Центр Політичного Консалтингу
1 030
Obunachilar
-124 soatlar
-87 kunlar
-4230 kunlar
- Kanalning o'sishi
- Post qamrovi
- ER - jalb qilish nisbati
Ma'lumot yuklanmoqda...
Obunachilar o'sish tezligi
Ma'lumot yuklanmoqda...
Photo unavailableShow in Telegram
📚«Можу зробити фоточку книжок. У мене небагато, але є», - написала сьогодні дизайнерка Центру політичного консалтингу Світлана Гречуха.
І надіслала фоточку «невеликої» кількості своїх новеньких книжок, які були видані у харківській типографії Фактор-друк, де друкуються книжки видавництва Vivat та багатьох інших українських видавництв.
Сьогодні російські терористи ракетним ударом зруйнували типографію. 7 загиблих, 16 поранених. Висловлюємо глибокі співчуття родичам.
Росіяни боряться з українським Словом, але наше Слово все одно буде міцніше за їхні ракети.
У жовтні 2022 року недалеко від офісу ЦПК відкрилась книгарня Vivat на вулиці Сагайдачного і зразу стала одним з наших найулюбленіших місць на Подолі. У ці дні наш колектив знову піде до книгарні, щоб підтримати Vivat та українське слово.
До речі, від січня цього року у ту ж книгарню можна було приносити на переробку російські книжки. Якщо вас досі мучили муки сумління і не піднімалась рука віддати на макулатуру російські книжки, то вважайте це знаком. Російські терористи, вочевидь, не сильно вагались перед тим, як знищити українську типографію з українськими книжками.
Від сьогоднішнього дня у домашній бібліотеці кожного з нас збільшаться ось такі гірки книжок від Фактор-друку.
До речі, кожен з нас цього року придбав у Vivat книжку Олександра Зінченка «Як українці зруйнували імперію зла». Дуже символічно, що на нашому фото вона на вершині.
Також кожен з нас має книжку Євгена Положія «Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)». І Зінченко, і Положій робили презентації своїх книг у нас в офісі ЦПК.
Підтримайте і ви українське видавництво. Підіть до книгарні, або купуйте онлайн на сайті - тут
👍 2
Photo unavailableShow in Telegram
Ця новина від Bloomberg може потягнути не лише на нашу рубрику #несподіванка_дня, але й на несподіванку тижня, місяця чи загалом останнього часу. Причому – неприємну несподіванку.
А суть її в тому, що росіяни, які втекли з батьківщини після її кривавого вторгнення в Україну, почали повертатися назад. Тобто ніякого засудження агресії серед місцевого населення не було, нема і не буде. На початку «повномасштабки» воно (населення), мабуть, просто злякалося за своє нікчемне життя, але зараз «атлягло ат сєрца».
Ну, повертаються вони до берізок, щєй та лаптєй, то й чорт з ними, – скаже наш читач, – нам-то що до того? Але річ у тім, що росіяни, які повернулися з еміграції у рідні пенати, забезпечили від однієї п’ятої до однієї третьої зростання ВВП країни, яке сягнуло 3,6% в 2023 році. Це, знову ж таки, підрахунки Bloomberg, відповідальність за які несе цитоване видання.
Продовження історії читайте на нашій ФБ-сторінці.
10 фактів про сьогоднішню інавгурацію Путіна та про події, які їй передували:
1. 15−17 березня у Росії пройшло так зване голосування на «виборах» президента РФ. 18 березня у ЦВК РФ оголосили, що «підрахували» 100% протоколів і Путін нібито набрав 87,28% голосів.
2. Путіна з перемогою привітали глави КНДР, Венесуели, Нікарагуа, Узбекистану, Таджикистану, а також президент Туреччини.
3. Натомість депутати Європарламенту закликали країни-члени ЄС і міжнародну спільноту не визнавати російські «вибори».
4. В своїй резолюції ЄП особливо підкреслив те, що «вибори» Росія проводила на незаконно окупованих територіях України.
5. Російське видання Meduza повідомило про те, що «вибори»-2024 були найбільш нечесними в історії країни. Близько 31,6 млн голосів Путін отримав за допомогою фальсифікацій.
6. Тим не менш, 7 травня 2024 року була проведена церемонія вступу на посаду Путіна, котрого обирають президентом вп’яте з 1999 року.
7. Напередодні інавгурації глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що дав країнам Євросоюзу рекомендацію не відправляти своїх представників до Москви.
8. Більшість держав ЄС і справді не брали участь в інавгурації, проте шестеро членів ЄС – Франція, Греція, Кіпр, Мальта, Угорщина та Словаччина – все ж надіслали своїх представників.
9. Несподіваною була позиція США у цьому питанні. Америка не брала участі в інавгурації, але визнала Путіна президентом РФ.
10. «Судячи з усього, Захід змирився з тим, що Путін в Росії це надовго», – прокоментував сьогоднішню подію політолог, народний депутат України Вадим Денисенко.
Французькі легіонери вже в Україні? Ні, це фейк, хоча ідея насправді непогана
Зазначимо відразу: джерело інформації – сумнівне. Навіть більше, ніж сумнівне. Це – Стівен Браєн, людина, яка представляється військовим експертом та колишнім співробітником Пентагону. Про те, що Франція вже направила в Україну першу сотню бійців з Іноземного легіону, він повідомив 4 травня в інтерв’ю виданню Asian Time.
Для розуміння рівня компетенції Браєна додамо, що це той самий автор, котрий (також, до речі, у Asian Time) публікував інформацію про те, що США нібито готуються до поразки України та розробляють перенесення столиці України з Києва до Львова. Це було на початку лютого 2024 року. А ще раніше Браєн писав, що українські військові буцімто готують держпереворот та збираються змістити Зеленського.
Словом, це людина, котра охоче поширює російські наративи. Для чого тоді на Браєна взагалі звертати увагу? Спробуємо розібратися у цьому детальніше.
Через півроку після вікопомних інтерв’ю та статті Валерія Залужного в журналі The Economist час поспілкуватися з виданням настав для заступника начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадима Скібіцького. Хай вас не вводить в оману назва журналу – пише він не тільки і не стільки про бізнес. Найвпливовіше англомовне видання світу, яке виходить з 1843 року у Великій Британії, цікавить все потроху.
В тому числі – й російсько-українська війна. Коли хтось з українців з’являється на сторінках The Economist – це завжди подія. А коли хтось із них говорить про війну – це ще й скандал. Після останнього спілкування з журналом Валерія Залужного відбулася його відставка. Після останньої публікації Вадима Скібіцького український сегмент мережі не може відновити душевну рівновагу. Що ж сказав британцям наш розвідник? Спойлер: він змалював достатньо невизначене та не надто райдужне майбутнє, а також – відкритий фінал війни.
Далі про це – детальніше.
Вадим Скібіцький: «Результат війни залежить не лише від нас»
Через півроку після вікопомних інтерв’ю та статті Валерія Залужного в журналі The Economist час поспілкуватися з виданням настав для заступника начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадима Скібіцького. Хай вас не вводить в оману назва журналу – пише він не тільки і не стільки про бізнес. Найвпливовіше англомовне видання світу, яке виходить з 1843 року у Великій Британії, цікавить все потроху.
Новина про те, що Україна тимчасово відступає від Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод викликала бурхливу реакцію у мережі. Хоча насправді подібні обмеження запровадили ще у 2015 році. Відтоді Україна періодично змінювала перелік обмежень і звітувала про це до Ради Європи щонайменше двадцять разів. Тож чому інтерес до цього виник тільки зараз, що змінилося і які права українців потенційно під загрозою? Розбираємо проблему разом із «Центром політичного консалтингу».
Україна відмовилася від дотримання прав людини? Без паніки та «зради!»
Новина про те, що Україна тимчасово відступає від Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод викликала бурхливу реакцію у мережі. Хоча насправді подібні обмеження запровадили ще у 2015 році. Відтоді Україна періодично змінювала перелік обмежень і звітувала про це до Ради Європи щонайменше двадцять разів. Тож чому інтерес до цього виник тільки зараз, що змінилося і які права українців потенційно під загрозою? Розбираємо проблему разом із «Центром політичного консалтингу». Перелік обмежень зменшено, а не збільшено
❤ 2
Photo unavailableShow in Telegram
Крихітка на мільйон: як МЗС завело собі штучні мізки
На найбільш складний нині фронт робіт – консульський – МЗС кинуло «цифрову особу» Вікторію Ші. Як відомо, за кордоном призупинене надання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку. Точніше, вони можуть отримати консульські послуги лише після того, як оновлять дані в ТЦК.
Про це та про інше з українськими чоловіками й говоритиме Вікторія Ші. А щоб справа йшла краще, «цифровій особі» надали зовнішність учасниці телешоу «Холостяк» Розалі Номбре з Донецька.
У цьому експерименті є небезпека того, що чиновникам надто сильно сподобається можливість уникати спілкування з пресою. А державі в свою чергу сподобається така автоматизація.
Крім того, не зрозуміло, як використовувати коментарі Ші у журналістських матеріалах? Коли Вікторія ставатиме джерелом тієї чи іншої заяви, знайти відповідального за зміст сказаного буде вже неможливо. Здається, це трохи не та дипломатія, яка нам зараз потрібна.
🤯 2
Сьогодні поговоримо на важливу та складну тему.
На початку квітня у Гаазі оголосили про офіційний запуск Міжнародного реєстру збитків, заподіяних українцям війною, яку розв'язала Росія. Подати заяву на відшкодування можна через «Дію», сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Здавалось би, де «Дія», а де – Гаага, але перший крок зроблено. «Запускаємо новий важливий сервіс. Дані з міжнародного Реєстру будуть основою для майбутніх репарацій. «Дія» стає важливою частиною передавання й відображення масштабів збитків від російської агресії», – прокоментував подію Федоров.
Але зареєструватися – не означає отримати гроші. Шлях до них не буде простим, але хочеться вірити, що він буде результативним. Про те, як все може відбуватися на практиці та скільки пройде часу до отримання репарацій – у нашій новій статті.
Чи вдасться примусити Росію до компенсації збитків українцям?
Українські суди продовжують розглядати позови українців до РФ. Певна річ, що рішення вони виносять на користь наших громадян. Станом на кінець березня вже наявні 397 рішень щодо відшкодування Росією збитків, завданих її військовою агресією. Про це пише Опендатабот із посиланням на пошуковики судових реєстрів. За даними реєстрів, кількість подібних справ стабільно зростає: у 2022 році було 44 рішення, а у 2023-му – вже 262. За перші три місяці 2024 року реєстр поповнився ще 91 судовим рішенням.
Photo unavailableShow in Telegram
Штати щось задумали: навіщо Америка скуповує радянські літаки?
Коли Сполучені Штати востаннє ходили на шопінг, то повернулися звідти з 81 літаком. Літаки, щоправда, старі. Ще з радянського авіапарку.
Розпродаж влаштував Казахстан. Нині ця країна оновлює свій повітряний флот, а тому розпродує старі запаси.
Всього на торги виставили 117 винищувачів і бомбардувальників радянських часів. Оголошена вартість продажу склала один мільярд казахстанських тенге, або 1,5 мільйона доларів. Для США це, звісно, зовсім небагато.
Повідомляється, що Америка прикупила собі 81 застарілий бойовий літак. При цьому продаж здійснювався через офшори.
Медіа припускають, що покупка ця здійснена в інтересах України. Можливо, літаки розберуть на запчастини. Або вони стануть приманкою на аеродромах для ворога.
Достеменно призначення літаків невідоме, але оглядачі сходяться у тому, що вони слугуватимуть допомогою для України. Що, звісно, аж ніяк не скасовує постачання нам F-16, які мають прибути у червні-липні.
Завтра, 30 квітня, парламент Грузії винесе на голосування в другому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Затвердити законопроєкт у остаточному, третьому читанні парламентарі можуть в середині травня.
А тим часом Європейський парламент затвердив резолюцію щодо ситуації, де зазначено, що переговори про вступ Грузії до ЄС не мають розпочатися, поки в Грузії діятиме закон про «іноагентів».
Крім того, затверджено поправки до документа, згідно з якими Європарламент закликає запровадити санкції проти почесного голови владної партії «Грузинська мрія», мільярдера Бідзіни Іванішвілі, а також звільнити експрезидента країни Міхеїла Саакашвілі.
«Центр політичного консалтингу» пропонує ближче познайомитися з документом, через який Грузія може залишитися за бортом ЄС.
"Іноагенти" в Грузії: хто це, де, коли та навіщо?
Завтра, 30 квітня, парламент Грузії винесе на голосування в другому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Затвердити законопроєкт у остаточному, третьому читанні парламентарі можуть в середині травня. А тим часом Європейський парламент затвердив резолюцію щодо ситуації, де зазначено, що переговори про вступ Грузії до ЄС не мають розпочатися, поки в Грузії діятиме закон про «іноагентів».
👍 1