360°

🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣 ⚡️ Підписатися ⚡️

💪Західний ВПК готується до ривка Останнім часом інфопростір «вибухає» від заяв західної військової промисловості та урядів стосовно підтримки та взаємодії з українським військово-промисловим комплексом. 🇩🇪Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення на виробництво 155-мм снарядів на суму €8,5 млрд. Така новина зявилася вчора. І вона дуже потужна. Адже, якщо брати середню ціну на 155-мм артилерійський снаряд у €4 тис., то загалом за ці кошти німецька компанія зможе виготовити більше 2 млн боєприпасів. Це вдвічі більше, ніж нам у березні пообіцяв цілий Європейський Союз до кінця цього року. 🚫Але радіти рано. Поставки Rheinmetall мають розпочатися аж на початку 2025 року. Тому цьогоріч слід розраховувати на чеську боєприпасну ініціативу (до 800 тисяч снарядів) та поставки від ЄС та США. Також варто розуміти, що частина замовлення Rheinmetall піде на відновлення запасів німецького Бундесверу. Тому очікувати варто хоча б половину з цього пакету - 1 млн снарядів. А це - 80-85 тисяч щомісяця. Або до 3 тисяч щодоби. Непогано насправді. 🟢Новина 2 - про ракети для ППО. Усі зенітні ракети для Patriot та NASAMS, що сходять з конвеєра у США, передаватимуть Україні. Якщо вірити офіційним даним від виробників цих ракет у Штатах, то у найкращому випадку ми зможемо отримувати до 60 ракет щомісяця. Цифри доволі обнадійливі, оскільки з такими темпами українські підрозділи ППО зможуть дати відсіч майбутнім обстрілам «Іскандерами» та «Кинджалами». Але водночас це й нереальні цифри. Будьмо відверті - ніхто нам стільки ракет не передасть. Тож залишається тільки питання, скільки ж ми все-таки отримаємо. 🔼Також варто відзначити позитивну тенденцію відкриття іноземних підприємств ВПК в Україні. За останні 2 місяці підписано угоди з 6 компаніями, з них 4 - за червень: - 19.06 - Thales: виробництво РЛС, систем зв'язку, ЗРК + анонс відкриття спільного підприємства в Україні; - 19.06 - Northrop Grumman: снаряди (155 мм); - 13.06 - Amentum Services: обслуговування і ремонт американської бронетехніки; - 07.06 - KNDS: обслуговування САУ, виробництво запчастин; - 16.05 - Rheinmetall: виробництво систем ППО. У червні запрацював німецький цех з ремонту бронемашин Marder і танків Leopard 1. Заявляється, що на ньому також можна виробляти БТР Fuchs та БМП Lynx; - 09.05 - Roshel: виробництво MRAP. Це дуже продуктивний період, який вже більше починає нагадувати реальний момент взаємодії на довготривалу перспективу. @pekhno_news

Через нічну атаку росіян пошкоджено єдиний нафтогазовий університет в Україні. "На жаль, пошкоджено наш Університет нафти і газу. Також пошкоджено 14 будівель і понад 1000 квадратних метрів покрівлі та дитячий садок, а також ліцей на Набережній", – розповів мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Мер запевнив, що збитки будуть відшкодовані. 📷: Ігор Зінкевич @liganet ⚡️ Підписатися ⚡️

Німецький експорт до Китаю скорочується на тлі торговельної напруги У травні німецький експорт до Китаю впав на 14% до 7,5 млрд євро порівняно з минулим роком. Міністр економіки Німеччини Роберт Габек вирушив з триденним візитом до Китаю, щоб залагодити торговельну суперечку між Пекіном та Європою. При цьому за перші п'ять місяців цього року загальний обсяг німецького експорту до Китаю незначно знизився — до 40,3 млрд євро порівняно з 40,7 млрд євро минулого року. Тому травневе падіння поки не варто розглядати як початок більшого спаду. Зниження німецького експорту до Китаю більш ніж компенсувало зростання на 4,1% поставок до США, найбільшого експортного ринку країни. @OstanniyCapitalist ⚡️ Підписатися ⚡️

Стратегія Китаю щодо кндр після їх угоди з рф може поставити під сумнів здатність їх дипломатії утримувати ситуацію в своїй зоні впливу. путін і Кім Чен Ин підписали стратегічне партнерство, що включає взаємну допомогу у разі нападу. Це викликало занепокоєння в Китаю, адже посилення співпраці між росією та Північною Кореєю підвищує ядерні загрози та ускладнює ситуацію на Корейському півострові. Китай наразі займає обережну позицію, балансуючи між підтримкою Північної Кореї та збереженням стратегічних інтересів. Пекін не бажає прямо втручатися, але уважно стежить за ситуацією, щоб уникнути ескалації конфліктів. США ж реагують посиленням військової співпраці з Південною Кореєю та Японією, що також викликає занепокоєння в Китаю. Пекін загалом звинувачує США в провокуванні напруженості та використанні північнокорейської ядерної загрози як приводу для розширення своєї військової присутності в регіоні. Зараз Китай не може повністю контролювати ситуацію. Пекін вбачає у Північній Кореї буферну зону проти США та їхніх союзників, а рф у баченні Китаю є «союзником у протидії нинішньому світовому порядку на чолі з США». Зараз ситуація така, що зростання військової потужності Північної Кореї може спровокувати сильнішу відповідь США та посилення міжнародного тиску на Китай. росія зараз поглибила відносини з Пхеньяном, обмінюючи військову технологію на боєприпаси та ракети для війни в Україні. Це посилює виклики для Заходу в Європі та Північно-Східній Азії. Китайська стратегія Китай прагне зберегти баланс у відносинах з Північною Кореєю та рф, захищаючи свої стратегічні інтереси. Він намагається уникнути ескалації конфліктів, підтримуючи дипломатичні зусилля, військову присутність та економічну співпрацю. Однак, загроза ядерного озброєння Північної Кореї та її провокаційні дії ставлять під сумнів ефективність китайської стратегії. У довгостроковій перспективі, без втручання, Китай ризикує загострити напруженість на Корейському півострові. Це може призвести до формування так званого "азійського НАТО" на чолі зі США, що буде спрямоване проти Китаю. Пекін буде змушений адаптувати свою стратегію, щоб уникнути подальших конфліктів та зберегти свої позиції в регіоні. Таким чином, Китай опинився у складній ситуації, де він змушений балансувати між підтримкою своїх союзників і захистом власних стратегічних інтересів. Звісно ж, така ситуація дуже позитивна для Тайваню, оскільки всі агресивні наміри Китаю ще більше будуть поставлені під сумнів.

Опубликовано второе применение трёхтонной бомбы ФАБ-3000 М54. И снова в районе Липцов, где у РОВ с удержанием позиций всё очень плохо. Стоит отметить, что второе видео демонстрирует очевидную неточность этого КАБ. В обоих случаях бомба не попала в цель, но за счёт своей мощности нанесла зданиям повреждения. В целом, низкая точность свойственна всей линейки российских КАБов, от 250 до 1500. Но, она всегда компенсировалась количеством. В случае с 3000, пока отмечались по одиночные применения и говорить про одновременное массовое применение пока не приходится. Тем не менее - это страшная разрушительная сила, которая даже промахиваясь - делает своё кровавое дело. ПВО. Авиация. ОТРК. И согласование на применение вглубь территории россии без ограничений по дальности. Вот, что моет решить эту проблему.

🤣🤣🤣🤣 ⚡️ Підписатися ⚡️

🇳🇱 Нідерланди та ще одна країна поставлять Україні систему Patriot. Про це 21 червня повідомила міністерка оборони Кайса Оллонгрен. Вона зазначила, що Нідерландам і ще одній країні вдалося зібрати частини, які потім можуть сформувати цілісну систему. Міністерка працювала над цим деякий час. Кайса Оллонгрен не уточнила, яка саме друга країна працюватиме над передачею системи. Також не уточнила вона і термінів майбутньої поставки. ⚡️ Підписатися ⚡️

Останні два роки Захід відчайдушно намагається уникнути Третьої світової.   Обмежує використання своєї зброю для ударів по Росії. Навіть не намагається збивати ракети, які пролітають над його територією. Жахається від ідеї відправити інструкторів на українські полігони. Раз по раз твердить про необхідність «уникнути ескалації».   У всьому, що відбувається, ввижається спроба втримати війну у двосторонніх межах. Утримати у просторі та географії. Захід відчайдушно намагається зберегти себе в тій логіці, в якій жив останні десятиліття. І нашу війну сприймає як головну перешкоду.   Дуже мило, але це не спрацює.   Історія не повторюється — вона лише римується. Та коли вже шукати у ХХ столітті аналогію, яка могла б підійти Україні, — це передвоєнна Чехословаччина. З тією лише різницею, що в нашій версії історії Чехословаччину не покинули на самоті, а навпаки — допомагають їй грошима та зброєю. І в цьому сенсі надворі такий собі 1940 рік, тільки Вермахт досі не вторгся в Польщу, не окупував Францію, не бомбить британські міста — бо, як і раніше, стирає свої військові зуби об армію Чехословаччини.   Усією своєю стабільністю Європа зобов’язана Україні. Це ми виграємо їм час для переозброєння. Це ми даємо їм шанс наростити військові бюджети. Це наш досвід дає їм можливість адаптуватися до сучасної війни. Європейцям випала нагода дізнатися, який вигляд має війна двох кадрових армій, бо раніше весь їхній воєнний досвід зводився до протистояння партизанським рухам.   Коли вони розмірковують про наслідки війни — лякаються російської поразки. Їм ввижається в цьому загроза ядерного удару. Загроза неконтрольованого розпаду імперії. Другий фронт у країнах Балтії та диверсії у центрі Європи. Але їм не завадило б запитати себе про те, що буде в разі поразки України.   Мільйони біженців. Концтабори і репресії. Десятки нових Маріуполів і сотні нових Буч. Гуманітарна катастрофа та російські танки біля кордонів Альянсу. А головне — переконаність Москви в тому, що вона зуміла виграти перший акт війни з Північноатлантичним альянсом.   Захід може не сприймати себе стороною конфлікту, але набагато важливіше те, що його вважає стороною конфлікту Москва. Росія живе у своїй власній логіці, і в її описі реальності вона вже два роки бореться не з незалежною державою, а з авангардом ворожої імперії. Програш України Москва розцінить лише як свідчення чужої слабкості. І може вирішити, що успіх треба розвивати.   Особливість у тому, що Україні випало бути дамбою. Тією самою дамбою, що бере на себе удар стихії. Тією, що захищає Європу від глобальної війни. Тією самою дамбою, в разі руйнування якої всім решта доведеться не загравати зі своїми фермерами, а підбирати їм військову форму і відправляти в окопи.   Наша війна залишається двосторонньою і локалізованою тільки тому, що ми ще тримаємося. Щойно в нас зникнуть для цього ресурси — війна добереться до решти. В імперії немає кордонів — у неї є тільки горизонти. І якщо російський президент вважає ідеальним той світ, у якому він виріс, то можете зазирнути в карти Європи 70‑х років.   Усе, в чому ми живемо, — це не девіація. Не випадкове спотворення, не помилка історії і не примха диктатора. Це реальність, яка була уготована всім, але на шляху якої випало опинитися нашій краї­ні. Якщо ми програємо, ті, хто виживуть, завжди зможуть вимовити сакраментальне «ми попереджали». Головне, аби було кому.   Не стоїть питання про те, чи буде європейська зброя воювати. Питання в тому, хто саме буде нею воювати. Може, Україна — і тоді наші сусіди зможуть зберегти для себе комфортну роль тилу, гаманця і ремонтної майстерні. А може, сама Європа — якщо її виборці «втомляться від війни» та вирішать, що Україна має оборонятися самостійно.   Якби Чехословаччину не залишили на самоті, доля Другої світової могла опинитися під питанням. А Третя світова не починається лише тому, що Україна досі воює.

Джастіна Тімберлейка заарештували за водіння в нетверезому вигляді. Але я хочу розповісти не про американську зірку і не про те, скільки він бухає. Поліцейський навіть не впізнав 43-річного Тімберлейка. Коп був занадто молодий і навіть не знав, хто це такий)))) Цікаво, що ще умовно 15 років тому така ситуація навряд чи сталася. Всіх формувало одне телебачення, яке було більш-менш монолітним. Зараз нас формують соцмережі і кожен живе у своїй бульбашці. Одна бульбашка може не знати, що відбувається в іншій. Так наприклад у нас абсолютно в своїй реальності живе частина молоді, яка не віддупляє, що в країні йде війна. Або ватани, для яких все ще "какая разніца". В ці бульбашки дуже легко заходить ворог і робить що хоче. Ми могли б цьому протидіяти, якби в нас була грамотна інформаційна політика. Або навіть залазити у бульбашки ворога і влаштовувати там інформаційні диверсії. Але дуже мало, хто переймається, що першим, що другим.