Elevatorist.com

Керівник «Ландекс Агро» Гліб Гаврилов. Цитати з інтерв’ю: 🔸...Металеві силоси «вийшли з чату». Люди максимально цінують старі бетонні елеватори... 🔸… починаються різні пригоди: до рукавів лізуть миші, за мишами — собаки, і всі вони його рвуть... 🔸...Пшениця практично не торгується на неелеваторному базисі. Або торгується, але з дисконтом. Її краще продавати вже у вагоні, коли є зрозуміла якість і експортер чи трейдер точно знає, що в тебе лежить і за що саме він платить... 📌Згодні? Повний текст читайте за посиланням.

Литва розглядає можливість допомогти Україні з тимчасовим зберіганням зерна.   Про це йшлося під час онлайн-зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з Міністром сільського господарства Литовської Республіки Кястутісом Мажейкою, повідомляє Мінагро.   Сторони обговорили ситуацію з експортом української агропродукції, розвиток альтернативних логістичних маршрутів, можливості тимчасового зберігання зерна та посилення контролю за походженням зернових, які перевозяться з території Росії через балтійські порти.

«Кернел» уклав першу у світі угоду з продажу соняшникової олії зі зниженим вуглецевим слідом.   Покупець сплатив за продукцію додаткову премію до ринкової ціни за підтверджене скорочення викидів парникових газів під час її виробництва.   Покупцем стала міжнародна транснаціональна корпорація, що реалізує глобальну стратегію досягнення нульового вуглецевого сліду. Кернел розраховує вуглецевий слід врожаю окремо для різних полів, враховуючи тип ґрунту, погодні умови, сівозміну та технології вирощування. Це дає змогу визначати ділянки, де соняшник вирощується з найменшим впливом на клімат.   Компанія також відстежує весь шлях продукції — від конкретного поля через елеватор до переробного заводу. Таким чином можна підтвердити походження олії та обсяг скорочених викидів, пов'язаних із її виробництвом.   Для автоматизації розрахунків, відповідності міжнародним стандартам і масштабування проєкту «Кернел» розпочав співпрацю з технологічною компанією Regrow.

У серпні Україна експортувала близько 1,78 млн т зернових, олійних культур, рослинних олій та макухи, що становило 83% загального аграрного експорту, повідомляє УКАБ.   У серпні суттєво змінилася структура експорту на користь олійних культур. Основним драйвером став ріпак. кукурудзи експортували 305,7 тис. т, що у 4,2 раза менше, ніж попереднього місяця▼; 🔸ячменю — 68,7 тис. т, що у 4,3 раза менше▼; 🔸пшениці — 612,7 тис. т, що на 73% менше▼; 🔸ріпаку — 292,6 тис. т, що у 15,1 раза більше▲. . Експорт рослинних олій у серпні скоротився на 14% — до 279,3 тис. т. Водночас обсяги поставок окремих видів продукції змінювалися по-різному:   🔸соняшникової олії експортували 147,1 тис. т, на 43,1% менше, ніж у липні▼; 🔸ріпакової олії — 95,4 тис. т у понад 4 рази більше▲; 🔸соєвої олії — 36,6 тис. т, що на 16% менше▼.

Після атаки українських беспілотників російські експортери зерна перенаправляють поставки через порти країн Балтії, повідомляє Reuters із посиланням на трейдерів та аналітиків. Попри напружені відносини Росії з країнами Балтії, транзит російського зерна через них триває. За оцінкою Російського зернового союзу, експорт через країни Балтії цього сезону може становити 5–6 млн т або навіть досягти 10 млн т, якщо стануть доступними також естонські порти. Загальна оцінювана потужність російських портів на Балтійському морі становить до 7 млн т зерна на рік. Попри розширення цих потужностей, їх недостатньо для повної заміни портів Азовського та Чорного морів. Злочевський із Російського зернового союзу оцінює, що в найкращому разі всі інші російські порти разом із наземним транспортом зможуть обробити лише близько половини обсягів, які зазвичай проходили б через порти Азовського та Чорного морів.

У Закарпатській області на кордоні з Румунією планують створити новий міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Яблунівка — Ремета (Каминиця)».   Про це повідомила Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.   Реалізація проєкту триватиме до 27 листопада 2027 року.   Загальний бюджет становить €842,4 тис., з яких €758,2 тис. — грант Європейського Союзу.

🚢 Ситуація з логістикою на Дунаї знову загострюється. Біля Сулінського каналу судна змушені чекати на проходження в середньому близько 10 днів, а іноді й довше. Станом на 31 серпня в черзі накопичилося приблизно 80 суден.   Як зазначає операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко, такі затримки безпосередньо б’ють по гаманцю експортерів:   🔹Для судна дедвейтом 6000 тонн демередж складає близько $5–7 тис. на добу.   🔹Один день очікування в черзі додає приблизно $1 на тонні вантажу.   🔹Масштаб втрат: Для партії вагою 5000 т затримка в 10 днів обходиться приблизно у $50 тис. зайвих витрат.   Чи є вихід із ситуації? Теоретично, якби в Суліну вдавалося щодоби заводити близько 10 суден, чергу можна було б розвіяти. Проте одразу виникає інша проблема: усі ці судна згодом мають вийти з каналу, що загрожує утворенням масштабних черг уже на вихід. До того ж процедури ускладнилися через повноцінне приєднання Румунії до Шенгенської зони та додаткові формальності в Тулчі.

В Україні склалася критична ситуація зі страхуванням великих промислових об’єктів — елеваторів, олійноекстракційних заводів та логістичних складів. Готового стандартного продукту на ринку немає, а індивідуальні рішення коштують дорого.   Про це розповів директор FinWin Олександр Ярецький. Головні причини та виклики:   🔹Вичерпані ліміти перестрахування. Станом на 1 червня загальний ліміт для військових ризиків в Україні становив близько $1–1,5 млрд, і зараз він практично вичерпаний через постійні ворожі удари по економіці.   🔹Неможливість маневру. На відміну від суден чи автотранспорту, які можна перемістити в безпечніші регіони, елеватор чи завод неможливо «перенести по цеглині» в іншу область чи країну.   🔹Прифронтові регіони поза класичним покриттям. Страхові компанії фактично не працюють у Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях. Для них держава пропонує альтернативу через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).   🔹Ціна питання. Орієнтовна вартість страхування воєнних ризиків наразі становить 6–8% (а подекуди до 11%) від вартості майна на рік.   Єдиним виходом для власників великих інфраструктурних об'єктів залишається надія на те, що держава зможе домовитися з міжнародними перестраховиками (зокрема за підтримки ЄБРР та Світового банку) про збільшення лімітів і розширення програм компенсації через ЕКА.   Повна версія матеріалу — на Latifundist.com.

В Ізмаїлі виставили на продаж зерновий складський комплекс потужністю одночасного зберігання до 15 тис. тонн. Про це повідомляє InVenture.   Основу об'єкта становлять криті складські приміщення арочного типу для підлогового зберігання. Комплекс площею 1 га призначений для приймання, накопичення, зберігання та відвантаження зернових, олійних та інших сипучих вантажів автомобільним і залізничним транспортом.

Мінінфраструктури пропонувало Міністерству економіки та Міністерству оборони збільшити частку водіїв, яких підприємства можуть бронювати від мобілізації, до 75%, однак отримало відмову.    Про це повідомив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач, пише «Інтерфакс-Україна».   За словами Деркача, до вирішення питання бронювання водіїв зараз також долучилося Міністерство аграрної політики.

ВАР разом із провідними аграрними та харчовими асоціаціями України звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького через гострий дефіцит водіїв вантажівок. Пропонується до 1 березня 2027 року призупинити планові, позапланові та рейдові перевірки щодо: 🔸тривалості робочого часу водіїв; 🔸часу керування вантажівками; 🔸обов’язкових перерв; 🔸щоденного та щотижневого відпочинку. Також бізнес пропонує не використовувати під час майбутніх перевірок дані тахографів, карт водіїв, роздруківки та інші документи, які стосуються цього періоду. За словами представників галузі, такі заходи мають допомогти уникнути простоїв транспорту, затримок із доставкою продукції та втрат врожаю в умовах дефіциту водіїв і вантажівок.

Європейський аграрний ринок остаточно переходить на цифрові рейки: земля, виробництво, логістика та кожен кілограм продукції стають частиною єдиного інформаційного простору.   Проте ніякої супербази чи єдиного дата-центру ЄС не створює. Європа обирає шлях інтеграції: державні, європейські та приватні платформи з'єднуються між собою за чіткими загальними правилами.   Кожна країна вибудовує цей процес по-своєму:   🇩🇪Німеччина робить ставку на відкриту екосистему даних. 🇫🇷Франція обирає сильну державну інтеграцію. 🇵🇱Польща розвиває децентралізовану модель.   Але головне питання сьогодні звучить набагато ширше, ніж просто «як оцифрувати зерно»: 🔸Хто збиратиме ці масиви даних? 🔸Хто матиме до них доступ? 🔸Хто визначатиме правила руху інформації від українського поля до полиць європейських магазинів?   Зібрали для вас кейси — як це працює в ЄС, щоб зорієнтуватися — що можна взяти собі за приклад.   Подробиці читайте: Як Європа оцифровує аграрний ринок: три моделі, які варто вивчити Україні

🚢 Туреччина підготувала план безпечного проходження зернових вантажів через Чорне море та контактує щодо нього з Україною і Росією. Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, повідомляє Reuters.   Раніше Росія відкидала ідею повернення до моделі домовленостей, яка діяла у 2022–2023 роках. Зокрема, речниця МЗС РФ Марія Захарова заявляла, що Москва не бачить підстав для «напівзаходів», які дали б іншій стороні тимчасовий перепочинок.   Reuters також повідомляв, що Захарова називала повернення до Чорноморської зернової ініціативи недоцільним.

В Україні продовжують формувати ціни на соняшник нового врожаю. Минулого тижня на внутрішньому ринку ціни переважно становили 19,5–21,5 тис. грн/т на умовах СРТ-завод, повідомляють аналітики «АПК-Інформ».  

«Учасники ринку не очікують змін у роботі портів найближчим часом, внаслідок чого завантаження заводів скоріш за все в новому сезоні суттєво знизиться. Фізична пропозиція олійної нового врожаю поки що була мінімальною і в основному в південних областях», — додають експерти.

  На експортному напрямку зберігається інтерес до українського соняшнику через обмежений внутрішній попит.   А сусідні країни вже вживають заходів на тлі очікуваного збільшення поставок української олійної.   Зокрема, Молдова повертає ліцензування імпорту на два місяці, а Болгарія планує посилити перевірки якості імпортованої олійної. Водночас Туреччина знижує імпортне мито на соняшник, очікуючи складнощів із поставками чорноморської олії.

❗️🌽 Українським компаніям, які планують експортувати кукурудзу та сою до Китаю, необхідно подати документи для включення до відповідних переліків експортерів і місць зберігання до 15 жовтня 2026 р. Про це нагадує Держпродспоживслужба. Документи необхідно надіслати на електронну пошту Держпродспоживслужби info@dpss.gov.ua Зразки заяв та перелік необхідних документів опубліковані на порталі Держпродспоживслужби у розділі «Фітосанітарні вимоги КНР». Для експорту до Китаю формують чотири переліки: 🔸 місць зберігання кукурудзи; 🔸 експортерів кукурудзи; 🔸 місць зберігання сої; 🔸 експортерів сої.

Вночі 1 вересня російські безпілотники атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка» на українсько-румунському кордоні. Влучили по будівлі та території пункту пропуску. Виникли пожежі. Наразі оформлення людей і транспортних засобів у пункті пропуску «Орлівка» тимчасово призупинено. Про ситуацію повідомили румунську сторону. Транспорт направляють до інших пунктів пропуску. ДПСУ закликає громадян враховувати ситуацію під час планування поїздок за кордон.

11 вересня у Києві відбудеться агромаркетинговий форум КОММБАЙН 2026, який збере власників та CEO агробізнесів, маркетологів і комунікаційників, представників медіа, агенцій та блогерів.   Учасники обговорять: 🔸 як зрозуміти, що маркетинг справді працює, 🔸чому аграрій купує не лише «залізо», 🔸 навіщо агрохолдингу ставати медіа.   🎯У програмі — власник проти маркетолога, маркетинг агротехніки, бренди та комунікації, власні YouTube-канали, TikTok і медіа агрокомпаній, агроблогери, ШІ, контроверсійний маркетинг, корпоративна етика та євроінтеграція. Також учасникам представлять кейс із тарологом в агро — про хайп, хейт і межу, за якою увага до бренду може перетворитися на репутаційний ризик.   🙎‍♂️🙍‍♀️Серед уже підтверджених учасників — представники Ukravit, Vitagro, BEDNAR, «Агро-Ритм», United Farmers, AGGEEK та Agro Marketing Agency.   Завершиться майже 10-годинна програма КОММБАЙН 2026 Award та Networking & Beer Session.

11 вересня у Києві агромаркетинговий форум КОММБАЙН 2026 збере власників та CEO агробізнесів, маркетологів і комунікаційників, представників медіа, агенцій та блогерів. Організатори — AGGEEK та Agro Marketing Agency.   Учасники обговорять: 🔸 як зрозуміти, що маркетинг справді працює, 🔸чому аграрій купує не лише «залізо», 🔸навіщо агрохолдингу ставати медіа. У програмі — власник проти маркетолога, маркетинг агротехніки, бренди та комунікації, власні YouTube-канали, TikTok і медіа агрокомпаній, агроблогери, ШІ, контроверсійний маркетинг, корпоративна етика та євроінтеграція. Також учасникам представлять кейс із тарологом в агро — про хайп, хейт і межу, за якою увага до бренду може перетворитися на репутаційний ризик. Серед уже підтверджених учасників — представники Ukravit, Vitagro, BEDNAR, «Агро-Ритм», United Farmers, AGGEEK та Agro Marketing Agency. Завершиться майже 10-годинна програма КОММБАЙН 2026 Award та Networking & Beer Session.

Фрахтові ставки на перевезення зернових з українських дунайських портів продовжують стрімко зростати на тлі значного збільшення затримок у Суліні.   Про це повідомляє ASAP Agri.   Також зростають ставки на перевезення баржами.   Доступність річкового тоннажу залишається обмеженою через вкрай низький рівень води, що дає змогу судновласникам диктувати умови під час переговорів із фрахтувальниками.   За оцінками фрахтового відділу Atria Brokers, вартість перевезення 6 тис. т кукурудзи з українських дунайських портів до Єгипту зросла приблизно на 9 $/т — до 75–77 $/т.

Завод «Планета Пластик», розташований Київській області, оголосив про зупинку виробничої діяльності на невизначений термін. Як зазначають в компанії, рішення ухвалене у зв'язку з різким загостренням безпекової ситуації в регіоні. Останніми днями Київська область зазнає посилених повітряних атак: пошкоджено інфраструктуру, житлові будинки та підприємства, є постраждалі серед цивільного населення.