Альманах фантастики "Das ist fantastisch!"

Прочитала вже 6 том «Вбивцебота» - цілком в дусі попередніх. Якщо у вас метч з цією історією – сподобається, якщо ні… навряд ви дочитаєте до шостого тому. Авторка знову кидає героя у пригоду, де треба діяти з обмеженнями. Цього разу Вбивцебот нікого з себе не удає – всі знають, що він – некерований вартмех, але йому заборонили хакати системи (його улюблений спосіб вирішування проблем). І за таких ввідних герой має знайти убивцю, співпрацюючи зі службою безпеки. Мені подобається, як у книгах збирається пазл фантастичного майбутнього. Є капіталістичне об’єднання планет – Корпоративне кільце, де крутяться великі гроші і передові технології. Але багато людей змушені підписувати багаторічні робочі контракти на окраїні обжитого космосу. Фактично, люди летять працювати за їжу, одяг і дах над головою, бо інших варіантів вдома немає. І навіть тут корпорації їх намахують (наприклад, роками не вивозять з віддалених планет, перетворюючи на рабів). На противагу Корпоративному кільцю є незалежні планети з зовсім іншим ставленням до людей. Але і їх мешканцям може загрожувати небезпека, якщо хтось закуситься з корпораціями. От, власне, читаєш і є відчуття лампового кіберпанку, де «панк» незведений до хіппі з розвиненою соціалочкою. І якось тепло посміхаєшся всередині. Якщо говорити про мінуси, то для мене вони такі самі, як в попередніх книгах – кількість андроїдів-персонажів із самосвідомістю давно перевалила за статистичну похибку, але у світі Вбивцебота досі не замислюються над прирівнюванням їх до людей і наданням самостійності. Та й взагалі ніхто не мучиться екзистенціяйними питаннями, що таке людина та особистість? І мені дійсно це так дивно, бо люди в ХХІ ст. закохуються в чат ЖПТ, а люди далекому майбутньому, коли андроїди вже не відрізняються від людей, ставляться до них підкреслено утилітарно і антигуманно. А найбільш «прогресивні» гомо сапієнси просто інфантилізують конструктів, немов якихось домашніх улюбленців. Загалом, історія «Вбивцебота» виглядає як добірка нескінченних пригод без центральної таємниці чи квесту. Але я на неї підсіла і читатиму далі. Видає «Жорж», переклад і видання гарні.