Код Нації

🏛Потьомкінський палац Знаменитий Потьомкінський палац в м.Дніпро – одна з найстаріших і найважливіших кам’яних будівель міста. Потьомкінський палац має незвичайну структуру, як з точки зору розмірів (довжина переднього фасаду становить близько 121 метра), так і зовнішньої форми: 12 колон підтримують центральні сходи на другому поверсі і утворюють так звану “житлову площу”. Характерною є також велика зала з подвійним освітленням. У 1930-х роках будівля була реконструйована у скромних масштабах. За фінансової підтримки промислового мецената О.М. Поля в палаці розмістили губернський музей. Пізніше тут відбувалися дворянські зібрання. Певний час палац слугував гуртожитком для духовенства та гостей Спасо-Преображенського собору. Код Нації

⚡️5000 грн — це середній прибуток трейдера валютними парами за один сеанс торгівлі. *сеанс триває близько 1-2 годин Це дійсно багато. Всього лише кілька годин після роботи, і будь-яка людина зможе заробляти від 50 000к грн на місяць. Зараз валютним ринком займаються одиниці, які знають робочі стратегії. Нещодавно топовий трейдер вирішив створити свій канал, де безкоштовно навчає підписників торгівлі. Він створив власну трейдингову систему і навчив 1400 людей торгувати за його стратегіями. Коротше кажучи, все про трейдинг тут: https://t.me/+RfucyX0uw704Y2Uy

🏆 Олімпійська На місці сучасного “Олімпійського” було величезне шахове поле – фігурами виступали справжні люди й коні. Код Нації

🍞ХХ століття: геноцид і індустріалізація XX століття виявилося, мабуть, найбільш драматичним в історії хліба в Україні. Наша країна пережила три Голодомори. Голод 1921-23 років стався через конфіскацію радянською владою у селян і вивезення хліба з України до Росії та на експорт. Найбільш трагічним виявився голод 1932-33 років, який радянська влада організувала, аби придушити національно-визвольний рух в Україні і знищити частину українських селян. Кількість загиблих оцінюється у 3-7 мільйонів людей. Аби вижити, селяни намагалися виготовляти щось схоже на хліб, а частіше – на коржики. Замість звичайного борошна використовувались жолуді, картопляне лушпиння, кора осики та берези, перетерті листя кропиви та різні види трави, солома, бруньки липи, люцерна, макуха. Звісно, такий хліб не був достатньо поживним чи корисним. Проте, він дав змогу вижити тим, хто потім продовжив українську націю. 📸Жнива на Україні. Картина Миколи Пимоненка, 1896р. Код Нації

🍺Закваска, яка змінила все і посварила православних з католиками Доволі довго мешканці сучасної України користувалися здобутками трипільців, до часів Ярослава Мудрого набір злаків на полях навколо Києва був той самий, що і в трипільські часи. Домінувала пшениця. Переможна хода жита Україною почалася з опанування випікання хліба на заквасці. У Русі ХІХ століття хліб на заквасці ставав писком моди. Любов до квасного хліба навіть призводила до релігійних конфліктів з католиками, які продовжували використовувати прісний хліб у Євхаристії, тобто при причасті. В цьому обряді хліб символізує тіло Христа, тому питання його рецепту дуже принципове, яке, зокрема, призвело до заворушень у Константинополі у 1053 році . Православні ж священники віддали перевагу саме вчиненому тісту. Феодосій Печерський в середині одинадцятого століття у посланні князю Ізяславу вказував на єресь католиків, які використовують прісний хліб у службі. 📸Відпочинок великого князя Володимира Мономаха після полювання.

🌾 Що вирощували перші хлібороби? Землеробством на території України почали займатися під час так званої “неолітичної революції” вже сім-вісім тисяч років тому. Про це свідчать знайдені знаряддя праці того часу – зернотерки, серпи, мотики тощо. Батьківщиною пшениці, першого злаку, що потрапив до наших земель, є так званий «Родючий півмісяць», південно-західна частина Азії. Там пшениця росла у дикому стані, і там почалося її окультурювання і селекція. Одним з найбільш ранніх культивованих видів пшениці є однозернянка. Майже одночасно з нею відбулося окультурення пшениці двозернянки, яку ще називають полбою. Протягом багатьох років людство займалося селекцію пшениці, щоб отримати найбільшу родючість, стійкість до низьких температур, до шкідників. Поступово стали домінувати пшениця спельта, і пшениця м’яка, або звичайна. 📸Батьківщиною пшениці, першого злаку, що потрапив до наших земель, є так званий «Родючий півмісяць», південно-західна частина Азії.

🤬 Це ПЗДЦ... Радника звільнили за правду. Саме ця людина за 2 тижні попередила нас про початок війни, про підрив ГЕС, про наступ на Харківщину і це ще не весь список. Найголовніше, що у Радника залишилися контакти з розвідкою та він продовжує інформувати українців, бо вважає це своїм обов'язком. Ті, хто були підписані на Радника ще у 2022 — змогли врятувати себе та свої сім'ї від катастрофи. 🙏Читаю Радника особисто, сьогодні якраз вийшло нове попередження на початок червня — раджу ознайомитись 👇

⚡️ Архівні фото На фотографіях зображено зруйнований під час Другої світової війни вокзал "Запоріжжя-1" та встановлення електроопор на Хортиці у 30-х роках (а також їхнє відновлення у післявоєнні роки). Код Нації

📕Леонід Кравчук: український президент за російським зразком З дня проголошення Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року і до інавгурації першого президента 5 грудня 1991 року парламент був єдиним місцем ухвалення всіх найважливіших рішень, які за рік привели ще радянську республіку до незалежності. Вельми успішна робота Верховної Ради створила для українців всі підстави, аби вже тоді піти іншим шляхом, аніж більшість сусідів із “тюрми народів”. І, на відміну від них, будувати парламентську, а не президентську чи напівпрезидентську республіку. Але українські політики за інерцією рівнялись і конкурували з Москвою, тому створили інститут президента та наділили його чималою владою. За словами першого Президента України Кравчука, “верх брала теза: “Росія обрала, і нам також треба обирати”. Попри це, в перші роки незалежності Верховна Рада мала високий ступінь самостійності від президента. Депутатів того скликання обрали ще в Радянському Союзі, до виникнення інституту президента.

📸 Нові унікальні історичні фото Запоріжжя: зруйнований інститут та будівництво мостів Нові світлини Запоріжжя минулого століття зі столичного архіву. На них зафіксовано будівництво мостів Стрілецького (1931 р.) та напівзруйновану будівлю Запорізького педінституту (1944 р.). Код Нації