Elevatorist.com

Полімерні рукави: зручно зараз, але дорого потім? Використання рукавів для зерна в Україні росте, а от гори використаного пластику після них — ще швидше. Поки що аграрії просто укладають «формальні» договори на утилізацію, але реальної системи збору в нас досі немає. У Верховній Раді готують закон про упаковку, який впроваджує європейський принцип EPR (розширена відповідальність виробника). Простою мовою: за переробку плівки заплатить той, хто її використовує. Ціна утилізації може бути закладена у вартість кожного метра рукава чи плівки вже при купівлі. Хто має адмініструвати ці кошти в Україні? Чи готова наша переробна галузь до «замкненого циклу»? Та чому спалювати рукави — це не вихід? 👉 Подробиці та прогнози від експерта Dow Europe у нашому матеріалі.

Саудівське державне агентство GFSA провернуло масштабну угоду, закупивши на міжнародному тендері одразу 985 тисяч тонн пшениці. Найцікавіша деталь угоди — маршрути поставок. Відвантаження обмежили портами Саудівської Аравії в Червоному морі, щоб уникнути маршруту через заблоковану Ормузьку протоку на вході до Перської затоки. Експортери не хочуть ризикувати вантажами, тому логістику переорієнтували на безпечніші західні ворота країни. Саудівці купували тверду пшеницю з високим вмістом білка (12,5%). За оцінками трейдерів, продавцями можуть бути країни Причорномор’я: Україна, Румунія та Росія залишаються фаворитами завдяки конкурентній ціні. Очікується, що французьке та німецьке зерно поїде до Саудівської Аравії вже ближче до серпня. Теоретично можливі поставки з обох Америк та Австралії. Зерно має прибути до королівства протягом літа — у червні-серпні. Це допоможе країні сформувати надійний запас продовольства на тлі нестабільної ситуації в регіоні.

✅Український ринок сої зараз нагадує острівець стабільності. Поки глобальні біржі нервують, у нас панує відносний баланс, а переробка впевнено набирає бали. За інформацією аналітиків Spike Brokers, ціни на сою на експорт трохи просіли — до $434/т. А от переробляти боби всередині країни стало привабливіше: паритетна ціна зросла до $496/т. Тобто виготовляти шрот та олію зараз вигідніше, ніж просто продавати сировину. Куди їхала наша соя у квітні: 🔸Шрот: Потужний ривок — 258 тис. т. Головний покупець — Китай (забрав понад половину обсягу). 🔸Боби: 134 тис. т поїхали до традиційних партнерів у ЄС та Туреччину. 🔸Олія: 36 тис. т, де ключовим напрямком залишається Польща. У світі сої зараз «тісно». Бразилія дозбирує врожай, Аргентина активно нарощує темпи — на ринок виходять пікові обсяги бобів. Це не дає світовим цінам рости, тримаючи їх під тиском. Попри те, що самих бобів у світі багато, в Європі соєва олія навіть подорожчала на 20–30€ (до 1 195€), рухаючись в унісон із соняшниковою та пальмовою. Саме активний попит на олію та шрот не дає українському соєвому ринку «просісти» слідом за світовими ф’ючерсами. Фізичний товар зараз цінується вище, ніж паперові контракти на біржах.

Після нічного обстрілу 26 квітня в акваторії порту Чорноморськ розлилася соняшникова олія. Про це повідомляє Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.

«26 квітня 2026 року внаслідок обстрілу міста Чорноморськ пошкоджено інфраструктуру морського торговельного порту «Чорноморськ». Під час пожежі зруйновано резервуар із соняшниковою олією об’ємом 6 тис. т», — йдеться в повідомленні.

За даними Latifundist.com співвласник компанії RISOIL Шота Хаджишвілі повідомив, що йдеться про резервуар компанії. Однак він заперечив, що там було 6 тис. т олії.

«Максимум тисяча тонн (розлилася — прим. ред), все загороджено бонами, ДСНС її збирають», — сказав він».

На чорноморському ринку зерна — новий лідер. Поки традиційні гравці змагаються з логістикою, Румунія стрімко йде вперед. За словами Жоржа Медавара (ASAP Agri), румунське зерно зараз «б’є» конкурентів як за обсягами, так і за ціною. Лише станом на 20 квітня Румунія вже відвантажила 6,3 млн тонн пшениці. Це на третину більше, ніж торік за той самий час. Румунія впевнено обійшла Францію, яка поки зупинилася на позначці 4,9 млн тонн. Наразі румунська пшениця (з високим вмістом білка 12,5%) пропонується по 240 $/т у порту Констанца. Це робить її навіть вигіднішою за українську пшеницю з меншим вмістом білка (11,5%). Коли якість вища, а ціна «кусається» менше, вибір імпортерів стає очевидним. Румунія не просто грає на ринку — вона починає диктувати свої правила в регіоні.

Українські аграрії дедалі активніше переходять на вітчизняну техніку. За два роки роботи програми кешбеку «Зроблено в Україні» (де держава повертає 25% вартості), господарства закупили обладнання на 10,5 млрд грн. Держава виплатила 2,2 млрд грн компенсацій. З весни 2024-го до лютого 2026-го підтримку отримали майже 9 тисяч аграріїв. Географія активності виглядає так: ✅ Найбільше заявок подавали на Кіровоградщині, Полтавщині та Вінниччині. ✅ За кількістю купленої техніки попереду Тернопільщина та Полтавщина. ✅ За обсягом інвестицій лідирують Київська, Тернопільська та Одеська області. План на 2026 рік — у бюджеті на компенсації закладено ще 1,8 млрд грн. Процес уже пішов — перші 382 господарства отримали свої 126 мільйонів за закупівлі початку сезону.

❗️Мінекономіки змінює правила моніторингу походження сої та ріпаку для звільнення від 10% експортного мита. Проєкт передали на погодження у виконавчу владу. Серед нововведень системний обмін інформацією для перевірки відповідності даних між висновками Торгово-промислової палати (ТПП) та ДАР. Залишки 2025/26 МР не враховуватимуть при визначенні обсягів експорту сої та ріпаку, які звільняються від сплати експортного мита у сезоні 2026/27. Для підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита аграрії та кооперативи повинні пройти верифікацію в ДАР. Процедура відбуватиметься автоматично після подання заявки у визначені строки: 🔸для ріпаку — з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року; 🔸для сої — з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року. Одне з ключових нововведень — двоетапне подання даних про врожайність. Спочатку аграрії зможуть вказати планові показники, а згодом — уточнити їх, зазначивши фактичні дані. На кожному етапі інформацію можна буде подати лише один раз.

Україна залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, водночас Росія активно нарощує переробку та намагається витіснити українських виробників із традиційних ринків. Про це повідомив аналітик «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко на конференції Black Sea Grain.Kyiv. За даними «УкрАгроКонсалт», топ-5 експортерів соняшникової олії у світі: 1️⃣ Україна — 33% 2️⃣ Росія — 30% 3️⃣ Аргентина — 14% 4️⃣ Туреччина — 5% 5️⃣ Казахстан — 5%

«Українська олія залишається у преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція в Чорноморському регіоні зросте, що може дещо тиснути на ціни. Проте за умов нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії наш продукт почуватиметься впевнено і збереже конкурентоздатність», — зазначив Харченко.

Підписка на Карту елеваторів від Elevatorist.com — це must-have інструмент для кожного, хто працює в агросекторі України. Це не просто перелік адрес, а потужна база даних для аналізу ринку. П'ять ключових причин, чому варто нею скористатися: 1️⃣ Найповніша та найактуальніша база даних Це найбільший онлайн-каталог елеваторів України. Карта містить інформацію про тисячі об'єктів — від потужних лінійних елеваторів і портових терміналів до невеликих фермерських зерносховищ. Дані регулярно оновлюються, що дозволяє бачити реальну картину ринку. 2️⃣ Детальна технічна інформація Ви отримуєте доступ не лише до назви підприємства, а й до критично важливих характеристик: 3️⃣ Потужність одноразового зберігання (скільки тонн зерна вміщує): • Тип зерносховища (підлогове, силосне); • Наявність залізничної гілки та її пропускна здатність; • Можливості сушіння та очищення зерна. 3️⃣ Оптимізація логістики та збуту Для фермера це інструмент для пошуку найближчого пункту приймання зерна, що мінімізує витрати на пальне. Для зернотрейдера — можливість швидко знайти партнерів у конкретному регіоні та оцінити логістичні ланцюжки (наявність з/д колій, близькість до основних магістралей). 4️⃣ Аналіз конкурентів та пошук клієнтів Якщо ви займаєтесь постачанням обладнання, сервісом або будівництвом елеваторів, Карта — це ваш список потенційних клієнтів. Ви можете бачити, які об'єкти потребують модернізації або де відчувається дефіцит потужностей для розширення власного бізнесу. 5️⃣ Зручна візуалізація та фільтрація Замість тисячі рядків у Excel, ви бачите все на наочній карті. Завдяки системі фільтрів можна за лічені секунди відсортувати елеватори за: • Областю чи районом; • Компанією-власником (холдингом); • Обсягом зберігання.

Підписатись на Карту можна за посиланням👇

Португальські сардини на українській олії: наш бізнес підкорює ЄС 🐟 Лідер ринку консервів у Португалії, завод Bom Petisco, використовує до 80% української олії для своєї продукції. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду після візиту на підприємство. Він підкреслив, що під час відвідування підприємства сторони обговорили можливості масштабування співпраці. Зокрема, не лише постачати українську агропродукцію, а й реалізовувати спільні проєкти, де Україна виступатиме повноцінним партнером у створенні кінцевого продукту.

🚧На «Рава-Руській» почали ремонтувати дорогу! Відсьогодні, 24 квітня, у зоні сервісного обслуговування перед пунктом пропуску стартували дорожні роботи. Ремонт триватиме орієнтовно до 1 червня. Рух на в’їзд та виїзд зараз обмежено. Машини пропускають по черзі лише однією смугою в обидва боки. Через ремонт темп пропуску може трохи сповільнитися. Плануйте маршрут заздалегідь та, за можливості, обирайте менш завантажені години для перетину кордону.

Мінекономіки визначило кроки для посилення контролю за обігом зерна на елеваторах після ситуації з «Волиця Агро», де клієнти заявили про нестачу продукції на $30 млн. Про це повідомив заступник міністра Тарас Висоцький в інтерв’ю LIGA.net. Перше — технічний запобіжник. «Адміністратор системи (держпідприємство при Держпродспоживслужбі) має розробити механізм, який прив’язує обсяги приймання і відвантаження зерна до реальної потужності елеватора. Тобто фізично неможливо буде «видати» більше зерна, ніж там може зберігатися», — пояснив Висоцький. Друге — підвищення прозорості. Зокрема планується запуск платних онлайн-сервісів, які дозволять власникам у режимі реального часу відстежувати рух свого зерна на елеваторі.

📌Антимонопольний комітет України надав дозвіл компанії «АГРО-ПОЛІС» на набуття контролю над активами ПВКП «СТС». За даними YouControl кінцевим бенефеціаром «АГРО-ПОЛІС» є Олександр Павлюченко, який володіє агрохолдингом «Альфа Капітал». За даними Карти елеваторів, компанія СТС володіє «В'язівським елеватором» у Конотопському районі Сумської області. Його потужність складає 24,2 тис. т одночасного зберігання. У квітні 2022 року територія зерносховища була розбита російськими військами. У листопаді 2024 року АМКУ вже надавав дозвіл Альфа Капіталу купити компанію СТС. Однак, як пише Latifundist.com, тоді угода з купівлі активів зірвалася через «проблеми з документами».

Схоже, до кінця сезону 2025/26 українські елеватори будуть завантажені «під зав’язку». За прогнозами аналітика «УкрАгроКонсалт» Максима Харченка, залишки зерна в країні підскочать з 4 млн до рекордних 13 млн тонн. Про це експерт розповів на конференції Black Sea Grain.Kyiv. Головна проблема — аграрії не встигають вивозити те, що виростили. Експорт гальмує через два основні фактори: 1️⃣ Квоти від Євросоюзу фактично «прикрили» звичний ринок, змусивши трейдерів на ходу переписувати маршрути. 2️⃣ Поки ми шукали вихід на Африку та Азію, там уже розгорнулася жорстка конкуренція з іншими гравцями Чорноморського регіону. Левова частка запасів припаде на кукурудзу та пшеницю, хоча ячменю та гороху на складах теж чимало. 🌾 Пшениця: Темпи продажів цьогоріч помітно слабші за середні. Найважче було в період з вересня по січень — тоді експорт буквально просів. 🌽 Кукурудза: Стартували мляво. Навіть попри невелике пожвавлення у січні, вийти на «пікові» показники минулих років так і не вдалося.

💰ЄБРР вперше від початку повномасштабної війни надав компанії «Кернел» фінансування. Банк підписав угоду про кредит у розмірі $45 млн для реалізації проєкту у сфері відновлюваної енергетики. Проєкт передбачає будівництво на півдні України сонячної електростанції потужністю 106 МВт та встановлення накопичувачів енергії. Очікується, що об’єкт щорічно вироблятиме близько 141 ГВт·год електроенергії з відновлюваних джерел і дозволить зменшити викиди вуглекислого газу на 82,5 тис. т.

Під час руху Українським морським коридором російські війська атакували безпілотниками торговельне судно, повідомляє Адміністрація морських портів. Балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс прямував до одного з портів Великої Одеси. Внаслідок влучання двох БПЛА на борту судна виникла пожежа, яку ліквідував екіпаж. За попередньою інформацією постраждалих немає.

Окупаційна влада тимчасово окупованої частини Херсонської області провела переговори з послом Північної Кореї щодо налагодження прямої співпраці, переважно у сфері торгівлі агропродукцією. Про це повідомляє Korea JoongAng Daily. Призначений Росією «губернатор» Херсонщини Володимир Сальдо зустрівся з послом Сін Хон Чхолем в посольстві КНДР у Москві. За словами Сальдо, сторони обговорили можливість постачання агропродукції, зокрема рослинної олії, борошна та інших продуктів переробки. Він зазначив, що гостра потреба КНДР у продовольстві «добре узгоджується» з сільськогосподарськими можливостями Херсонщини.

⬆️Агропромхолдинг «Астарта» підбив підсумки першого кварталу 2026-го. Компанія значно пришвидшила темпи реалізації врожаю. Справжнім «чемпіоном» стала пшениця — її продали на 206% більше, ніж минулого року (понад 20 тис. тонн). 🌽Не відстає і «цариця полів»: продажі кукурудзи підскочили майже на половину (+48%). У сегменті олійних теж позитив — реалізація соняшнику зросла на 76%. Крім того, холдинг повернув у гру ріпак, відвантаживши перші 2,9 тис. тонн після торішнього затишшя. Щодо соєвої продукції (олії та шроту), то тут зберігається стабільне невелике зростання.

ЄС зацікавлений розширити євроколію до Львова, Києва та Одеси. Про це повідомила генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Європейської комісії Магда Копчинська, пише Forbes Ukraine. В Єврокомісії наголошують, що нові транспортні проєкти плануються з урахуванням безпекових факторів — інфраструктура має бути не лише збудована, а й належно захищена.

Компанія «НІБУЛОН» на філії «Тетерів» (комплекс «Хмільник») запустила пілотний проєкт, де за безпеку тепер відповідає штучний інтелект. Тепер там замість звичайних пропусків — біометрія та обов'язковий тест на алкоголь. Якщо система помітить «градус» або не впізнає обличчя, двері просто не відчиняться. Територію патрулюють роботизовані камери та датчики руху. Будь-яка підозріла активність — і система миттєво викликає охорону або ДСНС. Фурам більше не треба чекати вахтера. Камери самі зчитують номери, звіряють їх із базою LineUp і автоматично пропускають автівку на територію. Усі процеси стікаються до єдиного диспетчерського центру. У «НІБУЛОНі» кажуть, що це допоможе мінімізувати помилки через людський фактор, а згодом такі системи з’являться на всіх об’єктах компанії.