#замітка
Замітка про склад боєприпасів у Кобасній по заявкам трудящихся
Одна з найпоширеніших теорій про склад - це те що його резерви здатні серйозно підтримати вогневу потужність як ЗС РФ так і ЗСУ. І загалом, якщо презюмувати, що на складі зараз дійсно 20 тисяч тон боєприпасів придатних до використання, то так воно і є. Якщо рахувати у вакуумі. За реальний тонаж сперечатись не хочеться + писав про це в огляді. А що ж там по номенклатурі та терміну придатності?
Щодо призначення, то згідно звіту ОБСЄ за 2002 рік на складі були боєприпаси для танків, артилерії (без вказань що за танки й артилерія), міни, патрони для стрілецької зброї та, навіть, авіабомби. Тобто те що цей склад був важливим принаймні за часів совка сумнівів нема. Тим паче через Кобасну проведи одну з найперших у МРСР залізничних колій, що якби натякає.
Взагалі те що в Молдові збудували цей склад немає нічого дивного. У 1940 році Лівий берег Дністра був стартовою точкою початку окупації частини Королівства Румунії, яка тепер є Молдовою. Звідси ж планували ймовірний подальший наступ на Румунію як частину більшого плану по війні з Третім Рейхом. У часи Холодної війни у Молдові почали будувати командні пункти для керівництва не багато, не мало всього Південно-Західного воєнного округу СРСР, зокрема був такий пункт у місті Шолданешти. Також було радіоцентрів зв’язку Генштабу радянської армії. Причина зрозуміла – «підтримка» братського соціялістичного режиму в Румунії та потенційний марш-кидок у бік Югославії. Про підготовку радянського союзу до гарячої війни з НАТО є достобіса анекдотичних історій, але…ну типу вони принаймні дійсно багато будували! Тому якби ЗСУ зайняло склад у 1992 році – це був би дійсно сильний підгон. А от зараз…
Про якість снарядів.
Тут варто ділити таймлайн на період до 2003 року й після. До 2003 року місія ОБСЄ натхненно працювала в регіоні, ходила на екскурсії по складу й писала бадборі звіти, що зара ще трохи й повністю демілітаризуємо Кобасну без жодного пострілу. Були вони такі бадьорі, бо їм дозволяла там перебувати влада РФ. Сама ж РФ вивезла у той таки 2003 рік зі складу більше 16 000 тон боєприпасів при моніторингу ОБСЄ і…припинила через своїх сателітів у Тирасполі роботу місії! Власне потім доля складу перебуває у тумані. ОБСЄ потім ще приїзджало, але ненадовго й без толку.
Окремий мем складу - це те що за ним доглядають як за якимось замком з привидами - тобто ніяк. По останнім даним на складі розміром з 20 футбольних полів працює пару десятків людей + охорона з "миротворців". Ну, як працюють...згідно звіту ОБСЄ за 2006 рік боєприпаси складені сутужно: відсутність палетування, велика щільність, багато сховищ ніяк не промарковані. Це звісно ж не означає, що склад обов'язково взірветься через халтурне ставлення, однак додає роздумів щодо істинної цінності складу для тої ж таки РФ. З інтерв'ю колишнього члена Молдовської РНБО Іона Леху можна дізнатися, що влада ПМР впринципі ні з ким не ділиться технічною документацією по точній кількості, номенклатурі боєприпасів та точних місцях їх збереження.
Тому висновок такий, що вивезли все що могли, а тим, що не змогли, лякають нас і Молдову. При цьому лякати можна хіба рандомним вибухом тисячі снарядів часів Брежнєва. Лякати можна, використати в бою – навряд.