Революційний Союз | РС

Мало хто міг би подумати на початку війни, що головним питанням для ветеранів-інвалідів буде не померти від голоду в бідності. 🇨🇬 Держава ніби і створювала різноманітні програми підтримки, і допомагає бізнесу, який наймає колишніх вояків. Навіть пан Зе регулярно осяює своєю присутністю різні заходи для ветеранів. 🫴 Але чогось у переходах не поменшило інвалідів в пікселю, які вимушені просити милостиню, аби протягнути ще декілька днів. Чому ж так стається? 🎞 Дивіться в нашому новому шортсі. #шортс

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Фінальний наступ 2/2 Коли просто вихід у публічне поле теж не допоміг підняти невдоволення мас або змінити рішення президента, міністр-спаситель зрозумів, що з цими корупціонерами не навоюєшся, і записав жорстке відеозвернення про необхідність проведення виборів під час війни, звинувативши владу в кумівстві та втраті довіри народу. 👎 Але ні європейська комісія, ні народні депутати, які тотальною більшістю в 312 голосів проголосували за призначення Хмари, ні лідери протесту не підтримали Федорова. Навіть новий корупційний скандал пов'язаний з відмиванням коштів для застави в 150 мільйонів за друга Міндіча, Германа Галущенка через Сенс банк, за участю заступниці керівника ОП Ірини Мудрої та невідомого працівника ОП, Кирила Олексійовича, не допоміг зрушити справу з мертвої точки. Причиною провалу екс-міністра та його ідеї виборів стала відсутність інтересу з боку будь-якої з впливових груп українського політикуму. Місцеві олігархи й так цілком задоволені нинішньою владою, яка забезпечує їм усе необхідне для збагачення і активно захищає їхнє право грабувати власний народ. Незадоволені ж олігархи застрягли в судах, покинули країну або просто не мають ресурсів для політичних маневрів. Європейські корпорації у свою чергу, також не горять бажанням ризикувати внутрішньою дестабілізацією українського суспільства, що може призвести до розвалу фронту. До того ж нинішня влада з кожним днем все більше змушена виконувати всі забаганки європейських інституцій, внаслідок зростання дефіциту бюджету. Американський бізнес схоже, майже повністю втратив інтерес до українських справ, і очікувати на активне лобіювання ідей Федорова не доводиться. Ось так виходить, що гамбіт месії безславно закінчився так і не розпочавшись по-справжньому. 🧐 Але ким насправді був міністр-спаситель? Реальна ж, а не міфічна особистість Федорова полягає в тому, що він став чудовим піар-мененджером, який зміг дуже дорого продати українцям свої успіхи і замилити невдачі. Зрештою, він переоцінив свої можливості, вирішив зіграти інакше, за іншу команду, але помилився у своїх розрахунках. Михайло Федоров став ще однією частиною системи, яка щодня калічить сотні життів і не моргнувши оком, готова кожного з нас кинути в м'ясорубку заради ВІЗІЇ та гарних показників виконання плану. Незважаючи на постійні розповіді про хвилювання за народ та альтруїстичність міністра-спасителя, його поведінка нічим не відрізняється від інших корупціонерів та маріонеток багатіїв. 🧨 Але українські маси неосвічено захопилися Федоровим не через його унікальні якості, а через образ. А який образ до вподоби народу? Образ ефективного менеджера війни, який правильними рішеннями пришвидшить закінчення бійні. Основною ідеєю міністра-спасителя була ще більш ефективна і тотальна війна проти РФ. Однак логіка нескінченної боротьби є безперспективною та самогубною, адже сама по собі ідея про те, що ще більш ефективне знищення солдат та економіки ворога, автоматично призведе до миру, є хибною. Такий підхід лише затягує конфлікт до моменту повного виснаження ресурсів обох сторін, супроводжуючись подальшим невідворотним руйнуванням цивільної інфраструктури та загибеллю мирного населення. У результаті українці залишаться не з перемогою чи миром, а зі знищеною країною та без майбутнього. Найбільш яскравим вираженням цієї безідейності та самогубності була програма Федорова щодо реформи мобілізації, яка в своїх фантазіях про іноземців-штурмовиків та заміну людей на фронті дронами, лише намагалася замаскувати власну безпорадність та критичне становище українських військ. 🤯 І до речі, знищена країна без майбутнього — ще не найгірший з можливих сценаріїв. Поки шановні пани різних поглядів та афіліацій грали в реформаторів та реакціонерів, реальна ситуація погіршувалася швидше, ніж ростуть гриби після дощу. І скоро нас може чекати ще більша криза, яка органічно випливає, в тому числі, з хаосу управління армією за останній рік. Адже спасителі пішли, а проблеми залишилися... #Міністр_спаситель 🚩 Революційний Союз

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Фінальний наступ 1/2 Після звільнення ретрограда Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ, через якого, за словами президента, було усунуто месію, опозиція наповнилася надією на швидку перемогу. Здавалося, лише питанням часу, коли міністр-спаситель повернеться до свого кабінету в МО. 🤬 Насправді ж, незважаючи на цілком логічний висновок лідерів протесту та журналістів про те, що без старого головкома зникають причини для конфлікту з Федоровим і він без проблем може повернутися до уряду, цього не сталося. Схоже, що цифровізатора вирішили залишити за бортом, адже економічні причини його усунення, незважаючи на звільнення Сирського, нікуди не зникли. Популярність та самостійність Федорова зросла, що збільшило ризик перехоплення ним та Драпатим влади над військовим сектором держави з рук ОП. Рішення про звільнення Сирського назрівало вже багато місяців, адже саме Генштаб відповідав за мобілізацію, її провал та рекордне зростання кримінальних справ щодо СЗЧ, про яке ми згадували раніше. У відповідь на масову втечу мобілізованих з боку Головкома було створено штурмові війська, які одночасно виконували функцію загороджувального загону з серіалу «Штрафбат» та загону-в'язниці, де нелюдські тортури призвели до десятків самогубств, як це було у сумнозвісній «Скелі». Таким чином Сирський не зміг знайти адекватного рішення на найбільший виклик української армії, а лише погіршив ситуацію своїми садистськими експериментами. Оскільки Драпатий був більш популярною фігурою у війську, заміна Сирського не стала результатом протестів, а була наслідком попередніх провалів мобілізації та політичної бездарності «м'ясника Бахмута». 👏 Наш висновок підтверджується, якщо придивитись до заміни Федорова, якою став Євгеній Хмара зі структури СБУ, який до цього був Начальником Центру спеціальних операцій «А» і займався нанесенням ударів по РФ. Військові та народ нову кандидатуру зустріли нейтрально-позитивно, адже це один з організаторів однієї з найуспішніших операцій «Павутина» зі знищення стратегічної авіації РФ. Тобто влада підсовує «військового професіонала», щоб після його критики на протестах, наслати патріотів, таких як Притула, які кричатимуть про паплюження честі захисника країни. Міністр-спаситель тим часом оббивав пороги кабінету президента, аби переконати його не слухати «ворогів народу». Єдине, що йому запропонував президент — декоративні посади, які не мають жодного реального впливу, на кшталт віце-прем'єра з інновацій. На той момент питання нового міністра оборони було вирішено, і жодних шансів для перемоги Федорова та протесту не залишилося. 😒 Підтримка спасителя на вулицях поступово вщухала, а життя поверталося на круги своя. Ніхто з західних партнерів так і не прийшов на допомогу, а більшості народу було достатньо зміни ненависного головкома-м'ясника. Тоді міністр-спаситель пішов у останню атаку та вийшов до ЗМІ з інтерв'ю, де відхрещувався від участі в протесті і боротьби проти влади, що було нічим іншим, як звичайною демагогією. Також він запевнив, що «не тримається за посади», готовий піти з державної служби та продовжувати боротьбу проти ворога в приватному секторі. 🤥 При цьому реформатор не поспішав відчути на собі всю привабливість контракту штурмовика десь в Костянтинівці на 14 місяців з найвищою зарплатою піхотинця у світі, який сам нещодавно рекламував, і вже через 2 дні оформив собі бронювання у фонді «Східна Європа». Народний трибун, який так переживає за народ і свавілля корупціонерів, сам вирішив скористатися «легальною корупцією» та уникнути будь-яких особистих проблем, про що можуть тільки мріяти мільйони українців.

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Падіння та Тріумф 2/2 Але яку ж версію ми почули від Федорова та «незалежних ЗМІ»? Сирський хотів воювати по старому, не хотів ВІЗІЇ (страшний гріх) і не був готовий надавати свободу молодим лідерам. Тобто, м'ясник Сирський хотів гнати сотні тисяч мобілізованих з одним автоматом на двох на кулемети противника (прямо як у фільмі «Ворог у воріт»), а Федоров хотів знищити росіян дронами і не кидати людей у «м'ясний штурм». Не інакше як емоційна пропагандистська агітка з ворогом-сатаною і жодних економічних інтересів рідних бізнесменів та чинуш. 📈 Також багато пишуть про побоювання в Офісі Президента щодо зростання популярності Міністра Оборони та його політичні амбіції, на фоні медійних успіхів цифровізації та дронових ударів по Росії. Частково це підтверджується потугами Федорова змінити Головкома на більш дружнього до себе, що створювало загрозу втрати ОП реального контролю над військом і мільярдами доларів. Підсумовуючи вищесказане, ключовою причиною звільнення Міністра-цифровізатора стали його дії, які перешкоджали веденню бізнесу уже укоріненим збройним магнатам і їхнім друзям з Генштабу а також побоювання втрати контролю над армійською вертикаллю. ✊ Уже 16 липня, після жахливої звістки про звільнення Міністра-спасителя та ледь не передвиборної пресконференції з повним розносом діючої системи влади, люди вийшли на новий «картонковий Майдан» у Києві та інших містах України. Вони вимагають повернути Федорова, з часом усе більшого оберту набирає й лозунг про звільнення м’ясника Сирського. Адже, за логікою слів президента про конфлікт між МО та Генштабом, усунувши Главкома, можна повернути старого Міністра оборони. Протест перетворився на щоденну акцію і поступово зріс з кількох сотень до тисяч протестуючих лише у Києві, тоді як Федоров отримав тисячі повідомлень з підтримкою у соціальних мережах, зокрема від військових. 🇪🇺 Але на відміну від Картонкового майдану, західні партнери не виявили особливого ентузіазму щодо повернення пана Михайла до Міністерства Оборони та повторили шаблоний текст про право українців на мирні протести. Одночасно Урсула фон дер Ляєн привітала нового прем'єр-міністра Корецького із затвердженням на посаді, тим самим де-факто визнавши зміну уряду, в рамках якої й був звільнений міністр-спаситель, цілком прийнятною у Брюсселі. Прохолодна реакція ЄС не зупинила протестуючих, і демонстрації все більше займали інформаційне поле України. Водночас почалися перші скандали пов'язані з намаганням Генштабу визнати кількох протестувальників військовослужбовцями СЗЧ та організувати інформаційну кампанію з записом відеозвернень від частин про повну підтримку Головкома. Заява Командування Сил логістики ЗСУ, що після призначення Федорова забезпечення військових погіршилося, і лише Зеленський врятував ситуацію звільнивши міністра-шкідника, не додала репутації Сирському. 🪖 21 липня ця агонія Сирського закінчилася, і президент прийняв рішення про його звільнення та заміну на генерала Драпатого, про якого «бог цифровізатор» позитивно відгукувався раніше. Невже це перемога опозиції над владою? Невже саме «громадянське суспільство» змусило владу звільнити ненависного м'ясника-тирана, і чи мала б влада поступитися і в питанні Федорова? Чому ми живемо у світі, де пророк став радником міністра оборони Італії, а не українським топ-чиновником? Який реальний вплив «Картонкових протестів» на перестановки у воєнній сфері? Дізнаємося у фінальній частині історії «героя нашого часу». #Міністр_спаситель 🚩 Революційний Союз

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Падіння та Тріумф 1/2 Михайло Федоров, досягнувши «небувалих успіхів» у Міністерстві Оборони та майже розгромивши російську армію всього за півроку діяльності на посаді, 14 липня йде у відставку в результаті чергової «реконструкції уряду» та зміни прем'єра з Юлії Свириденко на Сергія Корецького. ⚔️ Що ж стало причиною відсторонення такого успішного менеджера? Президент пояснив рішення конфліктом між Міністерством Оборони та Генеральним штабом, що шкодить обороноздатності країни:

Я поважаю сторони, я знаю їхні плюси, знаю їхні мінуси, і дуже хочеться, щоб вони посилювали Україну. Але є те, що є. І у вас в такій ситуації вихід — або одна сторона, або інша.

🤬 Сам Федоров теж не добирав слів під час прес-конференції про грандіозні успіхи і незначні провали на посаді Міністра Оборони, і прямо розкритикував Сирського, підтвердив власні намагання його звільнення та звинуватив його у спробах розколу країни:

Ми зіткнулися з тим, що ті ініціативи, які ми пропонували, стали блокуватися... Це призвело до того, що фактично він поставив ультиматум. І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну.

🤔 Але як так сталося, що 2 людини, які очолюють ключові відомства, відповідальні за ведення війни стали найлютішими ворогами? Невже не з тієї ноги встали? Чи між ними чорна кішка пробігла під час проведення Ставки? Суть протиріч у тому, що Сирський за 2,5 роки командування ЗСУ став одним з очільників корупційної системи, яка ледь не щомісяця спричиняє нові скандали та журналістські розслідування. Варто згадати лише історію про 300 тисяч бракованих мін, які були закуплені, незважаючи на застереження військового інспектора виробництва. Але хто там думає про життя якихось солдатів, якщо можна нажитися на жирних військових контрактах і отримати чималу частину корупційного пирога, навіть якщо він буде трохи забруднений кров'ю українців? 🤑 Сирський не прогавив можливості залізти руками по лікоть й у структуру ТЦК, яка безпосередньо підкоряється Генштабу і генерує щонайменше сотні мільйонів доларів на рік. Незважаючи на журналістські розслідування, парламенську ТСК та показові чистки, корупція не зникає, а людолови на місцях отримують повний картбланш. Важко уявити, що це все відбувається за спиною такого енергійного генерала. Міністр-спаситель прийшов з ідеями змін закупівель, кадровою чисткою лобістів ВПК всередині міністерства та впровадження показника «ефективності», який начебто мав врятувати українську армію від корупції та неякісного озброєння. Це, зрештою сильно вдарило по інтересам старих виробників, які напряму пов'язані з чиновниками, посилило їх конкурентів та викликало явну протидію реформам, зокрема з боку Генштабу. Крім того, Сирському не хотілося втрачати такий бажаний контроль над багатими грошовими потоками. 🥳 Зрештою, об'єднана коаліція компаній ВПК та Сирського змогли схилити шальки терезів Президента і домогтися звільнення «шкідливого реформатора».

🎞 Перший розділ книги Піхоровича «Читая Ильенкова», який ми почали публікувати 3 тижні тому, повністю доступний для прослуховування! Назва розділу — «Партийная позиция теоретика» — говорить сама за себе. 📚 Розкриваючи тему, автор пише і про епоху, в якій жив філософ, і про його роль у світовій Революції. Про місце і значення його ідей в сучасному мисленні та про багато іншого, з чим і закликаємо вас ознайомитися детальніше!

Поки українці готуються до, можливо, найскладнішої зими за всю війну, наші олігархи вже давно освоюються в Європі. 😌 Як то кажуть, щури першими тікають з тонучого корабля. Тож наші щури, вельми збагатівши на праці простого народу, вирішили якнайшвидше перевезти всі свої багатства в безпечніше місце. 🎞 Саме про це — новий шортс на нашому ютуб каналі.

🔥 Непал после гражданской войны 2/2 Однако не всё было так просто. Хотя новым премьер-министром стал лидер маоистов Прачанда, командовавший ими на протяжении всей войны, партия хотела заполучить себе и пост президента. Президент в Непале избирается парламентом, но для этого маоистам не хватало голосов. 😡 Ещё недавний союзник КПН-омл выступил против планов своих левых товарищей, но чего ещё можно ожидать от этих пропарламентских предателей? Итак, снова настало время политических интриг. Прачанди удалось найти возможных партнеров среди MJF-N, которые согласились проголосовать за кандидата от маоистов, поскольку тот был выходцем из Мадхеси. Но позже лидеры меньшинства выдвинули своего кандидата в вице-президенты и потребовали его поддержки от КПН-м, на что последние не согласились. 🪄 В это же время НК ловко «подрезал» маоистов: договорился с объединенными марксистами-ленинистами о поддержке своего претендента и согласился отдать голоса кандидату в вице-президенты от MJF-N, что обеспечило поддержку Мадхеси. В результате первым президентом нового Непала стал представитель НК, и это тактическое поражение для Прачандхи очень скоро обернулось политическим кризисом. Дело в том, что помимо конституции для маоистов было крайне важно решить вопрос о людях, воевавших на их стороне за революцию. Когда вместо этого произошла парламентская сделка, бойцов-коммунистов расселили по лагерям, где они ждали решения своей судьбы. 🇷🇺 Прачанда рассматривал этот процесс как интеграцию своих бойцов в непальскую армию, однако этому препятствовал главнокомандующий армии, опасавшийся, что коммунисты захватят войска. Вместо этого он предлагал, чтобы повстанцы добровольно «промариновались» в лагерях ещё 5 лет, тем самым как бы подтвердив свои демократические намерения. Премьер-маоист попытался устранить недоговороспособного генерала, но на пути ему помешал господин президент и не позволил этого сделать. В то же время свой заранее подготовленный удар нанесли и КПН-омл, которые только и ждали, когда Прачанда оступится. 🙈 Их опасения были такими же, как и у непальского генералитета — маоисты окончательно возьмут верх в стране. Поэтому министры из КПН-омл решили бойкотировать слушания по вопросу отстранения главнокомандующего. Добило премьера-лидера то, что один из его соратников из-за длительной внутрипартийной борьбы ушел из правительства, что фатально ослабило позиции КНП-м в этом споре. После этого Прачанда принял решение подать в отставку менее чем через 9 месяцев после своего назначения. ❌ Позже маоисты отомстили, вынудив уйти в отставку избранного после этого премьера от КПН-омл. Из-за таких не единичных политических инцидентов вопрос о конституции так и не был решен. Пока дело не дошло до совершенно нелепого — первое конституционное собрание исчерпало срок своих полномочий, даже несмотря на то, что его деятельность была продлена. Так в 2013 году пришлось начинать сначала. Как это происходило, расскажем в следующем посте. #Непал 🚩 Революційний Союз

🔥 Непал после гражданской войны 1/2 Гражданская война в Непале показывает, насколько сложен его политический ландшафт. Когда в 1996-м Коммунистическая партия Непала маоистов (далее КПН-м) начала её, их первоочередной целью было не покончить с остатками монархии, а разгромить правительство и парламентскую систему, которые сложились в ходе ослабления власти короля в 1991-м, что не принесло непальцам ничего, кроме грязной борьбы в местном политическом болоте. 💼 В парламенте доминировали две силы: Непальский Конгресс (далее НК) и Коммунистическая партия объединённых марксистов-ленинцев (далее КПН-омл). Особняком стояла непальская армия, офицерский корпус которой, был более лоялен королю, чем официальному правительству страны. Маоисты, у которых в начале войны было всего 2 винтовки, сражались с полицией и атаковали госучреждения. Непальские генералы были уверены, что в случае необходимости быстро раздавят партизан, пока лидеры тех вели тайные переговоры с членами королевской семьи. Маоисты таким образом планировали удержать военных от конфликта и выиграть время для накопления сил. А королевская семья хотела использовать восстание как способ ослабить правительство и вернуть утраченные привилегии. 🪖 Но в 2001-м на трон сел новый король, который сразу же начал сосредотачивать власть в своих алчных руках. Не обращая внимания на интриги, он приказал армии покончить с повстанцами. Однако ситуация уже успела измениться: 2 винтовки превратились в десятки тысяч закаленных партизан, сосредоточенных в горах и сельской местности по всей стране, но и они не могли разгромить армию. И тогда маоисты и их лидер Прачанда совершили судьбоносный поворот: они согласились прекратить вооружённую борьбу за диктатуру пролетариата ради объединения с партиями парламента, который король, пытаясь установить тиранию, приказал распустить в 2005-м. Так сформировался альянс семи партий. Вместе те, кто до недавнего времени не могли друг друга терпеть, провели масштабные акции протеста по всей стране, заставив монарха отречься от престола. 🤝 Так покончили с войной, унесшей 19 тыс. жизней, а сотни тысяч превратившей в беженцев. Непал вернул себе демократический многопартийный парламент и вступил на путь трансформации из монархии в демократическую республику. Казалось бы, это был успешный пример современной вооружённой борьбы за социализм, и на волне этой победы огонь революции должен был перекинуться на Индию, а недавний крах СССР должен был обернуться новым подъёмом прогрессивных сил. Но это были лишь иллюзии зарубежных наблюдателей, реальность же послевоенного Непала была совсем иной. 📊 В 2006-м горная республика с населением 26 млн имела ВВП всего $10 млрд, что в 11 раз меньше, чем в Украине. То есть ВВП на душу населения тогда был в целых 5,5 раз меньше, чем в Украине того времени. Более трети жителей находились за чертой бедности, а 38% ВВП и 76% всех рабочих мест обеспечивал аграрный сектор. Между тем сезонной фермерской работы на всех не хватало, люди были вынуждены ехать на заработки, денежные переводы от которых и по сей день обеспечивают большую долю ВВП. Добавьте к этому то, что Непал не имеет выхода к морю, а значит, вся торговля зависит от благосклонности соседних Индии и Китая. Понятно, что при таком положении дел нужно было как можно скорее покончить с пережитками феодализма, а затем — сразу и всеми силами приступить к экономическим реформам. Итак, настало время выборов в учредительное собрание, основной задачей которого стало принятие новой демократической конституции. 🗳 Выборы состоялись в 2008-м. Общее распределение мест было следующим: КПН-м — 220 НК (партия центристов) — 110 КПН-омл — 103 MJF-N (Форум гражданских прав для мадхеси) — 52 TMLP (Партия мадхеси региона Терай) — 20 📈 Из этого можно сделать вывод, что маоисты, которых преследовали и о которых в западных СМИ рассказывали всякие неприятные вещи, оказались, на самом деле, самой популярной среди народа партией. За 10 лет они прошли путь от глубокого подполья и жизни в землянках до престижных кабинетов власти.

🔥 Непал після громадянської війни 2/2 Проте не все було так просто. Хоча новим прем’єром став вождь маоїстів Прачанда, який командував ними протягом усієї війни, партія хотіла здобути собі і посаду президента. Президент в Непалі обирається парламентом, але для цього в маоїстів бракувало голосів. 😡 Ще недавно союзна КПН-омл, виступила проти планів своїх лівих товаришів, але чого ще очікувати від цих пропарламентських зрадників? Отже, знову настав час для політичних інтриг. Прачанді вдалося знайти можливих партнерів серед MJF-N, які погодились проголосувати за кандидата від маоїстів, оскільки той був вихідцем із Мадхесі. Але пізніше, лідери меншини висунули свого кандидата у віце-президенти і зажадали його підтримки від КПН-м, на що останні не пристали. 🪄 В цей же час НК спритно «підрізав» маоїстів: домовився з об’єднаними марксистами-леніністами про підтримку свого претендента і погодилися віддати голоси кандидату у віце-президенти від MJF-N, що забезпечило підтримку Мадхесі. Відтак першим президентом нового Непалу став представник від НК, і ця тактична поразка для Прачанди уже дуже скоро обернулася політичною кризою. Вся річ у тім, що окрім конституції для маоїстів було вкрай важливим вирішити питання людей, що воювали на їхньому боці за революцію. Коли замість неї стався парламентський договорняк, бійців-комуністів розселили по таборах, де вони чекали вирішення своєї долі. 🇷🇺 Прачанда бачив цей процес як інтеграцію своїх воїнів до непальської армії, проте цьому перешкоджав її головнокомандувач, який боявся, що комуністи захоплять армію. Натомість він пропонував, щоб повстанці добровільно «промаринувалася» в таборах ще 5 років, таким чином ніби підтвердилися б їхні демократичні наміри. Прем’єр-маоїст спробував усунути генерала, з яким неможливо було домовитися, але на заваді став пан президент і не дозволив цього зробити. Водночас, свій заготовлений удар, нанесли і КПН-омл, які тільки й чекали коли Прачанда оступиться. 🙈 Їхні страхи були такими ж, що й у непальського генералітету — маоїсти остаточно візьмуть гору в країні. Тому міністри з КМП-омл вирішили бойкотувати слухання щодо усунення головнокомандувача. Добило прем’єра-вождя те, що один із його соратників через довгу внутрішньопартійну боротьбу пішов з уряду, що фатально ослабило позиції КНП-м у цій суперечці. Після цього Прачанда прийняв рішення подати у відставку, менш ніж за 9 місяців від початку свого призначення. ❌ Пізніше маоїсти відіграються, змусивши піти у відставку обраного після цього прем’єра від КПН-омл. Через такі не поодинокі політичні інциденти питання конституції так і не було вирішено. Аж поки не дійшло до зовсім несмішного — перше конституційне зібрання вичерпало термін своїх повноважень, навіть попри те, що його діяльність було продовжено. Так у 2013 році довелося починати з початку. Як це відбувалося, розкажемо у наступному пості. #Непал 🚩 Революційний Союз

🔥 Непал після громадянської війни 1/2 Громадянська війна в Непалі демонструє наскільки складним є його політичний ландшафт. Коли в 1996 році Компартія Непалу маоїстів (далі КПН-м) її почала, то їх першою ціллю було не покінчити з залишками монархії, а розбити уряд та парламентську систему, які встановилися в ході ослаблення короля в 1991 році, яке не принесло непальському народу нічого, крім брудної боротьби в місцевому політичному болоті. 💼 В парламенті головували дві сили: Непальський Конгресс (далі НК) та Компартія об’єднаних марксистів-леніністів (далі КПН-омл). Окремо стояла непальська армія, офіцерство якої, за старими традиціями було лояльнішим до короля, ніж до офіційного уряду країни. Маоїсти, які на початку війни мали лише дві гвинтівки, билися з поліцією та атакували урядові установи. Непальські генерали були впевнені, що в разі чого швидко розчавлять партизан, поки лідери тих вели таємні переговори з членами королівської сім’ї. Маоїсти таким чином планували утримувати військових від конфлікту та виграти час задля накопичення власних сил. А королівська сім’я хотіла використати повстання як спосіб ослабити уряд і повернути втрачені привілеї. 🪖 Але в 2001 році на трон сів новий король, який одразу ж почав концентрувати владу в своїх загребущих руках. Не розмінюючись на інтриги, він наказав армії покінчити з повстанцями. Однак ситуація вже встигла змінитися: дві гвинтівки перетворилися на десятки тисяч загартованих партизан, зосереджених у горах та сільській місцевості по всій країні, проте й вони не могли розбити армію. І тоді маоїсти та їх лідер Прачанда зробили доленосний розворот, вони погодилися припинити збройну боротьбу за диктатуру пролетаріату, заради об’єднання з партіями парламенту, який король, у спробі встановити тиранію, наказав розігнати в 2005 році. Так сформувався альянс семи партій. Разом, ті, хто донедавна одне одного терпіти не могли, провели масштабні акції протесту по всій країні, змусивши монарха зректися престолу. 🤝 Так покінчили з війною, що забрала 19 тис. життів, а сотні тисяч зробила біженцями. Непал повернув собі демократичний багатопартійний парламент та ступив на шлях трансформації з монархії в демократичну республіку. Здавалося б, це був успішний приклад сучасної збройної боротьби за соціалізм, і на хвилі цієї перемоги вогонь революції мав перекинутися на Індію, а недавній крах СРСР мав обернутися новим підйомом прогресивних сил. Але це були лише ілюзії закордонних спостерігачів, реальність ж повоєнного Непалу була зовсім іншою. 📊 У 2006 році гірська республіка з 26 млн населення мала ВВП всього $10 млрд, що в 11 разів менше, ніж в Україні, Тобто ВВП на душу непальця тоді був аж в 5,5 разів меншим, ніж у неньці того часу. Більше третини жителів знаходилися за межею бідності, а 38% ВВП та 76% усіх робочих місць забезпечував аграрний сектор. Між тим сезонної фермерської роботи на всіх не вистачало, люди мусили їхати на заробітки, грошові перекази від яких і досі забезпечують велику частку ВВП. Додайте до цього те, що Непал не має виходу до моря, а отже вся торгівля залежить від прихильності сусідніх Індії та Китаю. Ясно, що при такому стані справ необхідно було якомога швидше покінчити з пережитками феодалізму, а опісля — одразу і усіма силами взятися за економічні реформи. Отже, настав час виборів в установче зібрання, основною задачею якого стало прийняття нової демократичної конституції. 🗳 Вибори відбулися у 2008 році. Загальний розподіл місць був таким: КПН-м — 220 НК (партія центристів) — 110 КПН-омл — 103 MJF-N (Форум громадянських прав для Мадхесі) – 52 TMLP (Партія Мадхесі регіону Терай) — 20 📈 З цього можна констатувати, що маоїсти яких цькували та розповідали про них всяке неприємне в західних медіа виявилися, насправді, найпопулярнішою серед народу партією. За 10 років вони пройшли шлях від глибокого підпілля та життя в землянках до престижних владних кабінетів.

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель Великий реформатор 2/2 Крім того, далекоглядний вождь Міністерства Оборони не забував про необхідність співпраці з міжнародними партнерами не тільки в форматі «подайте бійцям за свободу і демократію», а й у формі товарного обміну, тобто продажу виробів українських компаній. Нарешті, Україна стає не лише агроімперією, яка годуватиме півсвіту, а й дроноімперією, яка ці самі півсвіту розбомбить. ✈️ Незважаючи на чималий досвід та успіхи українських виробників дронів, все ж більшість їх компонентів, таких як електроніка чи двигуни закуповуються у Китаї. Враховуючи логіку національних урядів, які захищають бізнес-проекти своїх Федорових, лише питання часу, коли «рідний» ВПК умовної Швеції скопіює українське ноу-хау, а патріотичні чинуши віддадуть пріоритет «своїм». Таким чином, ідея дроноімперії стане такою ж химерою «патріотичної спільноти», як розповіді про агроімперію, а положення України у світовій економіці жодним чином не зміниться. Тобто, вірити, що прості українці з цих помпезних угод отримають хоч крихти — наївно. Вищезгадані реформи міністра-спасителя, звісно, дуже важливі, але народний трибун чомусь не поспішив вирішити справді болюче для українців питання. Чомусь він не наказав негайно зупинити людоловів та арештувати всіх причетних до корупції, знущань, викрадень та інших «добровільних» методів залучення людей до захисту Батьківщини. 🪖 Крім пари популістичних заяв, він не звертав уваги на гниття цієї антилюдяної системи аж до літа, коли все ж вирішив провести «реформу» там, де з точки зору українського народу, необхідно було б посадити воєнкомів до в'язниці за злочини проти людяності. Це ще раз підтверджує, що Федоров керується не переживаннями за нас з вами. Спаситель мислить як віртуоз-державник космічного рівня. І відповідно до його ВІЗІЇ реальна біда не в стражданнях сотень тисяч українців у застінках ТЦК, учєбках та військових частинах подібних до «Скелі», де люди вішаються від жаху, а в злій абревіатурі з трьох літер, що роз'їдає ЗСУ швидше раку — СЗЧ. Станом на грудень 2025 року було відкрито понад 230 тисяч справ по СЗЧ. При цьому 70% (161 тисяча) усіх випадків за майже 4 роки війни припадає лише на 10 місяців 2025-го і немає жодних підстав стверджувати, що ця «хвиля втеч» зупинилася. 👳‍♂️ Поки тисячі найкращих людей країни роками ламали голови, наш міністр-спаситель придумав рішення до якого ніхто не зміг дотумкати — 50% штурмовиків на передовій мають бути іноземцями і буде перемога. Де знайти стільки іноземців? Скільки грошей потрібно їм заплатити? Звідки взяти ці кошти? Як буде здійснюватися комунікація всередині частин з іноземцями, між різними групами та українськими офіцерами? Наскільки нам відомо українська мова ще не здобула широкого поширення у країнах Африки, Південної Америки та Азії звідки скоріш за все й збираються наймати «бравих козаків». Відповідей на ці питання не буде. Проте, аби фронт не розвалився в очікуванні наступу Штайнера іноземних батальйонів, пропонується ввести контракти для всіх діючих військовослужбовців з гарантованим терміном служби (10 місяців для штурмовиків і 24 для решти), додаткові грошові премії та гарантованою відстрочкою після закінчення контракту. ✊ Залишається питання: що ж робити, якщо обіцяні Михайлом десятки тисяч іноземців-штурмовиків не приїдуть захищати Неньку? Порушення обіцянок владою щодо демобілізації для людей, які роками воюють на передовій і яким гарантували звільнення, може закінчитися небаченим до цього груповим СЗЧ цілих батальйонів і бригад. Більш детальний розгляд цієї реформи потребує окремого посту в рамках циклу. Однак, навіть цих скупих подробиць достатньо, аби зрозуміти всю «геніальність» ідей «Бога-цифровізатора». Так чи інакше закінчити цей проект Федоров та його команда не встигли, оскільки в Офіс Президента пробралися вороги. А що ж це за «агенти Кремля», які не дали міністру оборони з посередньою участю ЗСУ розгромити російський імперіалізм, поговоримо в продовженні циклу. #Федоров 🚩 Революційний Союз

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель Великий реформатор 1/2 І ось після численних корупційних і політичних скандалів, «єдина чесна людина в уряді» нарешті очолила ключове міністерство воюючої країни. І нескінченним потоком посипалися перемоги на український народ! 🤝 Першим гучним успіхом команди Федорова в МО стала домовленість з шановним другом України, кавалером Ордену Свободи та власником компанії SpaceX, Ілоном Маском про відключення російських терміналів супутникового зв'язку Starlink і створення реєстру авторизованих українських, які можуть продовжувати роботу. Це справді стало неприємним ударом для «ворожої орди», адже їх власна альтернатива у вигляді російської системи космічного зв'язку «Рассвет» досягне боєздатності лише за кілька років. Після цього почалося створення ВІЗІЇ — це слово є одним з найулюбленіших у лексиконі «спасителя», а в перекладі на людську — план. Пан Михайло повсякчас повторює про необхідність плану, його вдосконалення, аналізу показників та постійної рефлексії. Не інакше як нащадок чесного радянського працівника Держплану 1930-х років, ще трошки і Федоров просвітить маси про необхідність побудови соціалізму і першої п'ятирічки. Але поки що єдине для чого він використовує планування, — вбивство росіян в інтересах Ахметова та Маска, які чомусь називають демократією і свободою. 🪖 У чому полягає ВІЗІЯ пана міністра? Концепція команди Федорова AIRLAND ECONOMY охоплює три напрями: захист неба, стримування ворога на землі та виснаження економіки Росії. У напрямі повітряної оборони реформатор розвивав «малу» ППО, впровадив дрони-перехоплювачі та запустив програму приватного ППО, яке підприємства фінансують власним коштом. Також він збільшив кількість маршрутів, захищених антидроновими сітками. Проте, незважаючи на всі старання міністра, проблема з антибалістичними ракетами систем Patriot лише загострилася. Зараз українське ППО безпорадне перед балістичними загрозами, а програма розвитку дронів-перехоплювачів поршневих шахедів різко втратила актуальність через нарощування російською стороною виробництва реактивних «Гераней» та «Бандеролей», проти яких вони неефективні. 👁 Другим не менш важливим елементом нової ВІЗІЇ стало нарощування ударів по ближньому і дальньому тилу РФ завдяки розвитку українських дронів middle та deep strike. Це дозволило суттєво погіршити логістику російських військ на передовій і частково затримати їх наступ, а також завдати відчутних ударів по нафтових та зернових терміналах і складах найбільших маркетплейсів Wildberries і Ozon. Крім цих військових здобутків, які складно назвати заслугою генія піар-директора, а скоріше попередніх розробок та обставин, існують також самостійні успішні рішення Федорова спрямовані на закріплення успіхів ЗСУ. Наприклад, відмова від закупівлі снарядів із дальністю до 30 км через високий ризик знищення артилерії російськими дронами. 🔍 Головна реформа, якою пишається Федоров — прозорі тендери, де переможець визначається за ціною та ефективністю виробу через систему єБалів. Вона оцінює результативність дронів за відеопідтвердженнями з Delta, а підрозділи отримують єБали за знищення противника, які можуть бути використані для прямої закупівлі дронів у виробників через Brave1. І це нібито — геніальна система. Міністр стверджує, що навіть американці вирішили вкрасти українське ноу-хау, бо воно працює як годинник. Незважаючи на велику перемогу в боротьбі з корупцією, скандали продовжують переслідувати сферу оборонних закупівель. Наскільки система справді працює не на словах, а на ділі — ми поки що сказати не можемо. Все залежить від вашої віри у міністра-богоданного.

🦠 Вирус Gen-Z 8 сентября 2025 года. Непал. Катманду. Тысячи молодых людей, в основном студентов, прорывают полицейские кордоны и поджигают здание парламента. Чиновники бегут, покидают свои дома в элитных районах города, некоторых эвакуируют на вертолётах, чтобы они не попали в руки разъярённой толпы. На следующий день премьер-министр, председатель Коммунистической партии объединённых марксистов-ленинцев, Кхадга Прасад Шарма Оли, уходит в отставку. 🤔 Что же стало причиной протестов, которые смогли так быстро свергнуть систему? Первого сентября 2025 года студенты вышли на мирный митинг против блокировки социальных сетей, которая должна была вступить в силу через несколько дней. Беспокойство среди молодежи вызвала не перспектива потери возможности листать ленту 24/7, а то, что больше не останется платформ для независимой критики гнилого, коррумпированного правительства, не будет возможности свободно высказываться о неутешительной ситуации в стране. 📢 Такие платформы, как Instagram или TikTok, в Непале пользуются широкой популярностью именно в качестве инструментов для распространения информации о подозрительных состояниях и роскошной жизни родственников власть имущих, что, конечно же, раздражает последних. И что тут сказать — мирные протесты никого внутри режима не впечатлили. Поэтому 5 сентября было объявлено о частичной блокировке всех популярных интернет-платформ, которая должна была вступить в силу через 2 дня. ✊ Ситуация же вышла из-под контроля уже на следующее утро. Протесты перестали быть сугубо студенческими, улицы наполнились широкими народными массами. Их не остановили ни водометы, ни слезоточивый газ, ни укрывшиеся в броне полицейские-дуболомы, вооруженные местами огнестрельным оружием. Эра правления коммунистов в Непале закончилась ценой десятков погибших и сотен раненых. В своей прощальной речи премьер Оли, старейшина непальской политики, переживший тюрьмы, гражданскую войну и монархию, обвинил в внезапном кризисе влияние внешних сил, которое в конечном итоге подорвало государственный суверенитет. 💰 И... он был прав. Транснациональные корпорации, которым принадлежат крупные социальные сети, действительно могут оказывать значительное влияние на формирование общественного мнения в любой стране. Они действительно могут действовать в интересах тех самых «внешних сил». А на маленькую горную республику Непал и так бросают свои тени Индия и Китай. По мнению Оли, народ должен был смириться с ограничениями и, вместо того чтобы выражать недовольство, встать плечом к плечу и защищать свое государство, чтобы оно не стало полем битвы великих и сильных соседей. ❓ В одной книге написано: «Мудрый правитель сначала выигрывает войну, а потом её начинает». Как же непальские коммунистические партии, которых в стране около десятка, смогли проиграть собственному народу? И могут ли они вообще называть себя коммунистами? До событий сентября 2025 года эти самые компартии десятилетиями боролись за освобождение непальцев из лап монарха-тирана, а затем оказались на его же месте и были так же свергнуты, по сути, левыми протестами. 🔥 Непал — не единственный пример того, когда поколение Z показало зубы. Волна протестов распространяется по Африке. В 2022 году в Шри-Ланке на фоне экономического кризиса молодежь смогла изгнать коррумпированного президента. В 2024 году протестующие в Бангладеше изгнали премьер-министра из страны и свергли правительство. Что же на самом деле вызвало молодежную революцию в Непале? Была ли она действительно низовой? И насколько лучше стало жить после неё? 📖 Чтобы ответить на эти вопросы и разобраться, что же на самом деле произошло в те дни ранней осени и к каким последствиям это привело, мы предлагаем читателю вместе с нами пройти по неизведанным горным тропам страны, лежащей в тени самой высокой в мире горной гряды, и вернуться во времени на 20 лет назад, в Непал, после гражданской войны. #Непал 🚩 Революційний Союз

🦠 Вірус Gen-Z Восьме вересня 2025 року. Непал. Катманду. Тисячі молодих людей, здебільшого студентів, проривають поліцейські кордони та підпалюють будівлю парламенту. Посадовці тікають, лишають свої домівки в елітних районах міста, декого евакуюють гелікоптерами, щоб вони не потрапили до рук розлюченого натовпу. Наступного дня прем’єр-міністр, голова компартії об’єднаних марксистів-леніністів, Кхадга Прасад Шарма Олі, складає повноваження. 🤔 Що ж стало причиною протестів, які змогли так швидко звалити систему? Першого вересня 2025-го студенти вийшли на мирний мітинг проти блокування соцмереж, яке мало вступити в силу за декілька днів. Занепокоєння серед молоді викликала не перспектива втрати можливості думскролити 24/7, а те, що більше не залишиться платформ для незалежної критики гнилого, корумпованого уряду, не буде змоги вільно висловлюватись щодо невтішної ситуації в країні. 📢 Такі платформи, як Instagram чи Tik Tok в Непалі мають широку популярність саме в якості інструментів для поширення інформації про підозрілі статки та розкішне життя рідних можновладців, що, звісно, дратує останніх. І що тут казати — мирні протести нікого всередині режиму не вразили. Тому 5 вересня було оголошено часткове блокування всіх популярних інтернет-платформ, яке мало вступити в силу за 2 дні. ✊ Ситуація ж вийшла з-під контролю вже наступного ранку. Протести перестали бути суто студентськими, вулиці захлинулися від широких народних мас. Їх не зупинили ні водомети, ні сльозогінний газ, ні упаковані в броню дуболоми-поліцейські, озброєні подекуди вогнепальною зброєю. Ера комуністів при владі у Непалі закінчилася ціною десятків загиблих і сотень поранених. У своїй прощальній промові, прем’єр Олі, аксакал непальської політики, який пережив тюрми, громадянську війну та монархію, звинуватив у раптовій кризі вплив зовнішніх сил, що врешті підірвав державний суверенітет. 💰 І... він мав рацію. Транснаціональні корпорації, яким належать великі соціальні мережі, дійсно можуть мати значний вплив на формування громадської думки в будь-якій країні. Вони дійсно можуть діяти в інтересах тих самих «зовнішніх сил». А на маленьку гірську республіку Непал і так відкидають свої тіні Індія та Китай. На думку Олі, народ мав змиритися з обмеженнями і замість того, щоб виказувати невдоволення, стати пліч о пліч і обороняти свою державу, аби вона не стала полем битви великих та сильних сусідів. ❓ В одній книжці написано: «Мудрий правитель спершу виграє війну, а потім її починає». Як же непальські компартії, яких у країні з десяток, змогли програти власному народу? І чи можуть вони взагалі називати себе комуністами? До подій вересня 2025-го, ці самі компартії десятиліттями боролися за визволення непальців з лап монарха-тирана, а потім опинилися на його ж місці і були так само скинуті по-суті лівими протестами. 🔥 Непал — не єдиний приклад того, коли Gen-Z показало зуби. Хвиля протестів шириться Африкою. В 2022-му в Шрі-Ланці на тлі економічної кризи молодь змогла прогнати корумпованого президента. У 2024 році протестувальники в Бангладеші вигнали прем'єр-міністра з країни та повалили уряд. Що ж насправді спричинило молодіжну революцію в Непалі? Чи була вона дійсно низовою? І наскільки краще стало жити після неї? 📖 Щоб відповісти на ці питання і розібратися, що ж насправді трапилося в ті дні ранньої осені, та до яких наслідків це призвело, ми пропонуємо читачеві разом з нами пройти незвіданими, гірськими стежками, країни, що лежить у тіні найвищої у світі гірської гряди та повернутися в часі на 20 років назад, у Непал, після громадянської війни. #Непал 🚩 Революційний Союз

🦠 Вирус Gen-Z 8 сентября 2025 года. Непал. Катманду. Тысячи молодых людей, в основном студентов, прорывают полицейские кордоны и поджигают здание парламента. Чиновники бегут, покидают свои дома в элитных районах города, некоторых эвакуируют на вертолётах, чтобы они не попали в руки разъярённой толпы. На следующий день премьер-министр, председатель Коммунистической партии объединённых марксистов-ленинцев, Кхадга Прасад Шарма Оли, уходит в отставку. 🤔 Что же стало причиной протестов, которые смогли так быстро свергнуть систему? Первого сентября 2025 года студенты вышли на мирный митинг против блокировки социальных сетей, которая должна была вступить в силу через несколько дней. Беспокойство среди молодежи вызвала не перспектива потери возможности листать ленту 24/7, а то, что больше не останется платформ для независимой критики гнилого, коррумпированного правительства, не будет возможности свободно высказываться о неутешительной ситуации в стране. 📢 Такие платформы, как Instagram или TikTok, в Непале пользуются широкой популярностью именно в качестве инструментов для распространения информации о подозрительных состояниях и роскошной жизни родственников власть имущих, что, конечно же, раздражает последних. И что тут сказать — мирные протесты никого внутри режима не впечатлили. Поэтому 5 сентября было объявлено о частичной блокировке всех популярных интернет-платформ, которая должна была вступить в силу через 2 дня. ✊ Ситуация же вышла из-под контроля уже на следующее утро. Протесты перестали быть сугубо студенческими, улицы наполнились широкими народными массами. Их не остановили ни водометы, ни слезоточивый газ, ни укрывшиеся в броне полицейские-дуболомы, вооруженные местами огнестрельным оружием. Эра правления коммунистов в Непале закончилась ценой десятков погибших и сотен раненых. В своей прощальной речи премьер Оли, старейшина непальской политики, переживший тюрьмы, гражданскую войну и монархию, обвинил в внезапном кризисе влияние внешних сил, которое в конечном итоге подорвало государственный суверенитет. 💰 И... он был прав. Транснациональные корпорации, которым принадлежат крупные социальные сети, действительно могут оказывать значительное влияние на формирование общественного мнения в любой стране. Они действительно могут действовать в интересах тех самых «внешних сил». А на маленькую горную республику Непал и так бросают свои тени Индия и Китай. По мнению Оли, народ должен был смириться с ограничениями и, вместо того чтобы выражать недовольство, встать плечом к плечу и защищать свое государство, чтобы оно не стало полем битвы великих и сильных соседей. ❓ В одной книге написано: «Мудрый правитель сначала выигрывает войну, а потом её начинает». Как же непальские коммунистические партии, которых в стране около десятка, смогли проиграть собственному народу? И могут ли они вообще называть себя коммунистами? До событий сентября 2025 года эти самые компартии десятилетиями боролись за освобождение непальцев из лап монарха-тирана, а затем оказались на его же месте и были так же свергнуты, по сути, левыми протестами. 🔥 Непал — не единственный пример того, когда поколение Z показало зубы. Волна протестов распространяется по Африке. В 2022 году в Шри-Ланке на фоне экономического кризиса молодежь смогла изгнать коррумпированного президента. В 2024 году протестующие в Бангладеше изгнали премьер-министра из страны и свергли правительство. Что же на самом деле вызвало молодежную революцию в Непале? Была ли она действительно низовой? И насколько лучше стало жить после неё? 📖 Чтобы ответить на эти вопросы и разобраться, что же на самом деле произошло в те дни ранней осени и к каким последствиям это привело, мы предлагаем читателю вместе с нами пройти по неизведанным горным тропам страны, лежащей в тени самой высокой в мире горной гряды, и вернуться во времени на 20 лет назад, в Непал, после гражданской войны. #Непал 🚩 Революційний Союз

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Народження легенди 2/2 З початком повномасштабної війни у лютому 2022-го вплив Михайла зріс ще більше, оскільки «єдиний чесний міністр» вийшов у своїх повноваженнях далеко за межі цифровізації держави та покращення послуг для населення. Серед створених під його керівництвом проектів: United24 — платформа для збору пожертв на підтримку України; UNITED24 Media — англомовне цифрове медіа, яке займається радикально проукраїнською пропагандою для західних читачів; «Армія дронів» — спільний проєкт Генштабу ЗСУ, Міноборони, Держспецзв'язку, Мінцифри та UNITED24 щодо закупівлі і розвитку українського виробництва БпЛА. Brave1 — ініціатива з розвитку defense-tech розробок: від тестування та пошуку інвесторів до кодифікації за стандартами НАТО. 💼 Окрім розвитку дронів, створення пропагандистської машини закордоном та державної платформи для збору донатів на війну, пан Федоров увійшов до найближчого кола сонцеликого Зе та з 2021 року став членом РНБО. При цьому, в жодних політичних баталіях не відсвічував та говорив виключно по темі діяльності власного міністерства, завжди демонстрував велику повагу Президенту та відданість «лінії партії». Проте уже незабаром в Мінцифри пробралися вороги, які вирішили поживитися на військових закупівлях дронів і очорнити світле ім'я святого цифровізатора. Головним героєм історії стала компанія «Кріон-М», яка раніше займалася продажем меблів та має статутний капітал у 765 гривень (не тисяч, а саме гривень). Проте з липня 2023 року ця ж фірма продала державі майже 3900 безпілотників приблизно за півтора мільярда гривень. З'ясувалося, що середня ціна дрона за 2 контрактами становила 350-400 тис грн, тоді як вартість закупівлі в інших постачальників не досягала навіть 300 тис. 💰 У результаті, на контракті, підписаному у травні 2023 року, держава втратила майже 600 млн грн, на які можна було б купити ще 2600 дронів тієї ж моделі. Однак наш найчесніший міністр стверджує, що сам нічого не знав, і саме завдяки його діям вдалося викрити схему розкрадання коштів. Задум злісних ворогів народу провалився, а мудрий пан Федоров ще раз показав велику стійкість та непорушність. Одне слово — герой. Успіхи і «чиста» репутація пана Федорова гарантували йому чималі рейтинги народної довіри та хороші перспективи кар'єрного росту. Першим вікном можливостей для міністра цифризації став імпровізований конкурс на посаду керівника Офісу Президента після відставки Андрія Єрмака у результаті Міндічгейту. Правда, тоді Михайло не став переможцем і поступився голові ГУР Буданову, який зараз, за наказом пана Зеленського, активно розшукує свого підлеглого, заядлого корупціонера «Кирила Олексійовича» та його боса «Вову». 🪖 Однак вже через місяць, внаслідок розгортання корупційного скандалу та тиску західних партнерів, перед «героєм нашого часу» відкрилася ще більш важлива і відповідальна посада для воюючої країни — Міністр оборони України. І тут Михайло Федоров зміг переконати Президента, що саме він стане найкращим вибором. Чи вдалося нашому Міністру-цифровізатору врятувати рідну неньку та стати героєм усієї нації? Про це поговоримо у наступному пості. #Міністр_спаситель 🚩 Революційний Союз

😇 На краю прірви: Міністр-спаситель — Народження легенди 1/2 У міфів, легенд та релігійних історій різних народів світу часто зустрічається універсальний сюжет шляху героя, який описав Джозеф Кемпбелл у своїй книзі «Тисячоликий герой». 🇷🇺 Зазвичай цей шлях починається з певної вирішальної події, яка змушує нашого героя залишити свій звичний і безпечний світ та вирушити назустріч невідомому. На своєму шляху він зустрічає нових друзів і помічників, долає небезпеки та нескінченні труднощі. Після проходження всіх випробувань герой змінюється, здобуває новий досвід і повертається у свій світ сильнішим, мудрішим та допомагає всім навкруги. Схоже, українську націю ХХІ століття цей вічний сюжет не оминув, і з'явився той, хто готовий кинути виклик корупції, кумівству, неефективності та банальній дурості чинуш — Михайло Федоров. Але щоб зрозуміти, звідки взялася ця «казочка», варто повернутися в минуле, адже писалася вона далеко не один день. 🎓 Наш герой народився в Запорізькій області, де й навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління на початку 2010-х років. Вже там стали помітними величезні амбіції юного «провидця»: він отримував стипендію від ОБСЄ, закінчив освітню школу представників НАТО, а в 2012-му став студентським мером Запоріжжя. У 2013 році Федоров заснував власне рекламне агентство SMMSTUDIO, де займався таргетингом реклами в інтернеті та соцмережах. Ці навички ще не раз знадобляться нашому герою. У 2014-му він балотувався до Верховної Ради від лібертаріанської партії 5.10, але стати народним обранцем йому тоді не вдалося. 🥥 В публічному полі Михайло знову з'явився вже в у 2019 році, коли став одним із ключових організаторів передвиборчих кампаній Володимира Зеленського та його партії Слуга Народу, до якої він доєднався. Саме цей момент змінив його життя на до і після, та перетворив звичайного СММ-щика Михайла у месію Федорова. У серпні того ж року його призначили міністром цифрової трансформації, таким чином він став наймолодшим членом Кабінету міністрів у віці 28 років. Але чим же прославився наш герой? Одне слово — «Дія», а точніше безліч найрізноманітніших проектів всередині додатку, який мав уособлювати в собі «Державу в смартфоні». Саме тотальна цифровізація взаємодії держави з громадянами та бізнесом на всіх рівнях, від сільської ради до міністерства стала основною ідеєю команди Федорова. 🇺🇦 Нагадаємо короткий перелік найбільш знакових «продуктів» міністерства: Дія — застосунок, що дозволяє користувачам отримувати державні послуги онлайн; Дія.City — правовий та податковий простір для залучення ІТ-компаній; Дія.Освіта — національна освітня платформа; COVID-сертифікати у смартфоні; Дія.Бізнес — платформа для спрощення роботи бізнесу; Дія.Підпис — електронний підпис у смартфоні, що дозволяє підписувати документи онлайн; PlayCity — національний регулятор азартних ігор. 🧑‍💻 І справді, складно відмовити «пророку» в тому, що цифровізація є справді чудовим інструментом для підвищення продуктивності праці та зменшення кількості непотрібних візитів до чинуш заради однієї довідки і саме цим шляхом зараз йде більшість країн світу. Але пан Федоров не забував перебільшувати реальні заслуги та розповідати про казкове майбутнє, використовуючи навички, здобуті під час роботи в рекламному бізнесі. Таким чином головна «суперсила» нашого спасителя — агресивний маркетинг. Адже незважаючи на слова про «найзручнішу державу у світі», створення і вдосконалення «Дії» постійно стикалося з величезною кількістю проблем: провал боротьби з казино, постійні масштабні витоки даних користувачів у мережу та введення платних послуг. Так чи інакше пан Федоров продовжував заробляти бали народної любові і щоразу спритно оминав ледь не постійні корупційні скандали.

Енергетика дихає на ладан, полиці в магазинах спустіли, тривоги тривають добами, і хто його знає, які біди принесуть холоди. 🇨🇬 А влада тим часом, як і завжди, лише кормить обіцянками: ще один наступ, ще одна найважча зима, ще один раунд перемовин — і точно буде договорняк. Треба тільки потерпіти. Але все одно жевріє надія, що колись цей кошмар обов'язково закінчиться, що все буде якщо не як раніше, то суттєво краще, ніж зараз. 🇪🇺 Можливо, там і партнери допоможуть, і тоді взагалі побудуємо справжню європейську країну. Чи на нас чекає суцільна руїна та терор влади? 🎞 Сам про це — наше перше повноцінне відео. Дивіться на ютуб-каналі РС!

Ми раді оголосити про запуск нашого нового каналу, присвяченого аудіокнигам. Cподіваємось, що вони будуть корисні для вас. Цикл відео відчиняємо працею Василя Дмитровича Піхоровича "Основное противоречие советской философии". Приємного прослуховування!