🔘Lukenchuk TODAY!

Основне питання Над яким я думав останнім часом. Просто вражає, скільки часу і енергії ми вкладаємо на вигадування та поліровку ідей, деталей і форматів. Хоча основне запитання, на яке варто собі відповісти: «чи буде цей ринок рости?» Якщо "ні" - то і великого сенсу перекручуватися з ідеями і форматами немає. А ось якщо "так" - то вигадувати велисипед знову не варто. Тому що починати на зростаючому ринку можна практично з чого завгодно, власне так батьки-засновники Калинівського ринку починали з торгівлі усім підряд без розбору і черга стояла все одно. «Буде зростати» чи «буде стагнувати» - основне питання на яке варто собі відповісти. Адже самий найкращий засновник із самою крутою командою на падаючому ринку зробить гірший результат, ніж посередній засновник на ринку ростущому.

Обговорення книжок 📚 іноді нагадує мені спроби симулювати оргазм. Дивіться. У школі від нас вимагали облизати твір. Нам міг не подобається новий сезон серіалу, останній реліз гурту, але книги були недоторканними. Не сподобалося – перечитай за кілька років. І ми досі відморожуємося, коли йдеться про літературу, тому що привчені говорити про неї або добре, або ніяк. Чому у 17-19 сторіччі був стався розквіт української літератури? Тому що романтизм і реалізм, модернізм і традиціоналізм вели полеміку один з одним і критикували одне одного. І довкола цього літературного срача рясно розвивалася творчість. Усього цього не було сталось, як би вони ставись один до одного з надмірним пієтетом, як ми до творів з літератури. Причому з фільмами ми так не кокетничаємо. Якщо нам не подобається фільм, ми так і говоримо – фільм фігня. А якщо не подобається книга, починаємо юлити – ну це цікавий автор, треба дивитися глибше. Тому нагадую – тільки критикуючи щось, ми вчимося смаку. А щоб не піти в іншу крайність, потрібно старатись пояснювати, чому все-таки фігня. Конкретно я можу оцінювати глибоко не стільки художню, скільки бізнес літературу, по-перше спираючись на свій 16-річний досвід у бізнесі, по друге тому, що за плечами залишилось 100+ бізнес-книг. Тому пропоную вам свій особистий хіт-парад із топ-3 поганої бізнес літератури, яку прийнято хвалити і облизувати, але я не рекомендую. 1 Кіосакі Улюблений автор продавців амвея, який заробив основні гроші не у бізнесі, а на продажі книжок. Висуває доволі стрьомні концепції, суть яких зводиться до того, що потрібно формувати грошові потоки, при тому сам Кійосаки особливих порад тут не дає взагалі, крім хіба інвестицій у комерційну нерухомість, яка взагалі недоступна середньому класу, ні з точки зору доступа якісної інформації, ні з точки зору обʼєму вкладень. Ще гірше сентенція в псевдо-автобіографії про татів: що є два батька, і один такий собі батько бо він бідний, а другий багатий, і того більший йому батько ніж рідний. Як на мене, це взагалі стрьомна річ 🤯 1 Насім Талеб Основна проблема Талеба це 2-3 думки розмазані нерівномірним шаром по 400 сторінкам. Стосується майже всіх книжок. Талеб любить висловлюватись категорично і остаточно, (до речі розносить в прах Кіосакі в книзі «Ризикуючи власною шкурою») що робить його схожим на псевдо-месію (і упоротого віщуна), плюс купа вигаданих термінів, по типу: мітридатизація, гормезис, фланер, епістемічно, ятрогенія, що точно не йде на користь чтиву. Вважаю, що манера висловлюватися незрозумілими словами - точна протилежність генію. У Талеба базліч притягнутих за вуха прикладів, з якими незрозуміло що робити: що крихкість і закостенілість - це погано, а випадковість буває корисною, і що з того? Антикрихкость з різних галузей - на кшталт загартування металу, закриття ресторанів (завдяки чому відкриваються нові, а галузь громадського харчування покращується). Але це ніяк не додає знань про те, як такі приклади використовувати - тому що навряд чи це взагалі можна використовувати. Дивний приклад антикрихкості - таксист (типу, у нього багато клієнтів і всі одразу не можуть пропасти). Професія дихає на ладан, а розумник Талеб цього не помічає. 1 Антлант розправив плечі Не зовсім бізнес-література, але те що гаряче і регулярно рекомендують читати підпримєці і прідприємцям. Цінується в першу чергу за те, що мігрантка з СССР, яка критикувала соціалістичну картину світу і оспівувала капіталізм. Чтиво нудновате, сюжет абсолютно прогнозований, персонажі пласкі і однобокі: або ідеалістично хороші, або утопічні негідники. Після Атланта урочисто поклявся собі не дочитувати до кінця те, що не запалює і йде з таким скрипом. А які книги не зайшли Вам? Розкажіть в коментарях

🎥 Mad Max Якщо ви не знали як чудово провести цю суботу, то чекаю на Дачі обовʼязково сходіть на стрічку Фуріоса (Furiosa: A Mad Max Saga) Це пріквел до фільму Mad Max: Дорога Люті (2015) який розказує про становлення Фуріози, яку тоді зіграла Шарліз Терон Абсолютно самобутня, крута, змістовна і насичена сага. Минулий Мед Макс був номінований на оскар, і згріб багато технічних нагород. Впевнений, що і ця частина не залишеться без уваги кіноакадемії. Да і рейтинг IMDB: 8.0 говорить сам за себе. Подивився і в повному захваті Рекомендую

Берінчик чемпіон - WBO!! 🥹 • Лома • Усик • Берінчик Що за боксерське свято? Як не тріумф 🇺🇦 українського боксу на Світовій 🌍 арені Чудово усвідомлюю що наш Lukenchuk TODAY! за цих два дні став як канал парі матч, але не можу зупинитись, вибачте 🥹

Тільки що відбулась історія на наших очах 🥹 Перший абсолют в 21-сторіччі Крузер, який переміг всіх у двух вагових. Наш непереможний 🇺🇦 Дякую тобі, Олександре; за ці відчуття в такий потрібний момент!🔥 Слава Україні! 🇺🇦

Перший пішов Наш Даніель Лапін 🇺🇦 закінчив бій за 1,5 хвилини нокаутом Скоро черга Сашка Усика 🇺🇦🤞 І шанс вперше за 24 роки, з часів Ленокса-Холфілда, знову обʼєднати всі 4 пояси у суперважкій вазі і стати абсолютним чемпіоном. 🔥

Більшу частину нашого життя, дуже незначний відсоток потужностей вашого мозку зайнятий сьогоденням. Його більша частина або планує майбутнє або шкодує про минуле. Це заважає бачити красу світу і відчувати вдячність за те, що у тебе вже є.

В пʼятницю приймаємо поповнення в сімʼю 🏠🔥 Чекаю на Дачі 😉

Ти не готовий ⠀ Наша компанія стоїть зараз на порозі великих змін. І мій друг, із ресторанної сфери, запитав чи наш менеджмент і я готові до цього? ⠀ Думав над цим запитанням. І зрозумів що… 🥁- ні, не готові. ⠀ Та і 18 років, коли починав першу справу - не був готовим, коли в 22 відкривав перший ресторан - не був готовий. Не був готовий, коли ми ставали національним оператором, і, скоріше за все, прямо зараз до міжнародного бізнеса не готові також. ⠀ Чому? Тому що, наспраді, стану внутрішньої 100% готовності до змін тут і зараз - просто не існує. ⠀ Ми завжди до кінця не готові до поворотів і сильних життєвих рішень. Завжди в голові будуть спливати дуже розумні і вагомі «але», «не на часі», «потім» і приводи трохи відкласти все до більш сприятливих часів. ⠀ Ви повинні зрозуміти: НІХТО НІКОЛИ НЕ ГОТОВИЙ. ⠀ Різниця лише в тому, що поки одні «не готові» займають вичікувальну позицію і спостерігають з беспечної відстані, інші «не готові» діють і реалізують те, у що вірять. ⠀ Тому марно чекати однозначної внутрішньої згоди, краще наважитись спираючись на своє вперте: «зараз або ніколи», аніж на якусь ефемерну готовність, яка невідомо чи то може колись буде, чи то може вже пройшла. ⠀ У китайців є гарний вислів: “Попередній найкращий день, щоб посадити дерево, був 10 років тому. Наступний найкращий день - сьогодні”. ⠀ Рішення, які ти ухвалюєш сьогодні, завтра будуть частиною твоєї біографії. Приймай цікаві рішення, і твоя біографія буде цікавою. ⠀ Головне не чекай ефимерної готовності, а просто прийми факт: Ти не готовий зараз. І так само не будеш готовий колись потім. ⠀ Тому який сенс відкладати? Просто дій! 😉

P.S. Поки шукав відео, побачив своє повідомлення і зрозумів, що моя фішка в будь який незрозумілих ситуаціях штампувати списки 😂