Петлюрівський Кіш

⏳ Без минулого немає майбутнього – провадить ґенерація істориків і доводить це своєю (не)науковою діяльністю. Ви – студент-історик, гуманітарій, чи просто людина, яка прагне глибоко розуміти історію та розуміти її складні процеси? Шукаєте затишний простір для вільного інтелектуального обміну? Представляємо спільноту Львівського історичного Клубу!💫 🖋 На їхньому каналі Ви знайдете дописи на довільну тематику з історії світу та України, студентські та й не тільки наукові публікації, а також актуальні думки про наше сьогодення. Звичайно ж, не наукою єдиною - тут також можна знайти контент для душі й посміятись із мемів різної тематики. ✨Кліо подає знак підписатися✨ | Львівський історичний клуб |

Ти не справжній гетьманець, якщо в тебе нема друга-п*дора

Хочу надати їжу для роздумів гетьманцям та іншим людям, які розмірковують про роль петлюрівців в історії української революції. До появи феномену бандерівців петлюрівці були для більшовиків їхнім найбільшим страхом; їх звинуватили в усіх проблемах та бідах України, а сам Петлюра поставав як головний лідер українського національного руху та найголовніший ворог радянської влади в Україні. Все те, що зараз розповідають про «Азов», бандерівців і так далі, було й раніше. Спочатку були Мазепа та мазепинці, після нього факел гуртування козацького українського руху та протистояння русизму перейняв Петлюра. Хочу відзначити, що саме Петлюра, а не якийсь Скоропадський, котрий в перший же момент пішов у федерацію з білою Росією (яка після окупації України почала білий терор). А після Петлюри факел націоналістичного ренесансу взяли в руки ОУНовці — Коновалець, Мельник, Бандера, Шухевич. І знову ж таки немає ні Павла, ні Данила Скоропадського, жодної гетьманської організації. Та чому ж так? Не розумієте? Поміркуйте, роздумайте: чому ж гетьманці були невідомими маргіналами, поки націоналісти, нащадки Петлюри, проводили національний тероризм на територіях України проти польського панування та радянщини? Чому ж гетьманці весь час були осторонь усієї бурхливої історії Другої світової, поки петлюрівці створювали цілі бригади та дивізії? Чому радянська контррозвідка вбивала Петлюру та Коновальця, а не Павла та Данила Скоропадського? Можливо, тому, що останні двоє просто не були загрозою для радянського ладу, тоді як перші двоє були символом Українського Руху? Можливо, тому, що Петлюра напряму очолив всеукраїнський фронт проти більшовицької орди, поки Скоропадський поїхав за кордон? Можливо, тому, що Петлюра породив покоління воїнів за незалежність України як в часи української революції, так і в часи Другої світової? Дуже добре обміркуйте ці питання та дайте самим собі відповіді на них. Зрозумійте це. ➕«Петлюрівський Кіш»➕

Це лише наша необхідність — підняти потилицю над усією нашою землею та відновити прямий безпосередній зв'язок із нашою культурою та предками. Нам не потрібні ніяких прєдставітєлєй іудєєв-кацапів, а тільки муравєдов та українці. До речі, ця сцена з радянського фільму «Тривожна молодість», де намагалися очернити армію УНР, навпаки, цією сценою показала нам приклад, як саме треба проводити українізацію: без переговорів та без церемоній — наказ зняти, так зняти, і крапка. Така практика мала б працювати по всій Україні щодо декомунізації та дерусифікації. ➕«Петлюрівський Кіш»➕

Тобто наприклад, це ж якщо заявляти про те, що ти прихильник цієї лінії української правиці – це причисляти себе до послідовників оригінальних гетьманців. Оригінальні гетьманці тим часом: Федеративна грамота Скоропадського; Втягнули Болбочана в мутну канітель; Коли ОУНівці бігали стріляли, всіх негідників вбивали чи намагалися вбити, пошти в Городку грабували – гетьманці не робили нічого; Скучні міжвоєнні тексти, коли ОУН робили прям дуже жорстку, злу та стильну ідеологію (з крутими обкладинками на виданнях); Клянчили гранти в німців та жерли їх, замість надіслати в касу ОУН; Під час ДСВ теж жодного толку. Чим це може приваблювати?

Поясніть мені, яким чином вже хтозна який раз абсолютно нехаризматична фігура Скоропадського, нудний Липинський та нецікава ідеологія українського монархізму приваблює якусь частину молоді. Що це за колесо генотьби в українській правиці.

Наш світогляд, світогляд нашої організації «Петлюрівський кіш», — це безпосередньо всезагальна культурна революція, найбільш радикальна українізація, яку тільки можна собі уявити в цих умовах. Ми маємо не просто відкинути русизм із культури, мови, історії, пам'ятників та всього іншого, а здійснити повне переродження через самої себе, як фенікс вийти зі свого лона націоналізму, через найрадикальніше пекельне українство вичистити вогнем революції всю російську мову з наших земель та наших голів, знести кожен пам'ятник, який хоч якось пов'язаний із Росією, повалити та знищити кожен маркер великоросійського шовінізму на нашій території. Нам потрібна чиста, вільна, незалежна нація та держава, вільна від цього гнилого та гидкого русизму, який ми маємо добити до самого кінця, до смертельного фіналу цієї гнилої та психічно хворої культури. Україна — для українців і українською, і жодний інший компроміс із східним найгіршим ворогом нам не потрібен. Сатана Східної Європи, змій Північної Євразії, якого ми, нащадки Володимира, Богдана, Івана та Симона, маємо пронзити та вбити, як свого часу це зробив Юрій Переможець. Нам не потрібні на нашій землі ні Пушкіни, ні Булгакові, ні Кєвліни, ні Краснови, ні Сталіни, ні Царям. Питання щодо музею Булгакова взагалі не має стояти на денному порядку: увесь цей музей має бути спалений разом з усіма його прихильниками, котрі мають рівноправно розділити долю цього капища великоросів-білогвардійців, що прикриваються гетьманськими тризубами. У нас один дух, одна нація, один порядок, культура й мова. Не будьмо ж гноєм, на якому зростатимуть інші народи; будьмо ж як ГУНИ — розтрощимо все чужинське та вороже у нашому племені! ➕«Петлюрівський Кіш»➕

➕«Петлюрівський Кіш»➕

Слава Йсу! Слава Україні! 🌅Вас вітає «Світанок Старовини». Запрошуємо разом з нами відмикати куфер минулого і виймати звідти скарбики надбань національної і світової культур. Нові знання завжди гуртують людське єство, розуміння минулого дозволяє робити висновки. «Світ Старовини» — це про пошук і усвідомлення самих себе, це про поступ думок і справ заради великої мети — просвітництва всієї нашої нації. 🌻 Творитимемо із любовʼю та щирим захопленням. Тому скоріш приєднуйтеся до кола наших читачів, слідкуйте за оновленнями, очікуйте нові дописи.❤️‍🔥 Підписатись на канал #взаємнареклама

➕«Петлюрівський Кіш»➕

Вождь УНР Симон Петлюра в очах його непримиренних ворогів. Читаємо уривки з промови Лева Троцького:

..Намного труднее дело обстояло при втором походе на Украину, потому что мы готовились воевать с гетманом, а пришлось иметь дело с Петлюрой..

..Труднее дело обстоит с Петлюрой, так как украинское крестьянство на него и надеется. Нужно быть осторожными. Только дурак или провокатор без разбора везде и всюду будет твердить, что мы воюем с Петлюрой. Иногда, пока не разбит Деникин, выгодно распускать слухи, что советская власть в союзе с Петлюрой.

Ни на одну минуту не забывайте, что Украина должна быть нашей, и нашей она будет только тогда, когда будет советской,

а Петлюра вышиблен из памяти народа навсегда..

Джерело: Праці Українського Наукового Інституту. — Варшава, 1932. — С. 149-151, часопис Української селянської демократичної партії «Земля і воля» (1990.— № 1) 🔻Загалом, ця промова Троцького є досить великою і у ній знаходимо багато цікавих слів, які скоро будуть опубліковані на каналі. Також будуть публікації про те, якою була насправді популярність більшовиків на теренах України та про більшовицький уряд у Харкові зі слів самих ж більшовиків. #СимонПетлюра #ЛевТроцький #більшовики

➕«Петлюрівський Кіш»➕

💫💫.💫💫.💫💫 - У цей доленосний день над світом гряде грізна година суду, закликаючи нас до невідворотної битви, яка віднині назавжди змінить перебіг людської історії. Нині й повсякчас ми урочисто проголошуємо відкриття Авангарду «Dolore Vincit Cor» - провідного всехристиянського фронтиру духовного та силового опору терору, культам примусу, диктатури та беззаконню.

Цієї ж миті, коли ви читаєте ці рядки, світ занурюється у темряву гріховну. Ми живемо в епоху, коли зло дедалі рідше приховує власну личину. Воно навпаки прагне узаконити себе, оголосити себе новою нормою та змусити цілі народи сприймати поневолення за порядок, брехню за істину, а страх за мудрість. Світ, що колись будувався на поняттях честі, жертовності та відповідальності, дедалі більше схиляється перед ідолами сили, комфорту та байдужості, втрачаючи здатність розрізняти добро і зло. Саме тому нинішній день ми нарікаємо Днем Армагеддону Авангарду. Не тому, що претендуємо знати часи й строки, приховані Провидінням Божим, а тому, що кожне покоління має власне поле останньої битви. Власний момент вибору між Христом і духом епохи, між Правдою та облудою, між свободою і добровільним рабством. Ми постаємо як Воїнство Христове, де віра вимагає дієвого чину, а любов до ближнього - рішучої відсічі злу. Ми відкидаємо бездіяльне християнство, як і дію без Христа. У цей благоприємний час, без вагань та відкладень, ми приймаємо цей виклик. Надихаючись прикладом мучеників та воїнів світла, у цьому вогняному горнилі лихоліття ми беремо на себе відповідальність за майбутнє нашої віри та наших народів. Ми виступаємо супроти культів терору, супроти культів примусу, супроти скверни й єресі облудної, та супроти будь-яких земних тираній чи ідолів, що зухвало прагнуть поставити себе вище Божого Закону, людської гідності та святої справедливості. Воістину, ми не шукаємо легкого шляху й не плекаємо ілюзій про швидкі перемоги, але так само ми не маємо наміру відступати ні на крок перед лютими викликами свого часу. Бо кожна епоха потребує власного залізного авангарду, кожне покоління волає про тих, хто готовий покласти душу й узяти на себе тягар відповідальності, і кожна битва між Правдою та неправдою потребує мужніх, хто без страху й вагань здатний стати до нашого строю.

Нині, і прісно, і во віки віків, Амінь: — Піднімається нове, непохитне хоруговне знамено — Народжується нове Воїнство Авангарду — Починається наш священний хресний похід 🌟 Авангард «Dolore Vincit Cor» - («Стражданням перемагає Серце»)

Про церковне становище у гетьманаті Павла Скоропадського. Міністр віросповідань Василь Зеньківський про українську церкву в Гетьманаті згадує так: «Я высказал гетману и Лизогубу, как я понимаю церковное положение в Украине вообще и в Киеве в частности. Я решительно высказался против автокефалии (оба собеседника меня слушали и ничего не возразили!), что основная задача устроения церковного дела должна быть толкуема в смысле автономии, ибо разрывать с Московской патриархией невозможно путем церковной «революции». Я говорил о том, что необходимо пойти в спокойной и ответственной форме навстречу тому, чего ищет украинская церковная мысль, что необходимо даже больше – реальная помощь государства Церкви в момент, когда она так пострадала (от большевиков), что необходимо собрать украинский собор, в чем государство всячески должно помочь украинской Церкви, – и на этом роль государства в церковной жизни кончается и вся компетенция церковного самоустроения должна быть сосредоточена в руках собора. Мои собеседники не особенно внимательно слушали, кто-то из них сказал: «Мы Вам совершенно доверяем, действуйте, как найдете правильным», – и на этом мое вхождение во власть закончилось»... «Архиеп. Евлогий стал мне говорить о том, что собрание, да и весь церковный народ, относится с чрезвычайным сочувствием к новому режиму, что он надеется, что все сгладится и отношения станут взаимно доброжелательными, и тут он перешел ко второй теме и стал говорить, что до него дошли слухи, что правительство собирается обратиться к Патриарху. Я сказал ему на это прямо, что позиция правительства была и остается строго лояльной – как в вопросе об отложении выборов, так и в дальнейших действиях, что никакой явочной автокефалии нет и быть не может, что дело идет только об установлении церковной автономии, что, оставаясь в пределах этого и признавая патриарха высшим церковным органом и для Украины, я намерен от имени правительства обратиться к патриарху с тем же, с чем обращался к Епархиальному собранию, и просить его уважить предложение правительства» (В. Зеньковский "Пять месяцев у власти). Газета "Киевская Мысль" про українську церкву в Гетьманській Державі пише наступне: «Провозглашенная бывшим министром исповедания А.И. Лотоцким за несколько часов до его отставки и падения кабинета министров автокефалия украинской церкви вчера была аннулирована церковным собором. Церковный собор в своем подавляющем большинстве, чуждый церковной самостийности, встретил перемену курса политики и назначение нового министра исповеданий с большим удовлетворением. Весь день на соборе царило оживленное и радостное настроение. После речи соборянина Феоктистова, указавшего на то, что бывший министр хотел посеять вражду между украинской и русской церковью, и доклада епископа Евлогия, выразившего радость в том, что “автокефалия пала вместе с падением А.И. Лотоцкого”, вопрос об автокефалии был поставлен на голосование. Почти единогласно (против трех) собор отклонил автокефалию и принял выработанный статут, по которому церковь украинская является автономной частью единой российской церкви. Голосование было покрыто криками “слава” всех членов собора» (Киевская мысль, 16 ноября, випуск 216). На ілюстрації гетьманський міністр В. Зеньківський, русофіл та ліквідатор української автокефалії у Гетьманаті. #Скоропадщина #ПавлоСкоропадський #гетьманська_українофобія #гетьманський_уряд #гетьманська_русофілія

Як гетьман Павло Скоропадський узаконив Російську Православну Церкву в Україні, скасував українську автокефалію та встановив Українську Церкву складовою Російського Патріархату 🇷🇺☦️

«Признать в порядке государственном автономный строй Украинской Православной Церкви и учреждение Православной Украинской Церкви на следующих принятых и одобренных Всеукраинским Православным Собором началах: 1. Православная Церковь на Украине организуется на началах автономии и находится в канонической связи с Патриархом Всероссийским. 2. Патриарху Всероссийскому в отношении Православной Церкви на Украине принадлежат следующие права: Патриарх имеет право высшего суда над всеми епископами украинских епархий; Патриарх благословляет созыв Церковных Соборов на Украине»...«Имя Всероссийского Патриарха возносится за богослужением во всех храмах Православной Церкви на Украине».

Джерело: ЦДАВО. Ф. 1071. Оп. 1. спр. 118. На першому фото українофоб та єретик Патріарх РПЦ Тихон. #Скоропадщина #гетьманська_русофілія

Нагадування для всіх наших підписників: якщо ви не зацікавлені в перегляді наших статей і постів, не ставите реакцій і вам байдуже до петлюрівського руху, то кнопка «Видалити канал» завжди працює. ➕«Петлюрівський Кіш»➕