Freshcode Training Center

Дізнаймося, як ти розбираєшся у ШІ 😉 #fresh_tests

Багато кандидатів трохи нервують, коли чують: «Наступний етап — Tech-interview» 😥 ⠀ Насправді все не так страшно. Це просто технічна співбесіда зі спеціалістом із команди — розробником або техлідом. На ній перевіряють твої знання, логіку мислення і підхід до вирішення задач. ⠀ І хороша новина: до такого інтерв’ю можна підготуватися. Читай далі, щоб дізнатися як 😉 ⠀ Як зазвичай проходить Tech-interview Формат може відрізнятися залежно від компанії 👆 Але найчастіше Tech-interview — це: 🔹 розмова про твої знання технологій; 🔹 питання про базові концепції — мови програмування, інструменти, процеси; 🔹 невеликі технічні задачі; 🔹 обговорення твого коду або навчальних проєктів; 🔹 інколи — live-coding (коли просять написати кілька рядків під час співбесіди). Чого насправді чекають на Tech-interview Спойлер: не ідеального кандидата 🙃 Інтерв’юери дивляться: 🔹 чи розумієш ти базові принципи; 🔹 як мислиш, коли працюєш із задачею; 🔹 чи вмієш пояснювати свої рішення; 🔹 чи можеш визнавати, що чогось не знаєш. Тому іноді хід думок важливіший за правильну відповідь 👆 Як підготуватися до Tech-interview Перше, що варто зробити — повторити базу. Не обов’язково переглядати весь курс, але важливо освіжити у пам’яті ключові теми: основи мови програмування, базові концепції, роботу з інструментами тощо. Друге — переглянути свої навчальні проєкти. Імовірно, інтерв’юеру буде цікаво не тільки що ти зробив, а й чому саме так вирішив 🤓 Що ще допомагає на Tech-interview Є кілька простих речей, які підвищують упевненість кандидата: 🔹 потренуватися розв’язувати задачі; 🔹 повторити популярні питання з Tech-interview; 🔹 підготувати коротку розповідь про свої проєкти. Ще один момент, про який часто забувають: ти теж можеш ставити питання. Наприклад: 🔹 які технології використовує команда; 🔹 як організований процес розробки; 🔹 як виглядає типовий робочий день. Це показує зацікавленість і допомагає зрозуміти, чи підходить тобі робота у цій команді 😎 І маленький секрет 💫 Багато джуніорів уявляють Tech-interview як щось дуже складне. Насправді це просто розмова з людиною з індустрії, яка хоче зрозуміти, чи зможете ви працювати разом. Тому найкраща стратегія перед Tech-interview: 🔹 повторити базу; 🔹 потренуватися пояснювати свої рішення; 🔹 не боятися казати «я цього ще не знаю, але обовʼязково вивчу». Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉 #fresh_career

Розібратись глибше з цими термінами зможеш на нашому курсі з проєктного менеджменту 😎

Випробуємо твої знання з проєктного менеджменту та бізнес-аналітики? 😉 #fresh_tests

Знаєш це відчуття, коли відкриваєш ноутбук і раптом… стає дуже треба помити посуд або відповісти на всі повідомлення? 😉 Це нормально. Нам складно підступатися до великих завдань. Особливо, коли у нас забагато очікувань. Але навчання стає легшим, якщо прибрати тиск і зробити його зрозумілішим 😌 Читай далі, щоби розібратися, як це здійснити 👆 Занадто високі очікування Ти намагаєшся опрацювати величезний обсяг інформації за один підхід. Та мозок швидко втомлюється, а увага — розсіюється. І за кілька годин ти відчуваєш не прогрес, а виснаження. Через це наступного разу вже не хочеться вчитися 😌 Що робити Заміни один довгий «марафон» на серію коротких забігів. Приділяй навчанню лише 15–20 хвилин, але зосереджено. Це знімає страх перед обсягом інформації і допомагає легше почати. Краще вчитися потроху, але щодня, ніж раз на тиждень осягати неосяжне 👆 Відсутність видимого прогресу Навчання часто схоже на спробу наповнити по краплі велику бочку. Ти працюєш годинами, а здається, що всередині все одно порожньо. Коли мозок не бачить швидкого результату, він автоматично вмикає режим економії. І мотивація падає до нуля 🥲 Що робити Зміни фокус із відчуттів на факти. Прогрес у складних темах рідко буває миттєвим. Тому фіксуй невеликі перемоги. Завершене завдання, розібраний абзац чи навіть одна виправлена помилка — це докази того, що ти рухаєшся 💫 Немає стабільного часу Чекати на «настрій» або вільне вікно — це стратегія, яка майже ніколи не спрацьовує. Без чіткого місця у розкладі навчання завжди програє терміновим справам, гортанню стрічки або бажанню просто відпочити 😬 Що робити Зроби навчання частиною рутини. Признач конкретний час. Наприклад, перша година після ранкової кави або після повернення додому. Коли є стабільний слот, мозок звикає до ритму і з часом перестає чинити опір 😎 Відсутність плану Коли ти відкриваєш матеріал і не знаєш, за що хапатися, мозок сприймає це як загрозу. Кожен старт перетворюється на стрес. Треба щось шукати, вибирати, згадувати. Простіше взагалі не починати й відкласти все «на завтра» 😌 Що робити Готуй «точку входу» заздалегідь. Завжди май чіткий наступний крок. Наприклад, подивитися конкретний урок, зробити одне завдання, виправити помилку. Мозку легше рухатися, коли він знає, що робити далі 👆 Самотність у процесі Спиратися лише на власну силу волі — це як їхати на акумуляторі, який постійно сідає. Коли втома накопичується, самодисципліна здається занадто дорогою розвагою. І ти просто «вимикаєшся» 🪫 Що робити Знайди зовнішній ресурс, який буде «підживлювати» твій ритм. Наприклад, ментор та дедлайни. Вони триматимуть тебе у ритмі навіть у дні, коли нічого не хочеться робити 💫 Ідеалізація навчання Ми часто ведемося на картинку, де навчання — це суцільний «потік», натхнення та захопливі інсайти. Коли стає нудно, складно або доводиться зазубрювати щось нецікаве, здається, що ми щось робимо неправильно 😒 Що робити Прийми той факт, що навчання — це праця. І вона не завжди приносить задоволення в процесі. Бувають дні, коли ти просто «лупаєш сю скалу», а не «летиш на крилах». Тож не чекай натхнення, просто роби необхідний мінімум 😉 Втручання подразників Телефон, соцмережі або раптові побутові справи — це ідеальні «схованки» для мозку. Кожного разу, коли ти відволікаєшся на сповіщення, ти втрачаєш не секунду, а весь ритм, на відновлення якого йде ще 10–15 хвилин 😬 Що робити Не сподівайся на залізну витримку. Краще створи «стерильну зону» хоча б на короткий проміжок часу. Вимкни сповіщення або залиш телефон в іншій кімнаті. Коли навколо немає подразників, мозку залишаються лише два варіанти — вчитися або нудьгувати. Зазвичай він обирає перший 🤓 Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉 #fresh_advice

Перевір свої знання або інтуїцію 😉 #fresh_tests

Ревʼю — це не критика, а спосіб покращити якість рішення. Іноді це швидкий апрув. Інколи — кілька раундів коментарів і доопрацювань. Кінець робочого дня. Мерж і завершення задачі Коли зміни заапрувлені, Олексій мерджить гілку у main. Main — основна гілка репозиторію, що містить актуальну версію продукту. Merge — це додавання змін з гілки Олексія до основної версії продукту. Після цього: 🔹 задача закривається у Jira; 🔹 зміни потрапляють у релізний процес; 🔹 команда рухається далі. І так — день за днем. Що це означає для початківця? Розробник — це не просто «людина, яка пише код». Це спеціаліст, який: 🔹 розуміє бізнес-логіку; 🔹 аналізує систему; 🔹 приймає технічні рішення; 🔹 відповідає за якість змін; 🔹 працює в команді. Навички, які допомагають найшвидше: 🔹 аналітичне мислення; 🔹 уважність до деталей; 🔹 комунікація; 🔹 системність. Професія розробника — це постійне навчання, відповідальність і робота з невизначеністю. Але й велике задоволення, коли твоя фіча потрапляє в реальний бізнес і починає приносити користь клієнтам 😊 Було корисно? Залишай реакцію цьому допису 😉 #fresh_knowledge

Сьогодні ми познайомимось з Олексієм — колишнім працівником поліції, який вирішив перейти у сферу ІТ 🤓 Поточна роль Олексія — розробник. Він працює у продуктовій команді над великою і складною системою 👨‍💻 На прикладі його дня розберемося, чим живе розробник, як народжується фіча і чому «написати код» — це лише частина роботи 👆 Ранок. Пріоритети та вибір задачі Робота Олексія починається з того, що він відкриває ноутбук і заходить у Jira. Перше завдання — дослідити беклог і зрозуміти, які задачі зараз найпріоритетніші. Jira — це система для управління задачами в команді. Простими словами, це електронна дошка, де команда бачить, хто і що робить, а також — що вже зроблено. Беклог — список усіх задач, які заплановані до виконання, але ще не взяті в роботу. Він переглядає опис задачі, дивиться на теги, оцінки, залежності. Далі обирає одну — або ту, що виглядає найбільш зрозумілою, або ту, що є критичною в межах поточного скоупу. Скоуп — це перелік конкретних задач, які команда домовилась зробити, наприклад, протягом двох тижнів. Після цього Олексій пише тімліду: «Можу взяти цю задачу?». Якщо заперечень немає, переводить її у статус In Progress, і починає працювати. Дослідження. Зрозуміти бізнес, перш ніж писати код Перш ніж щось імплементувати, потрібно чітко зрозуміти, як фіча має працювати з точки зору бізнесу клієнта. Наприклад, якщо користувач не має платної підписки, він не може зберігати більше 3 ГБ файлів. Або якщо документ не заповнений повністю, його не можна відправити на погодження. Фіча — функціональна можливість системи. Ідеальний сценарій — усе зрозуміло з опису задачі та документації. Але так буває не завжди. Якщо виникають питання, їх потрібно обов’язково уточнити у тімліда або команди ДО початку роботи. Неправильне припущення на старті може зекономити 5 хвилин і коштувати кілька годин переробок. Коли бізнес-логіка стає зрозумілою, починається технічний етап: потрібно визначити, які саме модулі в кодовій базі доведеться змінювати. Кодова база — весь існуючий код проєкту. У великих проєктах кодова база може складатися з тисяч файлів. Наприклад, кожні 20-30 файлів можуть бути окремим модулем системи. Тому важливо розуміти, де саме вносити зміни. Іноді — тільки в одному модулі, а інколи — у кількох взаємозалежних одночасно. Імплементація. Найвідповідальніша частина Починається друга половина дня. Далі — імплементація. Імплементація — безпосереднє написання коду для реалізації функціоналу. Кожен рядок коду має бути виваженим. Розробник думає не тільки про те, щоб «воно працювало». Він враховує: 🔹 чи не зламаються інші частини системи; 🔹 як код вплине на швидкість роботи продукту; 🔹 чи буде його легко зрозуміти іншим розробникам; 🔹 чи вийде просто змінити цю логіку у майбутньому. Розробник постійно балансує між швидкістю і якістю. Написати «щоб працювало» — недостатньо. Потрібно написати так, щоб це не зламало нічого іншого. Тести та перевірки Коли код написаний, наступний крок — тести. Вони перевіряють, чи правильно працює нова логіка і чи не зламалися існуючі сценарії. Після цього Олексій перевіряє типи даних, запускає лінтери, проганяє тестовий набір і перевіряє фічу вручну. Перевірка типів — це контроль того, щоб у функцію, яка працює з текстом, випадково не передали число або інший невідповідний тип даних. Лінтер — інструмент для перевірки стилю та якості коду. Тільки коли все працює стабільно, можна переходити до наступного етапу. Pull Request і ревʼю Олексій закінчив писати код. Але просто додати його в основну версію проєкту не можна. Щоб працювати безпечно, кожен розробник створює окрему гілку — це як копія основного коду, у якій можна експериментувати і нічого не зламати для інших. Коли задача готова, Олексій створює Pull Request. Pull Request — це запит до команди: «Я зробив зміни. Подивіться, будь ласка, чи все ок, і чи можна додати їх у основний код». Тепер Олексій може очікувати код-ревʼю. Код переглядають: 🔹 розробники з команди Олексія; 🔹 розробники з суміжних команд; 🔹 іноді — архітектори; 🔹 а також — автоматичні боти (аналізатори коду).