Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Трохи про наш "власний" орієнт - Крим. Та про Миколу Ернста - одного знаного дослідника відомих пам'яток періоду Золотої Орди та Кримського ханства. https://nmiu.org/tsoho-dnia/2103-131-rik-vid-dnia-narodzhennia-mykoly-ernsta

Уінстон Черчіль. Майбутній прем'єр Британії в юності воював у Індії, Південній Африці та Судані. Двічі потрапляв у полон та одного разу з полону втік. Захопившись історією і літературою, він поєднав службу з репортерською роботою, висвітлюючи в газетах хід бойових дій. В Британії було важко будувати кар'єру, не маючи досвіду служби в колоніях. Це відрізняло її дворян від французів, для яких посада в Азії чи Африці була "пенсією", або "скляною стелею" для кар'єри.

Горный Китай. Пришел помолиться духам предков.

Гральна дошка зі стародавнього міста Ур, датована 2.5 тис. до н.е. Колекція Британського музею.

Легенда боксу Мухаммед Алі (Касіус Клей) в Самарканді. 1978 р.

Важливе археологічне відкриття в Саккарі, Єгипет. 56 саркофагів з муміями, які датуються щонайменше віком у 2.6 тис. років.

Ханіва "танцюючої" людини (人物埴輪), 7 ст. Японія. Ханіва - це японські керамічні скульптури періоду Кофун у вигляді циліндроподібних труб, посуду, тварин і людей , що ставилися на вершинах і схилах курганів - могилах давньояпонських монархів та аристократів.

Акан. Традиційний африканський барабан. 18 ст. Вірогідно, походить з Ганни. Колекція Британського музею.

Катар - індійська холодна зброя. 17 ст. Колекція Метрополітен-музею

Йоґін відпочиває на цвяхах. Індія, 19 ст. #йоґа Вірусні митарства

"Бенкет Бабура в Агрі". Мініатюра з Бабур-наме, 1590 р. Індія. Сьогодні зберігається у Музеї Сходу, Росія.

У осінню вітряну погоду спостерігаємо чудовий пейзаж від Чон Суйона (1743-1834 рр.).

Для Японії, пам'ять про ядерний удар по Хіросімі і Нагасакі є вкрай болючими. Але, вони роблять все, щоб його не забути. Було цікаво дізнатись, що вони намагаються передавати пам'ять про трагедію від її очевидців (яким вже за 80) до молоді - спеціально навчених волонтерів. Діє ця система приблизно так: 📌За очевидцем-носієм знань закріплюється один волонтер, який протягом кількох місяців проходить "курс передачі знань". Супроводжує очевидця, записує його спогади і історії; 📌По завершенні курсу, волонтер отримує право говорити від імені очевидця, виступати на телебаченні, публікувати його спогади та розповсюджувати їх. 📌Таким чином, цей волонтер стає офіційним спадкоємцем інформації, яка тепер не зникне після смерті очевидця трагічних подій. Насправді, цікавий досвід може бути і для України https://telegra.ph/Japan-Historical-Memory-09-12

Повернемось до попередніх постів про "внутрішню Японію" у європейських митців. Натрапив на цікаву книгу Іванни Павельчук "На перехресті модерну. Японізм у практиці українських колористів 1900-1930х років". Книга розповідає про адаптацію японізму в практики українських колористів "нової хвилі" (Мурашка, Новаківський, Северин, Кричевський та ін.). Ще не читав, але думаю варто😉

Хонда Соїтіро, зсановник концерну "Хонда", 1948 р.

Мечеті татар-липків у Литві. Давні і сучасні