БУТУСОВ ПЛЮС

Володимир Іващенко, позивний Воха, головний сержант роти 4-і бригади Нацгвардії, загинув смертю героя сьогодні у бою за Україну. Випускник Русанівського фізмат ліцея, випускник КПІ, випускник американського коледжу, програміст високого рівня, з вільною англійською мовою. О 2016 році Володимир почитав мої статті на Цензор. Нет та у фейсбуці про створення нової 4-і бригади швидкого реагування НГУ, де піхоту будуть тренувати за стандартами НАТО, і будучи мирною людиною пішов добровольцем на контракт на посаду рядового піхотинця. В нього були абсолютно інші життєві перспективи, він міг працювати за кордоном, жити спокійно та щасливо - але у душі Володимир був справжнім Воїном, який вирішив захищати нас, своїх близьких, український народ. «Воха» потрапив після відбору у другу роту, отримав якісну жорстку та інтенсивну підготовку пді командуванням комбата І.Оболенського і головного сержанта О.Ющенка. Чесно відслужив трирічний контракт і пішов працювати програмістом у мирне життя. Зустрів свою кохану, і взимку 2022-го вони виїхали у Мексику провести свій медовий місяць на теплих курортах. Але почалась велика війна, і молода пара кинула свій відпочинок у далекій Мексиці, щоб повернутись на захист України. Я зняв це інтервʼю з Володимиром у перерві між боями за Северодонецьк, у червні 22-го, на позиції, яку він тримав: https://youtu.be/S3zBDUO7cHw?si=eYuLq8SKEOd3W2z- Він був зразковим Воїном, він міг би стати офіцером, маючи вищу освіту, але вирішив воювати як солдат та сержант, завжди на передовій, завжди там, де ризик. Володимир Іващенко - один з кращих уособлень нашого українського народу, інтелекту, характера, сили волі. Здавалось, він не може загинути… Слава і честь, знати тебе, слава і честь, що ти бився у перших рядах за усіх нас, слава і честь…

Це могла би бути реклама Pepsi, якби не політика компанії, що впроваджує стоп-слова "ЗСУ" та "війна з РФ". Та навіть ця бляшанка згодилась воїнам відділення аеророзвідки Нацгвардії "Рубіж", щоб вкоротити віку російським окупантам на Лиманському напрямку. Бійці звертаються з проханням про допомогу закрити збір на два Mavic 3 Pro. 🎯 Ціль: 150 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/9eUeQHNowo 💳Номер картки банки 5375 4112 1332 0802

‼️“Меня, короче, хотят обнулить свои же, расстрелять”, — военнослужащий просит о помощи. Военнослужащий 9 роты 3 батальона 200-й отдельной мотострелковой бригады Росаловский Петр Александрович (жетон АВ-779458) рассказал о том, что командование бригады намерено расстрелять его и его сослуживца с позывным Калмык. Парень утверждает, что в командовании его считают дезертиром, хотя он находится на позициях на передовой:

“Я если че никуда не уходил, нахожусь тут”.

При этом расстрелы своих солдат являются в бригаде распространенной практикой, тела некоторых из обнуленных до сих пор лежат на позициях:

“Эта бригада самая расстрельная, тут такое происходит, честное слово”.

Петр просит своих родных не верить заявлениям о том, что он пропал без вести:

“Скажут, то что я без вести пропал и все такое, это все неправда”.

Военнослужащий просит помочь в распространении этого видео, надеется, что сможет дождаться поддержки и выйдет с позиций, когда будет понимать, что его не смогут расстрелять из-за наличия свидетелей.

🕯Захищаючи Україну, загинув український актор та військовий Євген Шумілов Євген два роки тому мобілізувався до лав ЗСУ. "Вірно служив та захищав Україну. Життєрадісний, позитивний, бадьорий і справжній - таким ти залишишся в моєму серці назавжди, друже", -повідомив його близький друг Іван Марченко. Про загибель українського воїна також написав український режисер Антоніо Лукіч, який працював разом із ним на знімальному майданчику реклами "Нової пошти", знятої вже під час війни. "Загинув Євген Шумілов. Актор та воїн. Мав честь попрацювати з ним на знімальному майданчику, де він так пронизливо, та з такою надією дивився в майбутнє… Дякую тобі, Женя, світла памʼять…", - зазначив режисер. @censor_net| Ми у Facebook, Instagram, Twitter, Tik-Tok, SL8

Более расширенная версия эпизода "Дай пятюню". Оказывается, кроме двоих безмятежных российских оккупантов, прислонившихся к БТР, был еще третий. Ему удалось забраться вовнутрь машины, но украинский дрон-камикадзе как в игольное ушко влетел туда и расставил все по своим правильным местам.

"Война забрала ногу, но оставила долги" — Алексей Воронин, российский солдат из Гороховца Владимирской области, рассказал о своем пути на фронте. Это цена, которую оккупанты платят за развязанную ими войну. "Мы двигались по незнакомой территории колонной из 50 машин. Внезапно начались взрывы, половина колонны не вернулась обратно, так как техника не на ходу была. Когда мы закреплялись на новой позиции, я выпрыгнул из машины и сразу подорвался на мине. Меня перевернули, я поднял голову и увидел, что ботинок на месте, но передней части стопы нет - одна кровище... Всё, я набегался, навоевался! Хватит, пора отдохнуть. Поехал на войну из-за финансовых долгов, потому что нужны были деньги на погашение кредитов" — рассказывает он.

Картина маслом. Релаксирующие на солнышке российские оккупанты и дроны аэробомберов Батареи управления и артиллерийской разведки 110-й отдельной механизированной бригады, вновь вернувшейся на фронт после двух месяцев восстановления. В активе легендарной бригады, перед выводом защищавшей Авдеевку, тысячи ликвидированных оккупантов и сотни единиц уничтоженной техники противника.

🔴Ситуація на фронті гостро критична, і усім очевидно, що основна проблема, яка заважає досягнути перемоги у війні - безвідповідальність та некомпетентність Ставки Верховного головнокомандувача. Ми вміємо створювати інноваційні рішення на полі бою, але не можемо масштабувати вдалу роботу через відсутність централізованого управління на вищому рівні. Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень. Найочевидніший приклад - дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти - єдиний інструмент створення технологічної переваги це дрони. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем - але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету - збільшення кількості ліквідацій окупантів та їх техніки наверху не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші. Найближчим часом більш детально напишу як і через кого провалюється гучно проголошене створення сил безпілотних систем. Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку, як було виживання турботою самих бійців так і є. Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі. Хоча у нас і бюджети і піар виділені. Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати - нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми? Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, так і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездаро втрачають людей та техніку, та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано - так це і продовжується. І нікому наверху це не цікаво. Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва. Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню. Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим - але обовʼязково треба випереджати. Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуально обмежена Росія на даний момент випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну. І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має почати задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях. Усі можливості є - але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.

Кадри зі спаленням російського танка від воїнів 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Як виявилося, це був досвідчений екіпаж, який неодноразово здійснював атаки на українські позиції і неодноразово світився на пропагандистських каналах. Вочевидь, наші бійці його вистежували спеціально.

Видео 🔞 Находчивость российского оккупанта впечатляет. Обмотавшись жгутами Эсмарха для убедительности своей якобы смерти от ранения, солдат услышал звук приближающегося дрона и зажмурился. Кадры роты ударных БПЛА Strike Drones Company 47-й отдельной механизированной бригады.