Літун

Вийшли до точки евака (йшли пішки зо дві години, періодично на карачках, бо ноги не несли). Приперлась машина. Загрузила трьохсотих, і два архарівця побігли за трупом Саньки. Довго його шукали вночі, і коли вже думали забити на це діло, почули голос: - пацани, зажигалки у вас не буде? Ті мудаки забули мені лишити зажигалку!!! Саньок був живий. Його доволокли до евака і він уїхав в госпіталь. Він лишився без ноги, обгорівший але живий. Він фартово-нефартовий. Впасти під машину, пережити вибух БК (лежачи під гусянкою), не вмерти від ФПВ і холоду (пацани все таки добряче його укутали одіялами і карєматами). Іншому воїну пощастило менше. Це був прикомандирований. Він бігав селом з тиждень, і воював як Рембо. Потім потрьохсотився. Потім ще раз потрьохсотився з групою евака. Його все таки погрузили в БМП. Беха ломанулась і на виїзді з села схавала ПТУР. Він виліз з десанту і помер біля догораючої машини. Як і пасажири що сиділи на броні з тієї сторони куди прилетів ПТУР. Росіяни своїх 200х не збирали. Вони це робитимуть коли відхавають усе село і це буде безпечно. Якщо їм взагалі буде до цього діло. Окрім толкових бійців. Жмурів толкових бійців вони завжди забирають. А на мобіків їм чхати. Враховуючи як вони просуваються в тому районі, лежати їм там ще роки півтори. Посилання на оригінал: https://m.censor.net/ua/blogs/3494925/stor_rosyiskoukransko_vyini На блог (там є ще трохи цікавого): https://m.censor.net/ua/blogs/all/page/1/author/443041

Сторі від друга Чупіка. Якщо кому цікаво як воно буває - ну, якось так. Все хороше рано чи пізно закінчується. Все погане - теж. Все що раніше було легким - стане важким. Важке - неможливим. Село Нижня Залупа було ще тією пригодою. В середньому солдат там існував близько 2х діб. За дві доби людина там або трьохсотилась і виходила. Або помирала. Постійний наплив штурмовіків, просто ненормальна кількість ФПВ дронів і як вишня на цьому торті смерті - 120й міномет (вірніше єбєйша їх кількість) який постійно гупав. Коли ставало нудно - прилітали збросчіки, лупив танк і падали пакети РСЗВ. Везунчики хутко трьохсотились і виходили на евак. Ті ж кому не щастило - ставали важкими чи середніми і пересуватись не могли. Такі солдати мусили дожити до темноти, і по них приходила група евака. Група евака мала на озброєнні тачку від Браммер (піздаті тачки, рекомендую) і швидкі ноги. Евак хапав трьохсотого і бігли під ляпухами з міномета від підвалу до підвалу. В підвалі довго не почілиш - прилітав дрон і розносив його. Тому це був забіг. Вся дорога по селу і від села була усіяна мотлохом виходящих, зброєю і трупами. Де не де траплялись поламані тачки Браммер. Одна лише наша рота залишила там 3 тачки. Там сям лежали броніки, каски, рюкзаки. Ходи - збирай. Безкоштовний воєнторг. Але майно це хуйня. Евак збирав більш важливе: живих і мертвих. Евак бігав по маршруту і періодично пилососили жмурів і зброю. Зазвичай виносили своїх, зрідка - сусідів. Один раз навіть приволокли дохлого росіянина, який хуй пойми як здох у нас в тилу. Потім евак згружали трьохсотих і жмурів на точці перегрузу, і там їх підбирала БМП. Поранені сиділи в підвалах, трупи лежали зверху на вулиці. Прилітала беха і всі хутко вилізали на броню, а такелажники що сиділи на БМП - хутко розвантажували і завантажували машину. Потім трамбували трьохсотих і трупів. На все про все було до двох хвилин. Потім БМП мала підвищений ризик згоріти. Машина не завжди забирала і не завжди розвантажувала все що мала. Над головой пролітав ПТУР, чи падала міна поруч - мєхвод кричав дурним голосом і коробка тікала. Ті ж хто не встих залізти - проводжали машину сумними поглядами. Невідомо коли та машина буде. І невідомо чи…

о точки евака (йшли пішки зо дві години, періодично на карачках, бо ноги не несли). Приперлась машина. Загрузила трьохсотих, і два архарівця побігли за трупом Саньки. Довго його шукали вночі, і коли вже думали забити на це діло, почули голос: - пацани, зажигалки у вас не буде? Ті мудаки забули мені лишити зажигалку!!! Саньок був живий. Його доволокли до евака і він уїхав в госпіталь. Він лишився без ноги, обгорівший але живий. Він фартово-нефартовий. Впасти під машину, пережити вибух БК (лежачи під гусянкою), не вмерти від ФПВ і холоду (пацани все таки добряче його укутали одіялами і карєматами). Іншому воїну пощастило менше. Це був прикомандирований. Він бігав селом з тиждень, і воював як Рембо. Потім потрьохсотився. Потім ще раз потрьохсотився з групою евака. Його все таки погрузили в БМП. Беха ломанулась і на виїзді з села схавала ПТУР. Він виліз з десанту і помер біля догораючої машини. Як і пасажири що сиділи на броні з тієї сторони куди прилетів ПТУР. Росіяни своїх 200х не збирали. Вони це робитимуть коли відхавають усе село і це буде безпечно. Якщо їм взагалі буде до цього діло. Окрім толкових бійців. Жмурів толкових бійців вони завжди забирають. А на мобіків їм чхати. Враховуючи як вони просуваються в тому районі, лежати їм там ще роки півтори. Посилання на оригінал: https://m.censor.net/ua/blogs/3494925/stor_rosyiskoukransko_vyini На блог (там є ще трохи цікавого): https://m.censor.net/ua/blogs/all/page/1/author/443041

Сторі від друга Чупіка. Якщо кому цікаво як воно буває - ну, якось так. Все хороше рано чи пізно закінчується. Все погане - теж. Все що раніше було легким - стане важким. Важке - неможливим. Село Нижня Залупа було ще тією пригодою. В середньому солдат там існував близько 2х діб. За дві доби людина там або трьохсотилась і виходила. Або помирала. Постійний наплив штурмовіків, просто ненормальна кількість ФПВ дронів і як вишня на цьому торті смерті - 120й міномет (вірніше єбєйша їх кількість) який постійно гупав. Коли ставало нудно - прилітали збросчіки, лупив танк і падали пакети РСЗВ. Везунчики хутко трьохсотились і виходили на евак. Ті ж кому не щастило - ставали важкими чи середніми і пересуватись не могли. Такі солдати мусили дожити до темноти, і по них приходила група евака. Група евака мала на озброєнні тачку від Браммер (піздаті тачки, рекомендую) і швидкі ноги. Евак хапав трьохсотого і бігли під ляпухами з міномета від підвалу до підвалу. В підвалі довго не почілиш - прилітав дрон і розносив його. Тому це був забіг. Вся дорога по селу і від села була усіяна мотлохом виходящих, зброєю і трупами. Де не де траплялись поламані тачки Браммер. Одна лише наша рота залишила там 3 тачки. Там сям лежали броніки, каски, рюкзаки. Ходи - збирай. Безкоштовний воєнторг. Але майно це хуйня. Евак збирав більш важливе: живих і мертвих. Евак бігав по маршруту і періодично пилососили жмурів і зброю. Зазвичай виносили своїх, зрідка - сусідів. Один раз навіть приволокли дохлого росіянина, який хуй пойми як здох у нас в тилу. Потім евак згружали трьохсотих і жмурів на точці перегрузу, і там їх підбирала БМП. Поранені сиділи в підвалах, трупи лежали зверху на вулиці. Прилітала беха і всі хутко вилізали на броню, а такелажники що сиділи на БМП - хутко розвантажували і завантажували машину. Потім трамбували трьохсотих і трупів. На все про все було до двох хвилин. Потім БМП мала підвищений ризик згоріти. Машина не завжди забирала і не завжди розвантажувала все що мала. Над головой пролітав ПТУР, чи падала міна поруч - мєхвод кричав дурним голосом і коробка тікала. Ті ж хто не встих залізти - проводжали машину сумними поглядами. Невідомо коли та машина буде. І невідомо чи буде наступна машина взагалі. Особливо приреченими поглядами таку уйобуючу маршрутку проводжали важкі 300 які не могли вийти самі. А тачкой з села їх ніхто не вивезе. Кілька розбомбляних тачок з трупами валялись на дорозі з села в тил. З деяких з них поранені злазили, проповзали певну відстань і там то їх і наздоганяли пі_ворожі зкиди. Якщо вам дуже подобаються відео з дронів де враги дохнуть, повзають в кишках і молять пілота про милосердя - в росіян повно аналогічних. БМП вже звично зарулювала в село. Вигрузилась, трьохсотих на точці не було, і машина рвонула назад. Вже на виїзді з села в борт залетіла ФПВшка. Вибухом знесло всіх хто сидів на броні. Мєхвод проявив чудеса акробатики і вискочив з машини в один стрибок. Палаюча броня заглохла, але все ще котилася далі. Одного з тіпів вибухом кинуло наперед машини. І та на нього наїхала і зупинилась. Загупав міномет. Всі розбіглися. Броня розгорілась і здетонував БК. Їбануло знатно. Командир машини передав в радєйку що всі живі окрім одного тіпа. Того на якого наїхала БМП. - доооопооооомоооожііііть! Голос лунав зі сторони машини в якій ще потріскували набої з кулемета. Як виявилось Саньок (най буде так) лишився живий. Машина наїхала йому на ногу, вибухнула. Його добряче обпекло вогнем і гусянка зламала йому ногу. Екіпаж машини хутко надав допомогу і почав відкопувати його з-під горящої машини. Час від часу їх зганяв міномет, якому не подобалося, що укропи все ще живі. За годину вони видовбали Санька з твердої землі. Зварганили з лайна і патиків ноші і понесли. Евак чекав поки вони вийдуть за радіус ураження ФПВх. ФПВхи періодично намагались забомбити новоутворену групу еваку. З третього разу дрон таки долетів до наших і уєбав в самому центрі групи. Тепер трьохсотими були всі. Саньку вирішили кинути. Йому додалось ще осколкових поранень. Закутали його в бушлати, дали пляшку води і пачуху папірос. І кинули. Вийшли д

Трохи бази від посестри

Давненько я не писав нічого текстом. Напишу про сьогоднішні заяви хуйла. Якщо коротко, на мою думку, й трохи спостерігаючи за прогресуючою шизою хуйла в історичному проміжку, хуйло ще всерйоз надіється якщо не на мюнхенський сговор, то, як мінімум, на "дивну війну" яка послідувала за вторгненням Рейху в Польшу в 1939-му, й варіант якої, тільки у більш протяжному часі ми спостерігаємо зараз на теренах України, на жаль. Й що в ході цієї війни або падишах помре, або віслюк здохне, короч відбудеться щось, що підкосить Україну вже з кінцями. Бо запас прочності у русні, на жаль, доволі великий, прям мільйони руснявишей готові лайно жрати на сніданок, обід, й вечерю, аби тільки у русні була імперія, й похуй що окремо взятій підорашці в тій імперії не належить навіть її власна срака. І трохи про дивну війну, якщо хто не зна, менше ста років тому товариші вестерни теж до останнього яйця чухали, й прокинулись одні від німецьких танків під Парижем й бомбардувань Лондону, а інші від атаки на Перл-Харбор (це їм ще сильно повезло що вузькоглазі тоді ще не манямешники, а цілком собі претеденти на володарів Азії, всралися з тією атакою, нічого дійсно масштабно й не пошкодивши, як планували). Хоча до цього всього тодішні вестерни теж грізно надували щоки й грозили що ми от вас атятяй, якщо ви осьосьо, а в тилу мали кучу Чемберленів великих й малих, які були за умиротворення агрессора. Й навіть робили іноді якісь рухи, але, здебільшого, лиш формальні. Нічо не нагадує, а? Ну й окремо, сьогоднішня заява це був черговий привід для Китаю, Угорщини й інших мудил продовжувать хрюкать що "русня пропонує мир, а ви не хатітє, ааааа", але все просто, Китаю треба щоб русня була під санкціями, й чим далі, тим більше, потрапила до нього в залежність, а якщо ще й русня таки зможе віджати в нас територію хоча б, то це буде ніхуйовий такий прецедент для нападу на той же Тайвань, й встановлення там своїх порядків, а може, й не тільки на Тайвань, у Китая вистачає територіальних претензій майже до всіх навколо нього. Угорщина це просто всраті вилупки які досі мають національний дупобіль довжиною в століття під назвою "тріанонський договір", а, якщо казати простими словами "аряяяя надулі забралі наші землі" (і похуй що на тих землях угорців було хуй да ніхуя), й, по ходу, всерйоз надіються що Україна впаде, а вони зможуть віджати закарпаття, й це стане початком відновлення "історичної справедливості" з їх марічкосвітової точки зору, й все оце. Але завершимо лірику й історичний екскурс, й повернемось до наших буратін. Що ми маємо? Та все те ж, хуйло не відступить, і навіть якщо завтра його хватить інфаркт жопи, то просто хуйла змінять на якогось патрушева чи мєдвєдєва, й все буде йти як йшло, бо бажання імперії це бажання не одного хуйла, а майже усієї сраної русні. Й саме нам випала місія це переламати, й, саме особисто від кожного з нас залежить, чи вдасться нам це таки, чи ні. Й сьогодні було просто зайве підтвердження того, що це все надовго, й нікого це не омине. Доповідь закінчив.

Вся суть ліваків в Україні, це ж не грантики пилять, й не дискредитувати армію