Книги українською 🇺🇦

Стоїцизм на кожен день. День 170 Готові й активні Нехай рок знайде нас готовими і такими, що не відають ліні! Такий великий дух, що вручив себе богу. І, навпаки, нікчемний і позбавлений шляхетності той, хто впирається, хто погано думає про порядок речей у світі і хотів би краще виправити богів, ніж себе[257]. Сенека. Моральні листи до Луцилія. 107.12 Що б сьогодні не трапилося, будьмо готові до проблем, до труднощів, до того, що люди розчаровують або збивають з пантелику, - будьмо готові прийняти це і обернути собі на благо. Давайте не будемо бажати повернути час назад або перебудувати всесвіт за своїми уподобаннями. Набагато краще і набагато простіше переробити себе.

Стоїцизм на кожен день. День 169 Напад чи захист? У фортуни руки не такі довгі, як ми думаємо: їй не схопити нікого, крім тих, хто ллне до неї. Тож будемо триматися від неї якомога далі[254]. Сенека. Моральні листи до Луцилія. 82.5-6 Вважається, що Нікколо Макіавеллі захоплювався Сенекою. У трактаті "Государ" він пише: "Фортуна - жінка, і хто хоче з нею порозумітися, повинен бити її і штовхати". Навіть для XVI століття образ жахливий. Однак для безжального і нескінченно честолюбного правителя це було нормою, оскільки само собою зрозуміло[255]. Чи такого мерзенного способу життя ти дотримуєшся? А тепер порівняйте слова Макіавеллі зі словами Сенеки. Він не просто стверджує: що більше ви боретеся з фортуною, то вразливіші для неї; він каже: найкращий шлях до безпеки - створення "незламної стіни філософії". Філософія, пише він, допомагає нам приборкати безумство наших бажань і пом'якшити лють наших страхів[256]. Для спорту або війни ця метафора буде вибором між стратегією нескінченного виснажливого нападу і стратегією гнучкого пружного захисту. У що ви будете грати? Що ви за людина? На це запитання можете відповісти тільки ви. Але було б упущенням не згадати про кінець більшості государів із книги Макіавеллі: мало хто з них щасливо помер у ліжку, оточений люблячими близькими.

Стоїцизм на кожен день. День 168 Потребувати допомоги не соромно Не соромся, коли допомагають; тобі поставлено завдання, як бійцеві під кріпосною стіною. Ну що ж робити, якщо, кульгавий, ти не в силах один піднятися на вежу, а з іншим разом це можливо?[253] Марк Аврелій. Роздуми. 7.7 Ніхто ніколи не стверджував, що ви народилися з набором засобів, необхідних для розв'язання всіх проблем, з якими ви зіткнетеся в житті. Новонародженим ви були практично безпорадні, але потім вам хтось допоміг, і ви зрозуміли, що по допомогу можна звертатися. Так ви поступово дізнавалися, що вас люблять. Що ж, вас, як і раніше, люблять. І ви можете звертатися по допомогу до будь-кого - вам не потрібно боротися з проблемами самотужки. Друже, якщо потрібна допомога - просто скажи.

Стоїцизм на кожен день. День 167 Слухаючи, доб'єшся більшого, ніж кажучи Хлопчику-балакуну він [Зенон] сказав: "У нас для того два вуха і один рот, щоб ми більше слухали і менше говорили"[251]. Діоген Лаертський. Про життя, вчення і вислови знаменитих філософів. 7.1 Поет Гесіод писав: "Найкращим скарбом люди вважають язик неговіркий"[252]. Роберт Грін одним із законів влади називає такий: завжди говори менше, ніж це необхідно. Ми вимовляємо слова, оскільки думаємо, що це допомагає. Насправді це заважає. Якщо дружина виливає свої почуття, нам хочеться відреагувати, сказати їй, як вчинити. Але ж вона просто хоче, щоб її вислухали. І в інших випадках світ намагається подати нам якийсь сигнал, але ми намагаємося відговоритися від проблеми - і від цього стає тільки гірше. Отже, чи будете ви сьогодні частиною проблеми або частиною рішення? Почуєте мудрість світу чи заглушите її ще більшим шумом?

Стоїцизм на кожен день. День 166 Візьміться за іншу ручку Усяка справа має дві ручки - одну, за яку її можна нести, та іншу, за яку нести не можна. Якщо твій брат вчинить несправедливість, не дивись на справу з боку вчиненої несправедливості, оскільки це та ручка, за яку нести не можна. Дивись на справу з того боку, що він твій брат, що він вигодуваний разом із тобою. Таким чином ти візьмешся за ту ручку, за яку можна нести[250]. Епіктет. Енхірідіон. 43 Журналіст Вільям Сібрук настільки страждав від алкоголізму, що 1933 року ліг у психіатричну лікарню: тоді це було єдиним місцем для позбавлення від таких залежностей. В автобіографічній книзі "Asylum" ("Притулок") він розповів історію боротьби за зміни у своєму житті в цьому закладі. Спочатку Вільям дотримувався мислення залежної людини, через що постійно потрапляв у неприємності та бунтував проти персоналу. Прогресу в нього практично не було, і він був на межі вигнання з лікарні. Одного разу йому спала на думку цитата з Епіктета - та сама, щодо двох ручок. "Я вхопився за іншу ручку, - згадував він пізніше, - і рушив далі". Ситуація покращилася. Сібрук з ентузіазмом зосередився на своєму лікуванні: "Я раптово виявив, як чудово, дивно і прекрасно бути тверезим. Немов з усіх речей злетіла якась вуаль, накип, плівка, що покривала їх і для ока, і для слуху". До цього приходять багато залежних людей, які нарешті припиняють чинити по-своєму і відкриваються для мудрості та уроків тих, хто жив до них. Не можна обіцяти, що спроба вхопитися за іншу ручку дасть негайні результати. Але навіщо чіплятися за ту, яка не спрацьовує?!

Стоїцизм на кожен день. День 165 Життя - це поле битви Хіба ти не знаєш, що наше життя - це військовий похід? Один має стояти на варті, інший іти на розвідку, а хтось інший і в бій. '...' Ось так і тут. Життя кожного - це свого роду військовий похід, до того ж довгий і з різними примхами. Ти повинен дотримуватися свого обов'язку воїна і за помахом воєначальника виконувати все, передбачаючи, якщо можливо, його бажання. '...' Тебе поставлено в стрій у державному місті, і не на низьке якесь місце, але довічно членом ради[249]. Епіктет. Бесіди. 3.24.31-36 Письменник Роберт Грін у своїх книгах часто використовує фразу "Як на війні, так і в житті". Цей афоризм варто тримати під рукою, тому що наше життя - битва і в прямому, і в переносному сенсі. Будучи біологічним видом, ми боремося за виживання на цій планеті, до нас байдужій. Будучи окремими особистостями, ми боремося з видами, чисельність яких обчислюється мільярдами. Навіть усередині нашого тіла борються різноманітні бактерії. Vivere est militare - "Жити - означає битися". Сьогодні ви будете боротися за свою мету, борючись зі спонуканнями, борючись за те, щоб стати тим, ким ви хочете бути. Які ж якості необхідні, щоб перемогти в таких численних війнах? Дисципліна. Стійкість. Мужність. Розсудливість. Самовідданість. Жертовність. А які якості програють війни? Боягузтво. Поспішність. Дезорганізація. Самовпевненість. Слабкість. Егоїстичність. Ці якості важливі не тільки на війні, а й у звичайному житті.

Стоїцизм на кожен день. День 164 Тренований розум кращий за будь-який сценарій Тут смішно також говорити: "Порадь мені". Що я тобі пораджу? Ні, казати треба: "Зроби мою думку здатною визначити відповідне ставлення до всього, що б не виходило". '...' Адже якщо стан речей диктуватиме щось інше... ...Ти не потребуватимеш поради[248]. Епіктет. Бесіди. 2.2.21, 24-25 Чудово, якби хто-небудь міг нам показати, що потрібно робити в складній ситуації. Однак значну частину життя ми готуємося до одного, а вчимося для іншого. Приберігаємо ресурси на чорний день в очікуванні якоїсь можливої миті в майбутньому. Проте плани, як зауважив боксер Майк Тайсон, працюють, поки тебе не вдарили по обличчю. Стоїки не прагнуть отримати відповідь на кожне запитання чи розробити плани на всі непередбачувані випадки. І тим не менш вони не хвилюються. Чому? Тому що вони впевнені, що зуміють пристосуватися до обставин і змінитися. Замість складання або пошуку готових інструкцій вони плекають у собі такі вміння, як творчий підхід, незалежність, упевненість у собі, винахідливість і здатність розв'язувати проблеми. У цьому сенсі вони не жорсткі, а еластичні. І ми можемо практикувати те саме. Сьогодні ми зосередимося на стратегії, а не на тактиці. Ми нагадаємо собі, що навчитися краще, ніж просто отримати, що бути гнучким краще, ніж невідступно слідувати якомусь сценарію.

Стоїцизм на кожен день. День 163 Просто не робіть ще гірше Наскільки важче те, що приносять гнів і печаль через що-небудь, ніж саме те, через що ми гніваємося і сумуємо[247]. Марк Аврелій. Роздуми. 11.18 Перше правило ями говорить: "Якщо ви опинилися на дні, перестаньте копати". Можливо, саме цю здорову думку порушують найчастіше. Коли трапляється що-небудь - справи йдуть не так, або нам хтось шкодить, - більшість людей тільки погіршують ситуацію: спочатку зляться і дратуються, а потім топчуться на місці, перш ніж народять якийсь план. Сьогодні поставте перед собою найпростіше і здійсненне завдання: не робити ще гірше. Що б не сталося, не додавайте в рівняння злості та інших негативних емоцій. Не реагуйте заради самої реакції. Залиште все як є. Припиніть копати. А потім знайдіть вихід.

Стоїцизм на кожен день. День 162 У вас вийде Якщо що-небудь дається тобі важко, не думай, що це неможливо для людини, але якщо що-небудь можливе і притаманне людині, вважай, що і тобі воно під силу[246]. Марк Аврелій. Роздуми. 6.19 Є два типи людей. Одні дивляться на тих, хто домігся успіху, і думають: чому вони? Чому не я? Другі думають: якщо вони змогли, чому не вийде і в мене? Перші страждають від ревнощів, у них гра з нульовою сумою: "якщо ви виграєте, я програю". У других - з ненульовою сумою: "виграти може багато хто", і чужий успіх вони сприймають як стимул. Яка з цих позицій штовхатиме вас уперед і вгору? Яка призведе до гіркоти і відчаю? Ким будете ви?

Стоїцизм на кожен день. День 161 Вирішуйте проблеми якомога раніше Немає пороку без виправдання, початок усякого з них скромний і пробачний, зате після він розливається широко. Дозволь йому виникнути - і ти не покінчиш з ним ніякими стараннями. Всяка пристрасть спочатку немічна, а потім сама себе розпалює і набирається сили, розростаючись: легше не пустити її, ніж вигнати[244]. Сенека. Моральні листи до Луцилія. 116.2b-3a Публілій Сир[245] нагадує нам у відомій епіграмі, що річки найлегше перетинати біля витоку. Те саме має на увазі і Сенека. Бурхливі води і смертоносні потоки поганих звичок, поганої дисципліни, хаосу і розладу колись починалися всього лише легкою цівкою. Десь на своєму протязі вони трансформуються в спокійне озеро, або ставок, або навіть у ключ, що б'є із землі. Що ви віддасте перевагу: ледь не потонути під час небезпечного переходу за кілька тижнів або перейти потік зараз, коли це ще просто? Вирішувати вам.