Говорить Романович

Мій дід - будував ЗАЕС, батько експлуатує (ЗаТЕС, ЗАЕС), розумію наскільки боляче цьому чоловіку.

💔«Мій батько своїми руками будував цю станцію. Зараз все зруйновано». Для багатьох енергетиків, таких як Сергій, робота – родинна справа, яка переходить з покоління в покоління. Особливо боляче бачити, як російські окупанти знищують потужні підприємства, збудовані робочими династіями. Раніше на цих станціях генерувалась електрика для українських родин, а зараз тут – руїни. «Це дуже важко, але ми – українці. Ми переможемо і тут [на станції] лад наведемо», - розповідає Сергій, енергетик, який присвятив своє життя роботі на одній з ТЕС ДТЕК. З початку повномасштабного вторгнення теплоелектростанції ДТЕК були атаковані понад 170 разів.

Отак буває проєктуєш котельню, передаєш Замовнику, знімаєш зауваження, отримуєш печатку "до виконання", і забуваєш про них. Але проходить 3 роки, і їх добудовують та пускають в експлуатацію. Як ось ці дві кралі, які я розробляв (частинах тепломеханічні рішення котельні, опалення та вентиляція котельні): 1. Дахова котельня для ЖК "Берег Дніпра"; 2. Дахова котельня ЖК "White Lines". Прикольні відчуття, напевно ніколи до них не звикну, хоча на рахунку вже декілька десятків таких об'єктів.

Ну і якщо що, ви ж мене знаєте. Я повністю погоджуюсь із автором. Цей соціалізм закінчиться дуже просто: тариф буде класний, душевний, тільки не буде "товару" для забезпечення базових потреб.

Послухайте людину, яка розуміє, що каже.

Запис стріму по ЧАЕС, для двієчників, які пропустили.

Почали, приєднуйтесь!

Ну що, чи підкладало КДБ бімбу на 4 енергоблоці ЧАЕС? (гучний заголовок для фанатів) Пів годинки і починаємо розмовляти про ЧАЕС. В цей раз спробуємо записати стрім. Але якщо не вийде, то самі винні, не варто прогулювати.

Сьогодні треба заскочити на роботу, то раз в нас вже інтенсив вихідного дня такий, то може стрім по ЧАЕС сьогодні ввечері? Сонечко, тепло, спів пташок, недільний вечір, самий час размовляти про катастрофу на ЧАЕС. Десь на 7 вечора. Хто хоче?

Забув вчора сказати, що замість того, щоб фотошопити кожен рік свічки на фоні зруйнованого 4 блока ЧАЕС, писати плаксиві тейки, я раджу знайти час, послухати людей, які пройшли через цю ніч. Десятки ремонтників та оперативників: реакторників, турбіністів, електриків ЧАЕС, які були в тому бою, та зробили головну роботу в перші 3 доби (локалізували пожежі в машзалі, зупинили 1, 2, 3 блок, витіснили водень, злили масло з турбоагрегатів, розібрали схеми із короткими замиканнями, відновили аварійне живлення власних потреб, систем безпеки та пожежогасіння) ми вже ніколи не почуємо, бо більшість з них згоріли – не в буквальному сенсі, а по дозах. Але є в нас інтерв’ю від унікальних людей, які передають те, що тоді відбувалось, та що зробили люди (по порядку пріоритетності для мене): 1. Зіненко Андрій. На момент 26-го квітня начальник електроцеху ЧАЕС 2. Орленко Олександр. На момент 26-го квітня начальник зміни електроцеху другої черги (3-й, 4-й блок) ЧАЕС. 3. Дятлов Анатолій. На момент 26-го квітня зам. головного інженера ЧАЕС по експлуатації. 4. Штейнберг Миколай. Головний інженер ЧАЕС відразу після аварії (з травня 1986 по березень 1987), керував ліквідацією наслідків та пуском енергоблоків ЧАЕС після катастрофи. 5. Семікопов Володимир. На момент катастрофи був у реакторному цеху 4-го блоку (!), але зміг вибратися та вижити.