Твій вірш | Вірші для душі
Вірші та поезія Надішліть ваш вірш у бот і ми його опублікуємо: @aphorism_ua_bot
Ko'proq ko'rsatish236
Obunachilar
Ma'lumot yo'q24 soatlar
Ma'lumot yo'q7 kunlar
Ma'lumot yo'q30 kunlar
- Kanalning o'sishi
- Post qamrovi
- ER - jalb qilish nisbati
Ma'lumot yuklanmoqda...
Obunachilar o'sish tezligi
Ma'lumot yuklanmoqda...
Repost from ❤️ЧАРІВНА СПОКУСА❤️
А в кожного з нас своя війна, свій внутрішній ворог, свої перемоги та поразки...
А в кожного з нас...🍂🍂🍂
Сизий світанок туманом
лягав на окоп.
Зоріло сонце, неквапом
ішло далиною.
Хтось сьорбав носом,
не відчуваючи стоп.
Хтось десь далеко вмивавсь
крижаною водою.
Тиша… Тепер - це вже як
дивний сон.
Хоч сни тут доволі диявольські,
змучені гості.
Частіше – то рев артилерії
в такт, в унісон.
Частіше – то смерть,
переламані душі і кості.
Він сидів тихо, прикривши
рукою чоло.
Маленький солдат, що
боронить свою
Батьківщину.
Так дуже страшно, як зараз,
іще не було.
Думка розплавила мозок:
а я вбив людину!
Та побратими вітали:
- То ж клятий рашист!
Ти наш герой! Ти прикрасиш
оцю сіру днину!
Тіло ж чомусь трепетало,
як зірваний лист.
Тіло кричало нестерпно:
- А ти вбив людину!
Знову гримнули снаряди і
впали дощем.
Знову у бій: чи на день, чи на
вічну годину.
Серце рвалось на куски, він
накрився плащем.
Рідна земля шепотіла:
- А ти вбив людину!
- Як же так сталось, матусю,
рідненька, скажи?
Я ж навіть муху витягував із
павутини!
- Синочку рідний, коханий,
єдиний, терпи!
- Мама, не можу! Матусю,
а я вбив людину!
Йому ж так само, не більше,
мабуть, двадцяти.
Певно не знав, чому він
прийшов в Україну.
Господи Боже, благаю, мені
Ти прости.
Я не хотів, але вистрілив.
Я вбив людину!
***
Їх тисячі: перекошені,
зкривлені душі.
Вчора дівчат цілували,
життя це творили.
В морі купались і їли
улюблені суші.
Палко кохались, сміялись
і світ цей любили.
А хвора свідомість не може
збагнути війни.
Це ніби не з нами, десь там –
паралельні планети.
Бо як же повірити в те, що в
незаймані сни,
Вриваються скреготом жару
безжальні ракети?
***
І в марені втоми лежав він на
голій землі.
Горіла пекельним вогнем
зранена підсвідомість.
А як далі жити даровані
Господом дні?
А я ж бо не зможу, мене
знищить праведна
совість!
***
Сизий світанок туманом
лягав на окоп.
Зоріло сонце, неквапом ішло
далиною.
Хтось сьорбав носом, не
відчуваючи стоп…
Не я його вбив. Він – мене!
й мою душу забрав із собою…
🍂🍂🍂
Він знову уб'є, може навіть іще
і не раз.
Це буде вже інший солдат,
зовсім інша людина.
Він стане безжальним, без
пестощів і милих фраз.
А що на душі, лиш Бог
знатиме і Україна...
🕊🕊🕊
© Наталія Степова
❤️ ЧАРІВНА СПОКУСА ❤️
Стій, зупинись, задумайся хоч раз,
Про життя, яке було дано для нас.
Яке не цінуємо, марнуємо час,
На різні дурниці, які не підходять для нас.
І ми вже забули, скоріше за все,
Хто дав нам людям життя це нове.
Не дякуємо Богу за прожиті дні,
А тільки запитуємо - за що це мені.
Чому, скажіть мені, просто чому,
Готові продати себе у пітьму.
Ми любимо судити людей,
котрих навіть не знаємо,
Але судити за те, що в самих не є досконалим.
Скажіть мені, просто чому,
Чому в цьому світі проводяться війни,
Навіщо, для чого, кому, ви хочете цим докорити.
Чому, скажіть мені, просто чому.
— VolD
Підпишись 👉 @tviy_virsh
Тільки музика вічна!
Що буде завтра я не знаю
І чи наступить воно взагалі
Та спокою, я весь час шукаю
Не тут, а десь в далі
Немає нічого вічного це точно
Кохання, ненависть це все мине
І в душі не завжди буває сонячно
Та точно знаю, я одне
Нехай життя тече за річкою
І забувши, що немає нічого вічного
Порину в думи, де згадаю
Що тільки музика може бути вічною
— Олекса Остра
💨💨💨
У вікно дивлюся,
Красою Неньки вражений.
Вітер гілки пестить.
⛩️ СОЛОВ'ЇНЕ ХАЙКУ ⛩️Repost from ❤️ЧАРІВНА СПОКУСА❤️
Розкажу тобі думку
таємну,
дивний здогад мене
обпік:
я залишуся в серці
твоєму
на сьогодні, на завтра,
навік.
І минатиме час,
наказавши
сотні вражень, імен
і країн, —
на сьогодні, на завтра,
назавжди! —
ти залишишся в серці
моїм.
А чому? То чудна
теорема,
на яку ти мене
прирік.
То все разом, а ти —
окремо.
І сьогодні, і завтра,
й навік.
🔥🔥🔥
ЛІНА КОСТЕНКО
- Підпишись👇👇👇
❤️ ЧАРІВНА СПОКУСА ❤️
Ти хочеш бачити в мені серйозну діву,
А я в душі мале дитя, яке радіє снігу.
Ні, не сказати, що я дурна,
Просто звикла з посмішкою йти все життя.
Так легше й простіше сприймати цей світ.
Бо посмішка зцілить усе, що болить.
Тож раджу сміятися, доки сміється,
І бачити щастя, доки живеться.
— Максименко Альона
«Куди не гляну – скрізь вожді»
— Дмитро Павличко
Читає: Неоніла Крюкова
Джерело: посилання
Підпишись 👉 @tviy_virsh
Під шаром безмірної байдужості
немов теплої глини набрав повний рот
не хочу й слова мовити зі злості
за кожен чортовий прильот
До дідька ту мораль перелік всіх чеснот
коли вже вік близь хати чорт
що в яму тягне без упину
що жити не дає нікому
Людиною як бути тут коли
ти з дня на день чекаєш час
що зникне все на схід від нас
під землю мали закопати чи спалити
ще років тисячу назад.
— Сумнівний
Підпишись 👉 @tviy_virsh
"Ти як, вже здорова?
Надіюсь, що так...
Кохаю тебе до безтями..."
Цими словами прощався зі мною
Коли йшов у кривавий ти бій
Ніколи не забуду цього я ранку
І твій перший у світі дзвінок
Як казав ти слова неймовірні
Та тривожність забрала цей звук
— Кетрін Даггон
Підпишись 👉 @tviy_virsh