Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії, 1897-1898 років? Частина #2. Завершення ⚡ Великі тиражі «Киевлянина» формували суспільну думку та уявлення не лише про Індію, а й Британську колоніальну політику загалом. Тому, її новини цікаві у контексті того, що ж дізнавались з них наші земляки у 1897-1898 роках? ⚡ Підбірку цих новин наводимо нижче. У них багато цінного матеріалу – статистика хворих, суб’єктивний погляд на «Схід», геополітика, фейк-ньюз, анти-вакцинатори та ін.: 📌 «Киевлянин», 1 января 1898 г. #1: «Появление чумной эпидемии в некоторых областях Индии также вызвало необходимость принятия чрезвычайных мер для локализации эпидемии, дальнейшее развитие которой представляло громадную опасность не только для Индийской империи, но и для Европы. Последние известия из Индии передают, что эпидемия снова усиливается и требует особенной бдительности со стороны индо-британского правительства. Вообще, положение дел в Индии продолжает служить источником серьезных забот для правительства, которое вынуждено особо зорко следить за этой обширной колонией, населенной 300 мил. населением, относящихся враждебно к англичанам. 📌 «Киевлянин», 2 января 1898. #3: «…На прошлой неделе в Бомбее от чумы умерло 420 человек. Общая смертность 1, 307…». 📌 «Киевлянин», 27 февраля 1898. #58: • «Бомбей, 26 февраля. Попытка санитарных чиновников узнать причину болезни одной магометанки… вызвала беспорядки. Чиновники небыли допущены в дом и немедленно собралась большая толпа, которая стала бросать камнями в чиновников. Последние удалились в полицейский участок за подкреплением… Один из чиновников предложил толпе разойтись, а когда толпа ответила побоями, он приказал наступать. Четыре магометанина были убиты и несколько ранены…». Заворушення переросли в бунт, до якого приєднались і індуїсти. «… В предместьи Бикула чернь напала на различные дома; обитатели их устроили барикады и из окон стреляли холостыми зарядами. Войска гарнизона галопом с двумя полевыми орудиями явились на помощ…». 📌 «Киевлянин», 28 февраля 1898. #59: • «Вести о чуме. Кореспондент Berliner Local-Anzeizer онсовательно познакомившийся с положением вещей в Бомбее, сообщает 6 (18) февраля: Только в апреле 1897 г. начали мало-по-малу надеятся, что чума прекратится… Осторожніе люди однако біли другого мнения. И в самом деле, с наступлением холодного времени года єпидемия возобновилась повсюду, где она свирепствовала в прошлом году… В настоящее время чума достигла страшной степени развития, а числа заболеваний превысило даже число заболеваний, проишедших ранее. С 1 января до следующего времени (28 февраля – авт.) всего было 1, 460 случаев заболевания, в том числе 1, 413 со смертельным исходом, т.е. умерло 96, 78 процента… Только на днях паника снова обуяла народ. Бегство из Бомбея возобновляются, вокзалы переполнены. Больных отправляют в одну из многочисленных больниц Бомбея… Среди лиц, ухаживающих за больными, много европейских сестер милосердия…». #лонгрін #новини #Індія #Бомбей #Україна #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Заболотний

⚡ Тимчасовий шпиталь європейських лікарів у Бомбеї. Фото 1896 або 1897 року. #фото #мисливці_на_бактерії #Індія #Британія #Бомбей #чума #епідемія

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії 1897-1898 років? Частина #1 ⚡ Наприкінці 19 століття світ переживав ІІІ-ю пандемію чуми в історії людства. Ця хвороба поширилась з майже безлюдних монгольських степів у великі колоніальні порти Південної та Східної Азії, а звідти – потрапила до Близького Сходу, Африки, Європи й Південної Америки. 📌 Бомбей, де розташовувався один з найбільших колоніальних портів Британської Індії, опинився в епіцентрі спалаху бубонної та легеневої чуми. Тут епідемія набула середньовічних масштабів через місцеву специфіку – розвинену колоніальну інфраструктуру та величезні навколишні нетрі. Погіршували ситуацію й напружені відносини та недовіра між колоніальною адміністрацією та місцевим населенням. Хвороба щоденно забирала життя в середньому 100-200 мешканців міста, а відсоток смертності при зараженні становив 95-98%. Така глобальна катастрофа змусила світову спільноту об’єднати зусилля, а більшість колоніальних імперій - вислати в Британську Індію власні протичумні експедиції. Вони з одного боку боролись з «чумною заразою», а з іншого – вчились протидіяти їй на чужій території. Тогочасна преса писала про «бомбейську чуму» майже в режимі реального часу. А як же інакше? Тут зібрались провідні зірки епідеміології з Японії, Британії, Франції, Нідерландів, Італії, Німеччини. Учні Пастера, Коха, Кастельяні, Кітозато та Мечникова. 📌 Російська імперія також намагалась продемонструвати свої амбіції в Азії та приналежність до «цивілізованого», «західного» світу. А тому, вислала групу київських вчених на чолі з Володимиром Високовичем, професором університету Святого Володимира. У складі групи асистентом був також Данило Заболотний. У майбутньому – легендарний епідеміолог, академік та один з авторів вчення про ендемічні джерела чуми. В Бомбеї «київська група» довела, що чума – «не расова, а соціальна хвороба» (с). Заболотний також відкрив чутливість до чуми серед місцевих павіанів, що дало змогу різним міжнародним групам ефективно випробовувати зразки вакцин на цих тваринах. Через те, що група проф. В. Високовича перебувала в самому епіцентрі боротьби з чумою, газета «Киевлянин», одна з найавторитетніших провінційних газет Російської імперії, також багато писала про перебіг епідемії в Бомбеї. Власних кореспондентів на місці вона не мала, а тому передруковувала й перекладала новини з європейських видань. Іноді також отримувала відомості по телеграфу від іноземних колег з «перших вуст». Продовження далі👇 #лонгрін #Індія #Бомбей #Британія #Україна #Київ #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Високович #Заболотний

«Дао де цзін»: у перекладах та інтерпретаціях 26 березня 2021 року, початок о 19.00 Основоположному тексту даосизму – «Дао де цзін» уже понад 25 століть, але українською мовою він з’явився лише 2020 року. На семінарі ми поговоримо про переклади та рецепцію «Дао де цзін» на Заході, про історію його перекладів слов’янськими мовами й перейдемо до обговорення власне українських перекладів. Будуть представлені лінгвістичні принципи побудови сучасної реклами у тексті «Дао де цзін». Доповідачі: Сергій Капранов – старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, кандидат філософських наук. Ірина Костанда – доцентка кафедри китайської філології факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету, кандидатка філологічних наук Андрій Накорчевський – незалежний дослідник, голова ГО «Ex Oriente», професор Університету Кейо у відставці. Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/ob7FJrqKx2e7qC8Y7

✍️Футляр для писемного приладдя. Індія, Деккан (можливо Бурханпур). Середина 17 століття. 📌Скринька виготовлена з фарбованого дерева. Покрита позолоченими й мідними листами зі срібними бляшками. Оздоблена рослинними мотивами. #фото #Індія #експонат #писемність #писар #homo_scriptor #людина_яка_пише

✍️"Колоніальність переживе колоніалізм тому, що залишиться в книгах, академічних критеріях, культурних патернах, в здоровому глузді і людському самосприйнятті. В надіях людей, їх чаяннях та інших аспектах сучасного життя...". 📌Роздуми доктора Мадіни Тлостанової, професорки Університету Лінчопінга, про "деколоніальний поворот" в осмисленні минулого, відмінність постколоніалізму і деколоніалізму в науці, та культурний спадок колоніальноих структур👇 : https://theoryandpractice.ru/posts/8258-madina-tlostanova-o-dekolonialnom-povorote #інтервю #постколоніалізм #деколоніалізм #погляд

⚡ Орієнталізм і архітектура 📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи. 📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських. 📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах. #ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер

⚡ Орієнталізм і архітектура 📌 Східні споруди у знаменитому посібнику з архітектури Йоганна Бернхарда Фішера фон Ерлаха. Відень, 1721 рік. ✍️Трохи детальніше нижче👇

⚡ У продовження. Кілька фото «Прапорів удачі» часів ІІ-ї світової. #фото #Японія #прапор_удачі

⚡ Японський «прапор удачі» часів Другої світової - експонат з виставки «Світло сонця, що сходить» у Львівському історичному музеї. 📌 «Прапор удачі» («yosegaki hinomaru») – традиційний подарунок для військових у Японській імперії, пік популярності якого припадає на кампанії Другої світової. Зазвичай, це був національний прапор, який друзі і рідні розписували короткими побажаннями й цитатами з побажаннями удачі й перемоги в бою. Вони мали надихати військового та нагадувати, за що він воює. 📌 «Прапори удачі» японські вояки носили з собою навіть у бій, що зробило їх одним з атрибутів знаменитих «банзай атак» "в штикову"🇯🇵. 📌 Часто, ці прапори ставали трофеями американських та радянських військових. Припускаємо, що саме таким чином прапор потрапив у Львівський музей. 👉П.с. На виставці у Львові представлені й інші цікаві експонати: зразки холодної зброї, прапори, елементи самурайських обладунків та уніформи🗾 #експонат #Львів #виставка #Україна #Японія #прапор_удачі

⚡Ілюстрація до вже традиційного п'ятничого настрою: 🖌️"Дванадцятий місяць", від Ісікави Тойомаса. Японія, 1767 рік. #Японія #мистецтво #актуальне

⚡"Дві дівчини під час сильного вітру", від Сузукі Харунобу. Японія, 1767 рік. #Японія #мистецтво #Харунобу #актуальна_погода

⚡У доповнення - кілька заголовків новин і схема нещодавньої радіоактивної пилової бурі. #колоніалізм #Франція #Африка #екологія

✍️Нещодавнє журналістське розслідування відкрило досить несподіваний аспект колоніалізму. Упевнені, що цей "спадок" вартий грунтовного дослідження та осмислення. ⚡Те, що Франція тривалий час випробовувала ядерну зброю в своїх колонія у Африці (в пустелі Сахара) та Полінезії - факт відомий. Але останні дослідження показали, що масштаби цих випробувань були суттєво заниженими. Адже постраждало від них майже все тогочасне населення Французької Полінезії. Зокрема, серія невдалих випробувань на тихоокеанському полігоні Муруроа спричинили до радіоактивного ураження багатотисячного Таїті щонайменше тричі. 📌Інша складова цього спадку: нещодавні пилові бурі принесли з Африки масу піску в Південну Європу. Дослідники зафіксували в ньому високий рівень радіоактивного цезію, який виявився залишками ядерних випробувань у Африці🐪 🖼️Варто пам'ятати, що колоніальні системи змінювали не лише суспільства, а й природу та екологію. .https://www.bbc.com/ukrainian/features-56349819?at_custom2=facebook_page&at_medium=custom7&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_campaign=64&at_custom4=BE5048E4-81CD-11EB-94DB-20814D484DA4&at_custom1=%5Bpost+type%5D #новини #колоніалізм #Франція #Африка #Полінезія #радіація

🖌️В продовження попередньої теми про писемне приладдя, як ознаку статусу, посади й професії: ⚡ Зображення візира, дервіша, писаря, муфтія казіаскера (судді). ✍️Чудові ілюстрації з альбому "Costumes turcs de la Coer et dela ville de Constantinopole", 1720 рік. #мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #каламар #костюми #писар

⚡Футляр для писемного приладдя. Персія, 13 століття (1262-1284 рік). Колекція Музею ісламського мистецтва (Катар). ✍️Багато оздоблений футляр для писемного приладдя (каламар) був виготовлений за наказом персидського шаха з династії Ільханів. 📌Цей каламар, відповідно до персидської традиції, був подарований візиру Шамс ад-Діну Ювайні, як символ влади та високого статусу. #експонат #каліграфія #музей #каламар #Ільхани #Персія

⚡"В зброярні", від Амадео Сімонетті (1874-1922 роки). 📌Італійський художник походив з талановитої родини митців, ювелірів та мозаїчників. Цікаво, що на Сході він не був, але з дитинства ріс в оточенні східнооо антикваріату. Та й сам мав згодом велику колекції східної зброї, килимів, одягу й мідного посуду. 📌Саме з допомогою цих колекцій він формував потрібний інтер'єр, який і змальовував у своїх картинах. #мистецтво #орієнталізм #Італія #Сімонетті #Схід

⚡Османські військові в Алеппо, під час Першої світової війни. #фото #османи #Схід

⚡"Квітуча слива", від Сузукі Харунобу. Японія, 1766-67 роки. #мистецтво #Японія #актуальна_погода #Харунобу

⚡Східні жінки у портретах Жана-Франсуа Порталя (1818-1895), засновника бельгійської школи орієнтального живопису. #мистецтво #Португалія #орієнталізм