Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Обіцяв написати кілька слів про мечеті литовських татар в українських воєводствах Речі Посполитої (Волинь, Поділля, Галичина). Почнемо з правового становища цієї спільноти: ✍️Литовські татари, подібно до караїмів, євреїв, вірмен та інших «ранньомодерних націй», були спільнотою з професійною спеціалізацією (с): вони надавали військові послуги державі (служили в татарських підрозділах у князів, королів, магнатів), за що отримували землю на військовому праві, а також привілеї та релігійну свободу. Приналежність до ісламу стала важливим фактором збереження їх ідентичності протягом століть, чому сприяли володарі Речі Посполитої, зацікавлені у професійних кадрах для свого війська й дипломатичного корпусу. Особисто вільні татари-мусульмани в містах проживали компактно, на окремих вулицях – найчастіше (хоча не завжди) Татарських. Цікаво, що в джерелах їх згадують окремо від, приміром, «сарацинів» - мусульманських купців або дипломатів з Золотої Орди, Кримського ханату, Османської імперії, Персії, які були частими гостями у крупних осередках торгівлі (таких як Львів). Мечеті в містах будували з дозволу короля чи місцевого «дідича» (князя, магната), а також за погодженням єпископа. На XVII ст. таких мечетей у Речі Посполитій було щонайменше 16. Підрахунок досить умовний, адже молитовні будинки були і в маєтках заможних татарських родів, які в принципі важко порахувати. 📌На українських землях мечеті були у Львові, Полонному, Корці, Острозі, Ювківцях, Старокостянтинові, Ковалівці. Приміщення цих споруд були подібні до сучасних мечетей польських, литовських, білоруських татар: невеликі, переважно дерев’яні, збудовані місцевими майстрами. Іноді ззовні вони майже нічим не вирізнялась від інших осель в цьому регіоні. #татари_липки #Україна #Річ_Посполита #мечеть #іслам

Трохи мистецтва. Як гармонійно поєднати тюрську й античну спадщину в українській культурі? 🖼️Козак Мамай і кентавр в одній особі, на афіші до вистави "Енеїда. Бурлескк-опера", Національного академічного драматичного театру. 1986 р. З нової виставки в #НМІУ. #Козак_Мамай #Україна #Енеїда #музей

🗺️Дніпро, з притоками та фортецями. Фрагмент османської карти з праці Олександра Середи «Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст.». #карта #Україна #Османська_імперія #Дніпро

✍️«Я радий звернутися до вас з нагоди Дня Африки, перебуваючи на Африканському континенті вже вдруге менш ніж за рік. Це свідчить про нашу щиру прихильність до нової ери українсько-африканських відносин. Ми тут для того, щоб розмовляти на рівних і працювати як партнери». 📌Звернення міністра закордонних справ України з нагоди Дня Африки: #Африка #Україна #дипломатія https://mfa.gov.ua/news/address-minister-foreign-affairs-ukraine-dmytro-kuleba-africa-day-2023

📷Мечеть у місті Миколаїв. Закладена у 1860-х роках, розібрана у 1920-х. Вежа мінарету ще залишалась після Другої світової війни, але потім була перебудована під господарське приміщення. #Україна #Миколаїв #фото #мечеть

🖼️Арабські жінки з кавою, від французького орієнталіста Гастона Казимира Сен-П’єра (1833-1916). Кавовий посуд на картині: «зарф» - мідна підставочка для керамічних кавових піал; «ібрик» - кавник з ручкою та носиком, у якому найчастіше каву подавали, але іноді й варили. #кава #мистецтво

📝Про культурну дипломатію, українських студентів в Японії та переклади аніме. #Японія #Україна #стаття https://www3.nhk.or.jp/nhkworld/uk/news/backstories/2357/?fbclid=IwAR1OVR5Go-BSYcw7pAio60vvsy3NPbs2Q1y7oq50eU06wtlmx22zdp6IFpc

📷Типажі, одяг та прикраси Марокко, від Жана Безансено (1902-1992), французького художника та фотографа. ✍️З 1930-х рр. Безансено їздив у Марокко за розпорядженням адміністрації протекторату. Вояжі переросли в експедиції з вивчення звичаїв, побуту та повсякдення місцевих жителів, яких художник ділив на «сільських берберів», «мешканців міста» та «євреїв». Книга «Костюми Марокко» (1942) стала першим комплексним дослідженням концепції марокканського традиційного вбрання. Ілюстраціями для неї стали десятки портретів, намальованих автором. Безансено довго вважав фотографію інструментом фіксації вражень і деталей, потрібних для майбутніх картин. Його погляди еволюціонували разом зі зміною концепції сприйняття культури «іношого» (читайте - деколонізації), що дало можливість розкрити локальні, соціальні та релігійні контексти традиційного вбрання у книзі «Арабські та берберські прикраси Марокка» (1953). Їх проілюстрували вже авторськими фотографіями Безансено. #Марокко #фото #мистецтво #Африка

Останні кілька днів не було можливості щось писати, тож буду виправлятись🙂 📷Колеги музейники організували співпрацю з "Google Arts & Culture", де музеї та галереї світу можуть розміщувати цікаву інформацію про свої колекції й не лише... Мав можливість долучитись та представити кілька блоків про історію та культуру кримських татар на наших матеріалах, які скоро будуть доступні також англійською мовою. 📌А поки можете переглянути, що із цього вийшло. Далі будемо продовжувати наповнювати цю сторінку цікавими текстами й фото: #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ #НМІУ #Google_Arts https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk

🎥Про ногайців, а також їх місце в українській історії. Інтерв'ю з Владиславом Грибовським. #відео #текст #ногайці #Україна

⚡18 травня, у роковини геноциду кримськотатарського народу, запрошую на безкоштовну кураторську екскурсію виставкою «MIRAS. Спадщина», яка відбудеться в Скарбниці #НМІУ. Матимете можливість познайомитись з яскравою колекцією оригінальних артефактів ХІХ - початку ХХ ст., а також дізнатись більше про те, яким був Крим до депортації його корінних мешканців – кримських татар. 📌Початок об 11.00. Деталі за посиланням. #музей #анонс #МІСТ #кримські_татари #Крим

Сьогодні важливе свято - день матері. На виставці "MIRAS.Спадщина" можна побачити особливий експонат, який передає глибоку повагу до материнства в традиційній культурі кримських татар. Його передали на виставку наші партнери: 📷"Казанок матері Марії" (Мер’єм ана к’азан) - невеличкий мідний казанок, оздоблений рослинними мотивами. За традицією, у перші 40 днів після народження дитини, в ньому приносили їжу породіллі, щоб звільнити її від хатніх клопотів, дати можливість відновити здоров’я й подбати про немовля. А також підтримати… ✍️Маріам, мати пророка Іси, шанується у мусульманській культурі як покровителька материнства. Цей маленький предмет ілюструє глибоку традицію взаємної підтримки й піклування, характерну для культури кримських татар. #MIRAS #музей #кримські_татари #Україна #НМІУ

Сьогодні важливе свято - день матері. На виставці "MIRAS.Спадщина" можна побачити особливий експонат, який передає глибоку повагу до материнства в традиційній культурі кримських татар. Його передали на виставку наші партнери: 📷"Казанок матері Марії" (Мер’єм ана к’азан) - невеличкий мідний казанок, оздоблений рослинними мотивами. За традицією, у перші 40 днів після народження дитини, в ньому приносили їжу породіллі, щоб звільнити її від хатніх клопотів, дати можливість відновити здоров’я й подбати про немовля. А також підтримати… ✍️Маріам, мати пророка Іси, шанується у мусульманській культурі як покровителька материнства. Цей маленький предмет ілюструє глибоку традицію взаємної підтримки й піклування, характерну для культури кримських татар. #MIRAS #музей #кримські_татари #Україна #НМІУ

Трохи суботніх орієнталізмів. 🖼️«Натюрморт з віялом та трояндами», від Томаса Говендена (1840-1895), художника ірландського походження.

⚡️Дві виставки з колекцій Музею Ханенків відкрилися у Музеї прикладного мистецтва та дизайну в Вільнюсі. "Калам і пензель" знайомить з ісламською мініатюрою та каліграфією, а "Послання з "ідеального світу" представляє традиційний китайський живопис. #виставка #Литва #Україна

Останнім часом виходить багато наукових праць і нонфікшену про природу російського колоніалізму. Це спроба заповнити нішу та створити нові знання про регіони, які мало хвилювали «західну» аудиторії раніше. Слідкувати за всіма виданнями немає сенсу, бо якість у них різна. Але ця книга здається цікавою: 📕«Імперії Євразії: як імперська спадщина формує міжнародну безпеку», від Джеффрі Манкоффа, проф. Єльського університету та колишнього радника з питань американо-російських відносин. ✍️Автор аналізує природу неоімперських проєктів на Євразійському континенті та осмислює вплив історичного досвіду на сучасну геополітику Китаю, Ірану, Туреччини та росії. Багато зупиняється на росії, яка перейшла до прямого військового втручання й переділу кордонів в Україні у форматі колоніальних війн поч. ХХ ст. Одна з основних ідей книги: Імперське минуле ніколи не буває просто минулим, адже режими черпають у ньому нові сенси, символізм, риторику, натхнення й легітимність... #книга #імперія #колоніалізм

📕14 травня в Музеї Києва відбудеться презентація книги «Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському», археолога Павла Нечитайла. Про книгу вже писали раніше. Детальніше про презентацію-лекцію за посиланням. #лекція #анонс #книга #Османська_імперія #Україна #кава

🖼️Ісмаїл ал-Шейхлі (1924-2001), впливовий іракський художник, який намагався переосмислити власну національну традицію на фоні світових процесів деколонізації. ✍️Митець народився в Багдаді й навчався у Інституті образотворчого мистецтва, де потрапив під вплив знаменитого Фаїка Хасана. Ісмаїл ал-Шейхлі часто звертався до історичної спадщини своєї країни (в т. числі доісламської), побутових сцен та реалістичних сюжетів. Він став яскравим представником другого покоління іракських митців, які експериментували в жанрах, намагаючись поєднати модернізм з архаїчними стилями. #мистецтво #Ірак #Багдад

Трохи з недільних імпульсивних покупок у букіністі. 📕Ташкентське видання мініатюр до творів Аміра Хосрова Дехлеві (1253-1325), індійського придворного поета, хроніста й музики, класика перськомовної індійської літератури та літератури урду. Оригінали опублікованих мініатюр із зібрань Баку, Ташкенту й Петербургу. #книга #Узбекистан #Азербайджан #Індія #мистецтво

🖼️Весняні барви й цвітіння сакури у роботах Йошіди Тоші (1911-1995), японського художника й майстра деревориту, який любив подорожувати світом та (часом) експериментувати в художніх жанрах. #Японія #мистецтво #весна