Small Depo

кажуть, що це не фейк

«Для мене ця війна звучить постпанком. Про музику завжди писати найскладніше — найскладніше описувати та розкладати її на складові. Та я точно знаю, що для мене ця війна звучить саме так. Місцями незворотно, місцями гнітюче, місцями буденно-болісно. Це не про крик, не про шалений надрив, а про щось меланхолійне, ностальгійне й водночас уже буденне. Та чи простіше від того? Перший трек Small Depo, який я почула, був у колаборації з одним із моїх улюблених українських гуртів «ДК Енергетик» — «Черга». Він розривав мене зсередини, бо щодня лунав у навушниках, іноді коло за колом, після того, як я дізналася про загибель одного дуже юного та сміливого добровольця з «Трійки». Потім зі мною стався трек «Електромережі», його прослуховування випало якраз на час відключень у столиці. Мені сподобалося, що він звучить не фатально-приречено, а трохи зухвало — як виклик тим обставинам, у яких ми є. Я люблю Small Depo за цю зухвалість. Любіть і ви.»

ловіть ще такий лінк: https://plan.kyiv.ua/PRYGODY

рік кризи і кардинальних змін у житті півроку систематичної роботі в студії та над собою пліч о пліч з людьми, які повірили і надихають все це виливається в новий альбом під назвою «Пригоди» робіть пре-сейв, відмічайте дату в календарі 🚃🫡

якщо ви бачите цих осіб в костюмах, це значить, що скоро буде шось нове

та й таке 🚞

підписуйтесь, хто користується спотіком, хочеться вже доробити до гарної цифри: https://open.spotify.com/artist/1vAwJEaIiAJ6i0K0E3Yp7X?si=AXs67zAmRdOwzSL2o9wgyQ

і взагалі це найприємніше в роботі над повноформатником зазвичай я в такі моменти біг в бар, щоб пропустити парочку але сьогодні я просто послухаю і потусуюсь з млинцем (це мій кіт)

я отримав перший мастер альбому вам піздец 💞

«ПРИГОДИ»

бережіть себе і піклуйтесь про близьких!

так база SD та Електро забрали ✅ залишилось 3 з касетою Мітасова 🫡

куди несе нас, друже? в які краї в які місця де навіть тиша давить де кожен крок як навмання такі тепер у нас пригоди таке тепер у нас життя ми проміняли спокій дому на шум доріг і забуття