Ейдос

​​#хвилинкадизайнера Коли ми говоримо про скандинавський дизайн, перед очима одразу ж постають пастельні кольори на сірому тлі, мінімалізм, а заразом і три основні стовпи цього явища: практичність, екологічність та доступність. А що там із цифровим дизайном? Чи скандинавський дизайн стосується виключно архітектури, інтер’єрів та індустріального дизайну? Після чергової подорожі на північ і перебуваючи в натхненні від побаченого, я провів дослідження — передивився безліч робіт скандинавських студій із цифрового дизайну, перечитав статті та монографії скандинавських дизайнерів і готовий поділитися з вами результатами своєї розвідки. Скандинавський цифровий дизайн можна виокремити в окрему категорію й базується він на тих принципах: 1. Пастельні кольори Скандинавська природа та її сіруваті тони змушує всіх дизайнерів (і цифрові не виняток), працювати зі спокійними пастельними кольорами створюючи унікальний та приємний контраст. 2. Нордична типографіка Окрім певних графічних зображень та візерунків, за якими можна легко впізнати саме скандинавський дизайн, північні цифрові дизайнери мають у своєму розпорядженні унікальні шрифти. Швеція, наприклад, обрала собі навіть національний шрифт — Sweden Sans. 3. Простір Мінімалізм це завжди про наявність великої кількості вільного простору. Скандинави ж посунули планку ще вище. Їм завжди бракувало світла та простору, а отже багато сайтів, застосунків, постерів та реклами дихають вільно білим тлом, наповнюють роботу сяйвом, а всі елементи композиції мають між собою чималі відступи. 4. Сітка — новий Одін Ми, дизайнери, любимо сітку. Вона завжди структурує, збалансовує контент. Скандинави, здається, замінили Одіна та сітку й поклоняються тепер їй, використовуючи всі її переваги. 5. Любов до геометрії Чіткої відповіді на питання: чому скандинави настільки схиблені на геометрії, я не знайшов. 🙂 Проте факт залишається фактом — цифрові макети рясніють лініями, трикутниками, квадратами та іншими геометричними фігурами. А тепер я пропоную вам маленький тест. На фото маємо два макети, один із яких можна віднести до напряму скандинавського дизайну, а інший до стандартного мінімалізму. Який із цих макетів, на вашу думку, найближче саме до скандинавського дизайну?

​​#хвилинкадизайнера Якби мене запитали: «Яке місто можна назвати столицею дизайну?», то я без жодних сумнівів відповів би — Копенгаген. Щоразу відвідуючи столицю Данії, я не перестаю дивуватися ідеальній архітектурі, де нові будівлі балансують зі старими, де зручна та зрозуміла навігація, де потяги без водіїв, де нема потреби знімати готівку й так далі. Технологічні та продумані рішення усюди навколо. Геть не дивно, що LEGO (писав про історію компанії докладніше тут) та Royal Copenhagen (унікальна данська порцеляна) з’явилися саме в цій країні. Слово «дизайн» я зустрів пару разів, лише тільки на шляху зі свого номеру до виходу з готелю (додаю фотодокази). Ба більше, на сходах між поверхами відвідувачам пропонують погортати дизайн посібники, а замість картин чи фото з мальовничими пейзажами, данці віддають перевагу постерам із прикладами скандинавського дизайну. Ми добре знайомі з принципами та прикладами скандинавського дизайну в промисловому дизайні, інтер’єрах і архітектурі. А як щодо цифрового дизайну? Я провів невелике дослідження, результатами якого поділюся в наступному дописі.

#хвилинкадизайнера З отриманням посади менеджера починається багато політики. І неважливо, чи ви дістали підвищення до ліда в маленькому стартапі, або ж до дизайн-менеджера у великій компанії — на вас чекають геть неочікувані пригоди. Я намагався підготуватися до цього: читав бестселери від відомих менеджерів у IT, розпитував своїх минулих керівників про їхні методи та найкращі практики, прагнучи дістати розуміння, як впоратися з цією політикою, що відбувається за лаштунками. Але, як завжди, реальність виявляється геть іншою. І в цьому випадку, навіть моя невротична фантазія малювала картинки куди більш ліричні. Як от, наприклад, конфлікти за ресурси, війни в баченні подальшого розвитку продукту та масштабування команди, максимум — роль судді у врегулюванні конфліктів. Але за перші кілька місяців моєї роботи на менеджерській позиції, я зіткнувся з куди більш серйозними завданнями: маніпуляції інших менеджерів (часто не одразу зрозуміло, заради чого), необхідність звільняти людей, поратися з дуже токсичними колегами, пробиватися крізь: «в мене все добре, мені не потрібна допомога», хоча очевидно, що людина проходить крізь вигорання і т. д. Слава Шестопалов, дизайн-менеджер у компанії ELEKS, написав на цю тему шикарну статтю «5 гірких уроків дизайн-менеджера, які я вивчив пізніше, ніж хотілося», яку я дуже раджу для читання всім, хто прагне дістатися керівних посад у своїй кар’єрі. У вас ще є час передумати 😁

​​#хвилинкадизайнера З подорожі до України я повернувся з десятками книжок, а також парою журналів. І про один із них ви маєте дізнатися, бо це справжній шедевр. Думаю, що більшість із вас знає про цей журнал, принаймні про його цифрову версію. Telegraf.design — єдине на сьогодні спеціалізоване українськомовне видання для дизайнерів. З цим журналом мене поєднує доволі тривала історія. Я писав до нього статі як експерт (і напишу ще не одну таку), але також деякий час працював як журналіст. Кілька років тому, я дізнався, що готується перший друкований випуск і мені замовили кілька матеріалів саме для нього. Проте проект усе відкладався та написані мною статті потроху втрачали актуальність і на кінець були опубліковані на інших ресурсах, а друкована версія Телеграфу все не народжувалася. І тепер я розумію, чому. Зараз я тримаю в руках дещо магічне, неймовірно красиве, цікаве, зроблене з великою любов’ю та навіть пристрастю. Я з усією впевненістю можу сказати, що я досі не бачив настільки бомбезного українського журналу й не тільки про дизайн, але й загалом. І такі дива, звісно, не народжуються легко. Така магія — результат великої праці, на яку був потрібен час. Що таке український дизайн? Чи існує він взагалі? Це ті питання, що об’єднують матеріали першого випуску. І можна сказати, що цей журнал сам по собі вже є певною відповіддю. Своєю появою він кладе чергову цеглинку в розбудову самобутньої української дизайн-традиції. Журнал можна придбати тут. Але також ви можете стати патроном Telegraf.design. З оформленням підписки ви будете отримувати приємні бонуси від редакції, але головне — ви долучитеся до створення якісного спеціалізованого українськомовного медіа та зробите власний внесок у розвиток українського дизайну.

​​#навчання UI/UX-дизайн: як здобути одну з найприбутковіших професій в IT За даними досліджень від українських компаній з пошуку роботи (HeadHunter, Work, Robota) в Україні щомісячно 200 компаній шукають дизайнера для роботи як в штат, так і на фріланс. Але як стати UX/UI-дизайнером, якщо вам бракує досвіду чи знань, та чому взагалі варто опанувати цю професію? ➡️ 27 липня о 19:00 відбудеться безкоштовний ознайомчий вебінар "UI/UX з нуля". ✅ Сергій Головашкін — дизайнер з великим досвідом роботи допоможе визначитись вам із напрямом і відповісти на головне питання: чи UX/UI це ваше, або ні. Під час вебінару ви отримаєте знання про спеціальність: рівень зп, перспективи розвитку та працевлаштування. 🔥 А ще, як бонус серед учасників буде розіграний безкоштовний місяць навчання на курсах з дизайну. Кількість місць у вебінарній кімнаті обмежена, так як організатори хочуть відповісти на питання кожного з учасників. Тому не відкладайте зустріч на потім і бронюйте місце залишивши заявку на сайті.

​​#хвилинкадизайнера #дизмат Не так уже й довго ми могли насолоджуватися тим, що безвіз і тим, що на український ринок зайшли лоукости і зрештою, що між Києвом, Львовом та Берліном можна було літати навіть на вихідні. Пандемія перекреслила всі ці тревел-радощі майже на два роки. І ось, нарешті, світ знову починає відкриватися! Проте експерти кажуть, що це тимчасово й на нас чекає четверта хвиля, то я вирішив використати цей час максимально ефективно й почав із подорожі додому. Так ця мандрівка стала для мене особливою — першою після пари років життя в карантині й мені захотілося її якось відзначити. І я зробив собі подарунок пов’язаний з українським дизайном. Це годинник від української мануфактури «Хвилина», зроблений на честь видатного українського графічного дизайнера Георгія Нарбута. Він працював над концептом великого герба за часів УНР, розробив дизайн перших українських банкнот, поштових марок, оформив десятки журналів, як по частині шрифтового, так і ілюстративного мистецтва. Одним із найвизначніших із його досягнень є «Українська абетка» (1917-го року публікації), у якій митець досяг поєднання вишуканості та простоти композиції, об’єднав традиції українського рукопису з тогочасними графічними європейськими трендами. І якщо ми візьмемо шукати певний історичний фундамент, на якому формується сучасний український дизайн, то в крихтах тієї спадщини, що ми маємо, ім’я Георгія Нарбута буде йти першим номером. Сам годинник є вдалою компіляцією багатьох алюзій на роботи Нарбута. Тут і його любов до геометрії, мінімалізму та до вишуканих шрифтів. Замовити можна на сайті виробника.

​​#стартапкухня У підготовці до роботи в новій для себе ролі менеджера дизайн-команди, я звісно почав із літератури. За пару тижнів я прочитав: 📖 The New One Minute Manager, by Kenneth H. Blanchard. Дуже маленький посібник з основними правилами гри в ролі менеджера. Треба бути інопланетянином, щоби не знати того базису, що дуже незграбно викладений на сторінках цієї книги. Ну, але кажуть: «бестселер», «біблія». 📖 The making of a manager, by Julie Zhuo. Авторка працювала дизайнером у Facebook, коли той лише народжувався й дісталася там аж до VP of Product Design. Книга свіжа — 2019-го року, наповнена інсайдами, цікавими кейсами (та edge-кейсами) з практики й сама оповідь ллється та часом навіть захоплює. Першим іспитом для мене ж особисто стало те, що на третій день роботи в компанії я став адресатом таких реплік: «Так, а що ж мені тепер робити?» і «Не хочу робити це, хочу робити ось це!». Звісно, можна взяти час на пошук чітких відповідей, але це фрустрації й доволі серйозні, тож певну підтримку й тактичний план дій доводиться відшукувати одразу.

​​#хвилинкадизайнера #дизмат Хто справжня рок-зірка світу дизайну? Можна сказати, що певним чином Стів Джобс був такою, але він не був дизайнером. Джоні Айв? Його пласка революція в цифрових інтерфейсах, нестандартні рішення та британський акцент, напевно, наблизили його до цього статусу в digital вимірі. Але жодних сумнів щодо Філіпа Старка — французького індустріального дизайнера, видатного майстра, який робить усе від зубних щіток, меблів та інтер’єрів до дизайну потягів, архітектурних проєктів і смартфонів (працював на Xiaomi). Мій улюблений витвір Старка — яхта Venus, яку він розроблював на замовлення того самого Стіва Джобса. Останній пильнував і контролював кожне рішення. Зрештою Старк та Джобс розробили справжню ікону мінімалізму. Робота йшла 5 років. На жаль, засновник Apple до реалізації проєкту не дожив один рік і не встиг побачити, як його Venus була спущена на воду.

#хвилинкадизайнера #навчання А тим часом Projector і далі піднімає планку якості цифрової освіти для дизайнерів. Не так давно школа оновила свою відеобібліотеку, надавши їй такого вигляду та зручності в користуванні, що провідні UX дизайнери тихенько собі заздрять у куточку 🙂 А тепер підписники бібліотеки матимуть ще більше якісного контенту — до лекцій додаються систематичні конференції в live-форматі від провідних фахівців у галузях: product management, product marketing, product design, data science, visual communication. До кінця року заплановано викласти 21 таку конференцію. І якщо ви не встигнете подивитися онлайн, то записи подій будуть доступні упродовж тижня-двох після завершення події. Ну й вишенька на торті: ціна підписки із цим нововведенням не змінюється й залишається 950 грн на рік.

#хвилинкадизайнера Що таке продакт-дизайн? Як стати продакт-дизайнером? Які головні навички для продакт-дизайнера? Як стати продакт-дизайнером? Це чотири питання постійно стають темами різних статей і не сходять зі шпальт основних видань для дизайнерів. Чи не щодня я бачу декілька таких заголовів, що обігрують ці питання й самі статті обіціяють дати на них чіткі відповіді. Правди подіти нікуди — я й сам свого часу написав таку статтю, що стала доволі популярною, її досі перекладають, репостять і відповідають. Але проблема полягає в тому, що немає навіть єдиного й загальноприйнятого визначення терміну «продакт-дизайн». Лише цей факт відкриває необмежений простір для діяльності публіцистів і теоретиків дизайну. Шукати конкретні відповіді на інші питання, то взагалі марна справа, бо в кожного дизайнера свій, індивідуальний досвід. Хай там як, а є дещо спільне в усіх цих статтях. Своїм учням я завжди розповідаю, що не Figma чи Sketch є основним інструментом продакт-дизайнера. Ні, навіть не олівці з папірцями. Основою нашої діяльності є розвинута емпатія. Без цього неможливо відучити і зрештою розв’язувати проблеми інших людей. І яким би не був досвід кожного дизайнера, якими б різними інструментами та методами досліджень вони б не послуговувалися, а важливість емпатії першочергова для успішної кар'єри.

​​#мистецтво Відвідавши печеру Альтаміра та оглянувши її наскальний живопис, знаменитий художник Пабло Пікассо сказав: «Відтоді ми не навчилися нічого нового». Художник був захоплений експресією малюнків, композицією, підбором фарб і навіть знанням пропорцій і особливостей руху тварин. Нещодавно я написав оповідання, події якого відбуваються в доісторичну епоху й головні герої якого — люди, які щойно навчилися самостійно добувати вогонь. І в тому творі я прагнув бодай трохи зобразити побут тих людей, тож досліджував багато різноманітних джерел. Зокрема, мені довелося передивитися купу зображень наскельних малюнків — ці перші прояви творчого поклику людей. І до цього мого дослідження, я був переконаний, що Пікассо лукавив, коли сказав, що людство не навчилося нічого нового. Але чим більше я роздивлявся ці малюнки, тим більше переконувався, що художник мав рацію.

​​#хвилинкадизайнера #кухняOLX У минулих серіях: Коротко про OLX Співбесіда в OLX Як проходив ребрендинг? Про дослідження в OLX Інструменти дизайну Привіт, друзі! Давно не чулися, бо я був у процесі зміни роботи, а потім у відпустці. Проте «Ейдос» повертається в ефір! 🤗 Я прийняв пропозицію від якої не міг відмовитися й з 1-го червня почну роботу в невеликій та відносно молодій компанії в Берліні. Також для мене це буде робота дещо в новій ролі — менеджера дизайн команди. Більше про мою мотивацію залишити OLX можна прочитати на моїй Facebook сторінці. Проте рубрика «кухня» збережеться, але писатиму вже про внутрішні процеси та рецепти заварювання дизайну не у великій та відомій OLX Group, а в берлінському фінтех-стартапі. Тож це остання серія #кухняOLX і присвячена вона буде фреймворку дизайн-критик сесій. OLX — це перша компанія в моїй кар’єрі, у якій настільки багато уваги приділялося зворотному зв’язку серед дизайнерів і зокрема його якості. Критика щодо дизайн-рішень, як на рівні загального користувацького досвіду, так і на рівні інтерфейсів, завжди лунала виключно конструктивна. Зворотний зв’язок — рушій прогресу для будь-якого дизайнера. Тож як зробити так, щоби вона завжди була корисною, конструктивною й рухала продукт уперед? Ось деякі поради, які ви можете взяти й собі на озброєння: ⚡️ Часто дизайнер відправляє замовникові, або колегам фінальні мокапи з коментарями: «Ось зробив, подивіться, сподіваюся вам сподобається!». Головна мета будь-якого дизайну комунікувати, ефективно розв’язувати проблеми. У вас має бути підготовлена окрема презентація, яка буде розповідати історію пошуку рішень та аргументувати те, чому саме ці є найбільш ефективними. Починайте презентацію з чіткого окреслення проблеми, над якою ви працювали, а не пірнайте одразу в обговорення пікселів. ⚡️ Продемонструйте знання контексту, проблематики та ваших ітерацій. ⚡️ І лише після цього показуйте результати роботи. Ставте чіткі питання щодо проблематики, наприклад: «чи розв’язує запропоноване дизайн-рішення проблему, згадану на початку?», а не «Як вам? Подобається?». ⚡️ Ваша презентація має закінчитися розумінням того, що ви маєте робити далі задля покращення результатів — чітким списком дій.

​​#хвилинкадизайнера #навчання Останніми роками на теренах цифрового світу загомоніло нове ім’я — компанія ELEKS. Заснована в Україні на початку 90-их, вона продовжує масштабуватися й ось сьогодні вони вже мають представництва в Берліні, Лондоні та Чикаго. До речі, останній мітап дизайнерів, що мені довелося відвідати тут, у Берліні, був організований саме компанією ELEKS. Розробляючи проекти для клієнтів з усього світу, команда дизайн-експертів ELEKS не забуває і про українських дизайнерів, про те, щоби ділитися набутою експертністю та навичками зі спільнотою. Однією з таких активностей є колаборація ELEKS та Projector. 14–16 травня Слава Шестопалов (Lead UX Designer) та Євген Шикірявий (Senior UX Designer) проведуть інтенсив «Інклюзивний веб-дизайн». Завдяки цій події, поняття accessibility може перестати бути виключно абстрактним і перейти в практичну площину — дізнатися, як саме зробити інтерфейси доступними для максимальної кількості людей. Кому буде цікавий інтенсив: ✅ дизайнерів, які працюють над продуктами для людей, 0+ років; ✅ дизайнерів, які чули про доступність/інклюзивність, але ще не мали змоги проектувати її; ✅ продуктових менеджерів, які не мають дизайнерського досвіду, але для чиїх продуктів доступність особливо важлива.

#хвилинкадизайнера Маємо поповнення на теренах дизайн-інструментів! Figma вирішила позмагатися із Miro й запустила дуже смачний (на перший погляд, принаймні) online вайтбоард — FigJam. Революційних фіч я поки що не знайшов, але легкість, стиль та загальна комунікація бренду вже змусили мене перемкнутися з Miro на FigJam. Цим інструментом хочеться користуватися! ☺️

​​#хвилинкадизайнера #кухняOLX У минулих серіях: Коротко про OLX Співбесіда в OLX Як проходив ребрендинг? Про дослідження в OLX Інструменти дизайну Дизайнери OLX працюють в Sketch. Проблеми колаборації, рев’ю макетів та збереження версій розв’язуються здебільшого за допомогою іншого інструменту — Abstract. У часи до існування Figma, Abstract у парі зі Sketch насправді рятував життя, кар’єри так точно. Розмови про перехід на Figma почали вестися буквально пару тижнів тому. І мені тепер дуже цікаво, коли саме це станеться. Найбільші блокери переходу: дизайн система, що була розроблена в Sketch і заточена на нього та команда, яка її обслуговує й немає ресурсів на експорт системи в Figma. Перехід, безумовно, станеться, але цілком ймовірно, що на це піде рік, а може й більше. Прототипи ми збираємо в InVision. Останнім часом багато хто з нас експериментує з Protopie і я не виняток. Дуже класний і потужний інструмент. Тут у дизайнерів розв’язані руки, бо інші зацікавлені в прототипі сторони отримують лише посилання. А де той прототип був зібраний уже нікого не цікавить. Adobe Illustrator залишається основним інструментом створення іконок та векторних ілюстрацій. І я поки не зустрічав жодних якісних альтернатив цьому графічному редактору. Інший інструмент із пакета Adobe, що я особисто використовую доволі активно — After Effects. Зізнаюся, мої анімації орієнтовані зазвичай на досягнення wow-ефектів під час презентацій. Не пам’ятаю таких випадків, коли анімував у ньому якийсь інтерфейс. UI анімації легше і швидше робити в тому ж Protopie, або Principle. Кількісну аналітику дістаємо за допомогою Google Analytics, деякі команди використовують UXCam, інші Hotjar. Тут усе доволі не одноманітно. Але в чому всі команди єдині, так це те, що головні інсайти та відповіді на питання «що потрібно нашим користувачам?» ми здобуваємо через якісні дослідження, зокрема через прямі інтерв’ю. Документація та трекінг завдань — Google Docs, Confluence та Jira. Це незмінний стандарт упродовж уже багатьох років у всіх великих компаніях. Але більш гнучкі та відкриті до експериментів стартапи можуть гратися, наприклад, з Notion та Asana. Саме в Asana я слідкую за прогресом своїх особистих задач і проектів. І для спілкування та комунікації — Slack.

​​​​#хвилинкадизайнера Зараз я консультую чотирьох дизайнерів. Дві дизайнерки з України, один хлопець із Болгарії та ще одна дівчина з Гонконгу. До цього моменту через мої курси та менторські сесії пройшло вже понад дві сотні дизайнерів. Так, здебільшого саме українських, але так само було багато з Європи та Азії. Навіть був один учень з Африки. І я хочу поділитися з вами певними спостереженнями: 1. Українські дизайнери та дизайнерки завжди найкращі по частині UI. У порівнянні з усіма іншими, навіть ті українські дизайнери, які на першій зустрічі кажуть: «В мене тільки погано з естетикою та графікою», мають значно вищий рівень графічного дизайну та саме технічних навичок. 2. Українські дизайнери суттєво поступаються в обізнаності фундаментальних теоретичних джерел із проектування користувацького досвіду Про Купера та Нормана чули напевно всі з моїх учнів, проте далеко не кожен читав їхні роботи. Про Майка Монтейро, Нір Еяль та Сьюзен Уейншенк уже навіть не чули, хоча роботи останніх навіть більш актуальні та практично не менш цінні. Загалом я спостерігаю доволі негативне відношення до книг та теоретичного базису серед українських учнів. У той час, коли європеєць чи азіат починає саме з теоретичних засад, український джун починає з крафту пікселів, Figma та портфоліо. 3. До ментора звертаються, щоби «підтягнути слабку сторону» Попри географію до мене часто-густо звертаються з прагненням або потренувати навички UI, або дістати поради стосовно того, як зібрати класне портфоліо, навчитися аргументувати та обстоювати власні рішення, отримати знання з юзабіліті й т.д. Зазвичай це один конкретний запит. Але вже після першої зустрічі нам обом стає зрозуміло, що: а) треба не стільки підтягувати слабкі сторони, скільки потрібно підсилювати сильні б) слабка сторона геть не одна і треба підтягувати багато чого. Наявність ментора сьогодні та легкість його знаходження для початківців — причина для моїх власних заздрощів 😄 Все те, що багато років тому я опановував чи не роками, зараз можна охопити і пройти за лічені місяці.

​​#хвилинкадизайнера Якщо ви ще не читали книгу Джессіки Волш та Стефана Заґмайстера, то може воно й на краще! Так ваше розуміння та сприйняття краси зможе залишитися в колообігу до кінця неосяжних, суб’єктивних явищ. Але якщо хочете подивитися на красу геть інакше… То можете розпочати з мого огляду цієї книги (обережно: спойлери!) 😉

​​#хвилинкадизайнера Нещодавно я писав про онлайн-зустріч з Аланом Купером і ділився з вами його тезами. Такі події трапляються не часто, а щоби ще й не просто вебінар, а зі змогою безпосередньо потеревенити з легендою й поготів. Але завдяки ініціативі Projector, Алан Купер знову буде в ефірі! 30.03 о 19:30 за київським часом. Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.

​​#кухняOLX У минулих серіях: Коротко про OLX Співбесіда в OLX Як проходив ребрендинг? Про дослідження в OLX Будь-який новий проект чи маленьку фічу, ми починаємо з досліджень: опитуємо користувачів, намагаємося дізнатися їхні проблеми. Проведення початкового користувацького дослідження складається з пари тижнів підготовки, тижня збору даних, тижня дизайн-спринту, кількох днів на прототип та тижня безпосередньо юзер-тестів. Останні вимагають підготовки, пошуку користувачів, грамотної організації. Разом це приблизно до двох місяців спільної роботи. Дизайн-спринт, як на мене, найдієвіший засіб розвивати продукт у межах великої компанії. Це вдалий концентрат усіх практик, що застосовувалися раніше в більш розрізненному, хаотичному потоці. Коли розуміємо, що прототип годиться, починається етап прискіпливого UI-дизайну та робота з розробниками. Якщо ви ніколи не чули про методологію дизайн-спринтів, то обов’язково прочитайте цей короткий допис. Він також оснащений усіма необхідними інструментами та інструкціями для розуміння того, як його проводити та що можна очікувати в результаті. Ця методологія пошуку та розв’язання проблем народилася в Google багато років тому й до сьогодні вже встигла обрости модифікаціями та доповненнями, але якщо вас зацікавить ця тема загалом, то раджу до прочитання книгу «Спринт» (є в українському перекладі) Джейка Кнаппа — автора концепції. І на кінець ми проводимо тести під час яких я залучений як спостерігач — дивлюся, як користувачі проходять шлях. Ми просимо їх озвучувати думки в процесі, чим задоволений і незадоволений, що його лякає. Ми це все фіксуємо. Потім разом із дослідниками аналізуємо, наскільки добре пройшли тести та що можна поліпшити в продукті.

#хвилинкадизайнера #дизмат Я маю глибоке переконання: світ стане кращим, а люди щасливішими, коли дизайнери навчаться бути не лише дизайнерами. Коли ми будемо вміти не лише в інтерфейси, їхню зручність і не тільки в дослідження та аналіз великих масивів інформації. А коли ми будемо розумітися також на психології, природничих науках, мистецтві. Можливо, інших галузях. Коли T-shaped дизайнери перетворяться на W-shaped дизайнерів, як мінімум із двома основними спеціалізаціями та трьома доповнюючими. Чи можливо це? Цілком! Ба більше такі дизайнери є і працюють уже сьогодні. Нері Оксман — американсько-ізраїльска дизайнерка, очільниця Медіа-лабораторії Массачусетського Технологічного Університету, має в команді саме таких дизайнерів і працюють вони над різноманітними проектами. Поєднавши геологію, технології, мистецтво та дизайн, вони створили 3D-принтер, що може створювати продукти й цілі будівлі зі скла. Мене особисто дуже надихає проект будівництва склепіння будівлі, за допомогою… шовкопрядів. Філософія дизайну Оксман полягає в переході від споживання природи як геологічного ресурсу до редагування його як біологічного. І щоби досягти цього вона стверджує, що наука, інженерія, дизайн та мистецтво мають бути активно взаємопов’язані й результат кожної дисципліни буде слугувати точкою входу для іншої. І для цього, і це є цілком очевидним, нашому світові потрібні дизайнери, які вміють не лише рухати пікселі. І для натхнення пропоную переглянути виступ Нері Оксман на TED, про принципі її роботи, про перетини науки та мистецтва, про всі ті завдання, що вона прагне вирішити.