навіть не помітила як ти нахуй пішов

А це Лінч якийсь вийшов випадково (це в мене сховище в підвалі є, там старі всякі скульптури валяються)

Це моя нова подружка Аня і я зачарована, яка вона гарна

Умови праці в майстерні

Та взагалі супер. Знову трохи схудла, але хто таким засмучується зараз, в еру оземпіковго шику. Ніхто

Давно не бачилися #я_норм

Мені так подобається, що я маю докласти зусилля, щоб згадати імена руських зірок, «на которих ми рослі», не кажучи вже про обличчя. Мені це дає надію на життя в зовсім іншому контексті, без зековської моралі і зоновської релігії. Чудова річ — нейропластичність. Чи втратила я частину своєї ідентичності? Чи «наполовину суїцид»? Та нахуй хай йде, тут місця не вистачає для нових досвідів і вражень, ще тягнути за собою це барахло.

Люблю свою роботу дуже

Памʼятаєте, їжачки оргії влаштовували в мене під балконом? Ось — наслідки цього вчаться харчуватися біля котячих мисок. Люблю цей двір

Не знаю що це, але гарно. Мені гарно

І ще момент такий. Оці свої тренування я записую бо тренер просить постити і відмічати, ну і приємно бачити себе рухливу, не буду брехати. Але ніколи не для того, щоб «я їбашу, а ти гімно безвольне», ні. Навпаки, мені трохи соромно навіть, так ніби я вихваляюся багатством. Бо мати час та ресурс на це — розкіш. Це надлишок. Моє життя так склалося, що в мене от зараз є. І все. А буває що нема. І тоді також — і все)

Ну, не знаю. Лежати з кортизолом мені не дуже сподобалося, а ось бьорпі виходять краще, ніж в звичайні виспані дні.

Такі плани на день після обстрілів. Тільки за фруктами на ярморок сходжу, поставлю поряд миску з персиками, динями і таким іншим, буду їсти фрукти дуже більше денної норми, і пукати можливо буду і шо ви мені зробите автор малюнку

Викладаючи фото на відео в мережу ви наводите нові ракети. В тому числі на себе та на сусідні будинки.

Метаіронічно якось виглядає)

Олександр Муратов і Дмитро Корчинський.