Відродження нації.

З Новим роком, любі друзі!

З прийдешнім Новим Роком, шановні підписники! Через багато пройшли українці минулого року, цього, пройдуть майбутнього. Багато чого змінилося в нашому житті ще з 2014 року. І побажань інакших за мирне небо, спокій в душах, та кінець сутичок між народом я не бачу. Цей рік приніс для мене і, певно, для Вас багато досвіду, нових знань та цікавих пригод. Тому з щирим серцем хочу щоб і прийдешні роки приносили Вам тільки це, ніяк не біль, страх і страждання. Бо майбутні роки обіцяють бути зовсім нелегкими... Пишних святкувань я не планував, та й мало хто їх зараз планує, зате я маю гарний плакат Тичини на стіні та чудову гірлянду) Вдячний всім тим, хто лишився на каналі, бо активність і кількість підписників лише стрімко спадає. Канал не розвивається, бо адмін один, а окрім каналу в нього ще є навчання та багато інших побутових справ! Тому прошу Вашої допомоги. Якщо маєте будь-який цікавий історичний контент, пов’язаний лише з історією України, надсилайте його сюди А якщо Ваші друзі теж захоплюються історією нашої країни - запрошуйте їх в мій невеликий, нестабільний та цікавий канал. А ще, донатьте на ЗСУ! Або хоча б потрусіть ялинку в монобанку))) Сподіваюся, що Ви зараз в безпеці та в колі ваших рідних та близьких. З повагою, адмін Відродження нації.

Новорічна ялинка у Львові, теперішній проспект Свободи, біля Оперного Театру, 1949 рік. Звичний атрибут радянських часів біля ялинки - дід мороз. Після провалу антиріздвяної кампанії радянської влади, вони знайшли нову ідею - адаптації різдвяних символів під радянщину. Влада дала старт для вироблення стандартного ритуалу проведення Нового року. Тоді ж народився соціалістичний образ діда мороза, який приносив дітям не індивідуальні подарунки, а одноманітні пакети з однаковим вмістом. дід мороз мав витіснити і успішно витіснив Святого Миколая та Санта Клауса. На теренах Заходу України дід мороз успішно не прижився, адже подарунки там продовжували дарувати на День Святого Миколая. За часів радянської окупації Заходу України цю традицію було дещо порушено. 📘🇺🇦 Історія України

Вертеп шістдесятників у Львові, 1970-ті роки. Вертеп в більшості своїй був протестом радянській владі. Після нього кдб розпочало масований погром шістдесятників. У 1972 році були засуджені 89 шістдесятників, з них 55 – із Заходу України. Судові процеси тривали до осені. Майже всіх арештованих засудили.

«Люди не боялись приходити під обласний суд. Звісно, реагували на ці судові процеси у Львові по-різному. Хтось старався переходити на інший бік дороги, щоб не зустрітись. Але я не чувся, що ми залякані. Ми підтримували один одного. Художник Богдан Сорока довідався, що в мене буде обшук, то він прийшов до мене свідомо, щоб я не був самотній. Він був останньою людиною, кого я бачив зі своїх друзів ще на волі. Не весь Львів був переляканий»

- зі спогадів одного з дисидентів 📘🇺🇦 Історія України

Окрім того, сьогодні могло б виповнитися 86 років В‘ячеславу Чорноволу, якого Ви всі прекрасно знаєте. На відео - репортаж з привітанням з 55-річчям Чорновола, 1992 рік. Його ідеї викладені чітко і правильно навіть в цьому інтерв’ю - україноцентризм, патріотизм, націоналізм. кпу не давала українцям спокою ще багато років після оголошення української Незалежності, затонувшими в крові мільйонів руками намагаючись знову забрати Україну під своє управління. 📘🇺🇦 Історія України

Христос рождається! Святвечір - велична, повна щирості подія. Тож бажаю Вам смачної куті та мирного неба. І, як завжди, помилуйтеся чудовими листівками УПА (адмін недостатньо оригінальний, не зміг придумати чогось нового і цікавого, але листівки УПА ж теж класні, так?)

Львів. 1990-і. Мирослав Маринович серед молоді Мирослав Маринович - один із багатьох дисидентів та політв’язнів радянського режиму. Був одним з засновників правозахисної Української Гельсінської Групи. Хоча він не такий відомий, як, наприклад, Левко Лук‘яненко чи В’ячеслав Чорновіл, він зробив неабиякий внесок в розвиток правозахисного та народного руху. Можливо, на фото він розповідає молоді одну з своїх важливих ідей, що втілить згодом. Це щире та сповнене емоцій фото символізує фактично волю та душевний спокій, утихомирення після занепаду радянського союзу. 📘🇺🇦 Історія України

Василь Симоненко з дідусем, 1940-і роки Діда Василь дуже поважав та любив, адже той заміняв йому батька, якого в поета не було з самого народження. Дід був наймудрішим і одним з найперших порадників в житті поета. З самого дитинства Симоненко навчався всьому у нього.

В мене була лиш мати, Та був іще сивий дід, — Нікому не мовив «тату» І вірив, що так і слід. І плачу, було, й сміюся, Як слухаю ті пісні… Спасибі ж тобі, дідусю, За те, що ти дав мені…

Вище - відривки з вірша Василя, де той згадує свого дідуся з найтеплішими та найщирішими спогадами. І Ви не забувайте про своїх дідусів та бабусь, спілкуйтеся з ними частіше, якщо і поки маєте таку можливість! 📘🇺🇦 Історія України

Один з прибічників Нестора Махна, так звана його «ліва нога» Кілля Ива, Одеса, 1488 рік. Він був одним з міністрів політичної, гомосексуальної, культуристської пропаганди УНР (Украдєнной Нєвєсти русской) Його відомою цитатою була:

"Ich kann somit in dieser Stunde dem deutschen Volke die größte Vollzugsmeldung meines Lebens abstatten: Als Führer und Kanzler der deutschen Nation und des Reichs melde ich vor der Geschichte nunmehr den Eintritt meiner Heimat in das Deutsche Reich!"

Дякуємо тобі, Миколаю, за викручений гвинтик 📘🇺🇦 Історія України

Моторизована піхота німецьких збройних сил наступає в Україну під час Другої світової війни. Називаючи причини поразок Червоної армії у перші місяці після нападу Німеччини, нідерландський історик Карел Беркгоф у своєму дослідженні значно важливішими, ніж нестача спорядження, зброї, завбачливості керівництва СРСР чи вишколу солдатів, називає «дезертирство і небажання воювати» Це ж дослідження характеризує репресивні дії НКВС, а також застосування тактики «випаленої землі» радянськими військами. 📘🇺🇦 Історія України