Ю.Г. | Юрій Гудименко
29 500
Obunachilar
-1124 soatlar
-617 kunlar
-21330 kunlar
Post vaqtlarining boʻlagichi
Ma'lumot yuklanmoqda...
Find out who reads your channel
This graph will show you who besides your subscribers reads your channel and learn about other sources of traffic.
Nashrni tahlil qilish
| Postlar | Ko'rishlar | Ulashishlar | Ko'rish dinamikasi |
01 Проголосуйте зараз у додатку «Київ Цифровий» за перейменування вулиці Вузівської на честь морпіха Максима Токарева.
Це 30 секунд, але це важливо. Дякую вам. | 16 130 | 51 | Loading... |
02 Як знав. | 12 944 | 12 | Loading... |
03 Media files | 25 635 | 322 | Loading... |
04 Media files | 15 076 | 71 | Loading... |
05 Лох. | 28 784 | 285 | Loading... |
06 І все ж таки мені категорично не подобається стара радянська традиція з «містами-героями», яка була заново введена на початку повномасштабки.
Проблема, як завжди, з сенсами. Міста не захищають себе самі і стати героями не можуть. Це люди захищають міста, а не міста захищають людей.
Тому повторю не свою, але дуже правильну думку. У цій війні має бути два статуси для міст: міста героїв і міста-фортеці. Міста героїв – це ті, де ЦИВІЛЬНЕ населення вчиняло опір окупантам, як у Енергодарі, Мелітополі, Херсоні, інших містах. І міста-фортеці – це ті міста, які оборонялися ВІЙСЬКОВИМИ і де точилися важкі бої як у місті, так і під його стінами: Маріуполь, Харків, зараз Авдіївка і Часік.
Так, міста теж гинули на цій війні. Міста були пораненими, скаліченими, з них витікало життя. Але міста постають з попелу, а люди уходять назавжди, ризикуючі одним життям і віддаючі його за інших.
Саме тому «місто героїв», а не «місто-герой». Бо люди уходять назавжди. | 26 253 | 92 | Loading... |
07 Media files | 30 525 | 562 | Loading... |
08 Media files | 25 409 | 171 | Loading... |
09 Йобаний ти фейсбук. Sexual exploitation, значить. | 27 053 | 95 | Loading... |
10 Куплю бейсболку, дорого. | 37 789 | 227 | Loading... |
11 🔊 Розіграш блютуз-колонки, але не простої, а майже золотої.
Отже, що ми маємо?
JBox 5 — топова колонка , виготовлена з тубуса від ПТРК "Javelin". Унікальний пристрій, ручна робота, українське виробництво.
• Потужність — 600 Вт
• Від 2 до 8 годин безперебійної роботи
• Бонусом — підпис начальника ГУР МО Кирила Буданова
• Колонка обладнана спеціальними обмежувачами на прослуховування російського репу. Спробуєте включити й через годину до вас приїде СБУ. Жартуємо, ми ж знаємо, що ви таке не слухаєте.
• Більше технічних характеристик — на сайті виробника
Умови розіграшу традиційні:
♦️Донат на 500 гривень та скріншот донату.
♦️Чим більше донатів по 500 гривень, тим більше шансів. ОБОВ'ЯЗКОВО надсилайте скріншот вашого донату у бот — @d7channelbot (https://t.me/d7channelbot)
♦️Розіграш триватиме до 14 травня, переможця визначимо за допомогою рандому. Про це буде пост на каналі.
Бажаємо успіху!
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/6ggJDmg9pj
🏦 Номер банки — 5375411206318060
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169335100475223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family») | 20 734 | 45 | Loading... |
12 Друзі, ідея з підсиленням фаховими людьми різних владних органів одна з основних, яку ми розвивали від ДемСокири всі ці роки. І зараз мова йде про робочу групу при МінОборони по такмеду і медичному забезпеченню.
Прошу витратити час і проголосувати за Ганну Майбороду. Вона з командою ще з часів АТО послідовно займається питанням медичного забезпечення, а її організація ГО «Всеукраїнське обʼєднання «Патріот» багато зробила для навчання і забезпечення медициною Сил Оборони. Ми, як ДемСокира, кілька разів спільно допомагали один одному з ГО «Всеукраїнське обʼєднання «Патріот», коли в нас чи в них чогось не вистачало з такмеду, щоб швидко відправити чергову партію аптечок на фронт.
Від себе додам, що усі ці бої за перезавантаження Бюро економічної безпеки почались саме з професійної і самовідданої роботи Ганни в кадровій комісії.
Тому витратьте час та віддайте свій голос за Ганну Майбороду (ГО «Всеукраїнське обʼєднання «Патріот»).
Зараз витратьте. Бо все як завжди "на вчора" і голосування закінчується 01.05.2024 о 10:00. Дякую!
https://docs.google.com/forms/d/1c_4GTLiEPhWJVQ_WadrBWnB5goYUzhILsE0WamIEs9c/viewform?edit_requested=true | 17 553 | 54 | Loading... |
13 Я вже постила цю картинку на минулій презентації Юри Гудименка (на іншому фесті), але таке гріх не запостити й вдруге ) | 25 627 | 67 | Loading... |
14 https://mbiz.censor.net/columns/3486048/zakon_pro_veteranskyyi_biznes_uryadova_pidtrymka_kolyshnih_drujyn | 23 441 | 23 | Loading... |
15 Сьогодні нам 6 років! Шість років тому народилася ДемСокира!
Кожний сокирянин сприймає ДемСокиру якось по-своєму. Але впевнені, якщо запитати «Що для тебе ДемСокира?», то в усіх відповідях буде «люди і комфорт».
Бо ДемСокира — це люди. Це лідери, спікери, активісти, прихильники й донори, які одягнули піксель і пішли захищати свою країну. Які стали волонтерами, віддавши всіх себе. Які донатять останні гривні з картки на збір.
Бо ДемСокира — це простір для своїх. Тут розуміють твої переживання за долю країни. Тут приймають тебе після бойового виходу з теплом, обіймами й чорним гумором. Тут всі знають, що ми ще не перемогли й треба працювати далі.
Ми невимовно раді, що стали такою організацією. Що зберегли її після 24 лютого. Що наші пріоритети збігаються з пріоритетами наших прихильників і донорів.
Дякуємо, що ви є частиною ДемСокири.
Дякуємо за вашу підтримку впродовж цих насправді важких шістьох років.
Дякуємо, що надихаєте нас продовжувати боротьбу.
Ми б хотіли сьогодні влаштувати неймовірну вечірку з розрубуванням торта сокирою. Але війна триває. Тому маємо прохання. Привітайте нас сьогодні з днем народження святковим донатом на модулі радіоелектронної боротьби.
Нам шість років — кидайте 6, 66, 666 чи 6 666 гривень на наш збір. І пишіть привітання в коментарях до донату! Найцікавіші обов'язково опублікуємо.
З днем народження нас, сокиряни!
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/6ggJDmg9pj
🏦 Номер банки — 5375411206318060
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169335100475223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family») | 18 243 | 8 | Loading... |
16 Media files | 18 304 | 72 | Loading... |
17 Media files | 22 803 | 11 | Loading... |
18 Теза про те «а що ця держава мені дала» як би призводить до висновку, що от якби держава була інша, он як Польща, наприклад, то звичайно всі б нинішні штурмовики ДП «Документ» воювати б пішли, ну а так як Україна погана, то ні.
Пропускаємо поки що можливість повоювати за умовну Польщу проти тієї ж Росії, якщо та зжере нас і піде далі – це гіпотетична історія, може бути, може ні. Перейдемо саме до тези «я не хочу воювати саме за Україну, бо вона бідна/погана/корупційна і нічого мені не дала».
Ось Польща, яка зрозуміло що краща за Україну для тої частини українців, які там зараз консульство штурмують:
Опитування компанії IBRiS, проведене в Польщі наприкінці 2023 року, показало, що у разі збройного нападу росії добровольцями до армії пішли б лише 16% громадян.
Третина опитаних (29%), заявили, що зайнялися б волонтерською діяльністю; 37,4% виїхали б із сім'єю за кордон, а 25,5% – евакуювалися б у безпечне місце в межах країни. 22% поляків заявили, що нічого не робитимуть. А 11,6% не змогли передбачити свою реакцію.
Це мабуть тому, що держава нічого не дала. Ок, може візьмемо Британію? Наче одна з найбагатших в світі країн.
Опитування YouGov, проведене у Великій Британії серед населення віком від 18 до 40 років, показало: 38% британців відмовилися б служити в армії у разі світової війни, а у разі загрози вторгнення до їхньої країни таких було б 30%.
У разі світової війни 7% британців пішли б армію добровільно, 21% – лише у разі призову. Якби загроза стосувалася безпосередньо Британії, то 11% пішли б добровольцями, а 23% – у випадку призову.
Німеччина?
40% громадян не готові захищати країну зі зброєю у разі воєнного нападу, з'ясував інститут Forsa. Точно готові воювати за країну 17% респондентів, «ймовірно» готові – 19%.
Як бачимо, немає звʼязку між «держава дала» і ухиленням від служби. Німеччина і Британія одні з найбагатших країн в світі. Мало хто назве їх корумпованими. Але кількість тих, хто ухилився, була б, імовірно, навіть більше за нашу.
Тому цей аргумент не працює. Он держава дає полякам. Он 37% з них би виїхало, а ще 25% евакуювалися подалі в межах країни. При цьому поляки дуже схожі на нас, не можна сказати що вони з іншої планети. І все ж.
Бо насправді це «держава не дала» – це не про позицію і не про аргумент, це про відмазку. А справжня причина – страх. Воювати страшно. Залишитись калікою страшно. Помирати неприємно (я пробував, таке собі, 3/10).
Сказати, що тобі страшно – принаймні, чесно. Але для цього, як не дивно, потрібна хоробрість. | 25 424 | 375 | Loading... |
19 Здається, мене розкрили. | 29 041 | 83 | Loading... |
20 Занирнув у коментарі до Кулеби, винирнув.
Таке відчуття що Конституція України це оте саме дзеркало з «Гарі Поттера», кожен відкриває цю книжечку і бачить щось своє. Просто текст змінюється від того, що його читає інша людина. Треба зробити експеримент, дати комусь свій примірник і заглянути через плече. Може там і дійсно написано щось типу «Ні, саме ти не маєш приймати участь у війні проти ворога, який хоче знищити тебе і твою націю. Ти відпочинь, заспокойся, випий кавусі. Вони там якось самі, все ок».
А може в мене просто примірник якісь бракований. | 48 993 | 178 | Loading... |
21 РЕБ — це їхній шанс вижити.
Сучасна війна вимагає сучасних рішень. Саме так ми отримали перевагу над росіянами на початку війни, коли масово почали використовувати дрони: спочатку мавіки для спостереження та скидів на ворога, а далі FPV, щоб точково знищувати ворога й техніку.
Противник не стояв на місці, тож з часом дрони стали для нас не тільки порятунком, але й небезпекою. Зараз чи не єдиним ефективним засобом боротьби стали РЕБи — системи, які здатні «знешкодити» не тільки коптери, але й більш серйозні БпЛА, рятуючи цим сотні життів.
Наш новий збір — це квиток до порятунку наших захисників.
Нам потрібно зібрати 830 000 гривень на 20 модулів радіоелектронної боротьби та 20 інверторів.
Придбані засоби допоможуть убезпечити автомобілі та, найголовніше, наших військових від ворожих дронів. І зробити це треба якомога швидше, адже час на війні — це життя.
Задонать на порятунок:
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/6ggJDmg9pj
🏦 Номер банки — 5375411206318060
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169335100475223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
P.S. А ось тут у нас розіграш монети Білого Дому за донат. | 17 179 | 22 | Loading... |
22 Media files | 24 637 | 499 | Loading... |
23 Media files | 1 | 0 | Loading... |
24 👌 | 31 140 | 330 | Loading... |
25 24.02.2022 у такі новини вірили лише відморожені оптимісти.
Пройшло два роки, і тепер такі новини проходять майже поза увагою.
Цікаво, що буде ще за два роки. | 36 417 | 109 | Loading... |
26 Media files | 25 401 | 59 | Loading... |
27 Я хочу не те щоб навіть нагадати, а просто розповісти тим, кого це не торкнулося.
Є люди, яких вкусила смерть. Поранені і контужені воїни. Є ті, по кому видно одразу – без ока, наприклад, або на протезі влітку. Але є дохуя тих, по кому не видно. Він або вона можуть бути на протезах, а протези під одягом. Може фактично не бути плеча, але це не перший погляд непомітно. Може бути контузія. Можуть бути перебиті нерви. Може бути уламок, який зайшов у черевну порожнину. Та дохуя всього може бути.
Тепер всі знають про протези і ампутації. Але це трохи викривляє образ пораненого в головах людей, тому що протез, як правило, помітно. А багато інших форм травм і поранень ні.
Це призводить до того, що ви можете завдати пораненій людині сильного фізичного болю або дискомфорту навіть не бажаючи цього. Постукавши по плечу, обійнявши, штовхнувши випадково на вулиці.
І проти цього немає універсального рецепту, окрім одного: тримати межі особистого простору завжди і всюди з усіма незнайомими людьми. Це офігенно складно, тому що в нас немає або майже немає цього в звичках: ми набагато простіші і контактніші, ніж багато інших націй. Але це буде вимушена частина нової етики в країні, де забагато покусаних війною. | 25 647 | 104 | Loading... |
28 Коли руку розʼїбало з плечем і парою ребер до купи (жарти про Мерліна Менсона вже були, якшо шо), одним з найцікавіших проявів понівечених нервів стало те, що хуй вгадаєш, де воно чухається.
Тобто мозок каже: рука чухається біля ліктя. Чухаєшся у вказаному місці. Хрін там, це не воно. Починаєш шукати. Рано чи пізно знаходиш хєр зна де, взагалі біля плеча. Нерви перемололо, мапа змінилася.
Десь рік доводилося тримати в голові, що якщо свербить у плечі, чухати треба біля запʼястка. Потім потихеньку вирівнялося, нерви попроростали. Але і досі бувають збої.
Дивна штука організм. Цікава. | 23 432 | 137 | Loading... |
29 Зранку почув від друга історію про те, як один з екіпажів скинув з дрона на росіянина протитанкову міну-«теемку» (загальна вага ~10 кг, маса вибухової речовини ~8 кг) з відтермінованим підривом, а так як росіянин якраз задумливо дивився в українське небо, то помер він не від вибуху, а від прильоту 10 кілограмів міни з висоти в півсотні метрів безпосередньо в їбальник. А вибух відбувся вже потім, чисто щоб підкреслити красу події.
Дуже хотів би в цей момент бачити обличчя конструкторів міни ТМ-62. Але трохи запізно, вони померли. | 36 988 | 931 | Loading... |
30 Можна дуже довго і дуже голосно реготати над відосами, де росіяни катаються на китайських «гольфкарах» по передку. Але з ким би я не поговорив з досвідчених військових – чомусь ніхто особливо не сміється.
Тому що:
1. Desertcross 1000-3 (це так називається цей «гольфкар», який насправді ніхуя не гольфкар, а багатомістний баггі) на відосиках доволі впевнено і швидко пиздує по грунтовках (по сухих грунтовках, уточнюю) з вантажами і без, і при правильному використанні є для окупантів дуже корисним.
2. На штурми в них кататися це звичайно йобань, там не те що броні – навіть скла немає, одна рама, але підвіз бк/води/евакуація поранених прямо рекомендовані для цього типу машин.
3. Росіяни їх контрактують масово – до кінця цього року мають отримати 1590 одиниць по ціні близько 24000 доларів за штуку. Це означає, що при насиченості окремого підрозділу саме цими машинками сильно спрощується ремонтна логістика: не потрібні різні ремкомплекти, спеціалісти, типи шин і т.д. Інакше кажучи, ремонтувати три однакових «гольфкари» швидше і простіше, ніж привезені волонтерами «ельку», «пасфайндер» і «додж».
4. Нормальний рамний пікап виграє по цілому ряду показників – взимку в ньому тепло, влітку прохолодно; зима, дощі і розмитий ґрунт для нього проблема, але не катастрофа; вантажу і особового складу він тягне більше і так далі.
Проблем лише дві: перша – рамних пікапів роблять все менше і менше, надворі далеко не 1998-й рік, безрамні паркетники завоювали ринок, і ще менше виробників хочуть продавати пікапи на війну (Toyota наприклад не хоче). Друга проблема – український автопром теоретично здатен зробити родича нескладного китайського «гольфкара», але явно не здатен зробити пікап.
При цьому друга проблема частково нівелюється тим, що українська держава тільки на десятому році війни почала проводити на пікапи тендери – а раніше вважалося, що це взагалі неможливо, бо це ж скільки документів, актів і нормативки переписувати, щоб поставити пікапи на озброєння і облік. Тож у світлі того, що не вистачає абсолютно ВСІЄЇ автомобільної техніки – вантажівок, бусиків, пікапів – шанси на те, що ГШ голосно заявить про необхідність ще і багатомістних баггі або прохідних «гольфкарів» дуже малі.
Підсумовуючі свої аргументи і аргументи людей, які мають досвід і яким я довіряю:
а) При правильному використанні «гольфкари» можуть бути цінними машинами для воєнної логістики;
б) теоретично Україна могла б серійно виробляти їх сама в якомусь прийнятному часовому горизонті;
в) це рішення росіян, як і «буханки», і поодинокі «баггі» (у нас вони теж є, в тому числі електричні) – не панацея, але це спроба системного вирішення логістичних проблем, яке у нас відсутнє. Тому треба аналізувати рішення ворога, а якщо воно працює – копіювати і впроваджувати.
Такі справи. | 22 293 | 127 | Loading... |
31 Там дуже смішна історія у Росії, тому що консул Китая на якомусь засіданні в Іркутську сказав, що аеропорт у них повна пизда, потрібно терміново ремонтувати, і почав розповідати в деталях як саме його ремонтувати треба, які там тележки потрібні, скільки фунікулерів і так далі.
І тепер росіяни ображаються, що як це так, якійсь там Сунь Чуаньцзян розповідає їм в деталях що треба зробити, а місцеві іркутські чиновники сидять і нотують в блокнотики.
Так а хулі ви хотіли, дорогі росіяни. Ми, українці, живемо в всесвіті Подервʼянського, а ви у всесвіті Сорокіна. Все очікувано. Тим більше що вам завжди було поєбать, чиї саме мудрі настанови в блокнотик записувати.
Сувєрєнная фєдєрація цєлования кітайского сапога, my ass. | 30 922 | 134 | Loading... |
32 Благодійники хуєві.
Це вже не просто стелла, а ціла історія! Єдина в світі відкрита книга з підписами героїв.
Пропоную всім, хто заїжджає в Донецьку область, лишити свій файний автограф, а можна навіть цілим підрозділом. На жаль, це не поверне підписи тих, кого більше немає з нами, але допоможе хоча б частково відновити це священне та одночасно прокляте місце, як пам'ятку військової культури.
Підписуйся|Розвідка Ноєм | 27 139 | 113 | Loading... |
Photo unavailableShow in Telegram
Проголосуйте зараз у додатку «Київ Цифровий» за перейменування вулиці Вузівської на честь морпіха Максима Токарева.
Це 30 секунд, але це важливо. Дякую вам.
❤ 494👍 176🔥 17👎 2
І все ж таки мені категорично не подобається стара радянська традиція з «містами-героями», яка була заново введена на початку повномасштабки.
Проблема, як завжди, з сенсами. Міста не захищають себе самі і стати героями не можуть. Це люди захищають міста, а не міста захищають людей.
Тому повторю не свою, але дуже правильну думку. У цій війні має бути два статуси для міст: міста героїв і міста-фортеці. Міста героїв – це ті, де ЦИВІЛЬНЕ населення вчиняло опір окупантам, як у Енергодарі, Мелітополі, Херсоні, інших містах. І міста-фортеці – це ті міста, які оборонялися ВІЙСЬКОВИМИ і де точилися важкі бої як у місті, так і під його стінами: Маріуполь, Харків, зараз Авдіївка і Часік.
Так, міста теж гинули на цій війні. Міста були пораненими, скаліченими, з них витікало життя. Але міста постають з попелу, а люди уходять назавжди, ризикуючі одним життям і віддаючі його за інших.
Саме тому «місто героїв», а не «місто-герой». Бо люди уходять назавжди.
❤ 1605👍 467😢 54🔥 11😁 1
Photo unavailableShow in Telegram
Йобаний ти фейсбук. Sexual exploitation, значить.
😁 1277👍 23👎 2❤ 2
Photo unavailableShow in Telegram
Куплю бейсболку, дорого.
😁 1013👍 105🔥 46❤ 10😢 3