути українцями, носити своє, берегти свою історію, говорити рідною мовою – сьогодні дуже дорогою ціною виборюють наші воїни. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

🩸🩸🩸Кровні побратими з Ірпеня та Бучі! Запрошуємо вас на День донора 29 і 30 травня (у наступну п’ятницю та суботу). 🕘 З 9:00 до 14:00; 📍 м. Буча, вул. Антонія Михайловського, 54. Що важливо знати перед здачею крові: – ваша кров поїде у шпиталі та стабпункти, щоб рятувати життя; – донором може бути громадянин України віком від 18 років і вагою понад 50 кг; – візьміть із собою паспорт і обов’язково гарний настрій. Відеоінструкція для підготовки: https://www.youtube.com/watch?v=HW2jlG567Yg Вдячний всім, хто долучається і допомагає у цій важливій справі: Бучанській міській раді, Бучанському центру первинної медико-санітарної допомоги та Київському обласному центру служби крові. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, 11 травня на Запорізькому напрямку загинув 47-річний захисник Володимир Венгер – наш земляк з Ірпеня. У 2024 році він добровольцем долучився до Сил оборони України. Служив стрільцем 1 стрілецького взводу 260 ОБрТрО "Хортиця". Тиждень тому життя Володимира обірвалося під час виконання бойового завдання. У нього залишилися брат, дві сестри, рідні і друзі, для яких він назавжди залишиться доброю і світлою людиною. Щирі співчуття всім близьким і побратимам Володимира від усієї Ірпінської громади. Прощання із Героєм відбудеться завтра, 21 травня: 10:30 – живий коридор на вул. Університетській (біля повороту на кладовище); 10:45 – поховання на Алеї памʼяті захисників України. Вічна і світла памʼять Герою – Володимиру Венгеру! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю 17 ірпінців п’ятого набору курсу "Підготовка громадян до національного спротиву" із завершенням навчання. Ви зробили свідомий вибір стати сильнішими, впевненішими та готовими захищати своїх рідних, свою громаду і свою країну у найважчі моменти. Протягом 108 навчальних годин в аудиторіях і на полігоні учасники здобували знання і навички з національного спротиву під керівництвом досвідчених інструкторів ДФТГ Ірпінь. За три роки курс пройшли вже понад 200 мешканців Ірпеня віком від 18 до 60 років. Теоретичну базу курсу вдалося реалізувати завдяки партнерству з Національним університетом оборони України. Вдячний генерал-полковнику Михайлу Ковалю та професорсько-викладацькому складу університету за фаховий супровід та підтримку Ірпінської громади. Для мене особливо цінно, що частина наших випускників уже долучилася до Сил оборони України. Дякую кожному, хто знаходить час і мотивацію вчитися військовій справі. Саме з таких відповідальних людей і формується сильна громада та сильна країна.🇺🇦 Окремо хочу подякувати інструкторам ДФТГ Ірпінь, які діляться своїм досвідом, знаннями та готують наших мешканців до викликів воєнного часу. Вже найближчим часом оголосимо набір на новий курс. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ще одна радісна новина в Ірпінській громаді – з російського полону повернувся захисник Олег Гущин, капітан повітряних сил України! Сьогодні під час 74-го обміну полоненими його мама Ірина Гущина, яка проживає у модельному містечку в Ірпені, дізналася про визволення свого сина. Пані Ірина – мати двох синів-військовослужбовців. До повномасштабного вторгнення РФ вона жила в Мелітополі. Згодом їхня родина змогла евакуюватися з окупованого міста і в 2023 році другим домом для них став Ірпінь. Всі ці довгі 1502 дні сім'я чекала й не втрачала надії на повернення свого захисника, який потрапив до російського полону 4 квітня 2022 року під час боїв у Запорізькій області. Олега Гущина звільнили в межах першого етапу "1000 на 1000", під час якого додому повернулися 205 українських захисників. Друзі, не втрачайте надії та приходьте на акції в підтримку полонених і зниклих безвісти українців. Підтримаємо тих, хто досі чекає своїх рідних! 📷ТСН 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube