tereveni 📚💬

215 000 примірників! За мірками сучасного українського ринку це статус бестселера у квадраті. Такими накладами міг похизуватися Григір Тютюнник, у біографію якого я вчора поринула. Подорожжю під назвою «Живі. Зрозуміти українську літературу» мені вдалось відчути захоплення Михедів творчістю Григора. Ба більше, усвідомити, що письменник цей хронометражно критично близький сьогоденню! До вчора Тютюнник для мене був ледь чутним відголоском минулого. Сьогодні ж відчуваю, мушу прочитати його і «Три зозулі з поклоном», і «Крайнебо», і обовʼязково «Обмарило» (виділила в тексті двічі!).

Кожне слово - як оголений нерв мусить реагувати на життя в новелі, інакше воно зайве

Ні, не свої жалі дитинства, не свій голод, не свого без вини винного батька хотів я згадати, а жалі всього мого покоління і багатьох без вини винуватих батьків. Випадок особистого життя не доболює (даруйте за сей поганий неологізм) до художнього твору

Приємно вражена сьогодні візьмусь за наступний розділ - про Підмогильного. Книжка тут.

У друці ну дуууже літня дитяча новинка від Інни Данилюк— «Пірнути в Київське море» 🌊

Літні канікули на Київському морі, заняття в школі вітрильного спорту, мрії про навколосвітню подорож на яхті — такими були щасливі будні Устима. Та одного дня в його життя увірвалася таємнича сила й заходилася все руйнувати. Хлопця, що понад усе на світі боявся пірнати, раптом з головою накрило випробуваннями. Устим несподівано дізнався таке, про що ніколи й не задумувався, і завів знайомства там, де це взагалі ­неможливо.

💙 Ілюстраторка: Альбіна Колесніченко

Оскільки живу я саме на Київському морі (не буквально, звісно), обовʼязково придбаю цю манюню.

Смакуючи передмовою «Живих»:

І коли довго топчешся по цій землі, стає зрозуміло, що культурна консистенція, саме повітря культури навколо тебе міниться…

Коротко про мене і мою войовничу віру та наполегливість вийти з нечитуна

Коротко про мене і мою «войовничу віру» вийти з нечитуна.

Події, які пропускаю. Але раджу іншим за можливості й бажання відвідати 👍 📍Readeat на Антоновича, 50

Арсенал скінчився, але живих літподій попереду ще багато, дай біг! Здається, найбільш масштабна із найближчих - презентація нового роману Софії Андрухович у Театрі на Подолі 🔥. Формат модерації - бесіда про процес написання роману, його наскрізні червоні та чорні ниточки. Усі кошти з івенту йдуть на підтримку ЗСУ. Тож можна не жаліти грошенят і сходити на ексклюзивний червневий літвечір на одній з найзатишніших київських вуличок, Андріївському узвозі. Квитки за посиланням.

Не встигли чи не змогли потрапити на «Книжковий Арсенал»? Пропонуємо переглянути найцікавіші розмови у записах: 📖Дискусія «Межа всередині нас» за участі Павла Казаріна, Олександра Михеда, Олександри Матвійчук, Лариси Денисенко, Олени Стяжкіної, Олександра Комарова. 📖«Свідчення»: читання пам’яті Вікторії Амеліної. 📖Публічна розмова «Оксана Забужко та її “Вартові руїни”: місто дитинства і механіка письма». 📖Дискусія «Бути військовим/військовою сьогодні» за участі Дмитра Лазуткіна, Артура Дроня, Ярини Чорногуз, Лесі Ганжі. Модерує Алла Кошляк. 📖Поезії з полону і про полон «Тримайся! Тримаюся!» Учасники: Тетяна Власова, Тоня Корнута, Наталка Гейман, Ахтем Сеїтаблаєв, Олександра Матвійчук, Катерина Вишнева, Оксана Стоміна, Юлія Мусаковська, Роман Ясиновський, Анна Малігон, Марина Пономаренко. 📖Дискусія «Про стійкість у літературному каноні України» за участі Віри Агеєвої, Тараса Лютого, Олександр Хоменко. 📖 Дискусія «Цивільні. Життя на межі. Херсон – Харків – Ізюм – Чернігів» за участі Віри Курико, Ольги Гончарової, Іванни Скиби-Якубової, Галини Іванової, Ольги Кириленко. 📖 Видавництво Ukraїner. «Як ми назвемо цю війну?»: розмова за участі Оксани Забужко, Вахтанга Кебуладзе, Валерія Пекара. 📖 «Тут і там. Тепер і тоді. Мислити про тимчасово окупованих»: розмова Олесі Островської-Лютої з Оленою Стяжкіною.

А тут і записи з Арсу вже достигли від Суспільне.Культура: