ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

🎖️🌲Лісівника з Черкащини Олега Несена відзначили нагрудним знаком ДСНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації». 📍У вересні цього року на Полтавщині вирувала масштабна лісова пожежа, яку гасили зведені загони лісівників ДП «Ліси України» з різних регіонів та рятувальники ДСНС України. Допомагали волонтери та небайдужі люди. Ця пожежа принесла багато лиха, горіли приватні будинки, ліси, поля. Загальна площа пожежі склала 2670 га, з них постраждало понад 700 га насаджень держлісфонду Слобожанського лісового офісу. Сьогодні начальник ГУ ДСНС України у Полтавській області Андрій Хижняк відзначив нагрудним знаком «За відвагу в надзвичайній ситуації» лісівника з Черкащини - водія пожежного автомобіля Дахнівського лісництва Черкаської філії ДП «Ліси України» Олега Несена. 💚З перших днів Олег з колегами цілодобово працював над ліквідацією пожежі. Детальніше про відважні дії нашого лісівника можна прочитати за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/2exMDu6Z7YLg5kCp/?mibextid=WC7FNe 💬«Пожежа на Полтавщині наробила лиха, але могло бути гірше, якби не оперативність і злагоджена робота усіх підрозділів, які були залучені. Олеже, від імені Голови ДСНС України Андрія Даника та всіх рятувальників вручаю цей нагрудний знак, у знак вдячності за виявлену відвагу і професіоналізм при гасінні лісової пожежі. У рятувальників кажуть «вірний присязі», а у лісівників - «вірний робочому обовʼязку». Тож дякуємо тобі і бажаємо подальших успіхів!», - каже Андрій Хижняк.

💬 «На пожежу виїжджати не страшно, боїшся не снарядів і вибухів, страшно не загасити вчасно пожежу, страшно не врятувати лісовий масив», - розповідає Роман Гончар, лісничий Красноліського лісництва ДП «Ліси України» 🔥 Через погодні умови у 2024 році сталася чимала кількість пожеж у лісових масивах. Загалом з початку року на території лісництв Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» відбулося 295 пожеж, вогнем пройдено 487 га. Боротьба із вогнем – сама по собі справа не з безпечних, але під час війни виклики для лісової охорони та небезпеки, з якими вони стикаються, збільшуються у рази. Ліс став місцем підвищеної небезпеки. Окрім пожеж, які ставалися і раніше, тепер лісовим масивам загрожують також ворожі снаряди та безпілотники. Які небезпеки зустрічаються в лісі під час пожежі, добре знає Роман Гончар. В лісництві чоловік вже 22 роки, 9 з них обіймає посаду лісничого Красноліського лісництва ДП «Ліси України». Для Романа – ліс це його життя, а робота зі збереження та відновлення лісових масивів – цілодобова праця. Не один раз лісничому доводилося гасити пожежі, поки навкруги розривалися снаряди. Згадує, бувало різне, поки гасили пожежу. Бувало, повз пролітали снаряди, лунали вибухи. Тож окрім небезпеки від самого вогню постраждати можна і від боєприпасів, які потрапляють у ліс. Проте лісничий найбільше боїться не вибухів, а того, що не вдасться вчасно загасити полум’я і пожежа охопить весь лісовий масив. 💬 «Коли горить ліс – думаєш не про власну безпеку, а про те, як розставити правильно людей, куди послати техніку, як діяти, аби якнайшвидше загасити вогонь, щоб він не розповсюдився і не переріс у велику пожежу», - ділиться Роман Гончар, лісничий Красноліського лісництва філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Додає, героїчного в своїй роботі вже нічого не бачить. Коли в таких умовах гасив перші пожежі, пишався собою. Зараз же для нього це просто буденність, а небезпека – невід’ємна частина його роботи.

🔝 Продовжуємо знайомити вас з лідерками ДП «Ліси України». Сьогодні наша героїня — Анна Маляренко, помічниця лісничого Добрянського лісництва. Свій шлях у лісовій галузі дівчина почала ще у підлітковому віці, коли вона відвідувала шкільне лісництво. Анна - це справжній приклад дії програми залучення молоді у лісову галузь, із цією метою ДП "Ліси України" і розвиває напрям шкільних лісництв. Шкільне захоплення дівчини поступово перетворилося на справу життя, адже Анна не роздумуючи подала документи у лісотехнічний коледж. 💬 «У 16 років я вперше взяла участь у посадці лісу, це і стало тим ключовим моментом, що направив мене у майбутню професію. Після школи я вступила до Лубенського лісотехнічного коледжу. Виробничу практику проходила в уже добре знайомому мені з дитинства Добрянському лісовому господарстві. Лісничий, який був моїм наставником, одразу відчув, що я стану частиною їхньої команди. Спочатку колегам-чоловікам було важко до мене звикнути, але не через стать, а через відсутність досвіду, — ділиться лісівничка, — та мене це не зупинило. Я навчалася у майстрів лісу, намагаючись набратися досвіду й знань, і у мене все вийшло! Під кінець практики колеги сперечалися, з ким я поїду на завдання, бо знали, що я дуже відповідально ставлюся до роботи». У 2016 році Анна почала свою професійну кар'єру на посаді майстра лісу. Паралельно з роботою вона здобула вищу освіту в НУБіП України, а завдяки наполегливості, прогресивності та професіоналізму швидко піднялася кар’єрними сходами, ставши помічницею лісничого. Саме в лісництві вона зустріла свого майбутнього чоловіка Володимира, майстра лісу. Любов до лісу та робота в лісництві об’єднали їх, і ось уже 8 років вони працюють разом, пліч-о-пліч, підтримуючи один одного в улюбленій справі. 💬 «Як зрозуміло з назви моєї посади, я допомагаю лісничому в управлінні лісництвом. Щороку ми висаджуємо нові площі лісу. Наприклад, цього року ми висадили 35,2 га лісу — це приблизно 200 тисяч саджанців. Робота з деревами має свої нюанси — на перший погляд може здаватися, що садити ліс просто, але насправді це складний процес. Під час посадки важливо не пошкодити кореневу систему сіянців, а після цього необхідний постійний догляд за культурами. Без належного догляду успіху не буде. Окрім роботи на природі, я також займаюся документацією — через мене проходять всі папери, пов'язані з відводом лісосік. Я обожнюю працювати в лісі, але й паперова робота мене не лякає, адже люблю детально розбиратись у найдрібніших питаннях», — розповідає Анна. Лісівничку дуже тішить розвиток лісової галузі в регіоні. Завдяки ДП «Ліси України» лісництво отримує нову техніку, наприклад, трактор, з допомогою якого працівники можуть забезпечувати більш якісний догляд за лісовими культурами, а головне – ефективніше створювати мінералізовані смуги й боротися з пожежами, що стало особливо важливим у нинішніх умовах війни. 💬 «Наше лісництво розташоване поблизу кордону, тому війна суттєво ускладнює нашу роботу. Проте, попри всі виклики, ми залишаємося єдиною командою. Ми підтримуємо наших колег, які зараз стоять на захисті країни, допомагаємо пораненим і тим, хто вже повернувся з війни. ДП "Ліси України" розробило потужну програму підтримки мобілізованих і демобілізованих лісівників, навіть була створена Спілка воїнів-лісівників України», — розповідає Анна. «Моя найбільша мрія, як і у всіх зараз, — це мир. Я щиро чекаю на нього, щоб мати змогу реалізувати усі свої плани й разом з командою розвивати лісництво».

❤️ «Теплі історії» з Хмельниччини. Цього разу у нашому проєкті розкажемо про те, як до нового опалювального сезону готується родина Мишенків з Летичева. Сім’я живе у приватному секторі, де більшість жителів користуються саме дров’яним опаленням. На сезон Мишенки замовляють 2 машини дров – це близько 8 кубометрів. Цього їм вистачає для обігріву оселі на майже сто квадратів. 💬«Звернувся у Летичівський лісопромисловий комплекс, замовив дрова, і проплатив їх через онлайн-банкінг. У той день черги за деревиною не було, тому вдалося одразу забрати своє замовлення з лісу. Як завжди, обрав дрова з дуба та граба. Вони дають найбільше тепла», - розповідає Максим Мишенко. Поколені дрова родина обов’язково висушує. Батьку допомагають двоє синів. Їхнє завдання – перевезти і скласти поліна у дровітні - це спеціальне накриття, де «гуляє» вітер, але немає зайвої вологи. По-перше, тепловіддача від сухих дров значно краща. По-друге, так родина береже котел, адже сира деревина може швидко зіпсувати систему димовидалення. 💬«У нас вдома два котли: газовий і твердопаливний. Дружина порахувала, що опалювати дровами нам виходить майже удвічі дешевше. Тому гріємось саме так. Літні відключення електроенергії нас пришвидшило, тому не чекали до останнього і замовили дрова заздалегідь», - додає чоловік. Для родини Мишенків підготовка до опалювального сезону стала своєрідною традицією, яка об'єднує батьків і дітей. Спільна праця над заготівлею дров не тільки економить кошти, а й додає спокою: взимку їхній дім буде теплим і затишним. А ви вже готові до опалювального сезону❓ 🪵 Процедура купівлі дров у лісництвах ДП «Ліси України» проста і зрозуміла. Навіть людям старшого віку не буде складно замовити деревину. Візьміть з собою паспорт та ідентифікаційний код, за все решту подбають наші лісівники. Також доступне і онлайн-замовлення. Переходьте на сайт офіційного інтернет-магазину «ДроваЄ» - https://drovae.gov.ua/uk/

⚡️ ДП «Ліси України» повернуло «будинок лісника» і землю в курортній зоні, яку ексдиректор лісгоспу оформив на дружину! На Львівщині ДБР, за матеріалами перевірки безпеки ДП «Ліси України» і з принципової позиції Спеціалізованої екологічної прокуратури, завершило розслідування щодо екс-керівника Славського лісгоспу, який привласнив землю та майно на суму 3 млн грн. 🏡 На одній з ділянок держпідприємства розташований «будинок лісника». Після реконструкції площа будівлі склала понад 200 кв. м, а загальна вартість землі та споруди – понад 3 млн грн. Екс-директор є депутатом та головою постійної комісії з питань землекористування сільради Славської ТГ Львівської області. Він звернувся від імені своєї дружини до сільради за дозволом на виготовлення проєкту землеустрою ділянки нібито для ведення особистого господарства. Після позитивного рішення він залучив трьох інженерів-землевпорядників, які «не помітили», що земля і будівля належать лісгоспу. На підставі підробленого проєкту сільрада передала землю дружині посадовця. Після перевірки безпеки ДП «Ліси України» директора було звільнено. ДБР відкрило справу, а земля та будівлі повернуті.

Наводимо ще один доказ того, що матеріал “Фантастичні вирубки і де їх шукати” від NGL.Media — фейк❗️ Звернулись у філію “Великобичківське ЛМГ”, лісництво ім. Томащука. Місцеві лісівники теж взяли карту, оприлюднену журналістами NGL.Media, та оглянули частину власної території, яку медійники позначили як знеліснення. Що побачили❓ 5 та 19 квартал лісництва ім. Томащука, які потрапили до знелісненної зони, повністю вкриті лісом. У цьому можна пересвідчитися на фото. Як розповідають лісівники, у 5 кварталі за останні три роки проведено поступові рубки головного користування на території 10,6 га. Є всі відповідні дозвільні документи. Одразу по завершенню рубок на місці висадили саджанці порід бука, ясена, ялини та явора до наявного природного поновлення. В сумі вийшло на 1 га від 14 до 17 тисяч саджанців благонадійного підросту. У 19 кварталі лісництва ім. Томащука суцільно-санітарні рубки були проведені в період з 2013 по 2017 роки на площі 11 га. Потреба у проведенні виникла через суцільні вітровали внаслідок буревію. Повалений буревієм ліс загрожував пожежами, розмноженням шкідників. Після проведення суцільно-санітарних рубок на території висадили нові насадження бука лісового, ялини, дуба звичайного, ясена та явору. На даний час це вже площа вкрита лісом, яка потребує робіт з рубок догляду. У цьому році провели рубки догляду — освітлення на ділянках вкритих лісом у віці до 10 років. На окремих ділянках у віці більше 10 років проведено рубки догляду прочищення, під час яких були вирубані другорядні породи, які не є лісоутворюючими. Лісівники у цьому лісництві знають і люблять свою роботу, роблять її добросовісно. Не розуміють медійних нападів на них.

🌳 Лісництва ДП “Ліси України” готуються до садіння лісу на Харківщині Незабаром розпочнеться осіння посадкова кампанія. У Харківській області працівники лісництв уже виростили необхідний садивний матеріал. Серед головних порід, які будуть висаджувати, - дуб звичайний, сосна звичайна, горіх та саджанці кісточкових порід. У філії “Жовтневе лісове господарство” сіянці дуба виростили у коробах. Попри сильну спеку та засуху, цього року лісівники мають гарний вихід стандартних сіянців. Таких результатів вдалося досягти завдяки вчасному поливу та належному догляду за посівами. Ці сіянці висадять вже цієї осені на лісокультурних площах неподалік Харкова. Також садитимуть у лісі й жолудь. Нині його заготовляють у лісництвах. Допомагають збирати жолудь і вихованці Бабаївського шкільного лісництва. Школярі разом із працівниками лісництва за день зібрали 216 кг насіння дуба звичайного. Загалом по всіх лісництвах цієї філії уже заготовлено 6250 кг жолудя. Після збору, насіння відправлять на дослідження. Потім частина буде висаджена в лісі, інша - висіяна в лісовому розсаднику в коробах. Для прикладу, з такої кількості жолудя можна виростити 650 тисяч сіянців дуба звичайного. Такою кількістю сіянців можна засадити близько 150 га лісу. Для Харківщини висаджування лісу є дуже важливим заходом. В умовах війни, коли росіяни щоденно обстрілюють область, знищуються й лісові насадження та виникають великі лісові пожежі. Працівники лісництв ДП “Ліси України” уже зараз докладають максимум зусиль аби відновити ліси області. Кожен новий гектар лісу - це колосальна праця лісівників, враховуючи близькість до фронту, обстріли та забрудненість територій залишками вибухонебезпечних предметів.

🇺🇦 Спільно зі Спілкою воїнів-лісівників передаємо чергову партію допомоги на ЗСУ! — гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець 50 FPV дронів та акумулятори до них ми передаємо підшефній 43 окремій механізованій бригаді. Ще 10 FPV дронів з акумуляторами, старлінки, зимову резину, тепловізійний монокуляр та зарядні станції передаємо працівникам ДП «Ліси України», які зараз воюють на передовій. Підтримуємо військових постійно! Це наш обов’язок.

🦊🦡Друзі-хижаки: у лісі на Буковині фотопастка «вполювала» борсука та лисицю під час вечері Осіння прохолода день за днем стає більш відчутною, а в горах Чернівецької області вже не одна ніч була морозною. Щоб ці зміни не вплинули критично на добробут диких тварин, лісівники почали активно поповнювати підгодівельні майданчики запасами їжі. І тварини тут як тут. 📸У масивах ДП "Ліси України" на Буковині фотопастка одночасно «вполювала» лисицю та борсука. На кадрах видно, що ці двоє зовсім не заважають одне одному. За словами єгерів, такі тварини непогано співіснують на одній території і навіть можуть ділити одну нору. Борсуки зазвичай будують складні підземні ходи, у яких іноді поселяються лисиці. Як таке можливо❓ Цих лісових тварин часто зображають у ролі друзів у мультфільмах та дитячих книжках. Борсуки та лисиці не є прямими конкурентами, оскільки полюють на різну здобич. У раціоні борсука більше рослинної їжі: він харчується корінням та різними плодами, рідше — безхребетними, такими як черв’яки. Лисиці ж полюють на дрібних ссавців, птахів і комах. На відео борсук без проблем гризе качан кукурудзи, тоді як лисиця лише «моніторить» ситуацію навколо. 🐗Через кілька днів на це місце навідалося й сімейство кабанів. Дикі свині спритно спустошили всі запаси кукурудзи на підгодівельному майданчику, тож у єгерів з’явилася нова робота.

🙄 Інтерес до публікації NGL.media про “фантастичні рубки в Карпатах” підігрівають за допомогою ботоферм! Цікаве продовження історії з публікацією про “фантастичні рубки в Карпатах”. Декілька днів тому статтю перепостила одна з народних депутаток. Пресслужба ДП «Ліси України» розмістила у коментарях під постом посилання на пояснення. Адже NGL.media відмовилося розміщувати наш коментар у публікації (що є грубим порушенням журналістських стандартів❗️). У відповідь на стандарту роботу пресслужби отримали образи з боку видання. Звернули увагу, що під постом розміщена величезна кількість коментарів однотипного змісту. “Тварі, тварі, тварі!!! Щоб вони здохли на купах гною чи на тих вирубках, ублюдки!”. Виявилося, що це коментарі ботів (фото жінки / чоловіка + закритий / порожній профіль). Сотні коментарів, репостів від… ботів 😂 Саме такі мережі фейкових акаунтів (ботів) – порожніх сторінок з чужими фотографіями – застосовуються рф для розпалювання ворожнечі в українському суспільстві. Як це працює❓Боти масово публікують однакові або схожі коментарі, щоб просувати, в даному випадку, ідею про те, що Україна вирубила / вивезла чи не весь ліс. Далі «ферма» лайкає між собою ці коментарі. Як результат – пост краще просувається в FB. У суспільстві штучно розганяється чергова фейкова «зрада». Хто замовив ботоферму для розкрутки публікації про «фантастичні вирубки»? Готуємо запит у Центр протидії дезинформції та Кіберполіцію, адже такі дії створюють атмосферу зневіри та деморалізують суспільство. Вчиняти такі дії під час війни – подвійний злочин та ознака співпраці з ворогом‼️

Продовжуємо спростовувати матеріал “Фантастичні вирубки і де їх шукати” від NGL.Media❗️ Нагадаємо, що видання опублікувало власні розрахунки, що нібито українські Карпати втратили 10% лісів з 2000-го року. А більшість рубок незаконна. Ми звернулись у ті лісництва, частину територій яких журналісти віднесли на карті до червоної зони, позначивши нею знеліснення. Ми попросили місцевих лісівників вийти і перевірили достовірність вказаної інформації. Що маємо по факту❓ Отримали фото зі Станиславського лісництва філії “Ясінянське лісове господарство”. (На передньому плані в об'єктив потрапили приватні випаси для свійських тварин). На карті, яку опублікували NGL.Media, червоним кольором виділений 19 квартал. Востаннє на вказаній площі проводились лісогосподарські заходи у вигляді рубок формування і оздоровлення лісів протягом 2008-2013 років на площі близько 35 га. Всі площі зрубів заліснювалися вчасно. Відбувалася висадка лісових культур і проводилось природнє поновлення у відповідості до затверджених проєктів. Для лісовідновлення використали посадковий матеріал з власних розсадників лісгоспу: ялини європейської, ялиці білої, бука лісового, клена-явора та ясеня. На данй момент ці насадження перетворились у вкриту лісом площу. З 2021- по 2023 року були рубки догляду: прощення та освітлення. Зараз 100% площі території лісництва заліснено! Скоро покажемо ситуацію на інших ділянках.

❗️За перший рік функціонування ДП «Ліси України» розмір сплачених податків та зборів до зведеного бюджету України зріс із 9,4 млрд грн у 2022 році до 10,5 млрд грн у 2023 році, збільшилися прибуток та рентабельність. Про це повідомила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук у відповідь на питання про результати реформи лісового господарства. Водночас пані Міністр додала: “Реформа – в процесі. Зокрема, тепер дуже важливо зосередитися на проведенні повної інвентаризації лісів, щоб розуміти, так би мовити, «долю» кожного вирощеного й зрубаного дерева. Треба продовжувати імплементацію вже запроваджених цифрових послуг – лісорубного квитка та е-сертифікатів про походження деревини. Далі продовжувати активну роботу з відновлення лісів, створення насіннєвих центрів, висадку дерев, збереження самосійних лісів, удосконалення системи пожежогасіння та закупівлю сучасної техніки”. Повне інтерв’ю можна прочитати за посиланням https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3916099-svitlana-grincuk-ministr-zahistu-dovkilla-ta-prirodnih-resursiv-ukraini.html

🌳 Друзі, стартує другий сезон нашего тревел-проєкту “Мандруємо лісами України”! 📍 Сьогодні ми розкажемо вам про унікальні місця Одеської області. Майже переконані, що таку Одещину ви ще ніколи не бачили. Звичайно ж, у цьому випуску ми також будемо готувати страви регіональної кухні. У меню: рибна юшка з соусом саламур та карасі на овочевій подушці. А відтворити ці рецепти ми пропонуємо в рекреаційних пунктах, які створює ДП “Ліси України” по всій країні. Це комфортні, облаштовані всім необхідним, місця для відпочинку в лісі. Такі осередки в рази зменшують рекреаційну навантаженість на ліс, тим самим захищають його від пожеж. Адже більшість лісових пожеж трапляється саме через людську недбалість. Запрошуємо в гості ❤️ https://youtu.be/PMm2nc4gwr8

💣 На Чернігівщині триває розмінування лісу На півночі України розпочали ще один етап розмінування лісів. Минулого тижня команда ТОВ «НВК Патрон Демайнінг» почала працювати у лісових масивах Коляжинського лісництва Ніжинської філії ДП «Ліси України». У 2022 році на 26-ти гектарах лісів держлісфонду Чернігівщини тривалий час розміщувалися війська рф. З цих позицій вони обстрілювали населені пункти Чернігівської області. Завдяки українським захисникам ворог був вибитий, але після них вся територія досі залишається недоступною для лісівників. Ліси забруднені боєприпасами, нерозірваними снарядами, знищеною технікою та іншими небезпечними предметами. ⚠️ Уже знайдено понад 30 одиниць вибухонебезпечних предметів, і це лише початок! На жаль, загалом близько 800 гектарів лісів у Ніжинській філії залишаються потенційно небезпечними - на цих ділянках не можливо здійснювати господарську діяльність. Процес розмінування не швидкий і потребує обережного підходу, та головне, що він триває. Після завершення робіт з розмінування ДП "Ліси України" планує продовжити будівництво лісової дороги, яку почали будувати ще до повномасштабного вторгнення. Це значно полегшить боротьбу з лісовими пожежами, протидію незаконним вирубкам, забезпечить кращий доступ до лісових ресурсів і стане ще однією важливою артерією для лісівників. 🌳Безпека наших лісів — це наш спільний пріоритет

Як на європейські гранти створюються міфи про вирубку Карпат❗️ Видання NGL.media опублікувало статтю «Фантастичні вирубки і де їх шукати». В публікації стверджується, нібито українські Карпати з 2000 року втратили 10% лісів. Автори наводять інтерактивну карту «знелісення». Одразу з посиланням на думку «експертів» вкидається «пояснення» причин втрати лісів: «в Україні до 50-70% рубок є нелегальним», «ліс більше там не відновлюється», «документи у лісників, але їх дотримуються лише на папері» тощо. А що насправді❓ 1️⃣ Як на картах GLAD зникають ліси… Фінляндії, Латвії та Польщі Інтерактивна карта Global Land Analysis and Discovery (GLAD), на які посилаються автори публікації, демонструє ситуацію з «втратою» лісів не лише в Україні. https://glad.earthengine.app/view/global-forest-change#bl=0;old=7;dl=2;lon=20.42177155758243;lat=53.010098629262785;zoom=5; Навіть наочно добре видно, що найбільшої «втрати» лісів з 2000 року зазнали Фінляндія, Швеція, Латвія, Чехія, Польща, Німеччина. Як же так? Адже ми звикли вважати ці країни взірцем екологічної свідомості! Відповідь полягає в тому, що новий ліс на місці вирубки європейські лісівники висаджують через декілька років. У свою чергу, GLAD ідентифікує лісовий покрив, коли дерева досягають висоти понад 5 метрів. Тобто GLAD починає «бачити» новий ліс лише приблизно через 10 років. Насправді ж, ніякого масштабного знелісення не відбувається. Наприклад, у травні 2014 року територією Ужгородського та колишніх Перечинського і Великоберезнянського лісових господарств пройшов буревій, внаслідок якого утворилися значні площі суцільних вітровалів і буреломів. Тому у період 2014-2016 років на території господарств зафіксований пік суцільних зрубів (суцільних санітарних рубок) із подальшим лісовідновленням. На даний час територія вкрита насадженнями із бука та клена-явора зі штучним введенням інших порід (модрини, сосни, ялиці, дугласії, дуба). А на картах GLAD це знелісені території! Ми порівняли нібито знелісені ділянки лісництв на картах, опублікованих виданням, з тим, що є насправді, і виявили, що до червоних зон потрапили території, які ніколи не належали до земель лісового фонду. Вони є власністю місцевих громад. Натомість території лісового фонду залісені. Щоб переконатися в цьому, достатньо виїхати на місце і зробити фото. Тобто за картами GLAD робити висновки щодо «втрати» лісів є абсолютно некоректним! 2️⃣ Greenpeace позитивно про Україну і негативно про…країни ЄСД Для підтвердження «фантастичних рубок» в українських Карпатах NGL.media посилається на минулорічний звіт Greenpeace. https://www.greenpeace.org/static/planet4-poland-stateless/2023/11/4d55ce01-raport-karpacki-updated.pdf Але висновки звіту не направлені проти України! У звіті стверджується, що за останні 5 років на понад 30% зросла швидкість втрати карпатських лісів на території… країн членів ЄС. А на території не членів тренд не змінився. На території ЄС за рік втрачається майже у 5 разів більша площа лісів, ніж за межами Євросоюзу. У звіті вказується, що порівняно з іншими країнами карпатського регіону (Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина, Чехія, Сербія) в Україні найбільшій відсоток лісів повністю захищених від людської діяльності! А ухвалені зміни до законодавства щодо захисту лісів Карпат дають надію на їхнє збереження. Так, у Greenpeace вважають, що на збереження лісів негативно впливає будівництво доріг, у якості прикладу згадали будівництво дороги у Вигодському лісовому господарстві. Але ж в Україні щільність мережі лісових доріг у гірській місцевості в рази поступається європейський! А нова дорога у Вигоді ніколи(!) не використовувалася для проведення суцільних рубок, тим більше у старовікових лісах. Дорога будувалася за грантові кошти і має здебільше соціальну функцію. 3️⃣ Справжня проблема Карпатських лісів, яку чомусь не помітили у NGL.media За останні два десятиріччя європейські країни карпатського регіону дійсно збільшили рубки. На картах GLAD можна побачити дуже масштабні рубки у Чехії. Читати текст повністю.

🪵Питання використання лісозаготівельної техніки та збільшення парку багатоопераційних лісозаготівельних машин було однією з пріоритетних тем для обговорення виїзної наради за участю керівництва ДП «Ліси України» у Подільському лісовому офісі. У ході наради були обговорені питання безпосередньо перспектив збільшення парку багатоопераційних лісозаготівельних машин і як наслідок того, це збільшення частки питомої ваги механізованої заготівлі лісу по відношенню до ручної заготівлі. Учасники виїзної наради оглянули роботу Харвестера та Форвардера на прохідній рубці, що проводиться у філії «Славутське лісове господарство» ДП «Ліси України». Ці дві багатоопераційні лісозаготівельні машини працюють в лісництві вже кілька років. Як пригадує та розповідає головний інженер філії «Славутське лісове господарство» Віктор Турницький - раніше для проведення подібної роботи було задіяно дві бригади по шість чоловік, які працювали вручну бензопилами. Роботи були довгими і затратними. З появою в лісництві багатоопераційних лісозаготівельних машин працювати стало значно легше та безпечніше. Як результат, що змінилось❓ Фактично збільшився втричі обсяг заготовленої продукції, зменшилися витрати на її заготівлю. Задіяно менше людей у роботі. Один Харвестер замінює, по обсягах валки в зміну, дві бригади з шести чоловік. Окрім збільшення втричі обсягу заготовленої продукції, знижується ступінь небезпеки для людей, що працюють на рубках. При роботі багатоопераційної лісозаготівельної машини значно знижується небезпека травматизму від падіння стовбура на людину. Оператор сидить у гарно захищеній кабіні з комфортними, безпечними умовами роботи і з задоволенням виконує свою роботу, що є дуже важливим у важких умовах для праці. Важливим це є і для підприємства. Інвестуючи значні кошти у придбання багатоопераційних лісозаготівельних машин (Харвестер, Форвардер) підприємство інвестує в свій розвиток, розвиток галузі і безпеку людей. Обидві багатоопераційні лісозаготівельні машини, що використовуються філією, американського виробництва, фірми John Deere. Харвестер оснащений сучасними системами навігації та контролю, що дозволяє здійснювати точне обрізання деревини під потрібні розміри, з мінімальними втратами та пошкодженнями стовбурів. Завдяки своїй маневреності Харвестер може виконувати вибіркову заготівлю дерев, зменшуючи шкоду для ґрунту та молодих дерев. Загалом збільшення парку сучасних багатоопераційних лісозаготівельних машини дозволить більш ефективно використовувати людський ресурс та знизити витрати підприємства на лісозаготівлю.

🌲 Цього року ДП “Ліси України” висіяли понад 25 млн саджанців із закритою кореневою системою Під час виїзної наради керівництва ДП “Ліси України” у Подільському лісовому офісі заїхали на відкриття осінньої лісокультурної кампанії. У Славутському лісництві керівники висадили лісові культури із закритою кореневою системою на площі 0,8 га. Головний лісничий філії “Славутське лісове господарство” Олександр Веремій розповідає, що після Другої світової війни була практика висаджування однієї породи дерев. В цьому регіоні це були чисті соснові насадження. Клімат змінюється, а сосна, особливо у молодому віці, виявилась дуже нестійкою до вогню. До того ж, часто вражалась короїдом. Тому філія поступово почала переходити до мішаних видів насаджень, які є більш продуктивні, стійкими до хвороб та вогню. Почали додавати листяні породи. На ділянці висадили дворічні сіянці сосни, дуба, модрини та ялини із закритою кореневою системою. Сіянці вирощені в розсаднику філії “Лісові репродуктивні ресурси”. В чому перевага сіянців із ЗКС? ✅Відсутність проблем зі зберіганням до висадки у грунт. ✅100% приживлюваність. Коренева система саджанців не травмується. Оскільки їх виймають з контейнерів і висаджують з грудкою землі. ✅Потребують менше доглядів та площу. Раніше кількість сіянців з відкритою кореневою системою коливалась від 8 до 10 тисяч на гектар, зараз достатньо від 3 до 5 тисяч садивного матеріалу із ЗКС на гектар. Це дозволяє висадити більше матеріалу, який у майбутньому дасть високий економічний ефект. На рік філія висаджує до мільйона сіянців із ЗКС. Як ручним способом, так і колісним. Якщо брати показники по всій Україні, то у цьому році завдяки 9 лісонасіннєвим центрам маємо 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. Це шлях до повного переходу на європейські умови вирощування та садіння лісових культур.

🛣️ Лісова дорога у Славутському ЛГ заощадить 25 млн гривень на доставці деревини на склад! У рамках виїзної наради керівництва ДП «Ліси України» у Подільському лісовому офісі обговорювали необхідність будівництва нових лісових доріг. Як приклад, оглянули нову лісову дорогу, відкриту цього року у філії «Славутське лісове господарство». Шлях завдовжки 6,4 км проходить через три лісництва (Крупецьке, Славутське та Миньківське) і з’єднує їх із наявною автомобільною дорогою. Це найбільша лісова дорога з твердим покриттям у філії. Раніше на будівництво такої дороги до об’єднання держлісгоспів у єдине підприємство не вистачало коштів. Завдяки реформі це стало можливим❗️ Через нову транспортну артерію у лісництвах вдалося не лише збільшити обсяги вантажоперевезень, але й значно скоротити витрати на вивезення лісопродукції, зокрема завдяки створенню додаткових проміжних складів. Якщо раніше деревину доводилося доставляти на відстань 8-15 км, то тепер ця відстань становить лише 1-2 км. Це дозволяє заощаджувати по 210 гривень на кожному кубометрі. За прогнозами фахівців, загальна сума економічного ефекту за наступні 10 років складе понад 25 млн гривень. У лісових масивах багато молодих насаджень. Без цієї дороги належний догляд за ними та їхня протипожежна охорона були б значно ускладненими. Лісівники також доглядають за самою дорогою. Час від часу залучають власний грейдер, щоб очистити її від рослинності на узбіччях. Величезну перевагу отримали й місцеві мешканці. Завдяки збудованому шляху жителі села Романіни тепер мають швидке сполучення із Славутою. Цей маршрут удвічі коротший за об’їзну дорогу, тому користь очевидна.

🌲Лісова галузь стереотипно сприймається як "чоловіча" сфера, але з кожним роком наші жінки-лісівнички доводять, що ця думка помилкова! Знайомтеся, це Тетяна Хуторна - головна інженерка філії "Чорноліське лісове господарство" ДП "Ліси України". Вже протягом 25 років вона вміло керує складними процесами і координує роботу великої команди підлеглих, серед яких майже всі чоловіки. 💚У серці виваженої, відповідальної і всебічно розвиненої лідерки ДП "Ліси України" ліс завжди займав і буде займати особливе місце. 💬"Я сама родом з Волновахи, Донецької області. Ліс бачила тільки на териконах, де подекуди росли невисокі кущі - оце і весь ліс, але природу я дуже любила і хотіла працювати в її оточенні. Спочатку вступила у Великоанадольський лісовий коледж, а вже звідти розподілили на роботу у Кіровоградську область. Вже працюючи, я отримала повну вищу освіту у НУБіП України", - розповідає Тетяна. Жінка починала з помічниці лісничого, а за півтора року перейшла на посаду інженерки з реалізації. Останні 13 років Тетяна працює головною інженеркою. ♻️Обовʼязків у лісівнички багато, але з усіма справляється, постійно покращуючи вже наявні навички. За словами Тетяни, зараз перед нею стоїть багато викликів: вона координує увесь процес від заготівлі деревини до реалізації; контролює дотримання технології і правил заготівлі, електронний облік деревини, фотофіксацію, відвантаження, формує лоти для аукціонних торгів; оформлює договори на реалізацію дров населенню, і навіть безпосередньо спілкується з покупцями дров. Серед підлеглих Тетяни Хуторної - лише чоловіки, їх майже 30. Тетяна каже, що за всі роки роботи в галузі, працюючи на "нетипових для жінок посадах", вона ніколи не відчувала дискримінації. Навпаки - в перші роки всі колеги допомагали і вчили новому. 🔝Вважає, що у ДП "Ліси України" безперечно є всі умови для якісного розвитку прогресивних працівників, незалежно від статі. Наразі головна інженерка готується до іспиту в Укрзалізниці. Щоб філія могла транспортувати деревину для потреб Збройних сил України залізницею, потрібен дозвіл. Тетяна буде відповідальною особою від філії за навантаження та кріплення деревини. 💬"Коли утворилось єдине підприємство "ДП "Ліси України", можливостей для розвитку стало ще більше. Цифровізація та нововведення дали старт оптимізації багатьох процесів. Галузь рухається вперед. У сучасних умовах вчитись потрібно постійно, і я рада що ДП "Ліси України" дає нам таку можливість. За ці півтора року я вже пройшла кілька навчань. Зручно, що на навчальному порталі підприємства можна проходити онлайн курси. Я завжди за розвиток і за позитивні зміни, тож працюємо, щоб лісова галузь була одним з рушіїв економіки країни", - каже Тетяна Хуторна.

Реорганізація «Лісів України» створює можливості для підвищення зарплат працівникам низової ланки ❗️— гендиректор підприємства Юрій Болоховець Під час виїзної наради на Хмельниччині за участю голови ОВА Сергія Тюріна обговорили процес трансформації регіональних офісів підприємства. Філії (колишні лісгоспи) ліквідуються. Управління виробництвом, фінансами, персоналом, охороною праці та іншими адміністративними функціями переводимо на рівень регіонального офісу. Роботу лісництв почнуть координувати надлісництва. Зокрема, у Подільському лісовому офісі замість 15 філій буде створено 11 надлісництв. Завдяки реорганізації позбудемося дублювання функцій, бюрократії та зайвих витрат на адміністративний апарат. Збір і передача даних мають бути повністю цифровізовані, а програмне забезпечення — уніфіковане. Робочих місць вистачить для всіх, хто готовий працювати. Середня зарплата у лісових господарствах Хмельниччини сьогодні перевищує 22 тис. грн. Реорганізація — це можливість підвищити її для працівників низової ланки, які безпосередньо працюють у лісі. Кінцева мета реформи — не централізація, а впровадження єдиних стандартів управління для всіх. Наприклад, вирішено повернути частину закупівель на регіональний рівень, оскільки на місцях уже є фахівці, здатні їх проводити з дотриманням відповідних прозорих процедур. Також інвестиційний план на наступний рік почнемо формувати на регіональному рівні. Під час поїздки відвідали нову лісову дорогу, збудовану цього року. Раніше відстань до проміжного складу становила 8-15 км, тепер — лише 1-2 км. Це дозволяє зекономити 210 грн на кожному кубометрі заготовленої деревини. За десять років економічний ефект від цієї дороги складе понад 25 млн грн, що значно більше, ніж було інвестовано в її будівництво. Також відвідали новий рекреаційний пункт. Представники регіональної влади відзначають важливе значення наших нових рекреаційних пунктів, зокрема зменшення кількості лісових пожеж, виховання нової культури відпочинку в лісі та соціальну відповідальність компанії перед місцевими громадами. У наступному році плануємо розширювати мережу рекреаційних зон. Ознайомилися з роботою сучасної заготівельної техніки — харвестерів та форвардерів. В умовах гострого дефіциту робочих рук це єдина можливість зберегти виробництво. Готуємося до збільшення парку цієї техніки. Поїздка на Хмельниччину засвідчила, що за два роки роботи компанії ми суттєво просунулися в багатьох напрямах. Однак, щоб не втратити темп, необхідно завершити процес оптимізації структури, остаточно залишивши систему лісгоспів у минулому.