факелоносець.

код 10.21 факел загорівся. ми розпочали нашу війну. книги друкуються, музиканти співають. мова – наше все. білборди, листівки і сарафанне радіо. пропаганда. без неї нам не перемогти. мені так подобається старт, ми швидкі і гіперсильні. ми рухливі і повільні. ми мобільні. що я відчуваю? наче скло, що було в моїй руці стало пластиліном і я більше не відчуваю рану. але мені не видно, чи зупинилась кров. міста горять своєю естетикою, мені звісно не комфортно тут. це не моя територія. я не те, що інтроверт. просто мені подобається сільська місцевість. там я і готувався. наскільки великий супротив? поки, що невідомо. наша перемога відбудеться тоді коли всі факели загоряться ланцюгом і заповняться світлом всю територію. поки я лише бачу поодинокі факели, вони як мій – горить яскраво і дико. цей крок він важливий. я виграв в боротьбі з собою. тому, якщо навіть в загальному чекає поразка, я не проти зникнути. мені є кого зустрітити у Вальгаллі. але дайте нам поборотись. проти нас величезні ресурси, гроші ворога, які просто пахнуть кров’ю. за нас віра в ідею і принципи. курс на південь. курс на південь… #факелоносець

‼️ТЕРМІНОВИЙ ЗБІР НА ХАРКІВСЬКИЙ НАПРЯМ‼️ Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ. 🔻Прийшов запит від нашого випускника, бійця НГУ, 3 бригада (Гвардія наступу) "Спартан". Необхідно : ❗️Зарядна станція EcoFlow DELTA Pro❗️ Кожна гривня важлива! 💳Моно: https://send.monobank.ua/jar/28jDAgaMVc 💳Номер картки банки : 5375411213898773 Канал звітів @reportgroupzbir Інформація про нас

|••| 17 книга в 2024 — прочитана! 💅 факелоносець рекомендує цю книгу, обов'язково купіть примірник. оцінка: 9,6 / 10 жанр: психологічний трилер, культовий роман. опис сюжету: федеративний маршал рухається з новим помічником на острів де тримають божевільних для того, щоб знайти втічкачку. з самого початку все йде не по-плану. головний герой дізнається, що тут твориться щось страшне і в кінці він буде шукати пацієнта 67! власна думка: це подарунок. я був в шоці, як людина може попасти мені в читацькі рецептори. звісно, я бачив фільм і книга насправді майже нічим не відрізняється, окрім мабуть того, що у фільмі не продемонстрували ті еротичні сцени, які є в книзі... принаймні не так. ну що ж я вважаю, це культова штука і коли я побачив це вперше, мені здалося, що я торкнувся чогось нового і величного. зараз я прочитав одним махом, бо це легко і гарно читається, як фіцджеральд... якщо так сталося, що цей твір вас оминув і ви не читали і не бачили фільм — ваш вечір врятовано і ви отримуєте гарний бонус на нього. ну дуже рекомендую, мені сподобалось. аудиторія, якій сподобається: любителів загадок, детективів, містики, важких сюжетів, заплутаних сюжетів. мені книга в цілому сподобалась, думаю буде в топі цього року. далі буде "12 правил життя" Джордан Пітерсон звісно, можна щось і рекомендувати, я з радістю прочитаю. факелоносець. #книги_потяг - по цьому хештегу книги #книги2024 — книги цього року

ребус на останній сторінці 2. оранжевий бумеранг. /зайшов на територію лісу/ в дитинстві кинув бумеранг, він так і не повернувся. пам'ятаю, що часто гуляв сам, поки не зустріне бабуся. скільки після цього запускав, все лишивши неоглядки, пам'ятаю, що часто гуляв сам, поки всі полять грядки. в блудах ярів — шукати верліт, там знайти чиїсь ролики бумеранг продовжив політ, йому, як мені, треба волі тут гамселити кропиву мечем, була то мабуть ржава труба? в моїх венах кров не тече, там скоріш тече солодка вода. моя голова стрижена нульовкою, отже відчуваю інакше, всі статутні збори кінчились ловками — смерть падшим. скільки коштує мій погляд, дай відповідь, друже мій? приховайте свій подив, все не тому, що я простуджений. перша утеча в ліси, перші проведені ритуали з Богом, мене мій ангел-охоронець просив і тепер не говорить, стрільці вперті, маю два цикла, щоб піти в кращі світи, буде людина з яким створю сиквел, які відчуття, сни? правило реклами — буденно думай, щоб купили товар. в моїх бібліотеках вкрали думи, хочеш дружити — шукай! бо я думаю, чому муравиця — в кольорах нашого прапору, мене всі просять спиниться, повернутися до того табору... не повернеться бумеранг, не повернулись і друзі, і рідні, на жаль, повернувся танк та повернулась інвалідність. і нічого не повернулось те, що я вже давно відпустив, та нарешті настав день, я не воюватиму більше один. ανάψτε τη δάδα, πάμε

код 553. хай живе Україна. останні штрихи і ми вже змінюємо інфрастуктуру на густі ліси. тут пахне духом партизанства. відчувається, що предки дивляться на нас своїми сумними очима. за спиною мій особистий факел і все, що для нього потрібно. адреналін. війна – це просто засіб моєї пропаганди. в цьому немає нічого грішного і нічого святого. мене всі називали нонконформістом і мене це дратувало. моя ідеологія і стиль життя має бути основною ідеєю, а не порушенням того, що в нас є. зараз потрібно налаштуватись, а я відчуваю дратівливість. як довго я протримаюсь? коли мене зустріне моя подруга смерть (в мене було декілька зустрічей з нею раніше), як я відреагую? здається, все зупинилось, щоб дати мені якийсь важливий урок. але уроку немає. цей ліс не схожий на жодний який я бачив до цього. я очікував більше, більше містики і чогось відносного. зараз я просто йду і згадую своє дитинство, те до чого я ніколи не повернусь. але чи шкодую я? мабуть, ні. нас не багато і не мало. було б більше – був би впевненіший, але тепер це все випадок. доля. те, що мене завжди дивувало. не знаю, чогось мені сьогодні сумно. дуже сумно. не з таким настроєм це все починати. #факелоносець

ребус на останній сторінці. 1. мене теж цікавить. /нова спроба/ я втратив барви — не бачу на собі погляди, тротуар гарний, в сторони роз'їхалися потяги. змусили сісти на дно, щоб новий план писати, не залишився на "по сто", просто випив лате. акцент на людей — ось що значить стати зрілим, тут мене проведе або ж обдурить шахрай вмілий. акцент на людей — потопились всі в болоті, я знав що це прийде, заплатно тримали сотні. боявся бути лідером і подивись що тепер стало, задача стала мінімум — не втратити, що мали. всі кого зустрів світинг — моя вам неповага, наша аудиторія — діти, іншим більше не раді. викохати з них ком'юніті, блокувати авторитети. чи будемо ми людяні? які ставити пріоритети? вуалюю — щоб не всі, могли даний текст читати. складаю ребус із слів, розкидайте це по чатам. я втратив барви — тепер це буде й моя сила, вірю це не марно, використовую прості рими, чи прийде новий лад? чи будемо йому раді? де зараз наш голова? мене це теж цікавить... τα λέμε στο δάσος

також під час книги, я вирішив записати свій аудіощоденник (9.05.2024)