Кубанское казачье войско

Фраза, месяц назад облетевшая интернет, написанная нашим погибшим бойцом "Вольфом" Дело живëт, сопротивление продолжается Мы готовы ко встрече с обречëнными наступающими красными ублюдками!

Так сложилось, что главными имперцами в постсоветской РФ выступили неолибералы во власти и социал-либералы в оппозиции. Это неисправимо, а не решаемо, как ошибочно посчитали патриоты и традиционалисты Они выбрали стратегию изменения РФ изнутри системы, полагая, что имперский курс даст им преимущество над либералами, и... Проиграли Проиграли очень громко и позорно И сейчас, глазами военного из 2024 года, действительно, только тотальная война на уничтожение поможет подлинно патриотическому перевороту Но не против Украины... А против Москвы и Петербурга, а точнее, сформировавшихся там элит

Впрочем, мы согласны, что всё патриотическое российское движение должно объединиться против диктатуры антинародных клептократов Поэтому призываю разумных атаманов и добрых казаков из реестровых сообществ подумать над тем, чтобы присоединиться к Вольно-Казачьему Отряду, и получить свой Присуд по праву

@ Ты Гиркин-Стрелков, 10 монархистов-белогвардейцев из 10 @ Прошёл долгий путь авантюриста-фсбшника в разных конфликтах @ Ты создал Новороссию, как явление @ План провалился, и тебя выкинули из власти @ Ты не сдался и продолжил готовить новые проекты в РФ @ Активно поддерживаешь войну @ Критикуешь руководство ВС РФ за неэффективность и позор твоей России @ Не поддержал Пригожина и стал на сторону Путина, поскольку видел в Поваре деструктивную силу, работающего на врага @ Сел в тюрьму @ Твоё сегодняшнее амплуа в патриотических изданиях для масс: ХОЧУ В РДК, ПУТИН ВОР, СЛАВА УКРАИНЕ

Современная Россия это плоть-от-плоти СССР, его правоприемник, осколок, что провозгласил себя продолжаетелем большевицкого дела. Как бы казаки не хотели в современной Москве видеть Российскую Империю – той России больше нет. И даже современная Украина имеет больше правоприемства, будучи признаной ещё Временым Правительством. При власти находятся люди, что совершенно оторваны от своих корней. Они не казаки, не украинцы, не русские, и не какой-угодно народ, кроме славно известного советского. Эта власть, никогда не будет представлять наши интересы. И это очевидно, ведь мир – никто не подписывал. Это не сделали белые, это не сделали казачьи войска, никто из нас не сложил своё оружие в этой вековой войне. Борьба всё ещё идёт. Не удивительным является факт существования реестрового казачества, по функционалу схожий с советскими народными дружинниками. Эту структуру создали для коллаборации местного населения, чтобы не допустить сепаратизм и предать забвению образ казачих наций. И даже хорошие идут туда, занимая пораженческую и примирительную позицию, не находя сил к борьбе. Не должно быть казаков украинофилов и московофилов, есть лишь борьба казачества с необольшевизмом – если это не усвоить, мы можем проиграть, как сотню лет назад белое движение проиграло на казачем вопросе. Когда устроив деникинский террор по-отношению к великим казачим деятелям, внеся сметение в стройные ряды. Наш пусть сложен и тернист, но мы ждём вас в Вольно-Казачем отряде Русского Добровольческого Корпуса, новых бойцов за свободу и правду, за честь и достоинство. Будьте сильными! Будьте храбрыми! Будьте казаками!

КОАЛИЦИЯ создана! Её основателями стали: АНВ, Альянс, Кавказский Союз, SSS В общий список участников вошли: Всемирный Чеченский Конгресс Карельское Национальное Движение Чувашский-Волжско-Булгарский Дипломатический Совет Казачье национально-освободительное движение "Ѣзиковъй Ѣртаул" Кубанское Консервативное движение "Січова Братія" Высший совет Ногъайского народа Дагестанский Национальный Центр Свободная Бьярмия/Поморье Помо́рска Слобо́да Общественная организация "Сильный Азербайджан" Round table - Free Caucasus Chechen United Force (Единая Сила) Свободная Удмуртия Совет Кубани-Черкесии Зеленый Клин Аланская Тюркская Платформа Северский Край Sӧd Yus - Сьӧд Юсь Национально-освободительное движение Удмуртской Республики Коми WhiteIngria ТУЙБАН КЕРДО (Меря) Марийцы Леуку Айеке-Тиермеса (Саамы) Мокшень Ломаньтналонь Комитетсь Силы Безопасности: Кавказский Легион Тбилиси Черный орел Батальон имени Шейха Мансура Батальон "Братство", основанный Дмитро Корчинским Армянский Легион Багратуни Батальон Имама Шамиля Черный Мост Экстремист ВОССТАНИЕ МАШИН СКРЕПАЧЬ Автономные партизаны Белгородская Народная Республика ОВОД «Свобода и Воля» - Новгородская Вечевая Республика Воронежская Республика Карельский Национальный Батальон NORD Вольно-Казачий Отряд В конце мая мы планируем провести конференцию в Киеве на тему "стратегия трансформации россии", где подпишем учредительные документы. Однако фактическую союзную деятельность мы уже начали, и её результаты дадут плоды в виде реализации нашей общей цели

​​Так, не Вермахтом єдині, пропоную вам почитати трішки про колаборантів – червоних козаків у Німецько-Радянську Війну. Оскіки у ме тут книжка, я буду постити перекладені цитати. Автора не вказую, совковий підарас, зразу видно, може під кінець книжки зміню думку, але покищо очевидно – не база. Проте, й альтернативу знати та вивчати тре. Бої кубано-терських козацьких частин в літку 1941 року У середині червня 1941 р. прикордонники доповідали командирам частин про зосередження великих сил піхоти та танків уздовж державного кордону СРСР. 19 червня командир 6-ї Чонгарської Кубано-Терської кавалерійської дивізії на прохання начальника 87-го прикордонного загону вислав від дивізії на допомогу заставам два кавалерійські ескадрони, посилені двома взводами танків 35-го Кубанського танкового полку дивізії. О 3-й годині 22 червня 1941 р. за вказівкою командира 6-го кавалерійського козачого корпусу генерала Нікітіна І.С. 6-ту кавдивізію було піднято по бойовій тривозі і рушило до кордону. За годину козача дивізія генерала Константинова М.П. разом із частинами 1-го стрілецького корпусу 10-ї армії вступила у бій із гітлерівськими загарбниками, що наступали у напрямку Ломки. Першим вступив у бій 94-й Білоглинський Кубанський козачий кавполк підполковника Н.Г. Петросьянця, потім підійшли 48-й Білоріченський Кубанський та 152-й Ростовський, Терський козацькі кавполки підполковників Рудницького В.В. та Алексєєва Н.І. Козаки стійко билися, займаючи оборону широкому фронті. У нерівному бою загинуло багато козаків та командирів, у тому числі командир 94-го кавполку підполковник Петросьянц Н.Г. Зважаючи на чисельну перевагу противника і при пануванні його авіації в повітрі частини дивізії, несучи великі втрати, змушені були відходити у напрямку Ломжа, Білосток, Волковиськ. 36-та кавдивізія козацького кавкорпусу, піднята по тривозі, виступила на з'єднання з 6-ю козачою дивізією на ломженський напрямок. Марш відбувався під безперервним впливом авіації супротивника. Надвечір 22 червня 36-а кавдивізія генерала Зибіна О.С. вийшла на південний схід від Білостока до району Новосад, Заблудів. Зважаючи на загрозу обходу німецькими військами флангів західного фронту командувач фронтом генерал армії Павлов Д.Г. вирішив силами 6-го механізованого корпусу та 6-го козачого кавкорпусу 10-ї армії та 11-го механізованого корпусу 3-ї армії нанести контрудар у фланг ворожому угрупованню, що надходило з сувалківського виступу. Але контрудар здійснити не вдалося. Рухливі з'єднання 10-ї армії були втягнуті в бої на широкому фронті і не змогли зосередитись у районі Білостока, перебуваючи на відстані 12-14-годинного переходу. Протягом 23 та 24 червня 36-а кавдивізія та частини 6-го мехкорпусу вели завзяті бої в районі Сокулки, на південь від Гродно, скувавши до 4-х піхотних дивізій противника. Наприкінці червня великі танкові з'єднання противника з'єдналися на схід від Мінська і оточили війська 3-ї та 10-ї армій, що відходили від Гродно та Білостока. До 8 липня продовжувався героїчний опір військ Західного фронту в районі Налібоківська пуща, Новогрудок, Стовпці. Залишки частин і з'єднань виходили з оточення дрібними групами, багато хто загинув, потрапив у полон, а ті, хто залишився в тилу ворога, розгорнули боротьбу з окупантами у складі партизанських загонів. Бойовище на Кубани!

​​"Останній запорожець Кубані" За авторством Андрія Чорного Вступ Кубанський козацький отаман Андрій Шкуро належить до найвидатніших та найлегендарніших представників Кубанського козацького війська. Його ім'я нерозривно пов'язане з вільною Кубанщиною та її боротьбою за свободу і право існувати на цій землі. Адже червона Москва, оголосивши війну кубанському козацтву в 1917 році, нищила його на корінь два десятиліття до кінця Другої світової, що їй, на жаль, більшою мірою і вдалося. Щоб краще зрозуміти особистість Шкуро, особливості того періоду, в який він жив і боровся, а також мотиви кубанських козаків, варто коротко спинитися на історії Кубані та її війська. Заселення краю українськими козаками відбулося наприкінці ХѴІІІ століття, коли царський уряд передав ці землі чорноморським козакам у вічне володіння. Кубань, яку надали чорноморцям (колишнім запорожцям) не була таким ласим та багатим краєм, яким стала пізніше. Чорноморці ще до другої половини ХІХ століття мусили цю землю виборювати в постійних війнах з гірськими народами черкесами й адигейцями, ногайцями та іншими. У постійних походах, колонізуючи Північний Кавказ, вони гинули від малярійних хвороб. Тому Чорноморське військо чисельно не могло стрімко збільшуватися, а деякі його представники навіть почали тікати за Дунай. Усе це і стало причиною рішення уряду заохочувати переселення в декілька етапів українського населення з колишньої Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини. І десятки тисяч українських сімей ринули на Кубань, що цілком утвердило український етнічний характер регіону. В 1860 році відбулося створення Кубанського козацького війська (ККВ) шляхом об'єднання Чорноморського козацького війська та Лінійного кавказького війська в одне ціле. Лінійні козаки з'явилися на Північному Кавказі з метою колонізації краю царським урядом раніше за українських чорноморців, та в переважній більшості військо складалося з донських, волзьких та терських козаків. Утім після об'єднання з чорноморцями, які і чисельно, і організаційно були потужнішими за лінійців, український характер Кубанського війська став домінантним. Але кастовість війська вже з другої половини ХІХ століття, коли до нього не приймали вихідців з інших станів населення, відсутність прямого сполучення кордоном з Україною з одного боку був Крим, з іншого область Війська Донського, призвели до особливого розвитку козацької ідентичності. Хоча загалом культура, побут, мова та етнічний характер лишалися надалі українськими до революції 1917 року. Що власне і виявилося в створенні Кубанської Ради та Республіки. Більша частина членів Ради була за створення союзу з Україною або цілковите об'єднання Кубані з «матір'ю». Але події як на Кубані, так і в Україні перекреслили цей задум. Бойовище на Кубани!

Луганщина, осень 2023 Два бойца ВКО работают с РПГ по выявленным вражеским позициям

Як тіки побачив цю новину, неймовірно сильно горів від цієї хуйні. Не плянував нічого писати, але вже прикипіло неймовірно сильно, тому репостну хоча-б се. Вічна пам'ять братам, що поклали голову в боротьбі з необільшовиками. Слава Козацтву! Бойовище на Кубані!