The ДОКУМЕНТАЛІСТ

Тест-драйв совєтського електромобіля. 1971 рік. Перекиньте це відео Ілону Маску.

Їмо гичку, П’єм водичку — Виконуєм п’ятирічку! * Пуза голі, Лапті в клетку — Выполняем п’ятилетку * Да, товариші! У нашому Союзі Дуже цікавий герб: серп і молот — хоч жни, хоч куй, все одно получиш х(…)й! * Еге, ранше були царі, а тепер звізда — і ось, бач — гола пи(…)да. * Ой, капут, капут, капут. В нас по-новому їбут: Руки вгору, пузо вниз, Щоб родився комуніст. З українського фольклору 1920-40 рр На фото: робітники отримують просо за трудодні

На цій світлині, якій майже дев'яносто років (1938 рік), ви бачите гурт гарно вбраних дівчаток зі села Черче біля Рогатина. П'ятеро з тих дівчаток взуті, а одна - боса. І, оте босеньке дівча серед них, мабуть, найстарше. А, які парадні строї на тих маленьких черчененянках! Збільшіть це фото, не полінуйтеся і, запевняю вас - отримаєте масу задоволення! Крайня ліворуч дівчинка, яка щось тримає у руці, не має вишитої запаски і такого імпровізованого киптарика, як інші діти на цьому фото, що стоять поруч. Та й сорочка у неї прикрашена цілком іншим декором. Але усіх їх, які стали до знимки, об'єднує, що вони мають пов'язані на головах такі ж вишиті хустини. Не менш цікавими є дерев’яні стовпи із поруччям вздовж дороги, а також телеграфні стовпи, які засвідчують технічну комунікативність мешканців тутешньої громади. ...Одним словом, ця світлина із далекого 1938 року дає нам можливість на хвильку зазирнути у наше галицьке село за рік перед початком Другої Світової війни. Текст і фото: Микола Бандрівський

Кілька робіт Софії Яблонської

Софія Яблонська – перша українська письменниця-мандрівниця. Народилася 15 травня 1907 року поблизу Львова у сім’ї священника. Керувала двома кінотеатрами в Тернополі. У 20 років назбирала кошти та вирушила до Парижу, мріючи стати акторкою. Там опанувала техніку знімання документального кіно та поїхала у навколосвітню подорож. Побувала у Марокко, Китаї, Цейлоні, В’єтнамі, Австралії, Новій Зеландії та багатьох інших країнах. У своїх подорожах долала величезні відстані, пересуваючись літаками, на кораблях, пішки чи на верблюдах. Неодноразово ризикувала життям. Її тексти та фото надіслані з екзотичних місць були настільки дивовижними, що українка здобула світову славу. Фотографії зроблені нею публікували в десятках тогочасних видань.

Увечері 10 травня 1933 року в Берліні та багатьох великих містах студенти під керівництвом нацистів спалили десятки тисяч книжок, які оголосили «ненімецькими». Під заборону потрапили сотні творів німецької та світової літератури, а також наукові праці Зигмунда Фрейда та Альберта Ейнштейна. Це стало символом остаточного встановлення нацистської диктатури в Німеччині. Переслідування митців швидко перетворилось на полювання на всіх незгодних із режимом і, зрештою, призвело до масового геноциду — Голокосту. Під час Другої світової війни нацисти спалювали книжки на окупованих територіях. Зараз так само вчиняє путінський режим. «Бабель» згадує, як нацисти захоплювали владу, зачищали літературу та мистецтво в Німеччині на початку 1930-х, ― в архівних фото і відео цього періоду. @babel

Парад мародерів або з унітазом на Москву

ПАРАД МАРОДЕРІВ

Берлін 45-го. Червоноармійці та невідомий у цивільному тягнуть величезного орла, що висів над входом до Рейхсканцелярії. Його вантажили на машину, щоб забрати з собою як трофей. На другій світлині велетенські колони, що знаходились поруч. Вони рясно розписані надписами, які залишили переможці війни: «Кока і Саша», «От Москвы до Берлина», «Кавказ» і багато інших.