Elevatorist.com

🇪🇺 Український біометан поки вигідніше експортувати до ЄС, ніж продавати в Україні. Причина — суттєво вища ціна на європейському ринку. За словами голови Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, в Україні біометан продається фактично за ціною природного газу. Натомість у ЄС виробники отримують значну «зелену» премію за декарбонізацію — до €900–1000 за 1000 м³ проти близько €500 за природний газ. 📌 Водночас європейський ринок висуває жорсткі вимоги до сировини. Як зазначають експерти, найвищу премію отримує біометан, вироблений із відходів, а не з енергетичних культур, які можуть використовуватися для виробництва кормів чи харчових продуктів. Попри те, що Україна відчуває дефіцит газу, ключовою проблемою залишається не попит, а ціна. За словами Тараса Висоцького, внутрішній ринок міг би спожити навіть 1–2 млрд м³ біометану, але без зрозумілих економічних стимулів інвестори не готові активно вкладати кошти.

🌾 Напередодні старту жнив-2026 група компаній «Агропросперіс» підбила підсумки маркетингового сезону 2025/26. 📊 За результатами сезону компанія: 🔹 увійшла до п'ятірки найбільших експортерів зерна України; 🔹 акумулювала 1,6 млн т зерна через трейдинговий підрозділ «Агропросперіс Трейд»; 🔹 перевезла понад 2 млн т зерна силами «АП Логістика»; 🔹 прийняла та відвантажила 1,3 млн т зерна через власну мережу елеваторів. У компанії зазначають, що таких результатів вдалося досягти завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів — від закупівлі зерна та логістики до елеваторного напряму й експорту. 🌾 Новий сезон «Агропросперіс» зустрічає вже в статусі одного з ключових гравців українського зернового експорту.

🌽 Група компаній ОККО відклала запуск біоетанольного заводу: замість III кварталу 2026 року підприємство планують ввести в експлуатацію у I кварталі 2027-го. Причина — затримка з виготовленням частини технологічного обладнання. Водночас частина інфраструктури вже готова, зокрема потужності для зберігання готової продукції. 💶 Загальний обсяг інвестицій у проєкт становить €110 млн, з яких: • €35 млн — власні кошти ОККО; • €75 млн — кредитне фінансування (ЄБРР та Райффайзен Банк). 📊 Проєктна потужність заводу: 🌽 переробка кукурудзи — 270 тис. т/рік; 🛢 виробництво біоетанолу — 83 тис. т/рік; 🐄 кормів для тваринництва — 70 тис. т/рік. За словами СЕО ОККО Василя Даниляка, власна мережа АЗС зможе споживати до 60% виробленого біоетанолу, решту компанія планує продавати іншим операторам або експортувати.

🌾 У сезоні 2025/26 частка експорту українського ріпаку вперше майже за 20 років опустилася до 59–60%, тоді як раніше за кордон відправляли в середньому близько 85% урожаю. 📉 За сезон Україна експортувала 1,9 млн т ріпаку — це на 39% менше, ніж роком раніше, і найнижчий показник за останні дев'ять сезонів. Причини скорочення експорту: 🔸 запровадження 10% експортного мита, яке підтримало внутрішню переробку; 🔸 менший урожай через весняні приморозки; 🔸 збільшення виробництва ріпаку в країнах ЄС. 🇪🇺 Головним покупцем українського ріпаку залишається Євросоюз — на нього припадає 91% експорту. Найбільші імпортери — Німеччина (876 тис. т), Бельгія (453 тис. т) та Нідерланди (247 тис. т). 📊 У сезоні 2026/27 аналітики прогнозують урожай близько 3,6 млн т та експорт 2,1–2,2 млн т. Це більше, ніж торік, однак нижче середніх показників попередніх років. 👉 Головний тренд ринку — частка внутрішньої переробки ріпаку в Україні продовжує зростати.

Завод «Лубнимаш» на Полтавщині розпочав будівництво нового виробничого комплексу, який дозволить майже вдвічі збільшити виробництво елеваторного обладнання. 📌 На новому майданчику площею 6 тис. м² виготовлятимуть силоси великої місткості — до 50 тис. м³. Після запуску нового цеху підприємство зможе щороку виробляти силоси із сумарною ємністю зберігання понад 1 млн т зерна проти нинішніх 600 тис. т. 💰 Обсяг інвестицій у проєкт — $2 млн. За словами заступника голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитра Кисилевського, у 2025 році «Лубнимаш» виготовив зерносховища, силоси та зернові бункери на понад 1 млрд грн. Продукція підприємства вже експортується до країн ЄС, а одним із перспективних напрямків розвитку називають ринки Африки. 🌾 Розширення виробництва українських виробників елеваторного обладнання — ще один сигнал, що галузь продовжує інвестувати у розвиток і готується до зростання попиту як в Україні, так і за її межами.

🏛 Господарський суд повернув у державну власність майновий комплекс філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», який у 2018 році незаконно вибув із держвласності. 📌 Йдеться про 33 будівлі загальною площею понад 26 тис. м² вартістю 169 млн грн. Підприємство належить до стратегічних об'єктів, адже забезпечує зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а його приватизація заборонена законом. Попри це, у 2018 році комплекс незаконно продали, після чого він кілька разів змінив власників. ⚖️ За позовом прокуратури суд визнав договори купівлі-продажу недійсними, а право власності на всі 33 об'єкти вже зареєстровано за Фондом державного майна України. 👉 Це один із найбільших випадків повернення державі стратегічної елеваторної інфраструктури, яка має значення для економічної та продовольчої безпеки країни.

🚛 Із 1 липня в Україні всі нові вантажні автомобілі, які вперше реєструються для міжнародних перевезень, мають бути обладнані смарт-тахографами другого покоління (G2v2). У Мінрозвитку пояснюють, що це один із кроків у межах «транспортного безвізу» з ЄС та гармонізації українських правил із європейськими стандартами. ❗️Важливо: нова вимога не стосується всього автопарку. Вона поширюється лише на вантажівки, які: • вперше зареєстровані в Україні з 1 липня 2026 року; • виконуватимуть міжнародні перевезення. За даними міністерства, в Україні вже працює понад 100 центрів обслуговування карток до смарт-тахографів, видано 29 тис.+ карток, а інспектори проходять навчання для роботи з новою системою. 👉 Для міжнародних перевізників це ще один крок до роботи за єдиними європейськими правилами.

🚆Із 1 липня 2026 року «Укрзалізниця» надаватиме піввагони під навантаження лише за довгостроковими договорами (УСТО) або через аукціони в «Прозорро.Продажі». У компанії пояснюють, що зміни пов'язані зі зростанням обсягів вантажних перевезень. 💰 Водночас із липня зростає й базова ставка оренди піввагона — до 1 750 грн/добу (+100 грн до червня). 📈 При цьому ринкові ставки вже значно вищі: на аукціонах 29 червня вартість користування піввагонами досягала 4 500 грн. 👉 Для вантажовідправників це означає, що доступ до вагонів дедалі більше переходить на довгострокове планування або конкурентні торги.

🚂 Прикордонний термінал «Мостиська Драй Порт» у 2026 році відвантажив 65 потягів з аграрною продукцією за місяць — це найвищий показник за всю чотирирічну історію підприємства. За словами гендиректора терміналу Дмитра Кобзаря, потужності дозволяють завантажувати до двох потягів на добу, а повний цикл обробки одного складу займає близько 24 годин. 🇩🇪 Основним напрямком експорту залишається Німеччина — близько 95% покупців продукції є німецькими компаніями. 🌾 Аграрні вантажі залишаються основою контейнерного сегмента: 38% — зернові, ще 7% — олійні та шрот. 📈 Частка терміналу в обробці експортно-імпортних контейнерних потоків через західний кордон зросла до 30,3%.

Вдень 1 липня Росія вдарила КАБами по елеватору у Просяній на Дніпропетровщині. За інформацією голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжи, на місці зайнялася пожежа та поранені двоє людей. Підприємство є одним із найбільших зерносховищ регіону та виконувало роль важливого логістичного хабу для перевезення зерна з центральної та східної частини області. Відео — ДС: новини Дніпро

🇺🇦🤝🇦🇪 Між Україною та ОАЕ запрацювала зона вільної торгівлі: із 1 липня 2026 року набула чинності Угода про всеосяжне економічне партнерство (CEPA) між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Що це означає: ✅ 97% українського експорту до ОАЕ та 99% імпорту з ОАЕ одразу звільняються від мит. Для українського агросектору це відкриває додаткові можливості для експорту: 🌾 борошномельної продукції; 🌻 рослинної олії; 🥣 інших харчових товарів. 📈 За оцінками Мінекономіки, угода сприятиме зростанню експорту, інвестицій та співпраці між бізнесом двох країн. Також передбачено поглиблення взаємодії між митними службами України та ОАЕ для спрощення торгівлі. 📌 Для українських виробників це ще один крок до розширення присутності на ринках Близького Сходу.

🏗 У Хмельницькій області триває будівництво нового елеватора для агропідприємства, яке вирощує зернові та олійні культури й займається тваринництвом. На об'єкті вже завершили монтаж і встановлення завальної ями, яка прийматиме зерно нового врожаю. Наступні етапи будівництва: 🔹 монтаж транспортних ліній і галерей продуктивністю 50 т/год; 🔹 встановлення силосу місткістю 3 тис. т. 📌 Проєкт реалізує KMZ Industries.

Нові правила експорту ріпаку вже діють: із 1 липня 2026 року в Україні набули чинності нові правила митного оформлення експорту ріпаку. Що змінилося: ✅ право на звільнення від експортного мита тепер підтверджуватиметься лише через державну верифікацію виробника; ❌ висновки торгово-промислових палат про походження товару більше не дають права на пільгу; 📄 під час оформлення періодичних митних декларацій необхідно надавати забезпечення сплати експортного мита. 🌱 Аналогічний механізм запрацює і для сої — з 1 вересня 2026 року. 📌 Нові правила є частиною переходу до цифрової верифікації експортерів через Державний аграрний реєстр і поступової відмови від паперових підтверджень походження продукції.

⚡️ Три агропідприємства Вінницької області отримали необхідні дозволи для будівництва власних генеруючих потужностей і приєднання їх до електромереж. Серед проєктів: ☀️ сонячна електростанція 1,5 МВт із накопичувачем енергії 6,264 МВт·год; ⚙️ газопоршнева когенераційна установка 2,3 МВт; ☀️ ще дві СЕС загальною потужністю 3,75 МВт із системами накопичення 15,66 МВт·год. Загальна потужність нових об'єктів перевищить 7,5 МВт. Крім того, ще одному агропідприємству допомогли отримати технічні умови для приєднання когенераційної установки, що дозволить продовжити реалізацію інвестпроєкту. 📌 Рішення ухвалили після звернень бізнесу через платформу «Пульс». Завдяки чинним правилам підприємства можуть приєднувати власну генерацію позачергово за наявності відповідної довідки від ОВА.

❗️«Контінентал Фармерз Груп» офіційно стає частиною глобальної структури Olam Agri.   Угода відбулася в межах розвитку Olam Agri як окремого бізнесу після того, як у квітні 2026 року саудівська компанія SALIC (яка також контролює CFG) викупила її контрольний пакет. Внаслідок інтеграції частка SALIC в Olam Agri зросте до 81,81%.   Що це означає для «Контінентал»? Команда та стратегія залишаються незмінними, але тепер компанія матиме доступ до світової експертизи Olam Agri у трейдингу. До того ж гендиректор CFG Георг фон Нолкен приєднається до Виконавчого комітету материнської компанії.   Для Olam Agri це потужний вихід у сегмент безпосереднього агровиробництва та логістики в Україні

🌾Фермери, що мають свої елеваторні потужності, не завжди можуть отримати вчасно кошти від покупця при самостійному експорті зерна. Про це розповів заступник директора ФГ «Апогей Агро» Євген Жмур на АгроДні, що проводив «Контейнерний Термінал Мостиська». За словами керівника, господарство пробувало експортувати врожай самостійно, але й досі має контракти, за якими продукція поставлена, а гроші не отримані. Тому ФГ почав співпрацювати з «Мостиська Драй Порт» (Контейнерний Термінал Мостиська), через який уже здійснює тестові відвантаження пшениці та сої. Саме господарство має 4 тис га землі та зерносушильний комплекс з двома зерносушарками (по 25 т/год) та складами на 30–35 тис. тонн одночасного зберігання. Крім того, на базі підприємства діє кооператив «Колос Агро» (об'єднує 8 господарств), який допомагає дрібним місцевим фермерам сушити, очищувати та зберігати врожай.

Вимоги експортних контрактів до окремих показників якості пшениці нерідко є жорсткішими, ніж передбачено державним стандартом. Про це розповіла керівниця служби якості та харчової безпеки VITAGRO Ірина Крохмальова.  

«За ДСТУ дійсно передбачено різні норми щодо вмісту смітної та зернової домішок залежно від класу пшениці. Однак експортні контракти сьогодні часто висувають жорсткіші вимоги. Зокрема, для пшениці 2, 3 і навіть 4 класу зазвичай встановлюють однакову межу смітної домішки — не більше 2,0%, хоча ДСТУ для окремих категорій допускає вищі значення», — зазначила вона.

  Аналогічна ситуація і з зерновою домішкою. На практиці для фуражної пшениці більшість експортних контрактів обмежують її вміст на рівні 10%.    📌Більше читайте за посиланням.

Компанія Cygnet Agrocompany будує другу чергу "Козятинського елеватора Сігнет Центр" на Вінничині.   Після реалізації проєкта потужність одночасного зберігання зросте з 36 тис. т до 48 тис. т.    На елеваторі встановлять ще одну зерносушарку, ємність для сухого зерна та три оперативні ємності для вологого зерна. В результаті елеватор зможе одночасно приймати дві культури. Відео пресслужби компанії. 📌Підписуйтесь на Карту елеваторів і у вас буде повна інформація про всі зерносховища України. Переходьте за посиланням.

Приватизація — це не лише про гроші тут і зараз, а й про стратегію. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха заявив, що Одеський припортовий завод (ОПЗ) ледь не перетворили на звичайний зерновий термінал. Компанія, яка хотіла приватизувати ОПЗ, планувала знести хімічні потужності під перевалку. Зараз, через війну в Ірані та кризу в Ормузькій протоці, світові ціни на аміак злетіли в космос. Якби ОПЗ продали аграріям, Україна втратила б шанс поборотися на глобальному ринку хімічної продукції, який дає значно вищу додану вартість, ніж просто логістика.

Індустріальний парк на Волині Kovel Porto підписав угоду про співпрацю з польською компанією HANPLAST Sp. z o.o., яка стане EPC-партнером та інвестором із часткою 20% у проєкті KovelEnergoPort. За проєктом збудують сонячну електростанцію потужністю 5,99 МВтп, системи накопичення енергії 10 МВт / 40 МВт·год та виробництво близько 5,8 тис. МВт·год електроенергії на рік. Орієнтовний бюджет логістично-енергетичного напряму оцінюється у €42 млн.