UAnother. Ти - інший. #УкрТг

🇨🇦 Якщо у вас були думки податись на канадську візу по спрощеній процедурі CUAET - сьогодні останній день можливої подачі анкети. Далі - на загальних умовах.

​​В Монреалі я ходила на концерт. З опису на сайті мене зацікавило те, що там буде вірш Шевченка перекладений на французьку і покладений на музику. Чим не привід одягти вишиванку? Як виявилось, це гарантований спосіб знайти своїх) В мультикультурній Канаді «своїх» особливо гостро і навіть дивовижно не вистачає. В холі, в очікуванні концерту до мене підійшла усміхнена жінка і заговорила українською. Так спонтанно і через вишиванку - розумними словами, через візуальну національну самоідентифікацію - я познайомилась з відомою українською композиторкою, володаркою ряду нагород і премій, авторкою музики до ряду українських фільмів, - людиною, про яку згадували з великою пошаною на курсі історії української музики, який я проходила взимку - Аллою Загайкевич. Алла приїхала на кілька місяців для співпраці з оркестром, який мав сьогодні грати (написати для них кілька творів). Говорили за електронну музику, за фінансування культури, за консерватизм діаспори. І за те, як дивовижно вишиванка личить до джинсів 🙃 Одягайте вишиванку. Це може спровокувати цікаві знайомства) І тому що ми боремось зараз (448 днів, 9 років, 200 років) зокрема за те, щоб мати змогу одягти її, говорити українською і не бути за це розстріляним. P.S. Вірш Шевченка дійсно був (третина концерту), як і трансляція портрету Кобзаря на всю сцену концертного залу Монреаля. За 10 тис. км від України.

Сходила на «Щедрика». Вкрай рекомендую встигнути підтримати українське кіно поки в прокаті. В прокат явно не сильно вклались, бо він усього тиждень і 1 сеанс вранці 😭 Я б дуже хотіла бачити цей фільм на Netflix. Красивий, україноцентричний. Важкий, сумний, але своєчасний і сильний. Аж не віриться, що його знято в 2020, а не в 2022. Трейлер: https://youtu.be/LyK6jhc8Qtc

​​Перед Новим 2022 я писала (і думала) про те, як важливо дозволити собі просто бажати. Не тільки планувати, а саме бажати. І попри те, як 2022 склався для України, всі мої бажання здійснились, і навіть більше. Аж місяць Хорватії навесні, Париж і екзотика по екстра дешевим квиткам (Канада). Вперше так надовго закордон сама, чого без повномасштабної війни я б собі не дозволила. Вперше сама на далекомагістральний рейс. І ще сотні «вперше». Війна з 2014, - і при цьому за 8 років ми як країна змогли зажити краще - від самоідентичності і до наявності асфальту. Як ми закінчуємо 2022: про Україну знає і говорить весь світ; українців зустрічають з неймовірною повагою і захопленням до нашої стійкості; в Карнегі-холі грає Щедрик українською; Президент України є людиною року всіх світових журналів; а українці живуть з відчуттям єдності - зі спільними проблемами, мемами і тостами за новорічним столом. Я спостерігаю, як відкрилось купу нового малого бізнесу - все посеред війни. І це неймовірно надихає. 2022 - однозначно рік досвіду. Такого досвіду, який ми б не отримали ніколи. Психіка пройшла шлях за 10 років в один неповний календарний. Ми, українці, і Україна, як країна, змогли не тільки не впасти, але й змінити думку усього світу про нас. В історії світу після кожної кризи приходив розквіт. А війни ставали рушієм для розвитку прогресу. 2023 не буде кращим - він буде іншим. Нові виклики, нові процеси, та сама війна. Але впевнена ми встоїмо і зможемо розквітнути навіть ще під час неї. Не треба чекати перемоги, щоб зростати - починаємо (точніше продовжуємо) вже зараз. Віримо і донатимо ЗСУ. Тримаємо кожен свій фронт. Прославляємо Україну, наскільки це можливо в своїй сфері діяльності. Ми вижили. Тепер починаємо згадувати, як жити. P.S. Фото зроблено сьогодні. Сама погода натякає на розквіт.

​​З Різдвом! 🎄 Для мене Різдво як свято з’явилось вже після 2014 року. В моєму пострадянському вихованні в сім’ї атеїстів не було цієї традиції. Також її не було в оточенні і в масовій культурі м. Дніпро. Після Майдану це змінилось. Не тільки в моїй родині, але й в місті. Вперше в супермаркетах масово почала продаватись пшениця на кутю. Я 2-3 роки ходила з вертепом по центру міста - може не професійно, але для Дніпра це було щось абсолютно нетипове. Я не людина віри, - для мене Різдво важливо тим, що це традиція. А традиції народу - часто пов’язані з релігією або з дохристиянськими обрядами, які з часом в релігію вплелись (кутя, дідух - як раз такі символи). Я вважала, що підтримую ідею переносу Різдва на 25.12 саме через атеїзм, а люди віри це не підтримають (бо релігія - це дуже консервативна сфера). Поки з подивом не побачила результати опитування у львівському пабліку, де 75% «за» 😳 А Галичина - найбільш релігійна територія України. Цього року одноголосно «за» вирішила святкувати Різдво 25.12 навіть громада Криворівні (село в Карпатах, де українські традиції збереглись дуже добре). Що буде далі? Чи перейде Україна на святкування 25.12, а святкування Миколая на 6.12? В мене така думка. Будь-який обряд/традиція це, - назву її так - енергія. І зараз здається, шо ця енергія прив’язана до дня. Але насправді первинною є енергія, а не день, а її створюють люди. І в спробах перенести її на інший день календаря нею наповниться для нас і 25 грудня. Коли я перейшла на українську 3 роки тому це не було «повернення до коренів», до мови бабусі чи щось таке - вся моя асоціація дитинства з українською мо - це мультфільми на ictv. Тобто я з повністю російськомовної родини і середовища. Але, попри це, я відчула ніби нарешті все співпало. Ніби шматочок пазлу був весь час в слоті схожої форми і його туди загнали силою, а тепер він нарешті там, де має бути розташованим - війшов туди легко і одразу став. Зараз мені здається, що таке відчуття може статись і з зимовим святами - відчуття, що все стало на своє місце. Гадаю, що якийсь період ми будемо святкувати 2 Різдва і плавно «переносити енергію» на 25.12. Перевірю свою теорію за кілька років :) З війною психіка за рік проходить такий шлях, як був би по мирному за 10. Тому можливо за 3 роки ми самі не впізнаємо себе і свої відчуття в питанні, коли святкувати Різдво. 〰️〰️ P.S. Чому Різдво 25.12 - це не «перехід», а «відновлення»: (Для тих, чий інфопростір за грудень не розповів цю історію вже разів 10 😄) Текстовий формат - Ukrainer, інстадопис У форматі рілс (1 хв) - ikla.mag Відео, 10 хв - YouTubе, Іронічний Історик

Сила слова Слова, які варто контрольовано уникати в використанні, особливо в відео і на письмі (тобто там де, воно активно розходиться в маси). 🔻Маскувальні слова. (Створюються, щоб якось вигребти весь цей емоційний пиздець.) Росіяни. Нас вбивають, бомблять, ґвалтують і розстрілюють росіяни. Не орки і не свинособаки, - росіяни. Летить не блєдіна - летить російська ракета. Особливо важко щоразу так вимовляти, бо це вимагає прийняти цей факт. Особливо це важко, якщо до 24.02 була присутня аполітичність чи какаяразніца. Психіка намагається прикрити іншими словами ті терміни, які здавались не поганими. Але час визнати, що це все роблять, не міфічні істоти, а росіяни. 🔻«Війна в Україні», «Війна Путіна в Україні» Кожне формулювання міцно створює наратив. Яка асоціація буде з Україною, якщо поряд з нею використовувати слово війна? Але при цьому поряд зі словом війна в заголовках рідше фігурує Росія. І замість того, щоб створювати асоціацію «Росія=війна», натомість вкорінюється асоціація «Україна=війна». Словоформа «війна Путіна» одразу робить винним у війні одного лише Путіна, ніби немає в нього 70-90% підтримки населення в цьому питання. Згадуйте цей абзац, коли захочете протестувати західний таблоїд на позицію стосовно Російсько-Української війни за 5 секунд. (Спойлер - вас чекають багато розчарувань) 🔻Донбас Донбас - скорочення від «донецький вугільний басейн». Це не історична назва території і не географічна назва. Це наратив, який активно ввів в світову полеміку Путін. Використовуючи його, ви скасовуєте всі інші сторінки історії Донецької та Луганської областей - археологічні знахідки кімерійського періоду, обрядовість та культурні набуття регіону (подивіться традиційний одяг чи візерунок писанок регіону - вони просто неймовірні), митців регіону, серед яких Стус і Сосюра. 120 років тому ці області були україномовними на 85%. Але 3 голодомори, репресії, етнічні чистки та заселення росіянами, ще й здебільшого маргінальними - вплинули на репутацію сучасних Донеччини і Луганщини. Але це не означає, що культура зникла. А ось коли свої ж кричать про Донбас і маргіналів - тоді з часом зникне. 🔻Корінь «рус» як імперський наратив В один момент московити вирішили перейменуватись на «русскіх», а країну на Russia, таким чином вкравши нашу історію, історію Київської Русі. Як пояснити іноземцю, що Russia - це не та ж країна, що Kyiv Rus? Корінь же один. Відучуюсь від кореня «рус». Придумала слово «осня» замість «русня», щоб уникнути кореня, зменшити р до невагомості, і вийшла ще й відсилка до рою ос 😄 🔻Назви вулиць. Назви вулиць - це не тільки вибір, яким людям ми обираємо віддавати пошану. Це також слова, які ми безкінечно бачимо і використовуємо. І це їх толеризує. І відповідно формує цінності, бо ці люди підсвідомо вважаються достойними, навіть якщо не в курсі, хто це є. Тому так важливо викорінювати не своїх героїв з назв топонімів. Пам’ятайте. Кожен з нас інфлюенсер, навіть якщо на маленьку аудиторію своїх знайомих. Тому важливо нести правильні наративи 🙏

Вчора не було сил 😄 Тому бонусом ловіть +1 допис з корисностями.

​​🇨🇦 🪪 Канадська віза по CUAET: як вклеїти візу Коротко, про що це 🔹Канада в підтримку українцям вкрай спростила видачу віз і зробила її безкоштовною 🔸Як туристичних (visitor), так в робочих (worker) 🔹Різниці наразі особливо нема, бо work permit отримувати незалежно від типу візи. Але можна не отримувати і бути туристом 🔸Програма дає багато допомоги при еміграції, але цим необов’язково користуватись. Це тільки віза, а там далі, як хочете 🔹Спочатку давали на 10 років, зараз скоротили до 3-х. Хоча я знаю кейси, кому в зараз дають на 10 🔸Біометрику можна здати у Львові або в ВЦ за кордоном (там навіть краще, бо нема проблем з записом) 🔹У зв’язку з блекаутами, ВЦ у Львові став записувати через емейл і стало реальніше записатись 🔸Здана біометрика валідна 10 років, а при валідній біометриці наступну канадську візу можна отримати електронну Після здачі біометрики, необхідно надіслати паспорт на вклейку в ВЦ за кордон (у Львові не вклеюють). Якщо ви в Європі можете скористатись кур‘єрською доставкою від ВЦ або завезти і затрати самостійно, або попросити когось (необхідно оформити довіреність, папірець з підписом, - без юристів) Якщо ви в Україні найзручніший шлях - надіслати через візове агентство. Вони везуть купу паспортів, тому їм профіт очевидний і це в рази дешевше, ніж їхати самому. Win-win. Кілька рекомендацій через кого надсилати: @coraltravelcv (Чернівці) - возять в Бухарест, 3-4 тижні, 2000 грн. Оплата постфактум, на картку ФОП 👍 @visa_up (Львів) - возять в Варшаву, 5-6 тижнів, 300 PLN (≈2700 грн). Оплата постфактум, на особисту картку 😒 Я відправляла через Львів, бо про перших тоді не знала. Зараз радила б Чернівці - дешевше, швидше і податки з ваших грошей заплатять. #канада

🇺🇦 Як почати вбивати в собі москаля? Перехід на українську - це достатньо довгий і психологічно складний процес. Але є ряд моментів, які не потребують ресурсу, а важать насправді дуже багато. І які багато хто не помічає, ігнорує чи недооцінює - а насправді продовжує розмивати російсько-український культурний контекст. 1️⃣ Мова в налаштуваннях. Смартфону, телеграму, фейсбуку, гугл-акаунту, гугл-пошти, твітера, зареєстрованого 10 років тому PayPal. Все, о стосується діджитал - потрапляє в статистику. Тобто якщо мова вашого смартфону російська, то ви потрапляєте в статистику, яка є підставою для наступних наративів «ось скільки українців послуговується російською, очевидно, що російськомовних там потрібно захищати, раптом путін має рацію?» - як з боку Росії напряму, так і збоку проросійської пропаганди на заході. 2️⃣ Ім’я і прізвище. Прям зараз зайдіть в налаштування Telegram і подивіться, як ви підписані. В Facebook? В email? Якщо латинкою - то транслітерацією з якої мови? Як ви підписані, коли підключаєтесь до вебінару в zoom? Ім’я - це перша ідентифікація. Якщо ви спілкуєтесь російською, то ім’я російською додає картини - і відбуваєтесь ідентифікація вас як росіянина до того, як ви проявляєтесь. Прописуючи своє ім’я та прізвище російською, але при цьому згадуючи себе українцем, ви транслюєте наратив про «дві державні мови», а також збиваєте ідентифікацію. Особливо якщо в прізвищі-імені є ЬІ та Э - скажу чесно, мене тригерить дико, коли їх бачу. Відчуваю, що якщо ви так відвойовуєте словоформу, на яку не існує документів і вона настільки вам важлива, то ймовірно між нами прірва і в позиції до російсько-української війни. 3️⃣ Мова веб-сайтів. Нещодавно запрацював закон, завдяки якому всі сайти в Україні мають мати українську версію. Користуйтесь нею. Ви додаєте «вагу» тим сторінкам, які дивитесь. Дивлячись російську версію ви підіймаєте саме її в результатах Гугла. Підіймайте українську. Слідкуйте за тим, якою мовною версією на сайті послуговуєтесь, бо перейшовши з Гугла ймовірно потрапите на російську, бо у багатьох сайтів вона була початково і вага там вище. Переходьте на українську версію. Пам’ятайте, що кожен ваш клік потрапляє в статистику. 4️⃣ Гугліть українською. Гугл за останній рік значно покращив свою видачу українською, бо штучний інтелект навчився. У зв’язку зі згаданим законом, SEO-спеціалісти почали налаштовувати ключові запити українською і тепер працює значно краще. Рекомендую плагін під хром Лагідна Українізація - він прибирає з видачі російські сайти і гуглити стає приємніше 🙂 5️⃣ Шапка в інстаграмі. Три рядка про вас - це те, як вас ідентифікують нові люди, які потрапляють на сторінку. Коли шапка російською, я сходу визначаю людину, як «не свого». Вже потім я можу дочитати в тексті, що людина з України, але ідентифікація мови спрацьовує раніше, ніж ідентифікація сенсу. Ці 5 кроків займають дуже мало часу одноразово, але насправді дуже важливі. Для просування наших наративів. Для первинної ідентифікації «свій-чужий». Для того, щоб україномовні українці відчували від вас безпеку - бо одразу зрозумло, що свій. #мовнийперехід P.S. 6️⃣ Якщо у вас є інтернет-магазин, замініть гидотну словоформу «накладений платіж» на нормальне людське «післяплата». І тоді я не піду до ваших конкурентів. Сорі, але це той русизм, за який би я штрафувала, наскільки він жахливий. Словоформа що російською сенсу не мала, так її в українську тягнуть 😭

Якби Росією керував «хароший руській» Головна претензія «хароших рускіх» до путіна в тому, що він тупий. Що він вдався до війни, коли можна було дружити і торгувати. Або, розумними словами, застосовувати soft power. Як вона достатньо вдало зробила це в деяких інших країнах. Я задумалась, а що було б, якби тоді, 20 років тому чи навіть раніше до влади прийшов не Путін, а росіянин «нєтвоєнщік» - який розуміє, що заходити танками і закидати ракетами сусідню країну - це не ок і риття могили собі і економіці своєї країни. Але при цьому - росіянини, тобто взрощений в російському культурному і історичному полі, де Україна - брат, але звісно молодший, така собі країна-сателіт Росії. Ймовірно тоді не було б війни. Разом з тим, не було б Украіни і української самоідентичності на всій зросійщеній за 20 сторіччя частині, а то й далі. Тільки формальна держава і формальні кордони. Згадайте 00-ві, коли кількість російського продукту на медіаринку була такою, що він сприймався «своїм», але насправді формував комплекс меншовартості. І здавалось би, в максимально бандерівському Львові, вистачало російської музики. Центр життя і пік розвитку, найкращі роботи і центр культурного життя вищого рівня - Москва. Росія створює привабливу картинку дружньої держави, яка наголошує на спільності цінностей і історії. Майдану не було, бо втікати нікому. Такій Росії не треба ставити проросійського президента, щоб втримати «колишню колонію» силою - вона діє не так в лоб і більш вишукано. Як вона насправді створює картинку на закордон всі ці роки. Експансія російської культури затьмарювало в очах іноземців нарощення армії. Постановки на базі російських творів йдуть на усіх світових сценах. Чайковський, Шостакович, Рахманінов - це престижно. Переосмислення Бродського, Толстого, Достоєвського - це престижно. Запрошені росіяни на позиції хореографів, диригентів, режисерів, акторів на головну роль, - це престижно. Російське кіно на світових кінофестивалях - це престижно. І екзотично, бо міф про «загадкову руську душу» захоплює. І, на жаль, цей абзац не з альтернативної реальності - це реальність навіть і 2022. Від Спліта до Монреаля, від Відня до Парижа - репертуар сценічного мистецтва та виставок як мінімум на 15% - з російським культурним кодом В альтернативній реальності все те саме, тільки в Україні це теж так сприймається - не просто нормою, а престижним. А разом з тим, у світі проходять виставки російських художників Малевіча, Татліна та Соні Делоне, постановки на базі російських літераторів Шевченка і Гоголя. Тобто успішно закріплюють клеймо російськості за всіма, кого вкрали до цього. Якщо цей канал і є, то він російською, бо звідки в мене виникне думка перейти на іншу мову в майже 30 років? Немає українського YouTube, тому що це занадто неприбутково. Ймовірно немає укранського кіно, бо російською продати продукт більше шансів. Ймовірно з більш розуміним керівництвом, в Росії будуються дороги і рівень життя стає краще. В Україні теж, бо в усьому повторюємо і тягнемось за старшим братом. Рідко дивлячись ліворуч на мапу. Немає війни. А Україна влилась в культурний простір Росії настільки, що все далі вирить в ту історію і правду, яку підказує старший брат. ~~ Путін - найкращий російських лідер, який міг трапитись Україні. Кончений настільки, що це навіть не треба пояснювати розвинутому світові. З полемікою, доведеною настільки до абсурду, що ніхто не сприймає її за правду. Хоч дехто ще боїться і грає в ігри, але де чорне, а де біле вже розуміють всі лідери. Кончений настільки, що допоміг нам, як нації, пройти сепарацію від Росії після стількох років експансії і злиття - культурного, мовного, економічного. Сплачена ціна в тисячі життів. За те, щоб нація відродилась, заговорила українською і почала згадувати свою справжню історію, викреслених з неї митців, репресованих діячів. Тому ліберальні росіяни - ще більш небезпечні для нас, ніж z-адепти. Бо вони можуть привабити йти з ними разом. А ми можемо привабитись. Бо Стокгольмський синдром ще засильний, а сепарація відносно свіжа.