🔴 LAVRA Live

⚠️⚠️⚠️ВНОЧІ РЕЙДЕРИ ЗАХОПИЛИ ХРАМ УПЦ У КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ ◾️Відбулося захоплення кафедрального храму Спаса Нерукотворного УПЦ в м. Корсунь-Шевченківський. За нашою інформацією, 30 травня близько 12 ночі група людей у військовій формі увірвалася на територію святині. Вони зірвали замки та потрапили до храму. Рейдери навмисно чекали комендантської години, щоб розпочати свою спецоперацію. На всю ніч вони зачинилися на території церкви. Злочинна група представляється місцевою теробороною. Втім, в жодного з рейдерів немає розпізнавальних знаків. За даними наших джерел, процесом захоплення храму керує безпосередньо голова місцевого відділу СБУ, який працює по релігійному напрямку, Сергій Слабко. Поліція, присутня на місці, але абсолютно бездіяльна. Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!

29 травня мало відбутися апеляційне засідання на рішення слідчого судді про продовження тримання за вартою православного журналіста Андрія Овчаренка. Або перегляд цього необгрунтованого запобіжного заходу на м'якший. Вже другий місяць журналіст та правозахисник перебуває у СІЗО за сфальшованим звинуваченням. Влада в особі СБУ переслідує Андрія Овчаренка за те, що він виконував технічні роботи на сайті СПЖ. Один із небагатьох ресурсів в Україні, який не боявся об'єктивно висвітлювати терор, який розгорнула влада проти українських християн, вірян УПЦ. 29 травня суддя ухвалив рішення перенести засідання «у зв'язку з недоставкою до зали суду затриманого». Виправдовувалося це тим, що конвоювання журналіста не погоджено зі слідчим. Тобто слідство саме саботувало конвоювання підозрюваного, а суд скористався цим приводом, щоб перенести розгляд запобіжного заходу. А отже, змусити Андрія сидіти далі у СІЗО. Адвокати наголошують, що це не перший випадок, коли слідчий не діє у плані організації конвоювання. При цьому в усі судові процеси, які проводяться з ініціативи слідства та звинувачення, затримані доставляються у строк. Адвокати вважають такі дії порушенням прав підозрюваних на справедливий розгляд апеляційної скарги. І це, безумовно, навмисне діяння, на наш погляд. Розглядати фейкову справу, по суті, звинуваченню не вигідно. Адже можна вже, без вини та доказів, карати журналістів триманням під вартою завдяки брудним маніпуляціям суду. Розправа, це просто показова розправа та знущання. #Orthodox_journalists #Free_UOJ #свободу_СПЖ #UOJ #UOC #persecution_in_Ukraine #freedom_of_belief #freedom_of_speech #Ukraine #СПЖ

НАСТОЯЩЕЕ ЧУДО "В один монастырь пришли и спрашивают: «А у вас чудотворцы есть в монастыре?» И монах ответил: «Ну, смотря что понимать под словом “чудо”. Вы в миру чудом называете исполнение ваших желаний. А мы в монастыре называем чудом, когда человек живёт по воле Божьей». Чудо — это не когда наша воля исполняется: мы что-то просили, и вот просьба исполнилась. Когда человек исполняет волю Божью, живёт по воле Божьей — вот это чудо настоящее!" Митрополит Святогорский Арсений

Ось ще один приклад українського правосуддя: "-Як Ви застосували запобіжний захід, якщо доказів, що він був головою "Миряни" та "Перший Козацький" немає? -Так надо". Все. Ніяких доказів, ніяких аргументів. Суддя прекрасно розуміє, що отець Сергій невинен. Розуміє це і прокурор, і слідчий. Проте, все одно судять. Бо "так надо". Кому "так надо", дозвольте спитати? Тому що, здається, від відповіді на це питання залежить доля нашої країни.

У Черкасах активісти на воротах перед входом до будівлі суду для митрополита Феодосія розстелили портрет патріарха Кирила, зображений на російському прапорі і вимагали пройти по ньому. У відповідь на вимогу митрополита Феодосія забрати це, поліцаї відповіли "А з якого дива?". Зрозуміло, що творити таке біля залу суду - це дикість. Як дикістю є і реакція (а вірніше, її відсутність) з боку поліції. Українці завжди підкреслюють свою цивілізованість та культурність. Проте, такі речі доводять зворотнє. З другого боку, а чи не є все це пропагандою національної символіки держави-агресора? В будь-якому випадку, такий вчинок біля залу правосуддя, як мінімум, говорить про джунглі.

☦️52 роки служіння Церкві 🕊Вітаємо Предстоятеля Укаїнської Православної Церкви із 52-річчям служіння у священицькому сані! 🙏МНОГАЯ ЛІТА, ВАШЕ БЛАЖЕНСТВО!

В той же самий час, в СІЗО знаходяться православні журналісти та православний священик, які нічого не вкрали, ні від кого не брали хабарів, не займалися ніякими протизаконними справами. У них реально проблеми зі здоровʼям і знаходяться вони в жахливих умовах. Проте, ні під заставу, ні з браслетом, ні ще якось, суд їх відпускати не збирається. Чому? Тому що, говорити правду сьогодні в Україні – це більший злочин, ніж брати багатомільйонні хабарі. Тому що, сказати правду про Церкву в Україні - це "зрадити" свою державу, а красти мільйони під час війни – значить, "любити" її. Насправді, ця історія – ще один доказ того, що Українська держава існує ось для таких хабарників та волоцюг, як Князьов. Вони тут господарі та князі, а не простий народ. А на всіх нас вони дивляться як на кріпаків, що повинні працювати задля того, щоб ці князі мали що грабувати. Нас не просто кинули, як співав Кузьма, а "сдєлалі". І все це під прикриттям гасел про "патріотизм". Більший цинізм навіть Орвеллу не снився.

С экс-главы Верховного суда Князева, пойманного на взятке в размере 2,7 миллиона долларов, сняли электронный браслет. Причина – «проблемы со здоровьем» 😂 Смешного в этой ситуации, однако, мало. Сегодня в тюрьмах, в ужасающих условиях, без доступа к нормальной медицине, продолжают находиться журналисты, священники, архиереи. Эти люди не обворовывали народ, а только говорили правду. Чего не скажешь о тех, кого сегодня отпускают на свободу под сомнительными предлогами. Почему эти люди должны страдать, в то время как коррумпированные чиновники и судьи находят способ избежать ответственности?

Паркан навколо зруйнованого храму Десятинного монастиря – це паркан навколо Української Православної Церкви. Але не тільки. Це паркан навколо свободи, демократії, та, зрештою, совісті. Україна сьогодні – це територія, де демократичні цінності та свободи огорожені парканом. Це не можна списати виключно на війну. Тому що, навіть, і особливо, в час війни права і свободи людини – це показник демократичності і цивілізованості країни. Що ж, православним українцям пора звикати до іншого життя. До життя за парканом.