Перехресні стежки

Я понімаю, коли не по любві ти їдеш жить в Паріж, ілі хотя би в Прагу. Но єслі ти поїхав за женщіной в Лубни, це вже точно по любві. ✍️📚 Антоніо Лукіч «Люксембург, Люксембург», 2022 Дописів з цитатами з кіно ще не було, а тут склалося: я побачив картину і одразу спливло. Допис, звісно, жартівливий, хто тут є з Лубнів, розкажіть нам про своє прекрасне місто! 🤗 👩‍🎨🎨 Йосип Крачковський «Краєвид біля міста Лубни», 1890 Крачковський — великий пейзажист, ну ви і так зрозуміли. Болото намалює так, що хочеться шезлонг поставити поруч і читати книжку слухати ропух. 😁

Новинка! Таких книжок нам треба більше: жанрових, щоб пірнати у них з головою. Мені сподобався заплив, хоч я жодної цитати не виписав. Леонід Данільчик «Крах блакитної імперії», 2024 🤗 Це роман наших контекстів, що важливо! І тут можна знайти як те, від чого вас може знудити, так і те, про що ви найбільше мрієте у реальному житті. Чесно, тут таке є, хто читав – зрозуміє! 📖 Книжка абсолютно не претензійна, вона не намагається здаватися занадто складною або неоднозначною, вона чесна. І динамічна: за 180 сторінок герої де тільки не опинялися — від школи до армії, від партизанських загонів до тюрми і навіть більше. Це такий жанр, де можна відриватися на повну, альтернативна історія і альтернативне майбутнє! Хоча, з майбутнім почекаємо. Може, все так і буде. 📕 Це той випадок, коли взявся і не відірвався до кінця, нічого зайвого. #раджу_почитати щоб відволіктися, дуже помічне! Серія «Альтернатива» від Видавництва Жупанського все більше подобається, буду ще.

📖🎙 Ви не прочили, але я все одно покажу. Один з улюблених віршів Іздрика, виявляєтся, написаний під впливом пісні Стінґа, якого він дуже любить. І вірш цей він любить. І я люблю. 😉 Спробуйте вгадати, що за пісня. А відповідь і ще пара відосиків з концерта — у коментарі. 👇

📙✍️ Дивовижна київська історія. Дівчина читала собі книжку у Самосаді, а поруч була пара на побаченні, і хлопець розповідав дівчині про те, що колекціонує старі книжки з автографами, тішиться у них дивовижним іменам і мріє дізнатися бодай щось про жінку з неймовірним іменем «Олімпіада Лаврентіївна». 😳 Дівчина, яка читає книжку, це чує і розуміє, що мова про її прабабусю. Вона звертається до хлопця, вони звіряють прізвище бабусі — і вуаля! Книжка з дарчим підписом Павла Тичини її прабабусі — у неї в руках! 🥹😍 Такий привіт з минулого! Джерело: соХмережа

🔥🔥 Ще меланхолійного стендапу.

Я от закінчив займатися літературою, і не знаю, що могло б мене змусити цим займатися. А як колишній редактор, я б очолив проект — знаєте, є "Всесвітня історія кіно", чи "Всесвітня історія їжі" — а я б зробив проект "Всесвітня історія хуйні". Бо люди, по-моєму, тільки цим і займаються.

Інтеліґентні люди, а дивляться Євробачення, на повному серйозі! Ну, вибачте.... Я теж патріот групи Калуш, але це найнижча точка їхньої кар'єри.

😆😆😆

🫶😎 Віршів ще не було, але цей меланхолійний стендап хочеться записувати дослівно!

Якби я хотів на щось перетворитись у цьому світі — то в дерево. Мені здається, нормально було б: виробляти кисень собі, шелестіти....

🌳🌳🌳

Щоб дійти до віршів, мені доводиться розповідати всю свою біографію, бо почати писати вірші у 50 років це якось нетипово.

🔥😍 Живого Іздрика вам приніс. Цитата зі вступного слова:

6 років тому я перестав писати вірші, але це не означає, що я вийшов з бізнесу! З літератури неможливо вийти, як з мафії. Я тепер виступаю в жанрі меланхолійного стендапу і намагаюся просувати промені світла в народ у вигляді трьох тєлєг [демонстративно заглядає у сценарій]: * Життя — гівно. * Людина зроблена з гівна і палок. * Ми всі помремо. Почну з останнього.

І ще:

Найбільше в житті я люблю спати. Це моє кіно.

😋 Віршів наживо бажаєте?

🖼👀 Картина для понеділка. Хто з вас? 👨‍🎨🎨 Олександр Ройтбурд «Акробатичний етюд», 2010

📗📕 Нарешті, взявся за "Кривавий меридіан". І одразу ділюся цитатою з монологу одного з героїв:

У Мексиці нема уряду. Чорт забирай, у Мексиці і Бога нема. І ніколи не буде. Ми маємо справу з народом, що явно не спроможний дати собі раду. А чи знаєш ти, що буває з народом, який не може дати собі раду? Саме так. Приходять інші й ним урядують.

Нічого не нагадує? 🔥 Читання буде емоційним, я вже бачу.

💫 Книга «Іскорки суперсил» від ЮНІСЕФ — 16 унікальних казок для розвитку 16 базових навичок дошкільнят 💫 Кожна історія розкриває одну з 16 навичок, які діти мають опанувати у віці 2–6 років: від розуміння сенсорних відчуттів, емоцій, креативності та безпечної поведінки до самостійності, відповідального ставлення і взаємодії з дорослими. Допомагають у цьому кумедні й кмітливі персонажі-Іскорки Міо, Пум, Бринь і Жуж. Вони опиняються у ситуаціях, з якими стикається кожна дитина, і застосовують свої «суперсили» — знання й навички. Граючись і проживаючи разом з ними різноманітні життєві ситуації та пригоди, діти переймають і знаходять власні «суперсили» та закріплюють їх за допомогою цікавих вправ і завдань. Створювали казки українські письменниці Марія Артеменко, Настя Музиченко та Галина Ткачук під психологічним, педагогічним та літературознавчим супроводом Світлани Ройз, Соломії Бойкович та Тетяни Стус. Книжка доступна безкоштовно у кількох форматах — друкованому, електронному та аудіо. Друковану книгу ЮНІСЕФ розповсюдить серед батьків докшільнят на прифронтових територіях, а також презентує на «Книжковому Арсеналі» 2 червня. А її електронну та аудиоверсії можна читати, слухати й завантажити на платформі «НУМО», YouTube-каналі ЮНІСЕФ в Україні та у застосунках Yakaboo, MEGOGO, Слухай, Абук.