Олег Шарп | Oleg Sharp

ТИЖНЕВИЙ ОГЛЯД ВІД ОЛЕГА ШАРПА - 08.11.2025. 1. Почну з аналізу найсвіжішої новини, а саме - візиту Орбана до Вашингтону. По-перше, Трамп пообіцяв зробити виняток для Угорщини з режиму санкцій для продовження закупівлі російських енергоносіїв. Послаблення санкцій для інших країн не буде - тим більше, що Польща з Нового року починає постачання до Словакії американського газу. Ось по сути основний підсумок цього візиту для Орбана. Проте, журналісти мого улюбленого каналу CNBC вже злили деякі подробиці обговорення української теми на цих перемовинах. Якщо коротко, то все можна звести до ситуації з Покровськом. Поки ситуація там не вирішиться сама собою, Трамп ніяких різких рухів з ракетами або санкціями стосовно Москви, приймати не буде. Він розповів Орбану, що очікуватиме "зменшення амбіцій сторін" та нових можливостей для себе. Одним словом, Покровськ виявився не стільки важливим стратегічним населеним пунктом, скільки символічним епіцентром війни, на якому замкнулося дуже багато суто політичних рішень. При цьому Орбан запевнив Трампа, що як тільки Москва замкне кільце по лінії Покровськ - Червоний Ліман, путін погодиться сісти за стіл перемовин. Про це, мовляв, йому надійшли сигнали безпосередньо з Кремля. Тобто, ці два цинічні політики просто дають путіну шанс. Проте, я радий тому, що тільки шанс, а не можливості. Все потрібне для оборони Україна справно отримує - хоч і за європейські гроші. Так що ніякого "режиму найбільшого сприяння» для путіна не йдеться. Але й для нас його не буде. Ще один момент, про який майже не пише преса. Келлог, який є найбільшим другом України з боку нинішньої адміністрації, фактично відсторонений від своєї посередницької роботи - Кремль навідріз відмовився вести перемовини, поки генерал у команді. Його функції майже непомітно перебрав на себе повноважний представник США в НАТО Меттью Вітакер. Він, як стверджують оглядачі, у деталях обізнаний про «внутрішню кухню» цієї війни, минулого тижня досить неочікувано з'являється у Києві, зустрічається зі Шмигалем та Зеленським. З міністром оборони України Вітакер обговорює забезпечення Києва засобами ПВО на зимовий період, а за підсумками візиту заявив, що "докладе зусиль для того, щоб ця війна припинилась".. Мало того, Вітакер найближчим часом планує зустрітись на нейтральній території з кимось із кремлівських переговорників. Якщо це станеться, то саме від цих контактів Кремля з Вітакером будуть залежати успіхи переговорного треку по Україні. І якщо Келлог відсторонений від цього процесу з причини абсолютного несприйняття його персони росіянами, то Віткофф - в силу своєї профнеспроможності. 2. Тепер про місцеві вибори у США. Не буду повторювати все те, що ви вже прочитали про нового мера НЙ. Та й взагалі, мій канал більше спеціалізується на аналізі тенденцій, а не окремих фактах.. Тенденції ж такі, що ці вибори стали тестом ставлення американців до політики Трампа після дев'яти місяців його правління, а результати напряму впливають на підготовку до проміжних виборів 2026 року до Конгресу США. Мамдані – відвертий лівак та погано прихований антисеміт - обличчя тривожного майбутнього американської політичної системи, у якій від колишньої двопартійності може не залишитись і сліду. Демпартія вже розколота на дві частини: ліву, у якої тепер є свій фронтмен (Сандерс, Окасіо-Кортес) і стару. Туди ж, у розкол, сповзуть і респи після краху Трампа - у Маска/Венса та техномагів може бути одна партія, у Рубіо/державників/військових та нафтових лобістів - інша. Звісно, голосування у тому ж Нью-Йорку було не стільки за Мамдані, скільки проти Трампа. Молодий, дуже активний у соцмережах, пластичний у поглядах та популістських обіцянках, він підштовхнув з глибин "простого народу" до болю знайому нам тезу - "хужє нє будєт". Звісно, це іміджевий удар по Трампу - зокрема, та республіканцях - у цілому. Проте, мене хвилює зовсім інше. Справа у тому, що ці вибори не меншу кризу продемонстрували і у демократів - тема, з якої я довго намагався "зістрибнути", але її час настав. Наразі партія не має єдиного лідера, з внутрішніми конфліктами і невдоволенням, що зрос

🍁 Пригоди місіс Сміт в Україні завершились на позитивній ноті - прикордонники подякували Анджеліні Джолі за підтримку України.   У знак вдячності вони подарували Послу доброї волі набір національної символіки України та коїн Державної прикордонної служби України. 👉 Взагалі ж, дивний у нас інформаційний простір. Джолі привезла нам запевнення низки американських сенаторів у подальшій та безумовній підтримці України, широку номенклатуру гуманітарної допомоги, подарунки дітям тощо. Її поїздка широко висвітлювалась ЗМІ США і сприяла збільшенню наших симпатиків на Північноамериканському континенті. А у нас 90% інформації про цю подію - мемчики та напрочуд важливе для безпеки країни питання - Джолі зайшла до ТЦК просто попісяти чи вона дійсно мала намір визволити свого охоронця «з лап людоловів» (с). Ох, люди…

🍁 Спецпосланник Трампа Віткофф:

Я зустрічався з путіним шість разів, і всі рази були успішними.

Шо?!

🍁 Ви мабуть вже читали та бачили, як новий спікер парламенту Чехії Томіо Окамура зняв синьо-жовтий прапор України. Чеським депутатам не сподобався цей вчинок, і вони почали вивішувати прапори України з вікон. Якщо до втручання спікера майорів один прапор, то зараз їх три. І взагалі, Чехія ніколи не опуститься до рівня Угорщини та Словаччини у своїх антиукраїнських діях - навіть після відставки Фіали. Чому? Багато причин, які ми проаналізуємо окремо.

🍁 Друзі, хочу поставити вам два абсолютно непринципових питання - просто цікаво... Перше. У пошуках інформації ви віддаєте перевагу ШІ чи Гуглу? Чи Шарпу?) Справа у тому, що 2-3 рази скористався ШІ, і ця програма мені абсолютно не зашла. Так, вона дає відповіді (в принципі, досить об'єктивно) на якісь запитання, але, як на мене, навязує свій варіант правди (чи постправди), свою структуру тексту, свій алгоритм "мислення". Гугл же надає вибір джерел інформації, з якої я вже роблю власні висновки. А яке ваше ставлення до ШІ у якості джерела "беззаперечної" інформації? Друге питання ще більш провокативне.) Для себе я визначив, де у своїх текстах використовувати маленьку літеру, а де велику. Наприклад, усі (навіть болотні) географічні назви принципово пишу з великої - це елементарна грамотність. Інша справа, що намагаюсь уникати вкраденого у нас (ну, майже) топононіма Росія. Надаю перевагу "Московії" або "Ерефії". Всілякі ж путіни, лаврови та інші бандити великої букви, звісно, не заслуговують. А от з якої букви у тестах писати слово Б(бог)? Наприклад у сталих виразах, як то "Слава Б(богу)", "Бог не видасть, свиня не з'їсть" тощо. За переконанням я атеїст, який вірить у науку та еволюцію розуму, а церкву, як інститут, вважаю невідємним елементом утримання влади - раніше, та звичайним прибутковим бізнесом - тепер. Проте, поважаю переконання віруючих, і хотів би у них спитати, як вони трактують слово Б(бог)? Як власне ім'я, інституцію, модель світоутворення, зведення правил поведінки? Як? А з цього вже власне стане зрозуміло, з якої букви писати це дивне слово. ❗️Ще раз! Не маю наміру зіткнути лобами віруючих та не віруючих. Просто у останніх хотів спитати їх трактування слова Б(бог). У вікі не заглядав, у ШІ не питав - мені цікаві саме ваші думки!

🍁 Друзі, до мене звернувся київський студент випускного курсу факультету політології. Він намагається максимально розвиватись за своєю спеціальністю, і вже працює редактором відділу міжнародних новин на 5 каналі. Попросив мене дозволити працювати в моїй команді, але я не маю ніякої команди, окрім себе та адміна. Тому просто пообіцяв розповісти про нього читачам. Нижче його сьогоднішній пост. Навмисно не буду його коментувати - сподіваюсь, що це зробите ви. І якщо сподобається - підтримайте хлопця своєю підпискою на його канал. Дякую. https://t.me/politolog_bez_kravatky/255

🍁 Продовження. Початок вище. А тепер давайте, як і обіцяв, підвісимо до цієї інформації українські фаберже. Політика - річ цинічна, а тому я також цинічно напишу, що такий розвиток подій вигідний Україні. При цьому хочу одразу відкинути два закарбованих у головах більшості читачів постулата. Перше - щоб не робив Трамп, він робить в інтересах путіна. Це стереотип.. Трамп - самозакоханий нарцис, расист та сумасброд. Так, він ніжно любить путіна як своє альтер-его, але не настільки, щоб поступитись заради нього інтересами країни. До того ж, російський кровосіся тричі публічно "кинув" та принизив Донні, а тому марнославство Трампапостраждало як ніколи. Про "агента Краснова" теж прошу не писати - цю тезу ви можете розбирати на молекули в іншому місці, але не в мене на каналі. Друге - Трамп, розпочавши боротьбу з російським впливом у Латинській Америці, забуде про Україну. А нам і не треба, щоб пам`ятав. Нам головне, щоб європейські держави, для яких протистояння США та Росії у Карибській зоні десь на переферії їх національних інтересів, продовжили закупівлю американської зброї для ЗСУ. При цьому хочу вас запевнити, що номенклатура цієї зброї та тієї, що буде використана в операції проти латиноамериканських наркодиктатур, майже не співпадає. Окрім, мабуть, "Томагавків". А от тут починається найбільш цікаве. Хоча Трамп на публіку розповідає, що цих ракет у Вашингтона мало, насправді їх (включаючи більш старі моделі), тисячі. Тому джерела у Пентагоні прямо стверджують: якщо підтвердиться інформація про постачання Каракасу ракет 9М729, Трамп знайде спосіб передати Україні біля сотні "сокир" та чотири наземні пускові установки Typhon. І розпочнеться ця історія під приводом: "А ви перші почали!" Це, звичайно, перший профіт для України - поки теоретичний, але згадайте, скільки раз у ході цієї війни теоретичне дуже швидко ставало реальним. І другий профіт полягає у тому, що, на відміну вді США, участь Росії у Карибському протистоянні значним чином зміщує акценти путіна і по суті відкриває для Росії другий фронт. Загроза "ядерної війни"? Не дуже вірю. Трамп і путін при своїй показній альфа-самцевості дуже боягузливі політики - їм особисто є багато чого втрачати у випадку ядерної катастрофи. До того ж, Алінка з Меланією їм останні коси повиривають, якщо дізнаються про таке. Тут нерухомість по усьому світу, діти, коханки, безмежні фінанси, влада, солодке життя - і все це втрачати заради декількох хвилин бешкетного марнославства? Відповзуть і скажуть плебсу, що ядерні боєголовки заржавіли, а пацюки усі дроти перегризли. Коротше... Зараз затишшя перед, можливо, найбільшим зіткненням США та Росії з часів Корейської війни та Карибської кризи. Зіткненням, яке, як це цинічно не звучить, на користь стікаючій кров'ю України. Поки товстий худне, худий здохне - так часто говорять про протистояння Росії та України. Але у реалі в значно більшій мірі цей постулат можна віднести до США та Росії. Де вага учасників поєдинку просто незрівнянна, і результат майже очевидний. Києву ж достатньо робити своє, а коли настане час, просто посидіти на бережку...

🍁 УКРАЇНА У КОНТЕКСТІ "КАРИБСЬКОЇ КРИЗИ". АНАЛІЗ ПОДІЙ. Коли 33 роки тому я починав працювати у "лісі" (правда, тоді "лісу" як самостійної структури не було, але не суть), мій перший босс вчив мене деяким нюансам інформаційно-аналітичної роботи. Так як на першому етапі чи не головним в нашій роботі був OSINT (хоча такої назви теж не було), він казав: "Ніяка міжнародна інформація нічого не варта, якщо до неї не можна підвісити оперативні та українські яйця." Що таке оперативні яйця пояснювати не буду (це не те, що ви подумали), а от українські фаберже полягають у наступному: будь яку подію слід розглядати у розрізі - як вона у близько-, середньо- та довгостроковій перспективі може вплинути на Україні. Про "ефект метелика" читали? Це саме воно. Тоді я цей постулат закарбував у пам'яті і у подальшому вчив цьому студентів у спеціалізованому виші. А тепер перейдемо до суті питання - Карибської кризи 2.0. Те що вона ось-ось трапиться, навіть не сумнівайтесь. І хай вас не заколисують слова Трампа, що він не збирається нападати на Венесуелу бла-бла-бла. У тому чи іншому варіанті нас чекає жорстке протистояння Москви та Вашингтону за контроль регіоні. Бо Вашингтон дуже турбує зростаючий вплив Кремля у низці латиноамериканських країн - від Мехіко і Гавани до Каракасу. І це у самому підчерев`ї півдня США. Тому дії будуть - причому,з обох сторін. Загострювати ситуацію розпочали США під дуже шляхетним приводом - боротьби з наркотиками. Але це лише вершина айсбергу, вглибині якого лежать набагато більш вагомі причини. З моменту приходу до влади адміністрації Трампа, вона провела вже дві військові операції: проти єменських хуситів та Ірану. Сюжет при цьому спостерігався один і той же: лімітовані за часом масовані бомбардування з обмеженим результатом. Такий спосіб дій відповідає оголошеній у червні цього року доктрині Венса. За його словами, Америка більше не вплутуватиметься у тривалі військові кампанії типу Афганістану та Іраку, а проводитиме свої військові операції шляхом точкових втручань з метою досягнення конкретної мети. Таким чином можна прогнозувати, що плани США передбачають серію ракетно-бомбових ударів по об'єктах на венесуельській території. При цьому основне - спровокувати заворушення, які призведуть до повалення уряду Мадуро. Втім, Вашингтон може вчинити інакше: організувати повноцінну сухопутну операцію зі повалення очільника Венесуели. А що Москва? Москва здавати країну, в якій найбільші у світі поклади нафти і яка є одним з ключових елементів вісі "Москва-Тегеран-Пхеньян-Каракас"), просто так здавати не збирається. Путін почав активно перекидати для Мадуро військові вантажі - за 10 днів туди відбулось чотири рейси військових ІЛ-76. При цьому співробітники ЦРУ превентивно злили у пресу, що основним грузом на цих бортах були невизначена кількість російських ракет 9М729. Також до форпосту путіна в Латинській Америці прибули С-300ВМ («Антей-2500»), «Панцир-С1» та «Бук-М2Е». Крім того, російські винищувачі Су-30МК2 є основою ВПС Венесуели. 👉 Довідка. Ракети 9М729 - той початковий "Іскандер", який міг стріляти на 2500 км, але дальність якого штучно обмежили 500 км, щоб вписатися в договір із США про ракети малої та середньої дальності. Проте, з початку нападу на Україну, РФ нишком почала повертати "Іскандери" в далекобійний стан. І ось тепер уявіть, що такий "Іскандер", здатний нести ядерну зброю і долетіти до Білого дому, поставили Мадуро! Чим це відрізняється від постачання "Томагавків", які також здатні нести ядерну зброю і долетіти до Кремля? Все це пояснює методичну підготовку "запобіжних" ударів США по Венесуелі, ймовірність яких стає зараз дуже високою. Подібна напруга різко почала наростати і навколо Куби (так Україна різко закрила там своє посольство, бо, як стверджує канал CNBC, отримала попередження від США). А сенатор-республіканець Рік Скотт закликав Мадуро виїхати до РФ чи Китаю. "Бо його дні пораховані. Щось має відбутися - якась внутрішня, або зовнішня подія." Продовження нижче ⬇️

І ось тепер уявіть, що такий "Іскандер", здатний нести ядерну зброю і долетіти до Білого дому, поставили Мадуро! Чим це відрізняється від постачання "Томагавків", які також здатні нести ядерну зброю і долетіти до Кремля? Все це пояснює методичну підготовку "запобіжних" ударів США по Венесуелі, ймовірність яких стає зараз дуже високою. Подібна напруга різко почала наростати і навколо Куби (так Україна різко закрила там своє посольство, бо, як стверджує канал CNBC, отримала попередження від США). А сенатор-республіканець Рік Скотт закликав Мадуро виїхати до РФ чи Китаю. "Бо його дні пораховані. Щось має відбутися - якась внутрішня, або зовнішня подія."

🍁 Друзі, ви суперові! Думав, у неділю особливої активності не буде, а ви майже закрили збір (залишилось додати 7-8 тис. грн) усього за вісім годин! І ще... Особисто для мене дуже важлива репутація, а тому я відповідаю на усі запитання читачів, пов`язані з фінансами - тут все прозоро. Дописувач спитав, чому на банці кінцева ціль була 160 тис. грн., а потім вона збільшилась до 210 тис. Крім того з банки у ході збору "щезло" близько 20 000. Відповідаю детально. Збільшилась сума збору тому, що я закрив конверт Привата. Справа у тому, що в Моно я маю легальний статус волонтера. Щоб його отримати, довелось надати звіти усіх останніх зборів до останньої копійчини. Тому на банку збір йде без проблем. А у Приваті треба такі докази надавати при КОЖНОМУ зборі, а це займає багато часу. До того ж, відповідь вони дають через добу-дві. Чому у процесі "щезло" приблизно 20 тис? Тому що я маю можливість конвертувати у валюту лише суму, еквівалентну $500. От сьогодні банка й "схудла" на цю суму. На таку суму вона буде "худнути" щодня, поки ваші кошти не сягнуть еквіваленту $5100 - така вартість двох "джмеликів" з антидроновими плащами. Ця сумма включає доставку законтрактованого товару до Варшави, після чого волонтери, маючи на руках усі документи, легально везуть їх до адресатів. Я ж виплачую постачальнику через Zello усю суму протягом 10 днів. Плюс податки - це вже за мій власний рахунок. Якщо будуть ще запитання - ставте їх. Додам, що підрозділи надають мені звітність про отримання товару чи використання зібраних коштів, а я вже, у свою чергу, доповідаю вам. На даний момент поки не надали такої звітності лише аеронавти 35-ї ОМБР імені контрадмірала Михайла Остроградського, але знаю, що вони хлопці відповідальні, і скоро я відзвітую перед вами. На подяку вам ставлю осінню пісню. Бережіть себе!

🍁 Розумію, що неділя, розумію, що хтось відпочиває. Але не військові. У Мирнограді, Покровську і частково Костянтинівці йдуть міські бої. Хлопці запросили ще "джмеликів", які рятують їх саме в умовах міських боїв. Вдалось законтрактувати чергову партію трохи раніше визначеного терміну (визначений термін - кожне 20-те чило місяця). До двох "джмеликів" (спрощена модель Blake Hornet nano) йдуть у комплекті шість антидронових плащів. Як і раніше, треба зібрати 210 тис. грн. Реквізити: 💳 PayPal: oolmasharp@gmail.com 🔗 Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/4zNaCg1JZg 💳 Номер картки банки 4441111126096886 🔗 Поповнити конверт через Приват24 https://www.privat24.ua/send/h6jyz Номер картки конверта 5168752134575755 💳 Резервний номер картки Привата 5457082533983156 🙏 Заздалегідь дякую!

🍁 Будні війни… — Я помру? — Ні, брате, будеш жити! Костянтинівка. Броньовик «Рошель» знищений прямим попаданням, а всередині — п’ятеро бійців, затиснутих конструкціями. Крики, кров. До машини кинулись бійці мобільної вогневої групи бригади «Хижак». Витягли одного за одним. — Якби не ви, нам би хана було. А ви хто? — «Хижак». — Це патрульна поліція? — Так. 🙏 На цей час усі живі. Telegram підрозділу.

🍁 У союзниках України залишається одна з ключових країн Європи - Нідерланди. Скоріш за все, там перемагає проєвропейська партія "Демократи 66". Офіційні результати буде оголошено лише 7 листопада, але таким є підрахунок голосів, проведений агентством ANP та громадськими організаціями Нідерландів. Центристська партія "Демократи 66" одержують на 15 тис. голосів більше, ніж украй права Партія свободи Герта Вілдерса (PVV). Попередньо вони обидві отримають по 26 місць у 150-місцевому парламенті, але "Демократи 66" мають право проводити переговори про коаліцію. Лідер партії 38-річний Роб Йеттен (на фото) може стати наймолодшим прем'єром в історії Нідерландів з часів Другої світової війни та першим відкритим геєм на цій посаді. Йеттен є проукраїнським політиком - він у соцмережах неодноразово розміщував пости на підтримку України. Проте, поки не будемо забігати наперед - ми добре пам'ятаємо приклад Словаччини, коли екзіт-поли показали перемогу демократичних сил, а реальний підрахунок голосів вивів в очільники країни промосковського Фіцо.

ініціативи Москви — від пропозицій щодо стратегічних озброєнь до сміхотворного проекту тунелю на Аляску. А Дмітрієв, який приїхав розповідати про "Бурєвєстнік" та привіз конхвєти з путіним (ну, не ідіот?), був посланий на*** тунелем, який він зібрався будувати. До того ж, не тільки законодавці, але й пересічні респи почали досить швидко приєднуватись до тих, хто вимагає збільшити тиск на Москву. Наразі 63% виборців-республіканців підтримали б рішення Трампа про постачання Києву ракет "Томагавк", і лише 37% виступають проти, - дані опитування Public Opinion Strategies. Такі настрої свого електорату президент США не зможе ігнорувати довго, а тому питання постачання нам цих ракет - питання часу. Розумію, що треба негайно, але маємо те, що маємо. І як стверджував вчора військовий експерт на каналі CNBC, перша невелика, експериментальна група (6 осіб) українських військових прибула у США для того, щоб навчитись основним навикам поводження із "Сокирами". Цілком очевидно при цьому, що Трампу дуже потрібен мирний договір щодо України заради Нобеля та маніакального бажання "зупинити свою дев'яту війну" - він марить цим. З неоголошених цілей певної зміни настроїв Білого дому - витіснення Росії із сировинних ринків та використання Кремля як інструменту тиску на Європу. Москва ж, сподіваючись на свій особливий статус, продовжує чіплятися за тактичні комбінації, залишаючись без стратегії і без майбутнього. Але втрачає більше, ніж заробляє. Тому залишаю свій прогноз незмінним - Трамп терпіти, а Москва воювати зможуть десь до березня. Далі - критичний період, і або заморозка, або щось на кшталт Карибської кризи з неочевидною розв'язкою. Проте, думаю, до другого варіанту не дійде - Трамп і путін добре навчились блефувати, але за своєю суттю вони досить боягузливі політики і ніколи не наважаться переступити останню черту. В цілому ж, як це не парадоксально, вважаю позитивом, що американський президент у відповідь на випробування «Буревісника» і «Посейдона» охоче прийняв запрошення взяти участь у гонці озброєнь і наказав зняти мораторій на випробування ядерної зброї. А ще оголосив, що Америка починає програму будівництва ядерних підводних човнів для Південої Кореї, а Японії пообіцяв "стратегічний захист" від північнокорейських ракет. Блефує? Можливо, але у цю гру можна грати у двох - ось що продемонстрував Трамп під впливом Рубіо та військового лобі в Республіканській партії. Як розвиватимуться події у середньостроковій перспективі, спрогнозувати важко, але вже зараз можна констатувати головне: навіть такий любитель путіна, як Трамп, зрозумів, що підтримувати "любов" до свого кумира краще добрими намірами та санкціями з пістолетом, аніж одними добрими намірами. На цей час все. Щирі співчуття тим, хто постраждав від останніх обстрілів русні. Іншим триматись та допомагати ЗСУ. Бережіть себе! З повагою, Олег Шарп.

il. Принаймні, у середньостроковій перспективі вони утримаються від покупок російської нафти, що доставляється морем. Індійські заводи також мають намір різко скоротити імпорт російської сирої нафти, щоб дотриматися американських санкцій. Зокрема, найбільший в Індії покупець російської нафти Reliance Industries планує припинити імпорт нафти з Росії ВЗАГАЛІ. З урахуванням того, що Китай та Індія – найбільші споживачі російської нафти у світі, тільки масштабування такої тенденції допоможе нам спонукати Москву на поступки, але ніяк не перемовини Трампа з Сі. Бо знаєте, що найстрашніше для росіян? Те, що їх нафті буде дуже складно відновити позиції - для Росії все котиться в руслі "нафта в обмін на продовольство". І, слава Богу, ніяких ознак того, що Трамп після зустрічі з Сі планує скоротити санкції проти енергетичного сектору Росії.. Мало того, нафтове лобі США посилює тиск на американського президента з метою спонукати його ввести вторинні санкції проти основних покупців російської нафти - це лобі вважає гріхом не скористатись ситуацією з Україною для того, щоб під цим приводом вичавити російських конкурентів з найбільших ринків світу. ❗️Ось що для нас головне, а не результати саміту, де двоє "рєшал" просто на якийсь період заморозили торгівельну війну між собою - Києву це, за великим рахунком, по цимбалах. Продовжуючи тему Східної та Центральної Азії, хотів би анонсувати цікаву подію. Наступного тижня Трамп зустрінеться у Вашингтоні з лідерами Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану, щоб домовитися про угоду. Впливові видання (Reuters, FT) стверджують, що Трамп прагне запропонувати цим країнам співробітництво та торгівлю в обмін на їх зобов'язання про припинення надання допомоги РФ в обхід західних санкцій та зменшення впливу Росії в регіоні. Звісно, США немає таких можливостей, щоб силою чи підкупом обірвати комплекс тісних зв'язків середньоазіатських країн із колишнім "старшим братом". Жоден із глав цих країн не наважиться кинути виклик кремлівському людожеру. Але пограти і путіним, і Трампом, користуючись ситуацією, вони готові із задоволенням. Що стосується Японії, то світові ЗМІ повідомили, що Токіо в особі свого прем'єра відмовився припинити закупівлю російських енергоносіїв. Це не зовсім коректна подача матеріалу. Справа у тому, що ЗПГ, який імпортує Японія, і який складає 9% її потреб, певною мірою японський. Бо йде виключно з потужностей проекту «Сахалін-2», який на 80% реалізувала сама Японія, вкладаючи в нього свої гроші та технології. До 2030 року японці перестануть купувати і його - приблизно у ті ж терміни, що й майже вся Європа. У цілому ж, Японія абсолютно проукраїнська країна, а її нинішня прем'єрка знаходиться під російськими санкціями. 2. Так коли чекати реальне зупинення бойових дій? Я не дуже читаю українську пресу з цього приводу, але зустрічав досить багато стверджень в американській, що Москва скоротила свої вимоги щодо українських територій до мінімуму. Зараз вони хочуть "лише" вирівняти фронт від Покровська до Часового Яру та взяти Купянськ. Якщо не буде виходити, то хоча б замкнути кільце від Покровська до Лиману і заволодіти Купянськом. Тільки тоді путін може погодитись на зупинку вогню - про це він повідомив американських візаві по дипломатичних каналах.. Як я вже казав, у росії вистачить ресурсів десь до березня. Бо наразі російська економіка перебуває у стані військового мобілізаційного режиму з нульовим зростанням та інфляцією вище 20%. Доходи від нафти скоротилися на 25% у порівнянні з минулим роком, і нові санкції можуть зменшити їх ще на 30%. До того ж, Трампа здолав «нєтєрпьож». Насправді йому все одно як зупинити цю війну, головне – щоб швидко. Він легко пішов назустріч Путіну в Анкориджі, вважаючи, що територіальне питання – не питання, і він уламає Київ за пару годин. Не вийшло, а тому він вирішив зайти з іншої сторони - російської. На цьому тлі Кремль тужиться, але не розуміє які аргументи справді важливі для дядєчки Сема. Останній, побачивши, що його дурять, в основному під впливом Рубіо, Келлога, Стубба та Стармера, почав ігнорувати всі

🍁 ТИЖНЕВИЙ ОГЛЯД ВІД ОЛЕГА ШАРПА - 31.10.2025. 1. Почну, звісно, з американо-китайського саміту. Ніщо не віщувало прориву, його і не відбулось. Я завжди у міру захоплювався Сі, навіть попри те, що він є - ні, не союзником - тимчасовим попутником Росії та її фактичним сувереном. Ніколи ніяких кричущих заяв (як у Трампа), ніякого брязкання зброєю (як у путіна), ніяких коливань зовнішньої політики (як у частині європейських країн). Тихо, але методично і наполегливо просуває свою лінію - економічного експансіонізму та політичної відстороненості від основних світових катаклізмів. Трамп, як він любить, одразу зайшов з козирів і по суті започаткував торгову війну проти Китаю. Виходячи з розрахунку на те, що у США сильніші позиції, оскільки Америка купує у КНР набагато більше, ніж навпаки, і всі важелі впливу, нібито, перебувають у руках США. Це було б правдою, якби США могли легко замінити всі товари, які вони купують. Проте, щодо деяких ключових товарів Китай виступає безумовним та домінуючим постачальником. Найбільш очевидною категорією є рідкісноземельні та критично важливі мінерали, експорт яких Китай раптом (насправді, не раптом) жорстко обмежив, але переніс започаткування цих обмежень на грудень. Зважаючи на важливість рідкісноземельних елементів для ключових військових систем, у тому числі винищувача F-35, Трамп трохи охолонув та зробив те, що він вміє робити найкраще - здав назад. Проте, Сі Цзіньпінь давно вже розкусив Трампа і прийняв нову стратегію щодо глави Білого дому. Він пропонує йому поступки з важливих питань, які особисто хвилюють американського президента, наприклад, TikTok. Але коли адміністрація Трампа завдає удару по Китаю, Сі відповідає ще жорсткіше, щоб отримати перевагу над Трампом. До того ж, як виявилось, у Заходу не так багато настільки сильних важелів впливу на Китай, щоб спонукати його до дій проти РФ через війну в Україні. Тому про жодні стратегічні домовленості США і Китаю зараз взагалі не йдеться. Пекін на переговорах вирішує виключно тактичні завдання – не допустити різкого обвалу відносин двох країн, щоб виграти час для поступового зниження залежності від США за технологіями та ринком збуту. І в цьому протистоянні для Китаю важливим є «міцний тил» у вигляді Росії. Поясню. Головна вразливість КНР – залежність від критичного імпорту енергоносіїв та іншої сировини. Зараз більша їх частина поставляється до Китаю морем. У разі загострення відносин чи спроб напасти на Тайвань, США можуть за допомогою свого військово-морського флоту заблокувати зовнішню торгівлю КНР. Однак, якщо Пекін матиме гарантії постачання всього необхідного сухопутним шляхом із РФ, то морська блокада не стане для нього катастрофою. Тому розмінювати питання відносин із «тилом» у стратегічному протистоянні зі США на будь-які тактичні домовленості з Вашингтоном (у тому числі, стосовно України) Пекін не готовий. З огляду на викладене, жодних спільних заяв для преси зроблено не було. Хоча Трамп, природно, вже поспішив назвати "чудовою" зустріч із Сі Цзіньпіном і заявив, що ухвалено "дуже багато важливих рішень". Що це за "важливі рішення", повторювати не буду - про них не написав хіба що ледащий. Проте, вже зрозуміло, що жодних великих змін ситуації, що склалася, не настало. Очевидно також, що Трамп не домігся від Китаю змін із закупівель російської нафти та газу з причин, що я назвав вище. Звісно, Трамп і Сі Цзіньпін відійшли від межі другої торгової війни, що дасть обом лідерам можливість заявити про свою перемогу перед внутрішньою аудиторією. Але загалом – не змінилося НІЧОГО. Український контекст зустрічі. Його не було, хоча обидва лідери заявили, що "сприятимуть закінченню війни в Україні". Не було, бо й не могло бути - цією темою лідери країн за умовчанням не хотіли псувати й так скромні результати, які вони зі скрипом зафіксували. Але не все так погано для нас, бо найбільші профіти для України вимальовуються поза рамками цієї зустрічі. По-перше, держкомпанії КНР призупинили закупівлю нафти з Росії через американські санкції проти «Роснафти» та «Лукойлу». Йдеться про PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua O

🍁 Анонс: тижневий огляд буде сьогодні пізно ввечері. Як і обіцяв, майже повністю присвячу його Китаю - зокрема, та Азійському континенту - у цілому. Звісно, уся інформація буде донесена через призму українських інтересів. І ще. Пані Леся довго переносила свої справи на потім, але настав момент, коли... цей момент настав.) Шануймося!