Creative Association of Anti-fascists

Від небажаності до насилля, Від репутації товаришів до груди найтепліших побажань смерті За відсутність доказів про невинність маленької людини. Не варті ні гроша змії наповзають на мого щирого друга, Що моментами злий, Але все ж дуже любе правдиві свідчення про свою напругу жадоби до заспокоєння нервів відверто негарної дівчинки. Відштовхни його п'ятою ірраціональних стихій невдоволення; Дай по голові феміністичними підставами. Та все ж занадто швидко ти ринула в гущу анархічних кутів, Які не дають піти до мусарні. Дівчинко, не бійся, якщо істина за тобою. Ми підтримаємо у випадку, Який справді кидає на твою сторону чорний прапор правди. Щури бігають неохайно, Бушуючи на кістках ревізії Троцького, Бо не гоже нам обороняти свого Та надавати докази масам На неадекватно чуткого фройдо-нервотика. Кукарачі заповнили простір. Годі! Зверне у вирій черговий потяг дикої лівизни псевдопсихологів, Які кидають речі партнера на вітер — Під двері "холостої" Жінки Кол-л-лонтай. Так, дай їм по писку, моя незалежна подруга, мій невинний анархо-приятель! Встань-встань та йди стригти свою розкішну шевелюру На шляху фронту свободи Під дулами автономних генералів.. Надалі тільки звук.. Спів наших самообмежень, що відкривають соліпсизм — Базис в лиці людини, Яка стає істотою практики, Вставляючи своє "Я" поряд зі станком! Шах і мат: Замкни свої закономірності; Заплач в подушку своєї правоти; Зігрій нас однозначністю підтримки якоїсь однієї сторони протиріч Між гнобленням жінки й тим жахом, Який несе в собі грубий фашизм віри на слово.

Від небажаності до насилля, Від репутації товаришів до груди найтепліших побажань смерті За відсутність доказів про невинність маленької людини. Не варті ні гроша змії наповзають на мого щирого друга, Що моментами злий, Але все ж дуже любе правдиві свідчення про свою напругу жадоби до заспокоєння нервів відверто негарної дівчинки. Відштовхни його п'ятою ірраціональних стихій невдоволення; Дай по голові феміністичними підставами. Та все ж занадто швидко ти ринула в гущу анархічних кутів, Які не дають піти до мусарні. Дівчинко, не бійся, якщо істина за тобою. Ми підтримаємо у випадку, Який справді кидає на твою сторону чорний прапор правди. Щури бігають неохайно, Бушуючи на кістках ревізії Троцького, Бо не гоже нам обороняти свого Та надавати докази масам На неадекватно чуткого фройдо-нервотика. Кукарачі заповнили простір. Годі! Зверне у вирій черговий потяг дикої лівизни псевдопсихологів, Які кидають речі партнера на вітер — Під двері "холостої" Жінки Кол-л-лонтай. Так, дай їм по писку, моя незалежна подруга, мій невинний анархо-приятель! Встань-встань та йди стригти свою розкішну шевелюру На шляху фронту свободи Під дулами автономних генералів.. Надалі тільки звук.. Спів наших самообмежень, що відкривають соліпсизм — Базис в лиці людини, Яка стає істотою практики, Вставляючи своє "Я" поряд зі станком! Шах і мат: Замкни свої закономірності; Заплач в подушку своєї правоти; Зігрій нас однозначністю підтримки якоїсь однієї сторони протиріч Між гнобленням жінки й тим жахом, Який несе в собі грубий фашизм віри на слово.

Привіт, читачі. Ми принесли вам нову цікаву книжку — «На пути к единодушию» Пола Ґудмана. Пол Ґудман — американський поет, письменник, філософ, психотерапевт і, головне, анархіст. На жаль, його роботи досі маловідомі на теренах колишнього червоного концтабору, але ця книжка має допомогти змінити ситуацію. Про самого Ґудмана та його працю ви зможете прочитати більше у наших товаришів з «Эгалитé». Саме вони виконали всю роботу над цією книгою, а ми лише люб'язно погодилися допомогти з виданням і розповсюдженням в Україні. Зі свого боку хочемо сказати, що ми дуже раді такій співпраці. Ще більше ми раді тому, що наступні книжки «Эгалитé» видаватимуться зокрема й українською мовою. Український наклад Ґудмана зовсім невеликий, тому поспішіть із придбанням. Вартість книги 405грн Питання як завжди в наш бот: @Utopistbot

Часть 2: Несмотря на сомнительность такого соглашения, представители анархического движения не посчитали Махно предателем анархических идей. К сожалению, анархисты современности, прикрываясь ширмами антимилитаризма и интернационализма, транслируют мифы относительно вопроса тактических соглашений анархистов с этатистами, пытаясь подорвать авторитет практиков и теоретиков анархизма. Всё потому, что такие критики не могут различить военную тактику и внутренние идеологические принципы движения. Исторические процессы зачастую столь многогранны, что даже враждебным по отношению друг к другу политическим силам периодически приходится идти друг другу на уступки, дабы достичь краткосрочного стратегического успеха. Это не является признаком предательства, поскольку соглашение чётко разграничивает пределы сотрудничества тактическими военными операциями, не затрагивая идеологических основ движения. Равным образом как Махно сотрудничал с авторитарными силами левого и правого толка, чтобы достичь успеха в тактических операциях, так и анархистам современности не зазорно пользоваться подобными возможностями. Однако им следует здраво оценивать свои возможности и стремиться обрести силу в качестве независимого движения, если к тому располагают обстоятельства.

Заметка от участника редакции; Часть 1: В Украине с 1917 по 1923 год переплелись элементы революции, гражданской войны и национально-освободительных движений, сформирововавших впоследствие национальное самосознание украинцев и их культурную обособленность. Свою роль сыграло и не особенно государственническое движение — движение махновских повстанцев. Идеология махновцев не была, строго говоря, никогда антиукраинской, несмотря на то, что участники этого движения часто прибегали именно к интернационалистской риторике. В среде повстанцев, в условиях боевых действий сформировался «анархизм с украинской спецификой» — убеждения, смежные с теоретическим анархизмом, народным самосознанием и запорожскими традиционными идеями. Этот синтез позволил анархизму получить широкое распространение среди крестьян, изначально благосклонно относившихся к формам управления, которые были переняты у казачьего движения. Самостоятельно развиваясь, государственное и проанархистское национальные движения с самого начала были враждебно настроены друг к другу, рассматривая друг в друге идеологических конкурентов. Претензии украинских государственников к монополии политической репрезентации Украины общеизвестны. В свою очередь Нестор Махно называл ход развития возглавляемого им движения не иначе как «украинской революцией», а полтавская газета «Анархист-повстанец», в частности, писала: «В чем спасение украинской нации? Какое идейное движение действительно спасет украинскую нацию, ее свободу и независимость? Ответ ясен. Сам народ уже давно понял, что единственное его спасение в анархизме, в безвластной трудовой федерации, единственной свободной независимой организацией, которая должна привести нацию к долгожданной свободе и процветанию украинского народа». Но особенный интерес представляет собой договор анархических и государственнических сил. Если про союз махновцев с большевиками и последующее за этим предательство неискушённый читатель, как правило, знает, то про договор Махно с силами, провозглашающими себя частью национально-освободительного движения, сегодня говорят вскользь. К примеру, известный факт: 20 сентября 1919 года между представителями армии УНР — Петлюрой и Тютюнником — и Революционной повстанческой армии Украины было заключено Жмеринское соглашение. Но что привело анархистов к тому тактическому союзу? Махно считал, что большевики представляли серьезную угрозу для независимости украинского народа, поскольку их политика и военная экспансия создавали реальную опасность для национального самоопределения украинцев. В условиях ведения гражданской войны Махно осознавал необходимость укрепления оборонительных позиций и объединения сил с другими националистическими движениями для общей защиты от большевиков, поскольку к 1919 году махновцы были вынуждены воевать сразу против нескольких противоборствующих сил, в том числе деникинцев и петлюровцев. Подписание соглашения с Петлюрой имело как дипломатический, так и военный аспект, позволяя Махно использовать ресурсы УНР для продвижения своих своих военных целей и защиты национальных интересов. В переговорах Махно стремился сохранить независимость своего движения и его самоуправление на контролируемых территориях, добиваясь признания своей автономии. Махно и Петлюра заключили между собой соглашение ради борьбы против общего врага — большевиков. В период Гражданской войны на территории бывшей Российской империи они оба представляли различные украинские националистические движения, имевшие свои собственные цели и идеологии, но объединились временно для общей цели. Соглашение между Махно и Петлюрой позволяло им сотрудничать в борьбе против Красной Армии и укреплять обороноспособность украинских территорий. Обе стороны видели в большевиках главную угрозу для своих интересов и стремились остановить их вооруженное продвижение. Однако этот союз был краткосрочным и нестабильным, так как у Махно и Петлюры были серьёзные идеологические и тактические разногласия. После временного союза обе стороны продолжили вести собственные боевые операции, и в конечном итоге их союз развалился.

💛 Отже, новини! Вже зараз у Києві лежить невеликий тираж Пола Гудмана, надрукований силами наших неймовірних однодумців. Ми сподіваємося, що ця збірка стане початком нового етапу для нашого самвидавництва та лібертарної думки в Україні. Подробиці — в картках! Пол Гудман «На пути к единодушию»/ 405 грн ➡️ Для оформлення замовлення пишіть @Utopistbot

В сочинении «Наука и насущное революционное дело» Бакунин писал: «Равенство и безвластие  — вот единственные условия нравственности для всякого человека. Возьмите самого яростного революционера и посадите его на всероссийский престол или дайте ему власть диктаторскую, о которой так много мечтают наши зеленые революционеры, и он через год сделается хуже самого Александра Николаевича [царя]». Подобную мысль он выразил также в произведении «Принципы и организация интернационального революционного общества» во второй части «Революционный катехизис» (не путать с «Катехизис революционера» Нечаева): «Поса­дите самого искреннего демократа на трон; если он не­медленно его не покинет, то непременно сделается отъ­явленным негодяем». Эти мысли выражают общее психологическое наблюдение анархистов о том, что иерархическая организация общества на основе централизма, разделяющего людей на управляющих и управляемых, развращает и расчеловечивает всякого, даже наиболее добродетельного человека. Это связанно с самой логикой структуры иерархической власти, обусловливающей отчуждение людей друг от друга и разрыв солидарных человеческих связей на основе эмпатии, взаимопомощи и уважения к благополучию, свободе и достоинству. Наблюдения Бакунина и прочих анархистов были сделаны в далёком 19-ом веке, что может вызывать некоторые сомнения в их правдоподобности и актуальности, или же вызывать желание подкрепить эти наблюдения современными исследованиями. Для удовлетворения такого интереса предлагаем вам к прочтению статью Сергея Стрикуна «Власть развращает? Современные исследования», опубликованную в «Просветительском гуманитарном журнале». В этой статье автор делает краткий обзор современных исследований касательно власти и её влияния на психику и моральный облик человека.

Практична порада від Луї Альтюсера. Як читати Капітал? Тому я радив би почати з 2-го відділу - "Перетворення грошей на капітал". По-моєму, неможливо почати (і тільки почати) розуміти 1-й відділ, без прочитання і перечитування всього 1-го тому, починаючи з 2-го відділу. Це не проста порада, але рекомендація, яку я розцінюю як обов'язкову. Будь-хто може підтвердити це на своєму практичному досвіді. Якщо ж почати читати 1-й том від самого початку, тобто з 1-го розділу, то можна загрузнути і, найімовірніше, кинути читання. Або ж можна уявити, нібито все зрозуміло, що навіть ще гірше, бо так можна закінчити тим, що будеш "розуміти" вже зовсім щось відмінне від того, що намагаєшся зрозуміти. Починаючи з 2-го відділу про "перетворення грошей на капітал" усе дуже зрозуміло. Читач може тепер дістатися прямо до серця і суті 1-го тому. Тобто до закону додаткової вартості, який робітники здатні засвоїти без жодних зусиль, бо це наукова теорія, сила, вплив якої вони відчувають щодня - класова експлуатація.