Історія України

Нацисти страчують українських повстанців у Львові біля тюрми на Лонцького 💔 Під час нацистської окупації (1941-1944) на Лонцького було організовано слідчу в'язницю гестапо. У перші дні окупації Львова у в'язниці дислокувалися айнзацгрупи СД (служби безпеки). У цей період в'язні страждали не лише від голоду та знущань слідчих, але й від епідемій тифу. Головною мішенню для гестапо були члени ОУН, масові арешти яких почалися наприкінці 1941 року. У 1942 р. під час допиту у тюрмі на Лонцького було закатовано Крайового провідника ОУН Західних українських земель Івана Климіва «Легенду».

Найдавніша свастика у світі - родом з України Не всі знають, що найстародавніша свастика була знайдена на території сучасної України. Так, на початку ХХ століття у селі Мезин на Чернігівщині проводилися розкопки палеолітичної стоянки давніх людей (близько 18.000 років до н.е.). На мезинській стоянці були виявлені різні культові предмети та прикраси, жіноча фігурка і, зокрема браслети та музичні інструменти з кісток та бивнів мамонта, прикрашені меандром та свастичним орнаментом. Таким чином, на сьогодні, найдавнішу із зафіксованих свастик виявлено саме на нашій землі. І хоча ці давні люди передували індоєвропейцям на багато тисячоліть, цікаво відзначити, що вони були виявлені в надзвичайній близькості до місця, де, як вважають, був протоіндоєвропейський Urheimat (Прабатьківщина). 🟧Забута Спадщина #Інше

Чорнобиль: історії невидимого фронту 26 квітня 1986 відбулася одна з найбільших трагедій у світовій історії. Совєтська імперія намагалася приховати страшну правду й посилала десятки тисяч людей боротися з невідомим ворогом. Це й не дивно, бо найчастіше винуватцем катастрофи вважають саме москву. Поки совєтські вожді проводили парад 1 травня в Києві, іноземні ЗМІ розповідали про подію, що сколихнула свідомість усіх європейців. Без належного спорядження та знань, з наївністю і острахом, бажанням врятувати світ та майбутнє людства, герої-ліквідатори віддавали свої життя заради нас. Сьогодні ми поділимося спогадами кількох із них, згадуючи про їхній подвиг. Спогади взяті з Архіву усних історій Чорнобильської історичної майстерні, а ілюстрації трагедії — з архіву фотожурналіста Ігоря Костіна.

Фотографії Чорнобиля після ядерної катастрофи – 26 квітня 1986 року 💔 1. Знімок українського фотографа Ігоря Костіна, зроблений вранці 26 квітня 1986 року на чорнобильському ядерному реакторі 2. Ліквідатори вимірювали рівень радіації на полях за допомогою лічильників радіації. Їхні протихімічні костюми не захищають від радіоактивності. 3. Після евакуації близько 15 000 жителів з Чорнобиля 5 травня 1986 року ліквідатори змили радіоактивний пил з будівель і вулиць за допомогою «бурди» (патоки). 4. Риба загинула від радіаційної камбали біля штучного озера, яке використовувалося для охолодження Чорнобильської АЕС 5. Ліквідатори очищають дах реактора 6. 1988: Чорнобильська дитина 7. 1989: Демонстрації в Києві з вимогою громадськості ознайомитися з секретними чорнобильськими документами. «Ми вимагаємо Нюрнбурзького суду за Чорнобиль

У цьому відео один з наймоторошніх розмов... 😥 26 квітня 1986 року в Україні відбулася найбільш серйозна ядерна катастрофа в історії людства. На четвертому реакторі сталася вибухова реакція, яка призвела до руйнування реактора та вивільнення великої кількості радіоактивних матеріалів у довкілля.

Два роки тому... 💔 Розпочалася героїчна оборона металургійного комбінату «Азовсталь» у Маріуполі. Маріуполь російська армія атакувала відразу ж, оборона міста тривала 86 днів, з яких 82 у повному оточенні. Ворог наступав з усіх боків, проте захисники боролися до останнього подиху. Їхній подвиг назавжди вписаний в історію України, як і військові злочини російської армії, що підступно вбила багатьох полонених з «Азовсталі» в Оленівці. Сьогодні разом з Асоціацією родин захисників «Азовсталі» ми пропонуємо вам згадати дні оборони Маріуполя та нагадати, що сотні з оборонців досі перебувають у російському полоні.

Змієві вали: фантастичні споруди з прагматичною ціллю Сьогодні нам складно уявити державу без фіксованих кордонів. Однак у середньовіччі все було інакше. Київська Русь не мала надійних природних перешкод для захисту від ворогів(окрім річок, але багато з них влітку можна було перейти бродом). Широкі поля і лани відкривали безкрайні простори для нападів степовиків. Київські князі усвідомили це й звели укріплення довжиною в тисячу кілометрів. Зараз вони виглядають як порослі травою земляні насипи, але колись були нездоланною перешкодою для ворогів. Заважали кочовикам грабувати населення, спалювати міста й села та безкарно йти геть. Як і тисячоліття тому, питання оборонних ліній для України зараз стоїть так само гостро. Пора згадати, що історія має не лише цікаві оповіді, а й повчальні уроки. Як руські князі обороняли столицю? До чого тут Змій? Що захищає краще за стіни? Відповіді на ці й інші запитання в сьогоднішньому дописі.

«Великих і маленьких культур не існує» — інтерв’ю з Маріам Найем Ми поспілкувалися з Маріам Найем — культурологинею, авторкою подкасту про деколонізацію, що також розповідає про живопис і популярну культуру. Окрім цього, Маріам має YouTube-канал про українську літературу. Про цінності українців, об’єднання, спазм пам’яті, вивчення історії, міф величі, боротьбу з імперіалізмом, суперечки, колоніальну свідомість і ментальність у цьому відео!❤️

45 років тому зник Володимир Івасюк 💔😥 1. Володимир Івасюк під час навчання в медунституті , Чернівці , 1972 рік 2. Перше виконання пісні "Червона рута" на Театральній площі в Чернівцях. Із Володимиром Івасюком співає Олена Кузнецова, 1970 рік 3. Ведучий Олександр Масляков бере інтерв’ю у Володимира Івасюка. Чернівці, 26 лютого 1972 року 4. Володимир Івасюк і Софія Ротару в Розтоках, 1975 рік 5. Володимир Івасюк на телебаченні, 1969-1970 роки

Фотографії українців, зроблені австро-угорськими військовими під час Першої світової війни. Частина ІІ 😍 1-2. Ринок в Бродах, Галичина, початок 20 століття 3. Збір врожаю в районі Стрия, Галичина, початок 20 століття 4. Селяни в Опорець, Галичина, початок 20 століття 5. Український святковий костюм в Калуші, Галичина, початок 20 століття 6. Дівчата в українських святкових вбраннях 7. Селянські діти в Перегінському. Галичина. Лютий 1916