Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️Яскраві кольори «гарячої Африки», у роботах польського орієнталіста Адама Стики (1890-1959 рр.). ✍️Родина митця була тісно пов’язана з Україною: його батько Ян Стика, знаменитий художник, народився й виріс у Львові, де згодом тримав галерею. Його син Адам певний час навчався у Колегії єзуїтів біля м. Хирів (Львівська обл.), а вже пізніше – закінчив Академію витончених мистецтв у Парижі. Французьке громадянство Адам Стика отримав разом з орденом «За заслуги», після героїзму на полях І-ї світової. Статус ветерана дав можливість подорожувати французькими колоніями в Африці. Це наповнило творчість художника орієнтальними сюжетами, які сильно полюбили за насичені кольори й живі сцени повсякденного життя. Як віруюча людина, Адам Стика не обійшов увагою тему «Біблійного Сходу». Зокрема, він малював єгипетські сюжети для костелу у Варшаві. #мистецтво #орієнталізм #Польща #Україна #Африка

☕"Кримськотатарський ранок". Фото від друзів каналу. У композиції: джезве, каве дегірмен (млинок для кави) та фільджане (горнятко), оздоблене традиційним кримськотатарським орнаментом орьнек. Смачного! #фото #кава #ранок

✍️11 липня - роковини геноциду в Сребрениці. Нещодавно вийшли два українських тексти, присвячені цій темі, де також торкнулись питання майбутнього трибуналу для російських військових злочинців: 📌Інтерв'ю зі Стефані ван ден Берг, нідерландською журналісткою, яка у 2001 році стежила у місті Гаага за судовим процесом проти військових злочинців; 📌Інтерв'ю з українським надзвичайним і повноважним послом Володимиром Василенко, який у 2002-2005 роках був обраний Генасамблеєю ООН до Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії.

Роздуми про користь відносин України та Туреччини, у спогадах Олександра Лотоцького (1870-1939), новопризначеного голови дипломатичної місії УНР в Стамбулі (1919), а також письменника й громадського діяча: ✍️«По російській революції політичні взаємини між Туреччиною і Україною оживилися і безпосередньо, і шляхом преси. Завершилися вони обмінами дипломатичними представництвами. Була певність, що з замиренням, коли життя народів попливе своїм нормальним коритом, взаємна свідомість спільних інтересів Туреччини та України мусить повести до широкого здійснення їх добросусідських відносин у всіх ділянках життя. Туреччина – така ж натуральна союзниця України на півдні, як Польща на заході. Тяжкі її переживання в минулому багато залежали од того, що вони – усі три – не дійшли до розуміння взаємности своїх інтересів. І в майбутньому, на їх долі спільно заважить те, чи дійдуть вони до того розуміння та відповідно до того погодяться…». 📌О. Лотоцький. «В Царгороді», 1939 р. #Стамбул #Туреччина #Україна

Можливо підписників зацікавить: ✍️“Crimea: History and People”: Безкоштовний англомовний онлайн-курс про історію Криму та кримських татар, від Українського інституту та студії онлайн-освіти EdEra, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 📌Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3NHWxSK #Крим #онлайн_курс #кримські_татари #Україна

⚡Колишній прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе помер після замаху. Невідомий двічі вистрілив у спину Абе з рушниці, коли той виступав із промовою у місті Нара. Зловмисника затримали на місці події. https://www.bbc.com/ukrainian/news-62090248?at_medium=custom7&at_custom4=ADA7149E-FE9C-11EC-87FF-F37E0EDC252D&at_custom2=facebook_page&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_campaign=64

🌄Роздуми Агатангела Кримського: що робити коли під час праці на вас напав смуток, а за вікном чудова погода й мальовничі краєвиди Лівану? ✍️Ох арабські фоліянти! Вже не сила вас читати: Бо розкинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі, - Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мирти, фиги і платани. Є й мигдаль яснозелений, Єсть і сивая маслина, І акація рожева, І смолистая кедрина. Підійду я до віконця, Пахнуть рожи й базиліки, Туберози і фіялки, Й наркотичнії гвоздики. І нудьга, немов гадюка, Обгортається круг серця. Сам не знаю, звідки смуток І куди ж то серце рветься. 📌«Пальмове гілля. Екзотичні поезії». Бейрут, 1898. #Поезія #Ліван #Бейрут

Волинський археолог Юрій Шумовський у західноафриканських колоніях Франції. Початок 1950-х

📷Шабля султана Мехмеда ІІ Фатіха (1432–1481), в колекції зброї палацу Топкапи, у Стамбулі. Фото з моєї минулої поїздки. Важка дворучна шабля, довжиною у 126 см. (однолезовий клинок довж. 106 см.). Датується 1444-1446 роками. Рукоятка виготовлена зі слонової кістки. ✍️Ця шабля була однією з важливих регалій султана й використовувалась на церемонії інтронізації (т.з. "оперезання мечем"), що пов'язувала нового правителя-газія з його героїчними предками та попередниками. Про це свідчить і напис на клинку, зроблений золотою насічкою: "В ім'я Аллаха, Всемилостевого й Милосердного. Нехай влада буде щасливою для Аллаха, Всемогутнього, який зміцнює межі віри блискучими та ясними віршами та гострими та страшними лезами... Він Мехмед-хан, син султана Осман-хана, син Орхан-хана, син Баязид-хана. Нехай Аллах полиє землю на їхніх могилах прохолодними та солодкими водами, що течуть із мечів ветеранів, і нехай Він дозволить небесам під тінню мечів залишитися їхньою обителлю...". #фото #музей #Османська_імперія #Стамбул

🖼️"Чайне горнятко і фрукти", від Хаямі Гьосю (1894-1935), талановитого й вічно молодого майстра традиційного японського стилю "ніхонга". 1921. #Японія #мистецтво #чай

Кримський татарин початку 18 століття, від фламандського художника Жана-Батиста ван Мура (1671-1737). Хоча Ван Мур прожив 30 років у Стамбулі та вважається визнаним класиком "османських візуальних типажів", це зображення кримського татарина чомусь не особливо популярне в наших виданнях. #кримські_татари #мистецтво

📷Виступ президента України перед студентами й викладачами 14-и університетів Японії. Організатором зустрічі став токійський Університет Тойо, де сьогодні навчається близько 12 українських студентів. #Японія #фото #Україна

📷Хрістіан Сноук Хургронье (1857-1936) – перший західний орієнталіст, який сфотографував Мекку та дослідив місцеву общину мусульман з островів Південно-Східної Азії. ✍️Голандський вчений досконало володів арабською мовою й захистив дисертацію по ранній історії ісламу. За посередництва османського губернатора Джидди він отримав право прожити рік в містах Джидда та Мекка, де вивчав побут, мови й культуру паломників з різних куточків мусульманського світу. Особливо його зацікавила аравійська община мусульман з Південно-Східної Азії, знайомство з якою вплинуло на кар’єру дослідника. Згодом, Хургронье став експертом у питаннях нідерландських колоній. Він викладав ісламознавство, арабську й малайську мови для майбутніх чиновників, виступав таємним радником і експертом під час війн Нідерландів в "голландській Ост-Індії". 📌На фото: Вид Мекки, аравійський купець з рабом, паломники з Південно-Східної Азії та сам вчений у 1880-х роках: #фото #Аравія #Індонезія

📷Мохаммед Садик-бей (1832-1902) – військовий інженер та картограф османської армії в Єгипті, який першим в історії зробив фото святих місць Мекки та Медини, включно з Великою мечеттю, Каабою та Мечеттю Пророка. ✍️Мохаммед Садик був відправлений османським урядом у топографічну експедицію до Аравії 1861 року. Взяти з собою камеру було приватною ініціативою інженера, який окрім вивчення клімату та ландшафтів, вирішив зафіксувати знакові для мусульманина місця Аравії. Згодом, він неодноразово сам відправлявся у паломництво, паралельно документуючи побачене на фото. Дослідники відзначають особливу цінність зроблених Садик-беєм світлин, які вдало поєднали сакральну атмосферу з розумінням художньої перспективи, ландшафтів і простору, притаманних картографу-професіоналу (с). Знімки були видані альбомом «Collection de Vues Photographiques de La Mecque et de Médine», який здобув серію нагород та велику популярність на Заході. #фото #текст #іслам #Аравія #Єгипет #Османська_імперія

✍️"Насамперед працює їхній (турецький - авт.) Червоний Півмісяць та AFAD... Вони організовують гуманітарні конвої до України з харчуванням, одягом, матрацами. Туреччина здійснила до України близько 90 великих міжнародних перевезень різнорідної гуманітарної допомоги. Ми також, зусиллями посольства, нашої громади, місцевих мешканців та бізнесу відправили до України близько 120 рейсів. Зараз намагаємось більше працювати з регіонами, тобто звертаємось до регіональних торговельних палат, мерій..." ⚡Доля вкраденого українського зерна, гра росії на "антизахідних" настроях турків, гуманітарна й посередницька роль Стамбулу та інші актуальні питання українсько-турецьких відносин, у новому інтерв'ю посла України у Туреччині Василя Бондара. #новини #інтервю #Туреччина #Україна #війна

🎥"Шіґекі Міяджіма приїздив робити світлини зруйнованої Київщини, але на цьому його подорожі Україною не закінчилися. За місяць він повернувся. Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка". https://www.youtube.com/watch?v=WZRjZAoVHj0&ab_channel=%23BABYLON%2713 #Японія #відео #Україна

🎥"Шіґекі Міяджіма приїздив робити світлини зруйнованої Київщини, але на цьому його подорожі Україною не закінчилися. За місяць він повернувся. Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка". #відео #Україна #Японія

🎥Для поціновувачів репортажу та літератури факту. Раптом ви не знали, у 2018 році вийшов повнометражний анімаційний фільм «Ще один день життя» (Another day of life), заснований на автобіографічній історії Ришарда Капусцінського – знаменитого польського репортажиста, публіциста та фотографа, який багато років подорожував Африкою. Капусцінський розповідає про те, що побачив і відчув за три місяці громадянської війни в Анголі (1975), перебуваючи у Луанді, столиці країни. ✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою. #Африка #анімація #відео

🖼️Трохи п'ятничного декадансу. "Дівчина в кімоно» (1894), серія робіт від художника-імпрессіоніста та фотографа Георга Хендріка Брейтнера (1857-1923), які вважаються вершиною голландського японізму. ✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі. 📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам. #мистецтво #орієнталізм #Японія

📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ. ✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату. 📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці. #МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат