Листи Примарного Автора
Kanalga Telegram’da o‘tish
Творчий канал, українського автора, який розповідає про фентезі, історію та різні штуки з творчої кухні. Зараз працюю над своєю другою книго,"дзвінкий меч, гостре перо". Буду радий, якщо ви завітаєте. https://www.threads.com/@mishakosiuk?igshid=NTc4
Ko'proq ko'rsatish560
Obunachilar
+124 soatlar
+37 kun
+930 kun
Postlar arxiv
Мультик для дітей, не вирок
Мене, медійника за освітою, і автором за покликанням, не може не надихати те, як автори серіалу підходили до створення серіалу і розвитку світу та персонажів. А підхід в них був більш ніж цікавий.
Творці серіалу Дружба це диво, це доволі різносторонні люди. Якщо фонові відсилки на все, від старого аніме типу Ранма (то був 2011 рік і ремейку не було), інші серіали типу Ріка і Морті, це ще нормально. Але творці зробили свого Йоду, Зекуру. І вона букально виконує ті ж функції що й Йода і її батьківщина спеціально не розкрита. Творці часто адаптовували образи різних медіа для себе.
Крім цього автори слідкували за фанацькими форумами. Деякі персонажі і їх оріджин мало не був пролобійований фанатами. Іноді це навіть призводило до дуже цікавих сюжетних перипетій.
Крім цього у творців було добре з почуттям гумору та іронією. В серіалі часто бувають жарти про абсурдні моменти в побуті поні. Навіщо кабінки для переодягання, якщо всі увесь час ходять голі? Та багато інших таких моментів.
Є навіть окрема серія, де творці мало не висміяли не те що свій, а явище «фандом» в принципі. Там і хейтери та шанувальники окремих персонажів, і літературні душніли, колекціонери, та інша задроцька дичина. Воно навіть закінчилось кліфхенгером.
Ну і в авторів було одне поле, де вони могли розширювати лор, продовжувати історію після закінчення серіалу та розкрити чи розповісти більше про персонажів. Комікси.
В коміксах автори закривали сюжети, створювали такі історії, що боси Хазбро не дозволили б показати у серіалі, та просто насолоджувались процесом.
Так, все це було задумано перш за все для просування, але вже ж вони підійшли до цього творчо, що як мінімум заслуговує поваги.
#творчість
+1
Фанати і сервіс.
Якщо ви любите відсилки, то в My little pony має багато цікавих пасхалок. Вони варіюються від фонових персонажів, які можуть бути відсилками, до окремих персонажів, які можна назвати інтерпретацією інших персонажів. Наприклад Зекора- це еквестрійський Йода.
У мене таке відчуття, що автори очікували на дорослу фан базу. Бо поні Ріка та Хайзенберга на фоні важко пояснити тим, що їх знають малі діти.
Приклад Дерпі, та інших фанонних показує, що сценаристи слідкували за тематичними форумами та активно загравали з аудиторією. І це відображається не лише у фан сервісі.
Серіал не одноразово сміється над собою, штампами та навіть фанатами. Тут і жарти над одягом для поні, логікою світу, пародіями. Є навіть окрема серія, яка висміює вподобання і хейт фанатів стосовно різних персонажів. Тут вам і критики Флатершай, і переслідувачі Реріті та навіть філологи душніли. Люблю таку самоіронію.
Ну і у авторів було одне місце де вони могли і активно закривали недомовки сюжету і реалізовували сміливіші історії. Комікси. Комікси млп контрастують із серіалом. Кольори там приглушеніші а міміка персонажів ще виразніша. Ну і жарти та конфлікти там більш доросліші.
Такий підхід дозволив і далі жити поні, навіть після закриття серіалу, бо історія розширювалася і продовжувалася.
+1
Deus Morr
Перше, я йобнувся( самі бачите, що я нагенерив)
Друге, думаю варто пару слів сказати про фанатську творчість. Ні, я не скажу чого не можна дивитися, що в сараї Флатершай.
Фанатська творчість фандому млп велика і жахаюча в усіх сенсах цього слова. Кількість фанфіків різної якості вражає.
Але фанати магії дружби йдуть далі. Є багато інді ігор та фанатських проєктів, модів на різні ігри. Іноді це навіть ігри по мотивам фанфіків, як Fallout equestria, або дещо, про що краще не говорити.
Про інші речі страшно говорити. От вам і мультик для дітей, із продакт плейсментом.
#творчість
@widluda
Історія одного диктатора.
Є такий тип людей, які вважають, що якщо в їх руках молоток, усі проблеми стають цвяхами. Часто-густо це призводить до того, що проблем стає більше.
Старлайт Глімер - це доволі не однозначний персонаж, через те, що вона робила. Вона була диктатором в далекому селищі, намагалася переписати історію, що кожен раз закінчувалося катастрофою, і навіть після своєї спокуси, ще довгий час намагалася вирішувати проблеми магією.
Як і в багатьох інших, всі її ментальні проблеми походять з дитинства. В неї була глибока психологічна травма від розлуки з другом. Вони мало не ідилічно проводили час, і практикувалися в магії, поні її друг не отримав кьюті марку. Після цього його відправили на навчання і їх звʼязок обірвався. І скажу наперед, це закінчилось погано для обох.
Це сильно вдарило по Старлайт і вона вирішила, що всьому виною кьюті марки, які створюють нерівність між поні та розривають звʼязки. Тому вона виросла, ставши здібним магом і відправилася на край Еквестрії, для реалізації свого плану. Тотальної рівності поні.
Історія її утопії, це історія багатьох інших подібних утопій. Як зробити всіх однаково здібними, розумними та вмілими? Відповідь в усі часи була одна і та ж. Забрати причину нерівності. Як комуністи експрапрійовували майно, Старлайт забрала кьюті марки жителів села, і зробила їх рівними за можливостями і вміннями.
Село для неї було полем для експерименту, і якби її не зупинили, вона б його поширила. Але вона не здалася, і вирішила просто зробити так, щоб елементи гармонії ніколи не воззʼєдналися. Тому вона переписувала лінію часу знову і знову, поки не зіткнулася із наслідками своїх дій, побачила майбутнє.
Навіть після того, як Старлайт стала на шлях виправлення, вона ще довго не могла позбутися старих звичок вирішувати всі проблеми магією.
#творчість
Чи все вирішено за тебе?
У кожної дорослої поні на задньому боку є знак. Кьюті марка. Ознака того, що звичайне лоша стало дорослим. Крім цього Кьюті марки ще й позначають всякі професійні схильності. Наприклад знак шила і мотка може означати схильність до шиття. Хоча бувають і більш абстрактні символи.
Зазвичай, фонові персонажі у серіалі мають марки, що відповідають їх професіям. Кьюті марки часто сприймаються поні, як знак того, чим їм варто займатися по життю, хоча серіал сам не одноразово показує, що знак ще далеко не вирок життєвого шляху і мріям. Але це не зовсім так.
Якщо у My little pony й існує детермінізм, то вплив його дуже обмежений. Не одноразово видно, як поні займаються не тим або не тільки тим, що їм «призначено» робити. У принцес базова - це функція це піднімати сонце і місяць, а не керувати державним апаратом, про археологога який пише пригодницькі романи. І так можна довго говорити. Таких прикладів багато.
Є навпаки, протилежні приклади, де власник відповідної марки провалився у тому, що марка позначає. Тріксі мʼяко кажучи не видатний маг, хоча і має відповідну марку.
Ще також видно, що далеко не завжди марки є якимось сімейним спадком. У нас Еплдек, яка є такою ж фермеркою, як і вся її родина, а є Пінкі Пай, яка на фоні решти своєї родини, виглядає як прийомна.
Кьюті марка це не вирок, а скоріше позначення того, яка в тебе найвиразніша риса чи талант. Але це не скасовує інші таланти, ніхто не забороняє їх розвивати. І про це нас часто кажуть прямо чи опосередковано.
Звичайно є свої обмеження. Єдиноріг навряд отримає марку повʼязану з польотом, а земнопоні навряд матиме талант до магії. Але тут як завжди, у правил є винятки.
Світ не ідеальний. Головне аби не знайшлося розумника, який це хоче виправити.
#творчість
ми це про це якось поговоримо і про те, що іноді мета не виправдовує засоби, навіть якщо це бородьба зі шкідниками
+4
Улюблена поні адміна.
В кожного є свої недоліки. В когось їх трохи, а хтось має цілий вагон проблем з характером. Для когось один недолік визначає дуже багато в житті, для інших же їх численні проблеми характеру не перешкодою, щоб чинити правильно.
Представляю вам велику та могутню, страхітливу та прекрасну, скромну та прямолінійну, неймовірну Тріксі. Або просто Тріксі.
Тріксі це повна скриня недоліків. Маючи кюті марку на чаклунство вона є абсолютно бездарним магом. При цьому вона часто верзе дурниці, не має відчуття тактовності, погано визнає помилки та трішки егоцентрична.
Може здатися, що я описав далеко не найпозитивніший образ, але з Тріксі ніколи не буває просто. Вона паршивий маг, але як ілізіоніст, фокусник та артист вона справді професійна, якщо не майстерна поні. Так, вона жахливо себе поводить і зі скрипом визнає помилки, але коли визнає то справді намагається загладити провини без зайвих але.
Тріксі ніколи не думає наперед. Довгостроковий план, це поганий жарт для неї. Вона звикла імпровізувати. І їй це часто добре вдається. Головне аби вона іноді говорила, що в неї на думці.
Що ще мені подобається, це те, як з нею вчинили творці серіалу. Вона не стала рядовим поганцем чи якоюсь обраною. Вона так і лишалася артисткою с високою думкою про себе. Вона має як подругу одну з наймогутніших чарівниць, регулярно грає на нервах мало не всіх, але попри все намагається чинити правильно та покращувати своє ремесло.
Загалом, вона мені подобається. Це не персонаж, що вознісся над своїми проблемами чи скотився у безодню. Вона просто стає кращою версією самої себе.
Так, це було в серіалі, в Луни дуже поганий контроль голосу через що вона часто мало не глушить співрозмовника і Дерпі єдина хто могла це витримати
Втрачені знання.
Зараз дуже важко знайти хороших персонажів в іграх, аніме чи мультсеріалах. Вони всі робляться за певними шаблонами. Вік молодий або середній, без якихось видимих недоліків. Часто це ще й шаблон зі стереотипів чи аніме образів. Недолі таких персонажів це зазвичай щось дуже просте, якщо не елементарне: занудство, гіпер опіка і тому подібне. По факту, це все одно не недоліки я всякі перчинки.
Моя особиста порада, як автора і письменника. Якщо вам бракує ідей для персонажів, сміливо можете взяти когось із My little pony. Чому? Ну бо тут саме що персонажі. Вони працюють за законами драматургії, а не маркетингово відділу.
В серіалі часто бувають моменти, коли недоліки персонажів шкодять їм та оточуючим. Твайлайт своїм перфекціонізмом шкодить собі та оточуючим, невпевненість Флатершай не рідко призводить до того, що її експлуатують, а Пінкіпай це мало не ворог усіх особистих просторів світу. І часто це призводить до не порозуміння, конфліктів чи навіть криз. І часто навіть не одноразових.
І так тут з усіма. Всі тут мають недоліки. Різні недоліки. Одні з них можна здолати, я з іншими треба навчитися жити, щоб не шкодити іншим. Серіал це постійно демонструє на прикладі всіх персонажів. Принцеси далеко не ідеальні, а основа шістка персонажів часто стають проблемою для оточуючих через свої риси характеру. Але це не робить їх поганими. Радше навпаки, це робить їх повноцінними особистостями.
Мені, як автору, нині стає все очевидніше, що зараз персонажі в мас медіа стать все стерильніші та простіші. І мені особисто важко сказати, чи творці серіалу були такі хороші, чи зараз все просто настільки погано.
#творчість
