Into the Void 🇺🇦

Якщо ви поспали за ніч десь години дві, потім вам в спині проковиряли дірку, наклали 4 шви, сказали : "ну, удачі. Пийте антибіотики і кстаті ніяк фіз навантаження місяць 😊🙏" - підфарбуйте очі червоним. Червона підводка - так, саме це я і планувала. 😒

Друзі, а чи є у мене тут хтось, хто міг би на волонтерських засадах, або за мінімальні кошти намалювати шеврон підрозділу РЕБ мого чоловіка? ТЗ: Брутально, круто, і щоб всі хотіли такий самий 🥲

Хотіла сходить на крису і нікому нічого не показувать, але я хочу щоб трошки більше людей дізнались про це місце. Сирецький дендропарк. Він трошки як той Борис Бритва - хрєн попадеш, але особисто для мене абсолютно вартувало деякого зусилля щоб там опинитись. Занедбаний і тим прекрасний. Безлюдний. Оце от ідеальне місце для міні-ларпу про фей. Так-так, я народилась і все життя живу в Києві, але дісталась сюди вперше. Бо жила 20ть з гаком років навпроти великого ботсаду, відповідно, нафіга мені треба був ще якийсь?😅

Поки шукала фотки з ККУ знайшла Фуріозу вдома 😆 Фотка як раз року виходу 4го Макса.

Kindly reminder: перевіряйте родимки. Особливо якщо у вас, як у мене в сім'ї були випадки злоякісних утворень. Дешевше то видалити, поки воно не встигло зробити вам велику проблему по шансах на все життя. Якщо треба рекомендація: Клініка MyDerm на Лівобережній, лікарка Наталія Зла. Отакий 🤌 спеціаліст.

Вдячна всім за запрошення, або пропозиції скласти компанію на ФанКон, але... Я гарантовано знаю, шо похід на фестиваль зробить мені дуже боляче, бо останній наш великий, справжній ККУ був двома днями концентрованого, абсолютно безхмарного щастя. Наскільки взагалі людина може бути щасливою - отакою я була. І так більше не буде. Хто б там що не казав, що буде якось інакше, але теж добре... Ні, не буде. Занадто багато зла сталось. Занадто багато шкоди завдано. Спогади у мене ці ніхто не відніме, але створювати якісь нові я шось не готова.

Дівчата нагадали за одне з моїх кращих фото ever 😁

Всьо. Останнє і я піду спать. Вибачте, жопа горить трошки. 🤣Попередній фільм був прям культурним феноменом і мемо-генеруючим продуктом. Одне what a lovely day чого вартує. Музика... Музика, бляха! Brothers in Arms навічно прописався в моєму плейлісті. Фільм ВЕСЬ складався з якихось яскравих моментів. Сяяв, як хромований агрегат на сонці. От чесно, у мене не було ніяких хороших очікувань, я вже звикла, що кіноіндустрія зараз переживає не кращі часи, та і планка четвертим Максом була задана прям височенька, але ж... І фільм навіть не поганий він просто посередній (і отут має бути та гіфка де Несмертен каже: "Посередньо!"). Ну, буду надіятись, шо дєдушка Міллєр ще буде жить довго і в наступний раз покаже нам по чьому бєнзак у Бензограді.

Так, ну Фуріозу ми подивились... Скажу тіко, шо це був один з кращих моїх походів в кіно за дуже-дуже довгий час, але саме кіно до якості проведеного часу не має жодного стосунку 🤣😭 От саме це я і хочу запам'ятати, бо морда тріснула від сміху. Подякую за це Мішанє, Саше, Панку і носу Хемсворта. #srained_glass