Postnatal Support Ukraine

А ви знали, що сьогодні міжнародний день без дієт?

● біль, що поширюється на верхню кінцівку, спину або пахову ділянку. Додаткова оцінка може включати, але не обмежується: загальний аналіз крові (ЗАК) з лейкоцитарною формулою, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) або С-реактивний білок (CРБ), рівень вітаміну D та/або рентгенограми в прямій проекції. Аномальні результати будь-якого з цих тестів виключають діагноз болів росту. ЛІКУВАННЯ Тактика лікування включає розпізнавання наявності болю в дитини та його впливу на її активність. Навчання пацієнта та батьків/опікуна є ключовим компонентом плану лікування. Розуміння доброякісної природи розладу може полегшити непотрібне занепокоєння, страх і страждання. Гострого полегшення болю можна досягти за допомогою масажу, безрецептурних анальгетиків (наприклад, ацетамінофену або ібупрофену) і застосування тепла в різних формах. Часто епізоди болю, що порушують сон дитини, «накопичуються» протягом декількох ночей та, зазвичай, проявляються після днів підвищеної фізичної активності. У дитини, яка пройшла відповідне обстеження, прийом ацетамінофену або ібупрофену перед сном може запобігти пробудженню після дня підвищеної активності або розірвати цикл повторних епізодів. Іноді може бути доцільним застосування знеболюючого засобу тривалої дії, наприклад напроксену, ввечері, щоб дитина спала всю ніч. Пацієнти, у яких виявлено низький рівень вітаміну D, повинні отримувати добавки вітаміну D і кальцію. Батьки/опікуни повинні заохочувати дитину продовжувати звичайні дитячі заняття та соціальні активності. Припинення нормальної діяльності не запобігає появі симптомів та може фактично зробити біль центром уваги дитини та її батьків/опікунів. Вправи для розтягнення м’язів можуть полегшити хронічні симптоми. Дітям із гіпермобільністю, неправильним положенням стопи, О-подібною деформацією кінцівок та/або поганою здатністю до рівноваги може бути корисна фізіотерапія та/або ортези для стоп. Загалом клінічне спостереження не потрібне. Однак дітям, які мають біль, що частішає або посилюється, може знадобитися додаткове обстеження. Переклад: Цибульник Марія Завантажуйте файл у PDF-форматі за посиланням: http://bitly.ws/zs3y Джерело: http://bitly.ws/zqbS

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ● Травми (зокрема стресові переломи внаслідок надмірного навантаження). ● Пухлини кісток та лейкози. ● Інфекція (особливо при частковому лікуванні антибіотиками). ● Остеонекроз (наприклад, хвороба Легга-Кальве-Пертеса). ● Метаболічні розлади (наприклад, рахіт). ● Серпоподібноклітинна анемія. ● Ревматологічні розлади, у тому числі несистемні форми ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА). ОЦІНКА СТАНУ Оцінка стану дітей, які скаржаться на рецидивний біль у нижніх кінцівках, який минає самостійно, має включати повний анамнез та фізикальне обстеження. Анамнез — характеризує епізоди болю та має містити такі запитання: частота виникнення симптомів; локалізація; з обох сторін чи з однієї; біль локалізований чи розлитий; час появи болю; що викликає біль (наприклад, активність); тривалість епізодів болю; що полегшує симптоми; біль з’являється вночі (або під час сну) чи протягом дня; чи впливає біль на ходу дитини, активність, сон або відвідування школи; чи є якісь інші ознаки або симптоми, які спостерігаються водночас (наприклад, гарячка, набряк, еритема, нездужання, втрата ваги); чи буває у дитини періодичний головний біль або біль у животі; чи є в анамнезі нещодавно перенесене захворювання (наприклад, вірусна інфекція, стрептококова інфекція); чи спостерігалося останнім часом збільшення чи зміна типу фізичних вправ/спортивної діяльності; чи є в сімейному анамнезі медичні проблеми (наприклад, серпоподібноклітинна анемія, метаболічні, ревматологічні захворювання); чи спостерігалися болі росту в сімейному анамнезі; передчасні пологи або затримка внутрішньоутробного розвитку в анамнезі; чи достатнє споживання кальцію та вітаміну D; чи спостерігається непереносимість фізичних вправ, надмірна м’язова втома під час навантажень або рабдоміоліз в анамнезі (вказує на метаболічну міопатію). Крім того, важливо визначити, чи існують психосоціальні фактори, що сприяють появі симптомів. Для цього можуть бути корисними наведені нижче додаткові запитання. ● З якими стресовими факторами зараз стикаються пацієнт та батьки/опікуни? ● Чи епізоди болю співпадають в часі з подіями, яких дитина, можливо, бажає уникнути? ● Хто може мати певні переваги, якщо біль перешкоджає активності? Фізикальне обстеження — необхідно проводити ретельно, щоб виключити інші захворювання в диференціальній діагностиці. ● Аномалії під час обстеження опорно-рухової системи (наприклад, О-подібна деформація кінцівок, надмірна пронація стопи, генералізована гіпермобільність, зменшення діапазону рухів, набряк суглобів або підвищена чутливість під час компресії кістки) можуть вказувати на ортопедичні або ревматологічні захворювання (наприклад, ЮІА). ● Висип на шкірі іноді спостерігається в дітей з ревматологічним захворюванням або інфекцією (наприклад, дерматоміозитом, системним червоним вовчаком, псоріазом або сифілісом). ● Неврологічний огляд, включаючи оцінку ходи, може виявити відхилення від норми в дітей з пухлинами спинного мозку. Патологічна хода також може спостерігатися при різних захворюваннях м’язово-скелетної системи, але не повинна спостерігатися у дитини з болями росту. ● Лімфаденопатія або спленомегалія мають підштовхнути до розгляду злоякісного новоутворення, інфекції чи ревматичного захворювання. Подальша оцінка симптомів, що викликають занепокоєння — додаткове обстеження може знадобитися для виключення більш серйозних захворювань у диференціальній діагностиці та зазвичай є виправданим для всіх дітей, які мають: ● системні симптоми (наприклад, незрозуміла лихоманка, втрата ваги, зниження активності); ● постійний, наростаючий або однобічний біль у кінцівках; ● біль, що виникає протягом дня; ● млявість або обмеження діяльності; ● локалізовані симптоми під час обстеження (зменшення діапазону рухів, місцеве підвищення температури, чутливість, набряк, еритема);

#PRO_PEDITRICS БОЛІ РОСТУ UpToDate Не існує однозначного визначення болів росту. Загалом, термін «болі росту» використовується для опису болю у кінцівках (найчастіше в обох нижніх кінцівках) у дітей, який виникає переважно пізно вдень або вночі, без будь-яких порушень з боку опорно-рухового апарату. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ Болі росту є найпоширенішою причиною епізодичного болю в м’язово-скелетній системі дітей. Поширеність коливається від 3 до 37%, залежно від досліджуваної популяції, віку дітей і клінічного визначення. Опитування школярів показало, що від 10 до 20% з них мали болі росту в анамнезі. Болі росту дещо частіше зустрічається у дівчат, ніж у хлопчиків. ЕТІОЛОГІЯ Етіологія болів росту невідома. Хоча вони виникають у дітей, які ростуть, болі росту не збігаються з періодами швидкого росту, не виникають у місцях росту та не впливають на зріст дітей, які їх мають. Систематичний огляд етіології болю при зростанні виявив значну неоднорідність у доступних дослідженнях, що обмежує можливість робити висновки щодо ймовірної етіології. Дослідження, зазначені в огляді, охоплювали низку потенційних етіологій, але найчастіше досліджуваними категоріями були сімейний анамнез, мінімальний больовий поріг, позиціювання стопи, зниження міцності кісток, гіповітаміноз D, психологічні розлади та поєднання з синдромом неспокійних ніг. Інша запропонована етіологія – нижчий больовий поріг. У популяційних дослідженнях болі росту постійно асоціюються з іншими періодичними болями, такими як головний біль при мігрені та біль у животі. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Незважаючи на різні визначення болів росту, існують певні спільні клінічні ознаки, зокрема: ● зазвичай починаються у віці від 3 до 12 років; ● біль виникає переважно у нижніх кінцівках, біль у верхніх кінцівках може виникати разом з болем у нижніх кінцівках; ● біль часто є двостороннім і локалізується глибоко в ногах, зазвичай у стегнах, литках, підколінній ямці або гомілках; ● біль нападоподібний і може бути сильним; ● діти віком від 6 до 12 років можуть описувати біль як спазми, відчуття повзання або неприємні відчуття в ногах; ● біль виникає здебільшого ввечері або вночі та може переривати сон, зазвичай він зникає до ранку, але деякі пацієнти мають поодинокі скарги протягом дня; денні симптоми нечасто порушують звичну активність; ● біль полегшується масажем, теплом або анальгетиками першого вибору, такими як ацетамінофен або ібупрофен; ● зберігається нормальна активність, характерна для пацієнта; ● фізичне обстеження під час і після епізодів є нормальним; ● супутні скарги на періодичні болі в животі та/або головні болі спостерігаються приблизно в однієї третини пацієнтів; ● болі росту або ревматичні скарги в сімейному анамнезі є поширеним явищем; ● болі є хронічними, але епізодичними, зазвичай виникають принаймні раз на тиждень, загалом можуть тривати роками та зберігатися в підлітковому віці, однак між епізодами можливі періоди без симптомів, що тривають дні, тижні або місяці. ДІАГНОСТИКА Діагноз болів росту є «діагнозом виключення». Тобто перед встановленням діагнозу клініцистам слід розглянути та виключити інші причини болю в кінцівках, що може потребувати додаткового обстеження та/або лікування. Зазвичай діагноз встановлюється клінічно дитині, яка не відчуває болю протягом дня, в іншому є здоровою та не має порушень з боку фізичного стану та опорно-рухового апарату. Для встановлення діагнозу таким дітям, рентгенографія та лабораторні дослідження не є обов’язковими. Особливості, пов’язані з болями росту, які вказують на діагноз, включають: ● біль зазвичай виникає пізно вдень або пробуджує дитину; ● біль не пов'язаний напряму з суглобами; ● біль виникає принаймні раз на місяць протягом принаймні трьох місяців; ● біль періодичний, з відсутністю симптомів щонайменше декілька днів; ● біль може посилюватися через підвищену активність протягом дня; ● фізикальний огляд нормальний; ● допоміжні дослідження, якщо їх проводять, є нормальними.

Наостанок додам, що ставити діагноз та робити призначення в таких випадках повинен звичайний педіатр, а скеровувати до офтальмолога потрібно тільки тоді, коли є біль, синюшність набряку та інші ознаки серйозної інфекції або патології.

Частина моєї роботи - це пояснення лікарських призначень. Часом ти виходиш з кабінету, приходиш додому і раптом розумієш, що заключення викликає самі питання: чому це призначили, що з ним робити, чи можна взагалі без цього обійтися?.. Буває)) Сьогодні до мене звернулася мама маленького хлопчика, який має проблеми з оченятами: є виділення та невеличка набряклість. Після візиту до лікаря у мами залишилося відчуття страху і вона надіслала мені призначення, щоб я її заспокоїла. Але, коли я побачила те, що написав офтальмолог з відомої та достатньо дорогої клініки, я сама впала в стан тривоги, бо мої знання про цю проблему були геть іншими. В призначенні були очні краплі з азитроміцином (я вперше побачила, щоб цей антибіотик призначали в таких випадках), очні фіто краплі (також, дивне призначення, особливо, враховуючи вік дитини, 2 місяці), зондування сльозових каналів у 4 місяці під питанням. На словах після запитання мами, офтальмолог сказала, що спеціальний масаж не потрібен, бо дитина ніжна, батьки можуть сильно натиснути та завдати шкоди, і взагалі, він не допомагає. Я завжди сумніваюсь у собі, тому, своє здивування вирішила підтвердити рекомендаціями з аптудейт, отже… Вроджена непрохідність носослізної протоки (дакріостеноз) Вроджена непрохідність носослізної протоки (дакріостеноз) зустрічається приблизно у 6 відсотків новонароджених і є найпоширенішою причиною постійного сльозотечі та виділень з очей у немовлят і дітей раннього віку. Більшість випадків вирішуються спонтанно (без лікування та втручання) Природний перебіг — Приблизно у 80-90 відсотків немовлят із вродженою непрохідністю НЛП відбувається спонтанне розв’язання у віці від 6 до 10 місяців 47% випадків проходять до 3-х місячного віку 66% - до 6-тимісячного 76% - до 9-ти місяців 78% - до року Швидше проходить у тих, хто має проблему з одним оком, а у хлопчиків швидше, ніж у дівчаток. ДІАГНОСТИКА Зазвичай достатньо огляду, але в деяких випадках роблять тест з барвником. Рясні гнійні виділення, особливо у поєднанні з набряком та почервонінням у перші 2-3 тижні життя - це привід обстежити дитину на гонококову інфекцію. Якщо виділення невеликі, то ми маємо справу із надмірним ростом бактерій по причині поганого дренажу сльозового каналу - це часте явище при дакріостенозі. ЛІКУВАННЯ 1-ша лінія: Для більшості пацієнтів лікування є нехірургічним і складається з масажу слізного мішка (часто називають масажем «Кріглера») і спостереження. Термін «масаж» може неадекватно передати величину необхідного тиску, і деякі практики використовують термін «стиск слізного мішка», щоб більш ефективно повідомити, з чого складається маневр Зауважте,саме ця рекомендація була названа нашим лікарем неефективною, а небезпечним вона назвала саме тиск, який нам й потрібен для вирішення проблеми 2-га лінія: Немовлятам із обструкцією НЛД, яка зберігається після 6–10 місяців, можна провести зондування слізної протоки. А не в 4 місяці, як призначив наш лікар. Слизисто-гнійні виділення без інших ознак інфекції вказують на надмірний ріст бактерій, а не на інфекцію!!! Лікування місцевими антибіотиками (краплі) потрібно тільки, якщо не допоміг масаж та догляд. Місцеві антибіотики потрібні лише тоді, коли виділення рясні та присутні протягом дня. В першу чергу застосовують поліміксин B / триметоприм або тобраміцину сульфат 0,3% Інші відповідні засоби: місцевий гентаміцин , еритроміцин , сульфацетамід Якщо всі ці неефективні, можна розглянути фторхінолони (наприклад, ципрофлоксацин , офлоксацин , норфлоксацин або моксифлоксацин). Щось ніде не пригадується АЗІТРОМІЦИН, що призначила офтальмологиня. Хоча ні, він зустрічається, але не в темі дакріостенозу та дакріоцистоцеле, а в темі інфекцій ока, саме, інфекцій, та ще й не в групі антибіотиків першої лінії призначення. А ми ж з вами вже прочитали та знаємо, що надмірний ріст бактерій не є інфекцією. Здається, розібралися! Чекаємо на пояснення лікаря, бо за 1100 гривень все ж таки, хочеться нормального обслуговування та обгрунтування призначень.

Та-дам

Я обіцяла тиждень йобаних очей - я виконую обіцянки! # yobani_ochi В мене тут 2 питання, насправді: 1) Де поліція США? 2) Батьки, ви подуріли?!

ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ #дисплазія #масаж Жодних рекомендацій масажу та гімнастик немає. Хоча, ні, для фізичної терапії є виключення. Вона рекомендована в тих випадках, коли проблему помітили в підлітковому або дорослому віці. Зазвичай це буває при легкому ступеню захворювання, що до певних проблем із зношенням суглобу не потребує хірургічних втручань. Людина починає відчувати дискомфорт або біль під час фізичного навантаження, що не проходять з часом, лікар скеровує на обстеження і так про це стає відомо. Саме в цих випадках рекомендовані лікувальні фізичні вправи. Звісно, вони нічого не вилікують, але дозволять людині відтермінувати необхідність втручання.

ІНФЕКЦІЙНИЙ ВУЛЬВОВАГІНІТ Етіологія — Діти можуть передавати респіраторну флору з носа та ротової порожнини глотки в область вульви. Подібним чином кишкова флора з анальної області може бути ідентифікована у вагінальних культурах жінок з вагінітом, а також у безсимптомних контрольних групах. Таким чином, завдання для клініцистів полягає в тому, щоб визначити, чи бактерії, знайдені в культурах, представляють патогени, що викликають інфекцію, чи є частиною вагінальної флори у молодої жінки, яка має симптоми. Респіраторні та кишкові бактерії, культивовані у жінок препубертатного віку з вульвовагінітом, включають [ 2-5 ]: ●Респіраторні бактерії •Streptococcus pyogenes ( стрептокок групи А ) •Золотистий стафілокок •Haemophilus influenzae •Streptococcus pneumoniae •Neisseria meningitidis •Moraxella catarrhalis ●Кишкові бактерії •Кишкова паличка •Enterococcus faecalis •Klebsiella pneumoniae •Proteus mirabilis •Вид Pseudomonas •Види Shigella •Вид ієрсиній Рідше вульвовагініт виникає в результаті статевого контакту. Позитивний тест на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), викликає занепокоєння щодо сексуального насильства, тому необхідне додаткове обстеження. (Див. «Оцінка сексуального насильства над дітьми та підлітками», розділ «Жертви препубертатного віку» та «Оцінка сексуального насильства над дітьми та підлітками», розділ «Інфекції, що передаються статевим шляхом» .) Незважаючи на те, що інколи ізольовано, види Candida та Gardnerella vaginalis зазвичай не пов’язані з вульвовагінітом у жінок препубертатного віку. (Див. «Candida» нижче та «Gardnerella vaginalis» нижче.) Клінічні прояви та діагностика . Інфекційний бактеріальний вульвовагініт викликає подразнення вульви, еритему, біль і (у деяких пацієнтів) жовті або зелені гнійні виділення з піхви, які можуть мати неприємний запах. У жінок препубертатного віку з вульвовагінітом, викликаним S. pyogenes, часто спостерігається почервоніння та біль вульви, що може супроводжуватися серозно-кровними виділеннями з піхви. Вульвовагініт, викликаний гостриками, проявляється в анамнезі сильним вульвовагінальним і анальним свербінням, що посилюється вночі та може повторюватися. Діагноз інфекційного вульвовагініту встановлюється на основі фізикальних результатів і мікробіологічних досліджень. Вагінальний посів на респіраторну та кишкову флору слід отримати під час першого візиту, якщо підозрюється інфекція S. pyogenes або присутні гнійні виділення з піхви. Посів також необхідний жінкам препубертатного віку з персистуючим вульвовагінітом, незважаючи на проведення гігієнічних заходів.

НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВУЛЬВОВАГІНІТ Етіологія . Неспецифічний вульвовагініт відповідає за велику частку вульвовагініту у жінок препубертатного віку [ 1 ]. Навіть у ситуаціях, коли ідентифікується бактеріальний ізолят з піхви або інтроітуса, етіологія виділень може бути не пов’язана з організмом (наприклад, респіраторна флора чи кишкові бактерії), а скоріше вважатися «неспецифічної». Фактори, що підвищують ризик вульвовагініту у дітей препубертатного віку, включають: ●Недостатній розвиток губ ●Тонка слизова через нестачу естрогену ●Більш лужний pH (pH 7), ніж у жінок після менструації ●Погана гігієна ●Пінні ванни, шампуні, мило-дезодорант або інші подразники ●ожиріння ●Вибір одягу (трико, колготки, сині джинси) ●Хронічна активність мастурбації ●Сторонні тіла, в першу чергу туалетний папір ●Сексуальне насильство ____________ Клінічні прояви та діагностика . Неспецифічний вульвовагініт зазвичай проявляється скаргами на неспецифічні слизові виділення, свербіж, еритему, висипання та/або неприємний запах. У деяких пацієнтів в анамнезі був описаний неспецифічний вульвовагініт, пов’язаний з інфекціями верхніх дихальних шляхів. Раптова поява зелених або гнійних виділень з піхви свідчить про наявність стороннього тіла або специфічної бактеріальної інфекції. При фізичному огляді вульва може бути еритематозною внаслідок оклюзійних підгузків або інших подразників, шкірного дерматозу, такого як атопічний дерматит або псоріаз, або стрептококової періанальної інфекції. У дитини з вагінальними скаргами неспецифічної етіології зазвичай або немає вагінальних виділень, або є мізерні, білі або прозорі слизові виділення. Також може спостерігатися подразнення вульви та, іноді, потовщення капюшона клітора внаслідок хронічного свербіння/почухання або мастурбації. Можуть спостерігатися ознаки поганої гігієни статевих органів, такі як шматочки туалетного паперу та фекалій навколо заднього проходу, інтроітального отвору та/або піхви. Діагноз ставиться на основі цих клінічних даних.

"Чи може повернутися дисплазія кульшового суглобу?" - ніжним голосом питає на красива дівчина державною мовою. Обговоримо це в коментарях, а я маю сказати, що на відміну від дисплазії, #yobani_ochi повертаються прямо зараз 👀

Притомні, скажіть, які методи ви використовуєте для того, щоб мотивувати своїх домашніх (чоловік, дружина, батьки...) провести час з дитиною, щоб дати вам можливість сходити на спорт, манікюр, до подруг, просто побути на самоті із собою? Шантаж та погрози також зараховуються))) Нагадаю, що людина, яка постійно доглядає за дитиною (частіше за все, це мати) повинна мати щонайменше годину вільного часу, який не буде пов'язаний а ні з побутом, а ні з дитиною. Сон, їжа та похід до туалету не рахуються. Питання від вашої колеги 😉

Психологічно нездорові люди зазвичай є фанатиками здорового способу життя. Вони постійно шукають правильну їжу та напої, не палять і не п'ють вина, вони потребують безлічі добавок та одержимі аптеками. Вічно з новими вигадками, але ніколи не здорові до кінця. Справді, грішник зазвичай почувається краще праведного, адже бур'яни завжди розпускаються густіше за пшеницю. Усі праведники на це скаржаться. Ті, хто так піклуються про себе, але завжди чимось хворі. Ця вражаюча пристрасть, наприклад, до пиття певної води, походить із постійного страху в них, тобто страху смерті. Тому що щось усередині говорить: «Господи, не дай мені померти, адже я ще не жив». Карл Юнг, "Аналіз сновидінь" 😂😂😂

Нагадаю, що ви завжди можете звернутися до мене для консультації з незрозумілих речей в поведінці дитини. ГВ, ШВ, коліки, плач, сон, прикорм, здоров'я, вакцинація, безпека - з цими питаннями я чекаю вас кожного дня. P.S. у захваті від рівня компетенції та рівня дискусії нашого чату ❤️ Притомні - ви не тільки притомні, але й неймовірно щирі люди 💙💛