Elevatorist.com

З початку сезону 2025/26 Україна експортувала 19,51 млн т зернових та зернобобових культур, що на 28,5% нижче обсягів експорту в минулому році. За даними Держмитслужби, станом на 9 лютого на експорт відвантажено: 🔸Кукурудзи — 9,37 млн т — на 3,9 млн т (–29,4%) менше, ніж торік; 🔸Пшениці — 8,5 млн т — на 2,97 млн т (–25,9%) менше, ніж торік; 🔸Ячменю — 1,34 млн т — на 768 тис. т (–36,5%) менше, ніж торік. Експорт жита залишається мінімальним — 0,2 тис. т з початку сезону (–98,1% до минулого року), поставок у лютому поки не було. Обсяг експорту борошна становить 38,6 тис. т — на 3,4 тис. т (–8,1%).

⚡️ Сьогодні автономність — це не розкіш, а єдиний спосіб врятувати врожай. Але коштує така незалежність недешево. Директор компанії TG Agro Сергій Войнелович поділився з журналістами сайту Latifundist.com цифрами експлуатації зерносушарки в умовах енерговикликів. 📊 Зерносушарка на елеваторі споживає близько 450 кВт (75% від номінальної потужності). • Від електромережі: ~4 000 – 4 500 грн/год. • Від дизель-генератора: 110–120 літрів пального на годину. 📉 Різниця становить приблизно 2 000 грн на годину не на користь генератора.

«У перерахунку на добу це плюс-мінус 25 000 грн додаткових витрат», — пояснює керівник TG Agro.

🌾Аналітики USDA зменшили прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР до 841,8 млн т (-0,37 млн т), йдеться у лютневому звіті міністерства. Водночас USDA знизило прогноз кінцевих запасів пшениці у світі до 277,51 млн т (-0,74 млн т). Прогноз виробництва пшениці в Україні залишили без змін — 23 млн т, експорт на рівні 14 млн т, кінцеві запаси трохи зменшили — до 1,63 млн т (-0,3 млн т).

💰Мінекономіки затвердило мінімальні експортні ціни на агропродукцію, що діятимуть у лютому 2026 року.. 🌾Пшениця — мінімальні експортні ціни на базисі CPT знизили на $32/т — до $144/т (проти $176/т у січні); на базисах FOB та CIF зниження становить $4/т — до $197/т ($201/т у січні). 🌽Кукурудза — ціни на базисі CPT знизили на $5/т — до $162/т ($167/т у січні); на базисах FOB та CIF показник нижче на $15/т — до $158/т ($173/т у січні). Ріпак — мінімальні експортні ціни на базисі CPT підвищили на $2/т — до $329/т ($327/т у січні), тоді як на FOB та CIF зафіксовано зниження на $42/т — до $437/т ($479/т у січні).

💻«Кернел» першою на ринку масштабно впровадила електронні товарно-транспортні накладні (е-ТТН) у своїй логістиці. Компанія інтегрувала в єдину цифрову систему 1000 партнерських автопідприємств, 6 000 водіїв та понад 400 диспетчерів та вагарів, повідомляє пресслужба холдингу. Агрохолдинг адаптував структуру накладної під потреби агробізнесу і отримали такі результати: 🔸 Час від розвантаження до оплати скоротився, що дозволяє перевізникам більше не очікували 5–7 днів на пересилання паперових актів поштою; 🔸Час перевірки на коректність оформлення первинних документів зменшився на 80%; 🔸Ризик-менеджмент: ліквідовано проблему втрачених ТТН (у середньому щосезону оформлюється близько 240 тис. накладних під час переміщення агропродукції між власними складами компанії).

Новим керівником ДП «Адміністрація морських портів України» став Микола Кравчук. З липня 2025 року Микола Кравчук очолював Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України. Він має досвід у сфері управління та впродовж десяти років обіймав керівні посади на підприємствах та в державному секторі. Освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».

❌Олійнопресовий завод «Еллада» на Київщині призупинив роботу попри наявні експортні контракти. Причина — дефіцит електроенергії, розповів власник підприємства Віталій Аверкін. Світло подають у середньому лише близько шести годин на добу, а робота на дизельних генераторах для такого виробництва економічно невиправдана.

«Можливо, на олійноекстракційних заводах економіка ще якось сходиться, але ми пресовий завод — тут інша математика. Якщо немає по 15 годин світла, то за добу потрібно спалювати до 4 тис. літрів дизелю. Я знаю приклади в Одеській області, де біля заводу постійно чергує бензовоз — він просто безперервно їздить за паливом. Але для нас це економічно не є доцільним», — ділиться Віталій Аверкін.

⚓️Посилення атак на порти Дунаю призвело до порушень у роботі енергосистеми і суттєвих обмежень у роботі портового кластеру. Як сказав заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба під час зустрічі у форматі QUAD з представниками Єврокомісії, Румунії та Молдови, у 2025 році дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ перевалили понад 8,9 млн т вантажів. Це дозволило зменшити навантаження на сухопутні пункти пропуску та підтримати експортні можливості України. 🚢Сторони обговорили необхідність у довгостроковій перспективі посилення регіонального співробітництва, включення української ділянки Дунаю до мережі TEN-T, а також подальші кроки для залучення європейського фінансування на відновлення та розвиток портової інфраструктури Дунайського регіону.

⬇️Посилення російських атак на порти України, енергетичну систему та внутрішню логістику може призвести до сповільнення експорту та збільшення кінцевих запасів зерна у 2025/26 МР, йдеться у звіті FAS USDA від 4 лютого 2026 року. Водночас FAS зазначають, що в Україні відсутній дефіцит внутрішніх фермерських елеваторів, тож можливе сповільнення експорту не обов’язково призведе до псування або утилізації зерна через неналежні умови зберігання. За оцінками FAS, у період з липня по грудень 2025 року Україна відвантажила приблизно половину прогнозованого експортного потенціалу пшениці у 2025/26 МР. На початку сезону фермери переважно продавали фуражну пшеницю, утримуючи продовольчу, яка краще піддається зберіганню та може бути реалізована за вищими цінами у другій половині маркетингового року. У FAS припускають, що експорт пшениці у 2025/26 МР розвиватиметься за сценарієм, подібним до попереднього сезону, із поступовим продажем основних обсягів продовольчої пшениці у другій половині року.

Європейська комісія підвищила прогноз експорту ячменю на 2025/26 до 11 млн т. Це на 9% більше за попередні оцінки та є найвищим показником за останнє десятиліття. На ринку склалася ситуація, яку експерти називають «ідеальним штормом»: 🔸 Близький Схід, Китай та Північна Африка активно закуповують кормове зерно. 🔸 Чорноморський регіон зменшив присутність на ринку. 🔸 Фуражний ячмінь зараз коштує дорожче за продовольчу пшеницю та майже зрівнявся в ціні з пивоварним ячменем. Хто ключові гравці? 1. Франція: стабільно відвантажує зерно до Китаю та країн Магрибу. 2. Німеччина та Польща: активно конкурують за контракти з Алжиром (який наразі ігнорує французьке зерно через дипломатичні суперечки). 3. Туреччина: неочікувано перетворилася з експортера на імпортера, що ще більше підігріло попит. Для європейських фермерів це шанс компенсувати збитки від низьких цін на інші зернові. 📈 Попри загальне перенасичення світового ринку, саме сектор фуражного ячменю зараз демонструє максимальну стійкість та динаміку.

В Україні за липень-січень 2025/26 МР виробили 510,5 тис. т борошна, що на 10% менше, ніж в аналогічний період 2024/25 МР, повідомляє «АПК-Інформ». ⬇️Аналітики прогнозують зменшення експорту українського пшеничного борошна в 2025/26 МР до 65 тис. т. Основними імпортерами українського борошна залишились: 🔸 Молдова (30%), 🔸 Палестина (20%) 🔸 Чехія (16%). При цьому обсяг поставок знизився порівняно з попереднім сезоном.

☀️Компанія Cargill ввела в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 2,58 МВт на своєму олійноекстракційному заводі в місті Ньюкасл в Австралії. Очікується, що електростанція генеруватиме понад 4200 МВт·год «зеленої» електроенергії. Проєкт є частиною ширшої програми інвестицій Cargill в австралійську мережу переробки олійних культур. У 2023 році Cargill оголосила про інвестиції в розмірі $69,3 млн для модернізації та розширення своїх потужностей у Ньюкаслі, Наррабрі та Футскреї. Дивитись відео.

На Закарпатті запрацював модернізований логістичний вузол — інтермодальний термінал «Євробрідж». Як зазначив заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита, об’єкт відіграє ключову роль у сполученні української залізниці з інфраструктурою Угорщини, Румунії та Словаччини. Проєкт реалізовали завдяки інвестиціям німецького холдингу HHLA та українського фонду «Фортіор Капітал», які вклали понад 120 млн грн. Очікується, що річна потужність термінала сягне 100 тисяч контейнерів.

На Закарпатті почав роботу модернізований логістичний вузол — інтермодальний термінал «Євробрідж». Як зазначив заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита, об’єкт відіграє ключову роль у сполученні української залізниці з інфраструктурою Угорщини, Румунії та Словаччини. Проєкт реалізовали завдяки інвестиціям німецького холдингу HHLA та українського фонду «Фортіор Капітал», які вклали понад 120 млн грн. Очікується, що річна потужність термінала сягне 100 тисяч контейнерів.

➡️ Проведемо вас стежками й дорогами агро! Увесь спектр вітчизняного і світової агрогалузі — у Телеграм-каналах Латифундист Медіа. ✔️ Підписуйтесь і будьте в курсі: 🔹 Latifundist.com — все про агрохолдинги; 🔸 Я-Куркуль — канал для реальних фермерів; 🔹 SuperAgronom.com — головний канал для агрономів; 🔸 Тракторист — новини зі світу сільгосптехніки; 🔹 AgroPolit.com — гаряча агрополітика; 🔸 Elevatorist.com — корисне та цікаве про елеватори; 🔹 Земляк — канал для тих, хто любить і працює на землі. Заходьте та підписуйтеся, адже на кожному з цих каналів ви точно знайдете щось корисне та цікаве. Пам’ятайте, ми всі працюємо для вас та заради вас!

⬇️Ріпак у 2025 році покинув топ-5 культур агроекспорту, повідомила керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.

«Якщо порівнювати результати з попереднім роком, то перші 3 місця залишаються без змін. Проте, позиція сої піднялася з 5-го місця в рейтингу до 4-го, маючи такий же експортний виторг, як і минулого року. Але покинув рейтинг ріпак, експортний виторг якого навпаки зменшився», — зазначила Литвин.

Результати експортної виручки агропродукції у 2025 році: 🔸 соняшникова олія — $5,2 млрд (23%); 🔸кукурудза — $3,9 млрд (17%); 🔸 пшениця — $3,0 млрд (13%); 🔸соєві боби — $1,3 млрд (6%); 🔸м’ясо птиці — $1,1 млрд (5%).

⛔️ДБР викрило корупційну схему посадовців Держпродспоживслужби на експорті агропродукції у Кіроваградській області. Посадовці управління фітосанітарної безпеки встановили неофіційну «данину» для фермерів регіону. Хочеш отримати сертифікат для експорту в ЄС — плати. Сума хабаря прямо залежала від обсягів експорту. Тим, хто відмовлявся платити, погрожували безпідставним блокуванням документів. 🔴 4 лютого 2026 року начальника профільного відділу затримали «на гарячому» під час отримання чергової частини грошей. Посадовцю оголошено підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ, йому загрожує до 10 років позбавлення волі. Слідство встановлює інших причетних осіб, аби повністю ліквідувати корупційну мережу.

🌽Згідно зі звітом FAS USDA, ключовим фактором сповільнення експорту української кукурудзи стала рекордна вологість зерна. 💦В окремих партіях показники сягали 32–35%. Це вимагає додаткового часу та витрат на досушування перед відправкою в порти. Зерно необхідно було досушувати перед відправленням у порти, що створило логістичне «вузьке місце». Деякі господарства навіть вирішили залишити кукурудзу в полі на зиму, щоб зменшити витрати на сушіння, зазначають експерти FAS USDA.

«АГРОТРЕЙД» звітує про експортні досягнення за 2025 рік: компанія експортувала зерно до 19 країн світу. Найбільші обсяги припали на Туреччину, Італію та Єгипет. Співпраця з останнім напрямком продемонструвала найбільш динамічний розвиток.

«У цьому сезоні нам вдалося знайти і закріпити надійного покупця на ринку Єгипту — одному з найвимогливіших серед усіх. Співпраця стартувала навесні 2025 року: ми відвантажили близько 25 тисяч тонн пшениці. У серпні роботу продовжили вже з новим врожаєм і перейшли на постійний формат співпраці», — зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут.

💰Січень 2026 року приніс українській кукурудзі помітне подорожчання. Погодні аномалії, логістичні перепони та сезонні чинники підштовхнули котирування вгору, проте це створило нові виклики для експорту. За даними Spike Brokers, ринок опинився у специфічній пастці. За тиждень ціни (CPT Одеса) зросли на +$4 — з $209/т (30 січня) до $213/т (6 лютого). 📉 Фермери, реагуючи на зростання цін, ще більше обмежили пропозицію. До того ж через високу вартість українська кукурудза стає менш привабливою для світових покупців. Ринок залишається напруженим. Баланс між бажанням фермерів продати дорожче та здатністю експортерів конкурувати на зовнішніх ринках стає дедалі крихкішим.